До 1 січня 1999 р. в Росії строк здійснення розрахунків без відстрочення платежу по експорту та імпорту товарів, робіт, послуг, встановлений Законом РФ "О валютном регулировании и валютном контроле", становив 180 днів. Прийняттям Федерального Закону "О первоочередных мерах в области бюджетной и налоговой политики" (від 29.12.1998 р. № 192-ф3) дану норму зменшено до 90 днів. Цим законом встановлено також, що порядок надання і одержання резидентами відстрочення платежу на термін більше 90 днів по експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) визначається Урядом РФ за погодженням з ЦБ РФ.
У Російській Федерації валютний контроль за експортними операціями здійснюється відповідно до спільної інструкції ЦБ РФ № 19 і Державного митного комітету РФ № 01-20/10283 від 12.10.1993 р. "О порядке осуществления валютного контроля за поступлением в Российскую Федерацию валютной выручки от экспорта товаров". Згідно з цією інструкцією, до валютного контролю залучаються комерційні банки.
Експортер разом з банком оформлює паспорт угоди (по одному на кожний контракт), що є основним документом контролю і містить всю інформацію, пов’язану з конкретним контрактом. На основі вантажних митних декларацій у митних органах оформляється облікова картка митно-банківського контролю, в якій міститься інформація по одному відвантаженню товару. На основі даної облікової картки в календарній послідовності оформляється реєстр очікуваного надходження валютної виручки.
Дія інструкції № 19 має деякі обмеження. Вона не розповсюджується на розрахунки, здійснені у російських рублях, та на експорт робіт і послуг.
Важливою ланкою валютного та експортного контролю є Федеральна служба РФ з валютного та експортного контролю (ФСВК). Вона була утворена відповідно до Указу президента РФ "О системе центральных органов федеральной исполнительной власти" від 30.09.1992 р. № 1148 і Постанови Уряду РФ "Об усилении валютного и экспортного контроля и о развитии валютного рынка" від 06.03.1993 р. № 205. Основні цілі, задачі, компетенція, структура та інші питання, пов’язані з розвитком ФСВК як служби центрального органа федеральної виконавчої влади, були визначені в Постанові уряду РФ від 16.06.1993 р. № 560.
У Російській Федерації в 1999 р. введено в дію Закон "Об экспортном контроле". У ньому передбачено створити Міжвідомчу координаційну раду (МКР), яка буде формувати списки для ліцензування товарів і технологій, що підпадають під експортний контроль. Склад МКР затверджується президентом. Законом передбачено також створення у затверджуваному урядом складі Федерального виконавчого органу експортного контролю. Ця структура виступає одночасно і як орган валютного контролю з повноваженнями, які визначаються урядом.
Контроль за надходженням товарів по імпорту здійснюється відповідно до спільної інструкції ЦБ РФ №30 та Державного митного комітету РФ № 01-20/10538 від 26.07.1995 р. "О порядке осуществления валютного контроля за обоснованностью платежей в иностранной валюте за импортируемые товары" (зі змінами та доповненнями). В уповноваженому банку імпортера оформляється паспорт імпортної угоди (по одному на кожний контракт), який містить головні умови контракту і визначений як основний документ контролю.
Імпортер несе відповідальність перед органами валютного контролю за надходження в Росію товарів у повному обсязі і у встановлені законодавством терміни між днем оплати і датою митного оформлення імпортованої продукції. При неможливості поставки товарів імпортер повинен повернути у встановлені строки суму раніше здійсненої попередньої оплати іноземній стороні на вказаний у паспорті валютний рахунок. Угоди на більший за встановлений законодавством термін між датою оплати і датою митного оформлення імпортованого товару можуть здійснюватись лише за наявності ліцензії Банку Росії на здійснення валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу.
Після завершення митного оформлення товарів, ввезених на територію Росії, на основі вантажної митної декларації складається облікова картка ввезених товарів, яка вноситься до реєстру. Ця картка направляється в уповноважений банк імпортера, що заповнює відповідну їй картку платежу. Картки платежу разом з обліковими картками ввезених товарів направляються до Банку Росії та Державного митного комітету.
Потрібно відзначити, що російське правове забезпечення валютного регулювання є більш деталізованим, досконалим, сучасним, чітким і зрозумілим. Вищезгаданий Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” виглядає вже досить застарілим документом. А тому Україні потрібно мати сучасне, досконале валютне законодавство. Вирішення цього питання вбачається в остаточному прийнятті законопроекту “Про валютне регулювання”, який в першому читанні розглядався ще у 1995 році.
1 2 3 4