Ім'я файлу: Тема 16.docx
Розширення: docx
Розмір: 350кб.
Дата: 24.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 17.docx
Розширення: docx
Розмір: 350кб.
Дата: 24.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 17.docx
11. Рощина Наталія Володимирівна
1.Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
Бубон при чумі більших розмірів, болючіший, менш контурований.
2. Етіотропна терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/в впродовж 7-14 днів.
Левоміцетин по 0,5-1г кожні 6 год.
3.Описати сибірковий карбункул
Безболісний. Некротична виразка з масивними серозним виділенням, вдавленим темним центром, оточена запальним обідком і вінцем з везикул. Виразка має щільну основу, вона оточена набряклими тканинами.
4.Механізми зараження туляремією
- контактний
- аліментарний
- аерогенний
- трансмісивний
5.Клінічна класифікація туляремії
- бубонна
- виразково-бубонна
- очно-бубонна
- ангінозно-бубонна
- абдомінальна
- легенева
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
1.Попередній діагноз.
Чума, легенева форма, тяжкий стан.
Ускладнення: ІТШ ІІ-го ступеня, геморагічний набряк легень, ДН ІІІ-го ступеня, анемія легкого ступеня
2. План обстеження.
Загальний аналіз крові , гематокрит, визначення групи крові та резус-фактору cito!
Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти К+, Мg+, СІ-, креатинін, АЛТ, АСТ, ЛФ, ЛДГ, МВ-КФК, тропоніни Т та І, загальний білок та його фракції, СРБ, прокальцитонін, лактат) cito!
Експрес-аналіз РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito!
Бактеріоскопія харкотиння на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito!
Пульсоксиметрія cito!
Коагулограма
Загальний аналіз сечі
Аналіз кала на яйця гельмінтів
Кал на приховану кров
Аналіз крові на RW(сифіліс)
Аналіз крові на НВsАg
Рентген огп
ЕКГ
УЗД ОЧП та заочеревинного простору
Ехо Кг
Контроль АТ, ЧСС, діурезу, гемодинаміки
Бактеріологічне дослідження (посів харкотиння)
3. Лікування.
Госпіталізація до ВРІТ
Суворий ліжковий режим і ізоляція пацієнта!
Парентеральне харчування: дієта №2 (з обмеженням вживання іонів натрію та контролем рівня вживаної рідини)
Катетеризація центральної вени, сечового міхура
Постановка назогастрального зонду
Оксигенотерапія: зволожений кисень через маску, швидкість 5 л/хв
Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в
Цефтріаксон 1,0 г 2 р/д, в/м
Розчин Рінгера 400 мл 4 разів в перші 2 години в/в
Трисоль 400,0 в/в крапельно 1 р/добу
Допамін 4 % 20 мл в розведенні до 50 мл фізіологічним розчином вв з початковою швидкістю 2,5 мл/год (використання при падінні САТ нижче 80 мм рт.ст.)
0,9% NаСІ 400,0 в/в крапельно 1 р/добу,
Фуросемід 190 2,0 в/в струминно 1 р/добу
Контрикал 10000 - вміст флакона розчинити в 0,9% розчині NаСІ (співвідношення 1:1). Вводити в/в повільно (5 мл/хв)
Преднізолон 60 мг/добу в/в, розчинивши в 20мл 0,9% NaCl
Інфулган 100 мл в/в, крапельно
Етамзилат 12.5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу (у 3 прийоми) в/в
Гепарин-Фармекс розчин по 5000 МО в/в кожні 4–6 годин
12. Сергієнко Марія Олексіївна
Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
Чума - початок гострий, температура 39-40С, сильний локалізований біль в місці утворення бубону, уражаються пахвові, стегнові, пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик гаряча, натягнута, блискуча, червоного кольору. Бубон немає чітких контурів, нерухомий, різко болючий під час пальпації. У центрі пальпується хрящоподібне утворення, по перефирії - мʼякий набряк. Можливе нагноєння.
Туляремія - збільшені лімфатичні вузли, болючі, рухомі, не спаяні між собою і прилеглими тканинами, мають чіткі контури, шкіра над ними не змінюється.
Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/м або в/в впродовж 7-14 днів. Якщо виражана ГНН - гентаміцин 0,002 г/кг маси тіла на добу, розділяють на 3 рівні частини і вводять кожні 8 год в/в протягом 10 днів.
Левоміцетин сукцинат по 0,5-1г кожні 6 год.
Описати сибірковий карбункул
Пухирець діаметром 2-3 мм з серозним вмістом, що потім стає темним, кров’яним, інколи багряно-фіолетовим. При розриві утворюються виразки і струпи, які швидко чорніють і збільшуються в розмірі. Дно виразки темно-коричневого відтінку з підвищеними краями і серозно-геморагічними виділеннями, оточене зоною гіперемії. Протягом 1-ї доби виразка сягає діаметра 8—15 мм, її збільшення продовжується за рахунок дочірніх пустул (симптом намиста). Унаслідок некрозу центральна частина виразки через 1—2 тиж. перетворюється на чорний безболісний струп, навколо якого розташований запальний валик червоного кольору (вуглинка на червоному тлі). Струп може бути великим, твердим, нагадує обгорілу горбисту кірку. Під струпом виявляють інфільтрат, який у вигляді багряного валу підвищується над рівнем шкіри. Між струпом і валом є жовтувато-гнійна зона, що облямовує її, — виникає феномен триколірного забарвлення.
Механізми зараження туляремією
Контактний — при контакті з хворими гризунами або їх виділеннями; аліментарний — у разі вживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;
аерогенний (повітряно-пиловий) — під час оброблення інфікованих зернових продуктів, фуражу;
трансмісивний — інокуляція збудника кровосисними комахами (іксодові та гамазові кліщі, комарі, блохи).
Клінічна класифікація туляремії
Ульцерогландулярна (виразково-бубона): окулогландулярна (очно-бубонна), ангінозно-бубонна; гландулярна (бубонна); легенева; шлунково-кишкова; генералізована.
ЗАДАЧА
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Попередній діагноз.
Легенева чума, первинно-легенева форма, тяжкий перебіг. Ускладненя: ІТШ 2-3 ст. ГДН 3 ст. Геморагічний набряк легень. Анемія легкого ступеня важкості.
2. План обстеження.
Бакпосів мокротиння/змиву з бронхів з антибіотикограмою cito
Бактеріоскопія харкотиння/крові на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito
Бактеріологічне дослідження - посів харкотиння/крові на агар Мартена, Хоттінгера з подальшою ідентифікацією культур Yersinia pestis cito
Експрес-аналіз РІФ крові і мокротиння для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito
Лабораторні методи:
Загальний аналіз крові, гематокрит cito
Визначення групи крові та резус-фактору cito
Біохімія крові (глюкоза, білірубін загальний та його фракції, сечовина, креатинін, загальний білок і його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, КФК, ЛДГ, аміак, сечова кислота, лужна фосфатаза, прокальцитонін, феритин, Д-димер, електроліти К+, Na+, Cl- та оцінка КОС) cito
Коагулограма (ПТІ, Д-димер, протромбіновий час, фібриноген) cito
Загальний аналіз сечі, ШКФ, контроль діурезу
Копрограма (кал на приховану кров)
Аналіз калу на яйця гельмінтів
Аналіз крові ІФА на RW
Аналіз крові ІФА на HbsAg
Інструментальні методи:
Рентгенографія ОГК пряма, бічна проекції
УЗД ОЧП
ЕКГ
ЕхоКГ
Регулярний моніторинг показників життєдіяльності: центральний венозний тиск, АТ, ЧД, пульсоксиметрія
Консультація невролога, пульмонолога, кардіолога, анестезіолога-реаніматолога
Специфічна діагностика
Серологічні дослідження: ІФА крові – на виявлення антитіл IgM до капсульного антигену Yersinia pestis
ПЛР мокротиння/крові для виявлення ДНК Yersinia pestis
3. План лікування
Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії
Суворий ліжковий режим
Постановка назогастрального зонда
Пиття до 2 л на добу
Забезпечення венозного доступу - катетеризація центральних/периферичних вен
Катетеризація сечового міхура (катетер Фолея)
Оксигенотерапія при SaO2 < 92% (інсуфляція зволоженим киснем з використанням апарату Боброва через лицьову маску, або носові канюлі з початковою швидкістю 5 л/хв), або за необхідності інтубація + допоміжна штучна вентиляція легень
Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/добу в/в
р-н Рінгера 400 мл 4 рази в перші 2 години в/в струминно
р-н глюкози 5% по 200 мл 1 раз/добу в/в краплинно (під контролем рівня глікемії)
Фіз.розчин 0,9% 400 мл в/в крапельно 1 раз/добу — відразу після фуросеміду 1% 2 мл в/в струминно, після стабілізації гемодинаміки під контролем АТ
Гідрокортизон 250 мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в
Допамін 4 % 20 мл в розведеному до 50 мл фізіологічному розчині в інфузомат з початковою швидкістю 2,5 мл/год (корекція дозування при нормалізаціїї тиску, використання при падінні САТ нижче 80 мм рт.ст.)
Етамзилат 12,5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно
Трисамова кислота в/в, плазма крові 200 мл в/в
Омепразол 20 мг в/в 1 раз/добу
13. Фаїк Марія Василівна
Питання
1. Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії
Бубон при чумі : розміри 1-10 см (діаметр), локалізація - пахові, пахвинні, стегнові л/в (ціла група), контури нечіткі, шкіра над бубоном гаряча, гіперемована, блискуча, натягнута, болючість при пальпації. У центрі бубону пальпується хрящеподібне утворення, по периферії — м’який набряк.
Завершення: розсмоктування, нагноєння, склерозування, нориця, через яку виділяється гнійно-кров'яниста рідина.
Диф/діагностика
Бубон при чумі частіше більших розмірів, більш болючий, не так чітко контурований, як при туляремії.
При туляремії бубон менш болючий; навколишня клітковина слабо втягується в процес, тому контури бубону чіткі, шкіра над ним не змінена. Розсмоктування бубонів при туляремії проходить повільніше, ніж при чумі (за 3-4 тиж)
Туляремійний бубон відрізняється тривалішим перебігом, менш виразною гарячковою реакцією, пізнім нагноєнням і розм’якшенням, відсутністю нейтрофільного лейкоцитозу.
2. Етіотропна терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/м або в/в 7-14 днів (або хлорамфенікол — 30–50 мг/кг на добу).
Доксициклін по 100мг 2 рази/день в/в або перорально 10 днів.
Левоміцетину сукцинат 0,5-1 г кожні 6 годин в/в або перорально 10 днів (при резистентності до стрептоміцину і доксицикліну)
3. Описати сибірковий карбункул
Розташування на відкритих ділянках тіла ( пальці, долоня, передпліччя, обличчя) Етапи розвитку: на місці вхідних воріт інфекції послідовно розвиваються пляма червонувато-бузкового кольору, папула мідно-червоного кольору, кров'яна бульбашка, виразка, покрита темно-коричневою кіркою.
Розвиток карбункула - поява на шкірі сверблячої цятки (нагадує укус комахи) - свербіння ↑, + печіння в ділянці плями + незначний біль - через 1–2 доби - пухирець (як горошина), наповнений жовтуватою рідиною - під час розчісування розкривається - ранка з темним дном і чіткими краями, оточена запальним віночком - рясно виділяється серозна/кров’яниста рідина - навкруги припухлість м’яких тканин, швидко поширюється по периферії - дно ранки все більше западає, вдавлюється, стає все більш темним з багряним чи синюшним відтінком. По краях ранки - дрібні пухирці, які протягом доби розкриваються і підсихають. Вміст їх мутніє і все більше темніє. Нові пухирці з’являються по периферії старих пухирців - ↑діаметра ранки.
Тривалість цього процесу 5–8 днів.
Захворювання переходить у стадію «сибіркового карбункула», діаметр до 10 см. Зі збільшенням розміру карбункула набряк тканин стає більш вираженим, поширюється від центра до периферії. .
Характерним для сибіркового ураження шкіри є відсутність болісності в ділянці карбункула, але в зоні набряку тканин вона зберігається.
Разом зі ↑ ранки і набряку ↑ регіонарні л/в, (щільні, безболісні)
Через тиждень після початку хвороби ріст карбункула припиняється, нові пухирці не з’являються, дно його підсихає, темнішає, зменшується набряк тканин навколо них.
Через 2–2,5 тиж на місці некрозу утворюється кірка, що виступає над поверхнею шкіри. До цього часу набряк практично зникає, з’являється чітка межа між ділянками ураженої і здорової тканини. Потім некротизовані тканини відриваються з утворенням кратероподібної виразки з гнійними виділеннями.
В подальшому на місці виразки утворюється рубець.
4. Механізми зараження туляремією
Механізми зараження туляремією людей:
Трансмісивний (через укуси комах);
Промисловий (промисел ондатр, зайців, обробка шкурок);
Водяний (вживання води чи купання у водоймах);
Сільськогосподарський (робота зі скиртами соломи);
Побутовий (домашні миші);
Мисливський (обробка тушок хворих тварин);
Траншейний (під час військових і терористичних дій).
Аерогенний — під час оброблення інфікованих зернових продуктів, фуражу
5. Клінічна класифікація туляремії
Клінічні форми:
з ураженням шкіри та слизових оболонок і лімфатичних вузлів: бубонна, виразково-бубонна, очно-бубонна, ангінозно-бубонна;
з переважним ураженням внутрішніх органів:
легенева - бронхітична, пневмонічна, абдомінальна; генералізована форма; інші форми туляремії
.
Задача
Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. В день захворювання повернувся з Індії.
Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
Попередній діагноз
Чума, легенева форма, важкий стан. Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. Сопор. ГДН ІІІ ст. Геморагічний набряк легень? Анемія І ступеня важкості.
План обстеження
Експрес-аналіз РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito!
Бактеріоскопія харкотиння на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito!
Загальний аналіз крові, гематокрит, група, резус-фактор cito!
Біохімія крові (білірубін фракції, загальний білок і фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, тимолова проба, аміак, сечовина, креатинін, сечова кислота, КФК, ЛДГ, КОС, електроліти (К+, Na+, Cl-), прокальцитонін, феритин, тропонін Т, тропонін І) Глюкоза натще. Газовий склад крові.cito!
Коагулограма (тромбіновий час, час згортання, ПТІ, фібриноген, МНО)
D-димер крові
ІФА на ВІЛ (за попередньою письмовою згодою ппацієнта)
Аналіз крові на RW
ІФА на поверхневий антиген HbsAg
Загальний аналіз сечі
Аналіз калу на яйця гельмінтів
ЕКГ
ЕхоКГ
УЗД ОЧП та заочеревинного простору
Rtg ОГК
Регулярний моніторинг показників життєдіяльності: ЦВТ, АТ, частота дихання, пульсоксиметрія.
План лікування
Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії (в окремий бокс)
Суворий ліжковий режим
Дієта 2
Постановка ЦВК, периферичних катетерів,постановка назогастрального зонда, катетеризація сечового міхура (катетер Фолея)
Оксигенотерапія при SaO2 < 92% (інсуфляція зволоженим киснем з використанням апарату Боброва через лицьову маску)
Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 р/д в/в
Допамін 4 % 20 мл в розведенні до 50 мл 0,9% NaCl в інфузомат з початковою швидкістю 2,5 мл/год
(інфузійна терапія в об’ємі 1000 мл за 2 години)
Р-н Трисіль 1200мл в/в крапельно
Р-н Рінгера 200 мл 2 раз/добу в/в краплинно
Р-н глюкози 5% 200 мл 1 раз/день в/в краплинно
Альбумін 10% 100 мл 1 р/д в/в краплинно
Гідрокортизон 50 мг на 20 мл 0,9% NaCl в/в болюсно кожні 8 годин
Фуросемід 10 мг/мл по 2 мл в амп. - 2 амп. на 100 мл 0,9% NaCl 2 р/д повільно в/в до 4мг/хв
Етамзилат 12.5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 р/д (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно
Контрикал 100 000 ОД на 200 мл 0,9% NaCl 1 р/д в/в краплинно;
Пантопразол 40 мг в/в 1 раз на добу
Феррум лек 2 мл (1 ампула) в/м один раз на добу
1 2 3 4