1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Форми дист 2020_022a8a4be53ae508eed2d6372151e4a4.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 11.03.2021
скачати

7. Види навчальної роботи


Під час будь-якого типу уроку вчитель початкових класів застосовує різні види навчальної роботи: фронтальну, групову, парну та індивідуальну.

Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запитання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Така робота забезпечує одночасне керівництво всіма учнями, управління сприйманням інформації, її систематизацією і закріпленням. Водночас вона недостатньо враховує індивідуальні особливості учнів.

Групова робота. Учнів ділять на групи по 4-6 осіб. Групи формують з однаковим або із змішаним складом учнів за успішністю. Перші можуть виконувати диференційовані завдання, другі – однакові. Групова робота ефективніша, якщо групи очолюють консультанти, призначені вчителем або учнями. Переваги цього виду навчальної роботи: активність учнів, взаємоконтроль.

Парна робота. Вона передбачає взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємонавчання. Пари може визначати вчитель, зважаючи на симпатії або працездатність учнів, а можуть і самі учні створювати пари для виконання тих чи інших завдань.

Індивідуальна робота. Важливим моментом у процесі навчання є індивідуальний підхід до учнів. Існують такі способи індивідуалізації навчання: під час пояснення нового матеріалу вчитель зважає на учнів, для яких він може бути незрозумілим; під час самостійної роботи частіше підходить до відстаючих учнів, допомагає і підбадьорює їх; індивідуалізує домашнє завдання; частіше здійснює вибіркову перевірку зошитів учнів, яким важче дається навчання [12, c. 166-168].


8. Нестандартні уроки та їх значення


На небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка появилась у нашій школі ще в середині 1970-х рр., масова практика відреагувала нестандартними уроками, головною метою яких є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру.

Нестандартний урок – це передусім творчість, самобутність, мистецтво педагога, який застосовує нетрадиційні форми роботи з дітьми. Для таких уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої сутності явищ через гру, дослідження. Нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів.

Істотними ознаками нестандартного уроку є гнучкість структурної побудови; зміна усталених функцій учителя й учнів; активне застосування групових форм роботи; максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.

Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків у початковій школі є урокказка, урок-подорож, урок-гра, урок-змагання, театралізований урок, урок-конкурс, урок-фантазії, урок-концерт, урок-екскурсія, урок-діалог, урок-творчості та ін.

Визначають таку класифікацію нестандартних уроків:

  1. уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу – уроки-семінари, урокиконференції, уроки-лекції;

  2. уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки-панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності;

  3. уроки міжпредметні. Мета їх “спресуватиˮ споріднений матеріал кількох предметів;

  4. уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, урокивікторини, уроки-конкурси). Ці уроки передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей;

  5. уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, урокиекспромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року;

  6. уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, урокипанорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Вони передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів; сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи;

  7. уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіноуроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів;

  8. уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення;

  9. уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах;

  10. уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки – “Слідство ведуть знавціˮ, уроки-імпровізації, уроки-імітації). Вони передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ;

  11. уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми – діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Ці уроки спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності, забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо;

  12. уроки-психотренінги. Вони націлені на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Однак перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.



1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас