1   2   3   4
Ім'я файлу: Тема 16.docx
Розширення: docx
Розмір: 350кб.
Дата: 24.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 17.docx

Описати сибірковий карбункул

На місці, де мікроб заглиблюється, з'являється червона пляма. Через короткий час на її

місці утворюється прищ, а з нього – пухирець із мутною кров'янистою рідиною. Згодом

пухирець лопається, рідина витікає і утворюється виразка, покрита струпом. Це так званий

сибірковий карбункул

Механізми зараження туляремією

Для туляремії як однієї з природно-осередкових зоонозних інфекцій характерна тріада

біоценозу: збудник, резервуари збудника, переносники — кровосисні комахи. Основним

джерелом інфекції в природі є гризуни. Збудник виділений у 82 видів тварин, що належать

до 4 родини: мишеві, зайцеві, білки і тушканчики. Людина найчастіше заражається від

мишей, полівок, водяних щурів. Серед свійських тварин джерелами можуть бути вівці,

свині, велика рогата худоба. Загалом більше 80 видів різних тварин є резервуаром цієї

інфекції. Не відомо випадків зараження людей від хворої людини.

Для туляремії характерна множинність механізмів передавання інфекції людям:

контактний — при контакті з хворими гризунами або їх виділеннями;

аліментарний — при вживанні харчових продуктів і води, забруднених

виділеннями гризунів;

аерогенний (повітряно-пиловий) — при обробці інфікованих зернових

продуктів, фуражу;

трансмісивний — інокуляція збудника

кровосисними комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи, жалячі

мухи).

Для аерогенної передачі вистачає лише 50 туляремійних бактерій, тоді як для

контактної - не менше 10*6.

Клінічна класифікація туляремії

А21 Туляремія:

· А21.0 Ульцерогландулярна туляремія

· А21.1 Окулогландулярна туляремія

· А21.2 Легенева туляремія

· А21.3 Шлунково-кишкова туляремія

· А21.7 Генералізована туляремія

· А21.8 Інші форми туляремії

· А21.9 Туляремія неуточнена

Клінічні форми:

з ураженням шкіри та слизових оболонок і лімфатичних вузлів: бубонна, виразково-бубонна, очно-бубонна, ангінозно-бубонна;

з переважним ураженням внутрішніх органів: легенева - бронхітична, пневмонічна, абдомінальна;

генералізована форма;

інші форми туляремії

Ситуаційна задача 16

Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.

Попередній діагноз.

Легенева чума (первинно-легенева форма), вкрай важкий стан.

Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. Сопор. ГДН ІІІ ст. Анемія легкого ступеня важкості, Геморагічний набряк легень

План обстеження.

Експрес-аналіз РІФ крові та мокротиння для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito!

Бактеріоскопія харкотиння/крові на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito!

Бактеріологічне дослідження: посів харкотиння на агар Мартена з подальшою ідентифікацією культур Yersinia pestis.

ПЛР мокротиння/крові для виявлення ДНК Yersinia pestis

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, гематокрит, група крові та резус-фактор cito!

Біохімія крові (глюкоза, білірубін фракції, сечовина, креатинін, загальний білок і фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, аміак, сечова кислота, тимолова проба, КФК, ЛДГ, КОС, К+, Na+, Cl-, рН крові, прокальцитонін, феритин, тропонін Т, тропонін І)

Коагулограма (тромбіновий час, час згортання, ПТІ, фібриноген, МНО)

D-димер крові

Загальний аналіз сечі

Аналіз калу на яйця гельмінтів

Аналіз крові на RW

Аналіз крові на HbsAg

ЕКГ

ЕхоКГ

УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору

рентген ОГК

Контроль та вираховування діурезу, добового балансу

Регулярний моніторинг показників життєдіяльності: ЦВТ, АТ, частота дихання, пульсоксиметрія

Лікування.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії (в окремий бокс)

Суворий ліжковий режим

Постановка назогастрального зонда

Венозний доступ

Катетеризація сечового міхура (катетер Фолея)

Харчування: дієта №2 (з обмеженням вживання іонів натрію та контролем рівня вживаної рідини)

Оксигенотерапія при SaO2 < 92% (інсуфляція зволоженим киснем з використанням апарату Боброва через лицьову маску, при декомпенсації – інтубація та проведення ШВЛ)

Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в

р-н Рінгера 400 мл 4 разів в перші 2 години в/в струминно

р-н глюкози 5% по 200 мл 1 раз/добу в/в краплинно (під контролем рівня глікемії)

Лазікс (1% розчин 2мл 2р/добу в/в)

Гідрокортизон 50 мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в болюсно кожні 8 годин

Допамін 4 % 20 мл в розведенні до 50 мл фізіологічним розчином в інфузомат з початковою швидкістю 2,5 мл/год (корекція дозування при нормалізаціїї тиску, використання при падінні САТ нижче 80 мм рт.ст.)

Етамзилат 12.5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно

Контрикал 10000 - вміст флакона розчинити в 0,9% розчині NаСІ (співвідношення 1:1). Вводити в/в повільно (5 мл/хв) Омепразол 20 мг в/в 1 раз/добу

Феррум лек 2 мл в/м 1 раз на добу
8. Жеребнов Павло Андрійович

Ситуаційна задача 16

Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
1. Попередній діагноз

Легенева чума (первинно-легенева форма), вкрай важкий стан.

Ускладнення: ІТШ ІІІ ст. ГДН ІІІ ст. Геморагічний набряк легень? Анемія легкого ступеня важкості.

2. План обстеження

Загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула, гематокрит cito Визначення групи крові та резус-фактору cito

РІФ крові для виявлення антигенів до Yersinia pestis cito

Бактеріоскопія харкотиння на виявлення Yersinia pestis за Грамом cito

Посів харкотиння на агар Мартена з подальшою ідентифікацією культур Yersinia pestis.

Біохімія крові (глюкоза натще, білірубін фракції, сечовина, креатинін, загальний білок і фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, аміак, сечова кислота, тимолова проба, КФК, ЛДГ, КОС, К+, Na+, Cl-, рН крові, прокальцитонін, феритин, тропонін Т, тропонін І)

Коагулограма (тромбіновий час, час згортання, ПТІ, фібриноген, МНО)

D-димер крові
Загальний аналіз сечі

Аналіз калу на яйця гельмінтів

RW

Аналіз крові на HbsAg

ЕКГ

Рентгенографія ОГК

3. План лікування

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії, ізоляція.

Суворий ліжковий режим
Добутамін розчин д/інф. 250 мг/50 мл по 50 мл в амп. – 1 амп 4 рази/день в/в

Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в

р-н Рінгера 400 мл 4 разів в перші 2 години в/в крапельно

Гідрокортизон 50 мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в болюсно кожні 8 годин

Етамзилат 12.5 % по 2 мл в ампулі - 2 ампули 3 рази/добу в/в струминно

Пантопразол 40 мг в/в 1 раз на добу

Феррум лек 2 мл (1 ампула) в/м один раз на добу


  1. Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?
    Бубон при чумі більших розмірів, болючий, менш контурований.

  2. Етіотропна терапія чуми (препарати, дозування, лікування)
    Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/в впродовж 7-14 днів.
    Левоміцетин по 0,5-1 г кожні 6 год.

  3. Описати сибірковий карбункул
    Безболісний. Некротична виразка з масивними серозним виділенням, вдавленим темним центром, оточена запальним обідком і вінцем з везикул. Виразка має щільну основу, вона оточена набряклими тканинами.

  4. Механізми зараження туляремією
    Контактний, трансмісивний

  5. Клінічна класифікація туляремії
    Бубонна, виразково-бубонна, очно-бубонна, ангінозно-бубонна, абдомінальна, легенева.

9. Іванисько Дар‘я Анатоліївна
1. Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії? Бубон при чумі - збільшені, болісні, ущільнення лімфатичних вузлів, не мають чітких контурів. При туляремії лімфовузли болючі, але мають чіткі збільшені контури близько 5-ти сантиметрів

2. Етіотропна терапія чуми (препарати, дозування, лікування)

Гентаміцин 5 мг/кг в/м або в/в кожні 24 год, Доксициклін 100 мг в/в кожні 12 год або 200 мг в/в 1 р/д, Стрептоміцин 1 г в/м кожні 12 год, Ципрофлоксацин 400 мг в/в кожні 8-12 год, Левофлоксацин 500-750 мг в/в 1 р/д, Моксіфлоксацин 400 мг в/в 1 р/д.

3. Описати сибірковий карбункул: не болючий, шкіра навколо нього набрякає. Струп у центрі карбункула темний, майже чорний.

4. Механізми зараження туляремією: трансмісивний, аерогенний через укус комах або втирання їх фекалій, повітряно-пиловий, аліментарний (вода та продукти), прямий контакт при обробці тушок, контактно-побутовий.

5. Клінічна класифікація туляремії: первинно-вогнищеві форми ;виразкова, бубонна, ангіозна, кон’юктивальна, легенева, абдомінальна, змішана), генералізовані форми (первинно генералізована і вторинно-генералізована)


Задача: Хворий К., 52 років, лікар-ветеринар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, озноб, головний біль, ріжучий біль у грудях при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії.

Об’єктивно: Температура тіла 37,4°С, АТ 60/40 мм рт. ст., Ps 130 у хв., ЧД 38 у хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання послаблене, багато чисельні вологі хрипи над обома легенями. При пальпації живота помірна болючість у всіх відділах. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20´109/л, Hb-98г/л, ШОЕ-40 мм/год.
1. Чума, генералізована легенева форма, тяжкий стан. ІТШ 2ст, набряк легень, дихальна недостатність 2 ст.

2. - Загальний аналіз крові (+ гематокрит) De cito!

- Біохімічний аналіз крові (глюкоза, креатинін, сечовина, загальний білок і фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК, лужна фосфатаза, СРБ, прокальцитонін, електроліти: Na+, K+ ,Cl-, Са2+, КОС, рН крові)

- Загальний аналіз сечі

- Коагулограма

- Пульсоксиметрія

- Бактеріоскопія (мокротиння,Y.pestis)

- ПЛР (кров, ДНК Y.pestis)

- Аналіз калу на яйця гельмінтів

- ІФА (кров, ВІЛ) за попередньою згодою пацієнта

- ІФА (кров, HBsAg)

- Реакція Вассермана

- ЕКГ

- УЗД ОЧП і нирок

- КТ ОГП

3. Ізоляція хворого. Ліжковий режим,ентеральне харчування через зонд, рясне пиття 2 л/д, катетеризація підключичної вени, сечового міхура

- Терапія киснем через маску (Шв. Потоку 5 л/хв)

- Мезатон 1% 0,1 мл (розвести в 20мл 5% р-н глюкози) в/в (повільно)

- 15% Манітол 400 мл 1 р/д в/в (краплинно 70 кр/хв)

- Реосорбілакт 400 мл 1 р/д в/в (краплинно 70 кр/хв)

- 0,9% NaCl 500 мл 1 р/д в/в (краплинно 70 кр/хв)

- Фуросемід 1% 2 мл 1 р/д в/в за 1 хв

- Цефтріаксон 1,0 (розвести в 20 мл 5% р-н глюкози) в/в (повільно) 2 р/д

- Гентаміцин 40 мг/мл 8 мл (4 амп) в/в (повільно) 1 р/д

- Трентал 200 мг (вміст флакона розвести у 500 мл 5% р-ну глюкози) в/в (краплинно 90 кр/хв)

- Етамзілат натрію 12,5% 2 мл 3р/д в/в струминно (повільно за 2 хв)

- Преднізолон 3% 1 мл 2 р/д в/в струминно (за 1 хв)

- 2% Суфер 5 мл (розвести в 100 мл 0,9% розчину NaCL в/в (краплинно 60 кр/хв)

- АЦЦ 200 2 таб 2 р/д п/о попередньо розчинити в стакані води

- Диклофенак 2,5% 3 мл в/в за 1 хв (при підвищенні температури вище 38,5 С)

- Аскорбінова кислота 50 мг/мл 2 мл 1р/д в/в

10. Островець Катерина Сергіївна

1. Описати бубон при чумі, чим він відрізняється від бубону при туляремії?

Збільшені в розмірах лімфатичні вузли спочатку контуруються, виступають над шкірою, болючі при пальпації. З розвитком періаденіту та набряку підшкірної жирової клітковини, лімфатичні вузли зливаються у суцільний конгломерат. Бубон не має чітких контурів, нерухомий, в центрі - хрящеподібне утворення, по периферії - м’який набряк. Розмір 1 - 10 см у діаметрі. Лімфангіт відсутній. Шкіра над бубоном гаряча на дотик, натягнута, блискуча, спочатку червоного, згодом багряно-синюшного кольору. Бубон може нагноюватись, в центрі з’являється флуктуація, утворюється нориця, через яку виділяється кров’янистий гній. Зворотний процес у бубоні триває 3—4 тижні.

Відмінностями бубонів при чумі від бубонів при туляремії є: значна болючість, злиття у конгломерати, відсутність чітких контурів, нерухомість, шкірні зміни над бубоном (шкіра гаряча на дотик, натягнута, блискуча, спочатку червоного, згодом багряно-синюшного кольору), більш тривалий зворотний процес (завершальний етап -розсмоктування/нагноєння/склерозування), відсутність лімфангіту.

2. Етіотропная терапія чуми (препарати, дозування, лікування)

Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 год в/м або в/в впродовж 7-14 днів.

Гентаміцин 0,002 г/кг маси тіла, яку розділяють на три рівні частини і вводять кожні 8 год в/в протягом 10 днів - за відсутності вираженої ГНН

В разі непереносимості аміноглікозидів або наявності ГНН - доксициклін 0,1 г 2 рази на добу в/в.

За наявності резистентності збудника чуми до стрептоміцину й доксицикліну - левоміцетину сукцинат 0,5-1,0 г кожні 6 год (особливо при чумному менінгіті) або хлорамфенікол усередину в такій само дозі

3. Описати сибірковий карбункул

Карбункул може бути один, але іноді їх кількість доходить до 10-20 і більше. На місці вхідних воріт інфекції послідовно розвивається пляма, папула, везикула, виразка. Безболісна пляма червонувато-синього кольору і діаметром 1-3 мм через кілька годин переходить в папулу мідно-червоного кольору. Наростає свербіж і відчуття печіння. Через 12-24 годин папула перетворюється в пухирець діаметром 2-3 мм, заповнений рідиною, яка темніє і стає кров'янистою.

При розчісуванні бульбашка лопається, і на місці утворюється виразка з темно-коричневим дном, піднятими краями і серозно-геморагічними виділеннями. Через добу виразка досягає 8-15 мм в діаметрі. В результаті некрозу центральна частина виразки через 1-2 тижні перетворюється в чорний безболісний щільний струп, навколо якого є виражений запальний валик червоного кольору.

Виникає запалення шкіри навколо карбункула, вона стає червоною та набряклою. Характерна особливість такого карбункула - слабка болючість в порівнянні зі звичайним фурункулом

4. Механізми зараження туляремією

• Контактний- при контакті з хворими гризунами або їх виділеннями;

• Аліментарний- вживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;

• Аерогенний (повітряно-пиловий)- під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу;

• Трансмісивний- через укуси кровосисних комах (іксодові та гамазові кліщі, сліпні, комарі, блохи

5. Клінічна класифікація туляремії

Класифікація згідно МКХ-10:

А21 Туляремія:

А21.0 Ульцерогландулярна туляремія

А21.1 Окулогландулярна туляремія

А21.2 Легенева туляремія

А21.3 Шлунково-кишкова туляремія

А21.7 Генералізована туляремія

А21.8 Інші форми туляремії

А21.9 Туляремія неуточнена

Класифікація в залежності від перебігу:

- гострий

- затяжний

- рецидивний

- хронічний

Класифікація за ступенем тяжкості:

- легкий

- середньої тяжкості

- тяжкий
Задача:

1. Попередній діагноз.

Чума, легенева форма. Тяжкий стан Ускладнення: ІТШ ІІ ст., геморагічний набряк легень. ГДН ІІІ ст. Анемія легкого ступеня

2. План обстеження.

• Загальний аналіз крові +Ht + група крові за АВ0 і Rh;

• Біохімічний аналіз крові (глюкоза, електроліти (Na+, K+, Cl-), загальний білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК, прокальцитонін, тропонін, загальний білок крові та його фракції, сечовина, креатинін, залишковий азот, СРБ, КОС);

•Коагулограма;

  • Загальний аналіз сечі;

• Аналіз калу на яйця гельмінтів, кал на приховану кров;

• ЕКГ;

• Рентгенографія органів грудної порожнини;

• УЗД ОЧП;

• Пульсоксиметрія;

• Аналіз крові на HbsAg методом ІФА;

• Аналіз крові на RW методом РЗК;

  • Загальний аналіз мокротиння. Мікроскопія харкотиння


• Бактеріоскопія мазка тампоном з ротоглотки, мокротиння, крові хворого фарбованих за Грамом на виявлення Yersinia pestis;

• Бакпосів мазка тампоном з ротоглотки, мокротиння, крові хворого на виявлення Yersinia pestis;

• РІФ мазка тампоном з ротоглотки, мокротиння хворого на виявлення антигенів Yersinia pestis;

• РНГА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Yersinia pestis в динаміці;

• ІФА крові хворого на виявлення антитіл до антигенів Yersinia pestis в динаміці;

• ПЛР мазка тампоном з ротоглотки, мокротиння, крові хворого на виявлення ДНК Yersinia pestis;

3. Лікування.

• Госпіталізація у відділення інфекційної реанімації, в окремий бокс з ізоляцією хворого та обмеженням доступу персоналу;

Постановка венозного катетера, встановлення назогастрального зонду;

• Ліжковий режим;

• Харчування через зонд (дієта №1);

• Пиття теплої води через зонд до 1400 мл на добу під контролем діурезу;

• Інтубація трахеї та ШВЛ;

• Стрептоміцин по 1 г на 5 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в

  • Цефтріаксон по 1000 мг на 10 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день в/в повільно

  • Дексаметазон 8мг розчинивши в 20мл 0,9% NaCl в/в болюсно, далі по 4мг кожні 6 годин

  • Пиття до 1 л на добу через зонд (Іоніка порошок д/ор. р-ну по 4.4 г - 1 пакетик розчинити на 0,2 л води)

  • Рінгера розчин д/інф. по 200 мл- 200 мл 2 раз/добу в/в краплинно

  • Р-н глюкози 5% по 200 мл - 200 мл 1 раз/день в/в краплинно

  • Натрію бікарбонат розчин д/інф. 4 % по 200 мл - 200мл в/в 60 крапель/хвилину 1 раз/день

  • Контрикал 100 000 ОД на 200 мл Фіз розчину 0,9% 1 раз на добу в/в краплинно;

  • Маніт 15% 200мл в/в крапельно зі швидкістю 30-60хв 2 рази на добу

  • Фуросемід розчин д/ін. 10 мг/мл по 2 мл в амп. - 2 амп. на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільно в/в до 4мг/хв

  • Добутамін розчин д/інф. 250 мг/50 мл по 50 мл в амп. – 1 амп 4 рази/день в/в

  • Етамзилат розчин д/ін. 12.5 % по 2 мл в амп. - 2 ампули 3 рази/добу (10мг/кг у 3 прийоми) в/в струминно

  • Контривен розчин д/ін. 10000 кіо/мл по 1 мл в амп. - 2 разу на добу в/в 
Дексаметазон 12 мг 3 рази на добу в/в;

  • Омепразол ліофілізат для р-ну д/інф. по 40 мг у флак – 1 флак 1раз /добу в/в

  • Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно



1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас