1   2   3   4
Ім'я файлу: Лабораторна робота 1.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 297кб.
Дата: 24.03.2020
скачати
12. Охарактеризуйте:
− дистанційне навчання;
− дистанційні олімпіади, конкурси;
− віртуальні бібліотеки;
− віртуальні словники;
− віртуальні музеї.
Дистанційне навчання (ДН)
– форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).
Нині
найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з
використанням
Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:

вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;

самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;

надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі,
вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;

− свобода в виборі місця навчання.
Дистанційні олімпіади та конкурси
Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт»,
«Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса.
Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.
Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість прийняти в них участь.
Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур.
Використання
Інтернет-технологій знімає
територіальні
обмеження
і
відкриває
необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.
Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний,
якщо присутня експериментальна частина. Також практикується проведення віртуальних фізичних,
хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі
завдання та ін.;

Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної
бібліотеки.
Віртуальна бібліотека – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.
Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.
Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні
послуги, що і традиційні бібліотеки:

доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).
Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.
До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:
− можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;
− відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;


можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;
− мережеві довідники та енциклопедії.

Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту
Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.
Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.
Віртуальний музей
– 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів.
Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи,
відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато
інших матеріалів, що можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних,
наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації.
Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний музей – тип
Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій.
Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж (Росія), Лувр (Фрація), Державна
Третяковська галерея (Росія), музей обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо»
(Нідерланди) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад,
Веб-сайт: Музеї світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:
− віртуальний музей живопису Small Bay;
− музеї світу;
− арт галереї;
− академії та бібліотеки;
− віртуальні галереї;
− короткі історичні відомості;
− пошукова сторінка.
Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.
Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних музеїв світу,
котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:
− віртуальні музеї світу;
− музей історії комп’ютерів;
− посилання на музей історії комп’ютерів;

музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю, притаманної
тільки французам: http://mo5.com/.
13. Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.

Розроблення педагогічних програмних продуктів (ППП) – дороговартісний шлях, що вимагає
спільної
роботи висококваліфікованих фахівців

психологів,
викладачів-предметників, комп’ютерних дизайнерів, програмістів, методистів.
ППП становлять електронні варіанти навчально-методичних матеріалів: комп’ютерні
презентації; електронні словники, посібники; довідники; лабораторні практикуми з використанням моделювання; програми-тренажери; тестові програми.
Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли здійснюється співпраця між студентом і
комп’ютером. Наслідками такої співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань учасниками процесів, що вивчаються.
14. Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі
ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.
електронний документ - документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні технічні засоби;
• електронне видання - електронний документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості й призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;
• електронний аналог друкованого видання - електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту,
ілюстрацій, посилань, приміток тощо;
• електронні дидактичні демонстраційні матеріали - електронні матеріали (презентації,
схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;
• інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси та призначені для зберігання, обробки,
пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;

депозитарій електронних ресурсів - інформаційна система, що забезпечує
зосередження в одному місці сучасних електронних освітніх ресурсів з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);
• комп'ютерний тест - стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені
для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і
особистісних характеристик випробовуваного,
опрацювання результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм;
• електронний словник - електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;
• електронний довідник - електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані згідно з алфавітним або систематичним порядком;

• електронна бібліотека цифрових об'єктів - набір ЕОР різних форматів, в якому передбачено можливості для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;
• електронний навчальний посібник - навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;
• електронний підручник - електронне навчальне видання з система¬тичним викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;
• електронні методичні матеріали - електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;
• курс дистанційного навчання - інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;
• електронний лабораторний практикум - інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп'ютерного унаочнення.
Існують комбіновані програмні комплекси, у яких поєднанно програмні засоби з різних груп. Вони отримали назву мультимедійні або інтерактивні, курси. Однією з переваг програмного забезпечення навчального призначення є так звана інтерактивність, тобто швидкий зворотній зв'язок між користувачем і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечує реалізацію діалогу між учнем і учителем, між учнем і
програмним навчальним середовищем. Завдяки цьому навчання може здійснюватися у тому темпі, який найбільше задовольняє студента.
15. Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в
навчальному процесі ВНЗ.
Моделювання – дослідження деяких явищ, процесів або побудова систем об’єктів і
вивчення їх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови сконструйованих об’єктів.
Необхідно зазначити, що віртуальні моделі мають певні переваги перед статичними моделями, які ми бачимо на малюнках, підвищують якість засвоєння навчального матеріалу, ефективність навчального процесу.
16.
Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в
навчальному процесі ВНЗ.
Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів,
імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів,
розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.).При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.
1.
За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації,
максимально наближеній до реальної виробничої.
2.
Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах,
дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії
з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.
17. У чому полягають переваги віртуального моделювання?
Використання комп'ютерного моделювання має певні переваги, зокрема:
- моделювання з використанням комп'ютерних засобів є менш вартісним порівняно з експериментальними дослідженнями на лабораторному обладнанні;
- моделювання імітаційних процесів дає змогу демонстраційно наблизитися до реальних умов;
- існує можливість багатократного повторення експерименту за допомогою комп'ютерних засобів.
18. Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної роботи студентів
ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.
Інформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення,
збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені
відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.
Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини,
спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності,
підвищення професійної кваліфікації тощо.
Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання,
педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.
Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.
Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності
педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації,
володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу
думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і
педагогів.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної
роботи:
− освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
− підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;
− підготовка до опитування, колоквіуму;
− виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
− підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
− написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
− виконання проектів та їх оформлення;
− написання звітів із практики, екскурсій;
− виконання курсового, дипломного проектів.
19.
У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності
студентів ВНЗ?
До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку,
розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.
Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.
20. У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?
Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної,
педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і
доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів,
задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.
Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:
− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;
− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і
служб;
− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;
− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;
− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні
навчальними закладами.
Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС
є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної
діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи
комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які,
будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі
навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів,
переконання, компетенції і т. ін.
21.
Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну роботу
студентів ВНЗ?
Самостійну роботу студентів при вивченні дисциплін навчального плану у ВНЗ з використанням інформаційних технологій можна організувати як систему:
• роботи з електронними виданнями в бібліотеці, підготовки до практичних занять;
• виконання індивідуальних завдань на основі використання інформаційних технологій;
• поточної атестації за допомогою електронного тестування;
• використання освітніх сайтів та автоматизованих навчальних програмних засобів.
Значне місце в самостійній роботі студентів займає використання Інтернет-технологій для ефективного пошуку інформації. Доступність великої кількості електронних статей,
довідкової літератури, електронних навчальнометодичних розробок, які викладено на сайтах університетів, безумовно розширюють творчий потенціал студентів за умов, якщо вони вміють творчо працювати з добутою інформацією. Окрім знання методів пошуку студенти мають опанувати методи аналізу, синтезу, узагальнення інформації.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас