1. «Уміння дати відсіч чужому, зокрема відмовитися від чужих цінностей, навчитися відрізняти своє від рідного» Галина Лозко
Я погоджуюсь з думкою Галини Лозко, адже масова культура несе загрозу для національної. Масова культура є нав'язаною зверху, вона становить загрозу для національної української культурної традиції, втратою духовності, перешкоджає збереженню культурної самобутності, створює умови, за яких можлива відмова від своєї національності, знецінення власних національних цінностей.
«Як комерційний товар для розваг, мистецтво все частіше контролюється торговельними ділками, комерційними інтересами й віяннями моди... Подібна ситуація творить із комерційних ділків вищих цінителів краси, примушує художників підкорятися їхнім вимогам, що нав'язуються на додачу через рекламу й інші засоби масової інформації». Питирим Сорокін
Здебільшого я згодна зі словами вченого. Наразі мистецтво виступає переважно як культура дозвілля. Замовником плодів творчості стали люди бізнесу. А саме мистецтво перетворилося на товар, який виробляється з однією метою – продати його якомога дорожче.
2. Рекламний слоган «Кодак»: «You press the button, — we do the rest» - Ви натискаєте кнопку, ми робимо все інше – є виявом масової культури. Адже вона характеризується стандартизацією, переважанням легких доступних форм, ринковим ставленням до мистецтва. Така культура орієнтується на усереднений рівень масового споживача. Її продукти мають бути цікавими, нехай простими, але «гарно зробленими». А головне масова культура є комерційною, її зразки мають добре продаватися.
Автор ілюстрації намагався передати саме ідеї масової культури. Вона комерційно успішна, її єлементи знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, та в розвагах. Декларованими нею цінностями є цінності реального життєвого облаштування, комфортного, зручного життя, соціальна стабільність і особистий успіх. Масова культура шанує швидкі та фальшиві приємності, культивує тілесну насолоду, обжерливість, розпусту, користолюбство та пихатість.
За Версальським договором переможці отримали значні компенсації - німецькі території і репарації. Росія ж, нарівні з переможеними, втратила близько одного мільйона квадратних кілометрів своєї території, на якій розміщувалися приблизно чверть орних земель і населення імперії і три чверті вугільної і металургійної промисловості. Брестський мир, який мав важкі наслідки для країни.
відбулось повне одержавлення економіки. Перша світова війна загострила всі соціальні проблеми. Бойові дії минулої війни призвели до розорення економіки багатьох країн, зокрема промисловості, транспорту, сільського господарства. Так, Росія втратила 60% того, що мала перед початком війни;
Перша світова війна мала великий вплив на зміни методів ведення війни. Уперше з’явилися безперервні фронти, стала масово використовуватися бойова техніка (танки, літаки, машини тощо). Почали застосовуватися і варварські методи ведення
війни, наприклад, використання хімічної зброї. Уперше бойові дії зачепили всіх громадян воюючих держав. Отже, Перша світова війна стала важливим рубежем у розвитку людства. Вона довела єдність і взаємозалежність світу й започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а головно — в свідомості й поведінці людей.
Внаслідок війни загинули близько 10 000 000 вояків (включаючи близько 1 000 000 тих, хто зник безвісти), до 21 000 000 було поранено.
Наслідки війни були катастрофічними для народного господарства більшості країн.
Нащадки колишніх ворогів спільно віддають шану усім полеглим, тримаючись за руки, як це зробили ще 1984 року Президент Франції Франсуа Міттеран і канцлер Німеччини Гельмут Коль.
Для сьогоднішніх європейців та війна – це передусім світова трагедія, яка забрала життя мільйонів невинних жертв, змусила стріляти один в одного людей, які могли і мали б бути добрими сусідами і друзями.
мільйони українських вояків були змушені стріляти один в одного, воюючи в складі російської та австро-угорської армій.
1. Цей вислів означає те, що в наслідок першої світової війни загинули близько 10 000 000 людей, включаючи близько 1 000 000 тих, хто зник безвісти, до 21 000 000 було поранено. Примітно, що жодна з імперій так і не досягла тих цілей, з якими вступала в конфлікт.
2. Немає таких протиріч, заради можна покласти мільйони солдат і безліч цивільного населення та перетворити на руїни пів континенту. Світу необхідно навчитися вчасно помічати небезпеку, визначати її реальне джерело і об’єднуватися для запобігання катастрофі.
3. Як науковець, Ейнштейн точно знав про небезпеку ядерної зброї. Тому вчений добре розумів, що з розвитком науково-технічного прогресу, така зброя просто знищить людство у третій світовій. Тож четверта дійсно буде можлива лише примітивними засобами.