Ім'я файлу: Тема 16.docx
Розширення: docx
Розмір: 350кб.
Дата: 24.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 17.docx
Розширення: docx
Розмір: 350кб.
Дата: 24.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 17.docx
4. Горбач Дар‘я Юріївна
1.Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
| Ознака бубону | Чума |
| Локалізація ураження | Пахвові, стегнові і пахвинні лімфатичні вузли + залучається вся топографо-анатомічна група лімфатичних вузлів |
| Контури | НЕ чіткі. При туляремії - чіткі |
| Шкіра над бубоном | Гаряча на дотик, натягнута, блискуча, червоного кольору. |
| Болісна | Виражена при пальпації. |
| Розміри бубону | 1 — 10 см у діаметрі |
| Завершення | Розсмоктування, нагноєння, склерозування, нориця, через яку виділяється гнійно-кров'яниста рідина. |
| Характеристика бубону | У центрі бубону пальпується хрящоподібне утворення, по периферії — м’який набряк. |
2.Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Стрептоміцин 1 г на 5 мл в/в, або в/м кожні 12 годин 7-14 днів. Доксициклін по 100мг 2 рази/день в/в або перорально 10 днів. Левоміцетину сукцинат 0,5-1 г кожні 6 годин в/в або перорально 10 днів
3.Описати сибірковий карбункул
Послідовність змін: пляма, папула, везикула, пустула, виразка. Дно виразки темно-коричневого відтінку з підвищеними краями і серозно-геморагічними виділеннями, некроз центральної частинивиразки, що через 1-2 тижні перетворюється на чорний безболісний струп, навколоякого розташований валик червоного кольору. Діаметр від кількох міліметрів до 10 см.
4.Механізми зараження туляремією
Трансмісивний; Аерогенний; Контактний; Аліментарний
5.Клінічна класифікація туляремії
Клінічні форми: з ураженням шкіри та слизових оболонок і лімфатичних вузлів: бубонна, виразково-бубонна, очно-бубонна, ангінозно-бубонна; з переважним ураженням внутрішніх органів: легенева - бронхітична, пневмонічна, абдомінальна; генералізована форма; інші форми туляремії
.
Ситуаційна задача 16
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
1. Попередній діагноз.
Легенева чума (первинно-легенева форма), вкрай важкий стан.
Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. Сопор. ГДН ІІІ ст. Геморагічний набряк легень? Анемія легкого ступеня важкості.
2. План обстеження
Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою+гематокрит+ Визначення групи крові та резус-фактору cito!
Експрес-аналіз РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito!
Бактеріоскопія харкотиння на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito!
Бактеріологічне дослідження: посів харкотиння на агар Мартена з подальшою ідентифікацією культур Yersinia pestis.
Загальний аналіз сечі
Біохімія крові (глюкоза натще, білірубін фракції, сечовина, креатинін, загальний білок і фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, аміак, сечова кислота, тимолова проба, КФК, ЛДГ, КОС, К+, Na+, Cl-, рН крові, прокальцитонін, феритин, тропонін Т, тропонін І)
Коагулограма (тромбіновий час, час згортання, ПТІ, фібриноген, МНО)
D-димер крові
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Аналіз крові на RW
Аналіз крові на HbsAg
Визначення газового складу артеріальної крові
ЕКГ
ЕхоКГ
УЗД ОЧП та заочеревинного простору
Rtg ОГК
Контроль та вираховування діурезу
Вираховування добового балансу
Регулярний моніторинг показників життєдіяльності: центральний венозний тиск, артеріальний тиск, частота дихання, пульсоксиметрія
3. План лікування
Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії (в окремий бокс)
Суворий ліжковий режим
Постановка назогастрального зонда
Харчування: дієта №2 (з обмеженням вживання іонів натрію та контролем рівня вживаної рідини)
Катетеризація центральних/периферичних вен
Катетеризація сечового міхура (катетер Фолея)
Оксигенотерапія при SaO2 < 92% (інсуфляція зволоженим киснем з використанням апарату Боброва через лицьову маску)
Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в
р-н Рінгера 400 мл 4 разів в перші 2 години в/в струминно
Гідрокортизон 50 мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в болюсно кожні 8 годин
Допамін 4 % 20 мл в розведенні до 50 мл фізіологічним розчином в інфузомат з початковою швидкістю 2,5 мл/год (корекція дозування при нормалізаціїї тиску, використання при падінні САТ нижче 80 мм рт.ст.)
Етамзилат 12.5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно
Контривен (10000 кіо/мл) по 1 мл 2 разу на добу в/в
Пантопразол 40 мг в/в 1 раз на добу
Феррум лек 2 мл (1 ампула) в/м один раз на добу
5. Демченко Богдана Олегівна
Ситуаційна задача 16
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Попередній діагноз.
Чума, первинно-легенева форма, тяжкий стан.
Ускладнення: ІТШ 2-го ступеня, геморагічний набряк легень, ДН 3-го ступеня, анемія легкого ступеня.
План обстеження.
РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito!
Бактеріоскопія мокротиння на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito!
Пульсоксиметрія cito!
Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою + гематокрит de cito!
Біохімічний аналіз крові: глюкоза сироватки крові, білок загальний, білірубін загальний, сечовина, креатинін, СРБ; електроліти (Nа+, K+, Cl-) de cito!
Коагулограма (ПТІ, ПТЧ, АЧТЧ, МНО)
Біологічна проба на білих мишах на виявлення Yersinia pestis.
Бактеріологічна діагностика мокротиння та слизу з ротоглотки – посів на агар Мартена з подальшою ідентифікацією культур Yersinia pestis.
ІФА на RW;
ІФА HBsAg;
ІФА на ВІЛ за згодою пацієнта;
Мікроскопічне дослідження харкотиння на МБТ
Загальний аналіз сечі
Аналіз калу на яйця гельмінтів.
ЕКГ у 12 відведеннях;
Рентгенографія органів грудної клітки
УЗД ОЧП та заочеревинного простору
Ехо Кг
Контроль:
температури тіла, ЦВТ, АТ, ЧСС, ЧД, погодинного діурезу
Лікування.
1. Термінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
2. Ліжковий режим з ізоляцією пацієнта.
3. Постановка назогастрального зонда: повноцінне зондове харчування (Дієта №2 за Певзнером). Пиття до 1 л на добу через зонд.
4. Катетеризація центральної вени, катетеризація сечового міхура.
5. Оксигенотерапія при SaO2 < 92% (інсуфляція зволоженим киснем з використанням апарату Боброва через лицьову маску 5л/хв)
6. Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в
7. Цефтріаксон по 1г на 10 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в повільно
8. Дексаметазон 8мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в болюсно, далі по 4мг кожні 6 годин.
9. Рінгера розчин д/інф. по 200 мл- 200 мл 2 раз/добу в/в краплинно 60крап/хв.
10. Р-н глюкози 5% по 200 мл - 200 мл 1 раз/день в/в краплинно 60крап/хв.
11. Натрію бікарбонат розчин д/інф. 4 % по 200 мл - 200мл в/в 60 крап/хв 1 раз/день
12. Контрикал 100 000 ОД на 200 мл Фіз розчину 0,9% 1 раз на добу в/в краплинно 60крап/хв;
13. Фуросемід розчин д/ін. 10 мг/мл по 2 мл в амп. - 2 амп. на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільно в/в до 4мг/хв
14. Трентал розчин для ін'єкцій 20 мг/мл 5 мл в/в краплинна інфузія 100 мг розчинити у 200мл 5 % розчину глюкози тривалість інфузії 60 хв 1-2 рази на добу.
15. Добутамін розчин д/інф. 250 мг/50 мл по 50 мл в амп. – 1 амп 4 рази/день в/в
16. Етамзилат розчин д/ін. 12.5 % по 2 мл в амп. - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно.
17. Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно.
1. Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
Бубон при чумі більших розмірів, болючий, менш контурований.
2. Етіотропна терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Гентаміцин 5 мг/кг в/м або в/в кожні 24 год, Доксициклін 100 мг в/в кожні 12 год або 200 мг в/в 1 р/д, Стрептоміцин 1 г в/м кожні 12 год, Ципрофлоксацин 400 мг в/в кожні 8-12 год, Левофлоксацин 500-750 мг в/в 1 р/д, Моксіфлоксацин 400 мг в/в 1 р/д.
3. Описати сибірковий карбункул
Не болючий, шкіра навколо нього набрякає. Струп у центрі карбункула темний, майже чорний.
4. Механізми зараження туляремією
Трансмісивний, аерогенний через укус комах або втирання їх фекалій, повітряно-пиловий, аліментарний (вода та продукти), прямий контакт при обробці тушок, контактно-побутовий.
5. Клінічна класифікація туляремії
Первинно-вогнищеві форми: виразкова, бубонна, ангіозна, кон’юктивальна, легенева, абдомінальна, змішана; генералізовані форми (первинно генералізована і вторинно-генералізована).
6. Денісова Софія Русланівна
Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
Сильний локалізований біль в місці утворення бубону, уражаються пахвові, стегнові, пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик гаряча, натягнута, блискуча, червоного кольору. Бубон немає чітких контурів, нерухомий, різко болючий під час пальпації. У центрі пальпується хрящоподібне утворення, по перефирії - мʼякий набряк. Можливе нагноєння.
Туляремія - збільшені лімфатичні вузли, болючі, рухомі, не спаяні між собою і прилеглими тканинами, мають чіткі контури, шкіра над ними не змінюється.
Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/м або в/в впродовж 7-14 днів. Якщо виражана ГНН - гентаміцин 0,002 г/кг маси тіла на добу, розділяють на 3 рівні частини і вводять кожні 8 год в/в протягом 10 днів.
Левоміцетин сукцинат по 0,5-1г кожні 6 год.
Описати сибірковий карбункул
Некротична виразка із значним серозним виділенням, вдавленим темним центром, оточена запальним обідком і вінцем з везикул. Вона має щільну основу, оточена набряклими тканинами. Не болючий.
Механізми зараження туляремією
Трансмісивний (через укуси комах);
Промисловий (промисел ондатр, зайців, обробка шкурок);
Водяний (вживання води чи купання у водоймах);
Сільськогосподарський (робота зі скиртами соломи);
Побутовий (домашні миші);
Мисливський (обробка тушок хворих тварин);
Траншейний (під час військових і терористичних дій).
Аерогенний — під час оброблення інфікованих зернових продуктів, фуражу
Клінічна класифікація туляремії
Клінічні форми:
з ураженням шкіри та слизових оболонок і лімфатичних вузлів: бубонна, виразково-бубонна, очно-бубонна, ангінозно-бубонна;
з переважним ураженням внутрішніх органів:
легенева - бронхітична, пневмонічна, абдомінальна; генералізована форма; інші форми туляремії
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Попередній діагноз.
Легенева чума, первинно-легенева форма, тяжкий перебіг. Ускладнення: ІТШ 2 ст. ГДН 3 ст. Геморагічний набряк легень. Анемія легкого ступеня важкості.
2. План обстеження.
Бакпосів мокротиння/змиву з бронхів з антибіотикограмою cito
Бактеріоскопія харкотиння/крові
Експрес-аналіз РІФ крові і мокротиння
Загальний аналіз крові, гематокрит
Визначення групи крові та резус-фактору
Біохімія крові (глюкоза, білірубін загальний та його фракції, сечовина, креатинін, загальний білок і його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, КФК, ЛДГ, аміак, сечова кислота, лужна фосфатаза, прокальцитонін, феритин, Д-димер, електроліти К+, Na+, Cl- та оцінка КОС)
Коагулограма
Загальний аналіз сечі
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Аналіз крові ІФА на RW
Аналіз крові ІФА на HbsAg
Рентгенографія ОГК
УЗД ОЧП
ЕКГ
Серологічні дослідження: ІФА крові
ПЛР мокротиння/крові
3. План лікування
Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії
Суворий ліжковий режим
Пиття до 2 л на добу
Оксигенотерапія при SaO2 < 92%
Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/добу в/в
р-н Рінгера 400 мл 4 рази в перші 2 години в/в струминно
р-н глюкози 5% по 200 мл 1 раз/добу в/в краплинно (під контролем рівня глікемії)
Фіз.розчин 0,9% 400 мл в/в крапельно 1 раз/добу — відразу після фуросеміду 1% 2 мл в/в струминно, після стабілізації гемодинаміки під контролем АТ
Гідрокортизон 250 мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в
Допамін 4 % 20 мл в розведеному до 50 мл фізіологічному розчині в інфузомат з початковою швидкістю 2,5 мл/год (корекція дозування при нормалізаціїї тиску, використання при падінні САТ нижче 80 мм рт.ст.)
Етамзилат 12,5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно
Трисамова кислота в/в, плазма крові 200 мл в/в
Омепразол 20 мг в/в 1 раз/добу
7. Дубравіна Вєда Георгіївна
Дати відповіді на питання 16
Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
Бубон при чумі частіше більших розмірів, більш болючий, не так чітко контурований,
як при туляремії. Бубонну форму чуми треба диференціювати з бубонною формою
туляремії. Однак при останній бубон менш болючий; навколишня клітковина слабо
втягується в процес, тому контури бубону чіткі, шкіра над ним не змінена.
Розсмоктування бубонів при туляремії проходить повільніше, ніж при чумі (за 3-4 тиж).
Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Основним препаратом для лікування чуми у дорослих ВООЗ рекомендує стрептоміцин.
Його вводять по 1,0 г кожні 12 год. внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в) 7
—14 днів, або не менше ніж до 5-го дня нормальної температури. Добову дозу в 2,0 г
перевищувати не рекомендується. За відсутності значної ниркової недостатності можливе
застосування гентаміцину — з розрахунку добової дози по 2 мг/кг маси тіла, яку
розділяють на 3 рівні частини та вводять кожні 8 год. в/в протягом 10 днів. При
неможливості застосування аміноглікозидів через їх непереносимість або за наявності
тяжкої ниркової недостатності застосовують доксициклін по 0,1 г 2 рази на добу в/в або
перорально (per os), протягом 10 днів. При резистентності збудника чуми до
стрептоміцину і доксицикліну призначають левоміцетину сукцинат по 0,5-1 г кожні 6 год.
1 2 3 4