Родина[ред. | ред. код]
Сі Цзіньпін — мало не єдиний із сучасних китайських політиків, ім'я дружини якого відоме широким народним масам[20]. Його дружиною з 1986 року є Пен Ліюань — відома китайська співачка, володарка багатьох китайських і зарубіжних премій, у тому числі звання «діяч мистецтва з благородною мораллю і високим художнім рівнем». Вона є першим у країні магістром китайської національної вокальної музики, послом доброї волі ВООЗ з питань туберкульозу і СНІДу, послом доброї волі з питань боротьби з тютюнокурінням і запобігання дитячій злочинності. Також вона брала участь у масштабних державних акціях щодо викорінення обігу наркотичних речовин серед неповнолітніх, та пропагування використання презервативів населенням. Подружжя має дочку Сі Мінцзе.
Дитинство і батьки.
Освіта.
5. Висновок.
6. Список використаної літератури.
Енциклопедія Брокгауз
↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #171899148 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
↑ Xi Jinping began career as cadre in rural Hebei — South China Morning Post, 2012.
↑ Xi Jinping Millionaire Relations Reveal Fortunes of Elite — Bloomberg News, 2012.
↑ Xi Jinping's mother praises father's influence on their children in article — South China Morning Post, 2013.
↑ Xi Jinping put work first and missed birth of daughter — South China Morning Post, 2012.
↑ Перейти до:а б China's Peng Liyuan a First Lady in more ways than one — The Straits Times, 2014.
↑ Сі Цзіньпін став новим керівником Китаю
↑ Сі Цзіньпін зосередив у своїх руках всю владу у Китаї
↑ Пекіні завершився з'їзд Компартії Китаю: Сі Цзіньпін зміцнив свої позиції[недоступне посилання з липня 2019]
↑ Сі Цзіньпін: лідер великої держави в нову епоху
↑ Сі Цзіньпіна визнали «найвпливовішим китайським лідером» після Мао Цзедуна
↑ На думку народу плювати: президент правитиме вічно, депутати вже переписали конституцію
↑ У КИТАЇ ДОЗВОЛИЛИ «ВІЧНЕ ПРАВЛІННЯ» ПРЕЗИДЕНТА СІ ЦЗІНЬПІНА
↑ «Вічний Сі Цзіньпін»: У Китаї зняли обмеження на кількість президентських термінів
↑ Сі Цзіньпіну дозволили стати довічним лідером Китаю
↑ Трамп оцінив плани Китаю про «пожиттєвого керівника»: Можливо, і ми так колись зробимо
↑ Сі Цзіньпін заявив, що Китай здобув рішучу перемогу над корупцією
↑ Перейти до:а б в г д е ж и к л м н п р с т у Chinese Communist party elevates Xi’s status in ‘historical resolution’. the Guardian (en). 2021-11-11. Процитовано 2021-11-11.
↑ Ольга Танасійчук (2012-12-28). Новий лідер Китаю Сі Цзіньпін - хто він?. УкрІнформ. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано
Ольга Танасійчук (2012-12-28). Новий лідер Китаю Сі Цзіньпін - хто він?. УкрІнформ. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2013-01-08. — біографія Цзіньпіна.
План.
1.Вступ.
2.Молоді літа….
3. Життя та політична діяльність
Книга Сі Цзіньпіна «Про державне управління в Китаї»
Н. А. Кірносова
к. філол. н., доцент кафедри китайської, корейської та японської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладач китайської мови Київського міжнародного університету
Чинний голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відомий як відкрита і комунікабельна особистість, він бере активну участь у різних заходах, важливих і актуальних для життя його народу, як на теренах Китаю, так і за кордоном, скрізь активно проголошуючи і роз’яснюючи позицію нинішнього керівництва країни.
У 2014 році пекінське “Видавництво іноземних мов” зібрало й видало окремою книгою промови лідера КНР, виголошені ним на різних заходах, упорядкувавши їх за тематикою:
“соціалізм з китайською специфікою, китайська мрія, поглиблення реформ, розвиток економіки, розбудова правової держави та армії, поліпшення екології, відносини з Гонконгом, Макао та Тайванем, шлях мирного розвитку, дипломатія, боротьба з корупцією тощо”.
Таким чином, на 450 сторінках цієї книги розміщено промови, виступи, інтерв’ю, вітальні слова, записи бесід Сі Цзіньпіна, що були виголошені ним з 15 листопада 2012 р. до 13 червня 2014 р. Слід відзначити, що в китайському варіанті назви книги її упорядники вжили ієрогліф 谈 (бесіда), підкреслюючи орієнтацію на усний формат спілкування.
Книга мала резонанс як у Китаї, так і за кордоном, її було видано 21 мовою і поширено у понад 160 країнах і регіонах світу. Обсяги реалізації книги складають 6 420 000 примірників.
На XIX з’їзді КПК була затверджена ідея Сі Цзіньпіна про соціалізм з китайською специфікою нової епохи як керівної ідеології, якої партія буде дотримуватися протягом довгострокового періоду. Таким чином був здійснений новий ідейний ривок в унісон з рухом часу, наданий чіткий дороговказ для вирішальних дій з повної побудови середньозаможного суспільства, для початку нового походу за всебічне будівництво соціалістичної модернізованої держави, здійснення великого відродження китайської нації. Сі Цзіньпін є основним творцем ідеї соціалізму з китайською специфікою нової епохи. Як найвищий партійний і державний керівник Китаю Сі Цзіньпін виголосив велику кількість промов з питань державного управління, висунувши чимало нових ідей, поглядів, міркувань, даючи глибокі відповіді на важливі теоретичні та практичні питання, які стосуються розвитку партії та держави в нових історичних умовах, узагальнивши й розкривши політичний курс, якого дотримується новий керівний колектив ЦК КПК. У книзі зібрано виступи, бесіди, тези лекцій, інтерв’ю, резолюції на документах, привітальні послання Сі Цзіньпіна за 2012—2014 роки. Окрім того, видання містить фотографії Сі Цзіньпіна, зроблені у різні періоди, що допоможе читачам краще ознайомитися з його працею і життям.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/book/1006288435-pro-derzhavne-upravlinnya-v-kitayi-tom-1-si-tszinpin
На даний час Комуністична партія Китаю (КПК) залишається найбільшою політичною партією в світі, та забезпечує достатньо ефективне управління Китаєм як «другою економікою світу». При цьому, КПК зуміла поєднати протилежні по ідеології речі – принципи соціалізму та ринкової економіки, диктатури і демократії, мирного розвитку одночасно з нарощуванням воєнної ударної могутності Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) тощо.
Наразі відбувається трансформація ролі та підходів у керівництві та діяльності КПК, що зумовлено низкою як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, зокрема приходом до влади п’ятого покоління китайських лідерів на чолі з Сі Цзіньпіном, активізацією низки регіональних і глобальних проектів та програм, позиціонуванням Китаю як провідної держави світу та збільшенням при цьому ролі КНР у світових процесах, початком глобального геополітичного протистояння з США та ін.
АНАЛІЗ ПАРТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КПК – ІДЕОЛОГІЧНА ОСНОВА ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ
Основним документом, який визначає засади функціонування КПК є статут, з частковими поправками, прийнятими на 19-му Всекитайському з’їзді КПК 2017 року.
Ключова ідеологія КПК полягає в тому, що партія є не тільки ядром управляння держави, але і вираженням інтересів усіх верств населення: «китайського робітничого класу і одночасно авангардом китайського народу і китайської нації, керівним ядром справи соціалізму з китайською специфікою, передових продуктивних сил Китаю, прогресивний напрямок китайської передової культури, корінними інтересами найширших верств китайського народу».
Вищим ідеалом та кінцевою метою партії є досягнення комунізму. Ідеологічно КПК базується як на традиційних концептах (марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзедуна, ідеї революційної боротьби проти імперіалізму, феодалізму і бюрократичного капіталізму тощо), так і на сучасних концепціях, в т.ч. з урахуванням специфіки КНР (теорія Ден Сяопіна, ідеї потрійного представництва Цзян Цземіня, наукова концепція розвитку Ху Цзіньтао, ідеї Сі Цзіньпіна про соціалізм з китайською специфікою нової епохи). Поряд с цим використовуються поняття демократії, щоправда в дещо видозміненому вигляді, зокрема концепція «держави демократичної диктатури народу».
Також, ідеологія КПК побудована на наступних поняттях, які на думку керівництва мають згуртувати китайське суспільство:
КПК веде за собою багатонаціональний народ країни на проведення «великої боротьби, на реалізацію великої програми, на просування великої справи і здійснення великої мрії, сприяє вступу соціалізму з китайською специфікою в нову епоху»;
Причинами успіхів КНР є шлях соціалізму з китайською специфікою та реалізація «політики реформ і відкритості»;
Основні завдання партії – реалізація «великих історичних завдань» просування модернізації, завершення возз’єднання Батьківщини, захист миру в усьому світі і стимулювання спільного розвитку, намічених до «двох столітніх ювілеїв» (на 2021 р. – побудова «середньозаможного суспільства», а на 2049 р. – перетворення КНР у модернізовану соціалістичну державу); здійснення китайської мрії про велике відродження китайської нації.
При цьому, констатується, що країна знаходиться і буде ще довго перебувати на початковій стадії соціалізму.Варто зазначити, що завдання з «великого відродження китайської нації» – є ключовою ідеєю розвитку економічної та військово-політичної могутності КНР, яка використовується КПК як основа для її ідеології. Зосередження зусиль можна структурувати по таким напрямам:
Перший (основний) – економічний розвиток та подолання бідності в державі (будівництво «середньозаможного» суспільства і прискорення соціалістичної модернізації, розвиток соціалістичної ринкової економіки, індустріалізації, проведення комплексних реформ, дотримання принципу верховенства закону та ін.). Для виконання цих завдань загальній справі підпорядковуються всі державні інституції, формуються стратегії розвитку науки, освіти тощо.
Зовнішньополітичний вектор спрямований на реалізацію принципу «реформа та відкритості», у зв’язку з ідеєю, що Китай є «драйвером глобалізації», що є основою державної геостратегічної політики держави. На думку китайського керівництва, запроваджена наразі модель багатовекторної дипломатії створила для розвитку Китаю сприятливі зовнішні умови. Так, намагання Китаю одночасно формувати конструктивні відносини з усіма країнами, навіть ворожими одна до одної, надала можливість Пекіну досягнути необхідного зиску та користі. Прикладами успішної дипломатії Китаю є співробітництво одночасно з Ізраїлем та Іраном, Росією та Україною, Вірменією та Азербайджаном.
Другий – підтримання та посилення стійкості політичної моделі сучасного Китаю. Для цього, на думку КПК, слід дотримуватись соціалістичного шляху, демократичної диктатури народу та ін. ідей, а також проводити протидію буржуазній лібералізації. Мета – розвиток політичного ладу соціалістичної демократії, народної демократії соціалізму з китайською специфікою, поєднання поняття правової держави та диктатури народу тощо. При цьому права людини, демократичні вибори та ін. вимоги залишаються формальними елементами державних концепцій.
Третій – забезпечення внутрішньої стабільності. З цією метою посилюється єдність партії та народу, єдність між націями, етносами, з метою «формування гармонійного суспільства». При цьому увага зосереджується на підтримці загальнолюдських цінностей, реалізації інтересів народу тощо. З метою забезпечення легітимності КПК в очах китайського суспільства, постійно підкреслюються здобутки у покращенні рівня життя населення, боротьбі з бідністю, особливо в регіонах, розвитку сфери освіти, охорони здоров’я, будівництва житла тощо.
Ініціатива «Один пояс, один шлях» Азіатський банк інфраструктурних інвестицій, фонд Шовкового шляху, розглядаються основними інструментами для просування економічної дипломатії та впливу КНР у регіоні та світі. При цьому, варто відмітити, що керівництво КПК звертає увагу на недоліки своєї роботи, зокрема щодо розвитку економіки, бідності, розриву в розвитку між містом та селом, екологічних проблем тощо.
Четвертий – вплив Китаю на ззовні. Для цього зусилля зосереджені на нарощення культурної «м’якої сили» Китаю, поглиблення освітньої міграції як назовні, так і всередину. Важлива роль надається питанням воєнної безпеки держави та забезпечення національних інтересів Китаю за допомогою НВАК та інших воєнних формувань. При цьому постійно наголошується на виключно мирному шляху розвитку та невтручання у внутрішні справи інших держав, «win-win» співробітництві (в т.ч. за допомогою ініціативи «Один пояс, один шлях»). Питання виконання «Великої справи об’єднання Батьківщини» (повернення контролю над Тайванем, посилення контролю над Гонконгом та Макао) – залишається ключовим зовнішньополітичним завданням.
КПК: СТРУКТУРА ТА ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ.
КПК залишається суворо централізованою організацію, із чіткою вертикально побудованою, розгалуженою ієрархічною структурою: член партії підкоряється партійній організації, меншість – більшості, нижчестоящі організації – вищим, всі партійні організації і всі члени партії – Всекитайському з’їзду і Центральному Комітету партії. При цьому зберігається виборність керівних органів партії (партія забороняє культ особистості в будь-якій формі), за винятком заснованих ними представницьких органів і партійних груп керівництва в непартійних організаціях.
Вищим керівним органом партії є Всекитайський з’їзд партії (скликається один раз на 5 років або достроково) і обраний ним Центральний Комітет. Керівними партійними органами на місцях є місцеві партійні з’їзди і обрані ними партійні комітети. Партійні комітети несуть відповідальність перед партійними з’їздами відповідних ступенів і звітують перед ними в своїй роботі. Політбюро ЦК, Постійний Комітет Політбюро ЦК, а також генеральний секретар Центрального Комітету обираються пленумом Центрального Комітету партії. Склад Центральної Військової Ради КПК визначається Центральним Комітетом партії.
Первинні партійні організації створюються на підприємствах, в селах, установах, навчальних закладах, науково-дослідних інститутах, міських житлових кварталах і мікрорайонах, громадських організаціях, ротах НВАК і інших низових одиницях при наявності не менше трьох членів партії. Первинна партійна організація є основним елементом в низових організаціях суспільства, фундаментом всієї її діяльності і боєздатності. Завдання первинних партійних організацій полягають у веденні пропаганди і втілення в життя лінії, курсу і політики партії, організації вивчення ідей маркизму-ленінзму, та ін. ідеологічних елементів, проведенні виховної роботи членів партії, підтримці зв’язку з суспільством та ін.
Найвпливовішим контролюючим органом партії є Центральна комісія КПК з перевірки дисципліни, яка веде свою роботу під керівництвом ЦК партії.
КПК: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РОЗВИТКУ
Основою партійного будівництва КПК є політична складова, яка з 2017 року включена до генерального плану партійного будівництва, та полягає в підпорядкуванні всієї партії Центральному комітету, посилення вертикалі управління, дотримання партією політичної лінії, політичних норм і правил КПК, суворої партійної дисципліни. Також, впроваджуються системи демократичного централізму: у китайській специфіці це пояснюється створенням моделі централізованої демократії.
Пропагандистське забезпечення політичної складової полягає у спрямуванні діяльності членів КПК, та особливо вищого керівного складу, на політичну відповідальність, вірність партії, подоланні «негараздів заради партії і на благо народу».
У дискурсі вищого керівництва Китаю у цьому аспекті спостерігається посилення ролі партії не тільки в керівництві державою, але і
1 2 3 4 5 6 7 8