Ім'я файлу: Оцінка ефективності знеболення під час реконструктивних операцій
Розширення: docx
Розмір: 293кб.
Дата: 21.05.2020
скачати

УДК: 617.57/.58-001.45-089.5-048.38(045)

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗНЕБОЛЕННЯ ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ КІНЦІВОК

Горошко В.Р.¹, Хитрий Г.П.²

¹ – старший ординатор відділення реанімації та інтенсивної терапії (для хірургічних хворих) клініки невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії, анестезіології, реанімації та детоксикації Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, майор медичної служби, м.Київ, Україна, e-mail:dr.horoshko@ukr.net

² – начальник кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії, д.мед.н., професор, полковник медичної служби, м.Київ, Україна, e-mail:grighit@i.ua

Резюме.

Зважаючи на воєнну ситуацію, що склалась у нашій державі, кількість поранених оцінка больового синдрому має велике значення, адже помилкове оцінювання болю призводить до неадекватного дозування центральних, периферичних і комбінованих анальгетиків. Це може призводити до передозування, втрати контролю за динамікою процесу, неможливістю визначити ефективність різноманітних груп фармакологічних препаратів.

Ключові слова: біль, ноцицептивний механізм болю, нейропатичний механізм болю, шкали оцінки болю, оцінка больового синдрому, вогнепальні поранення кінцівок, реконструктивні операції, анестезіологічне забезпечення, знеболення.

Введення.

Сучасні види зброї значно перевищують руйнівну силу вогнепальної зброї, що застосовувалась в 1941-1945 рр [1, 2, 15]. Будь-яка операція, травма, вогнепальне поранення не обходиться без болю – симптому, який нерідко виходить на перший план та обумовлює не тільки фізичні, але й істотні психічні страждання постраждалого. Внаслідок болю запускається каскад функціональних, метаболічних і поведінкових реакцій, які об’єднуються поняттям “больовий синдром” [3]. Біль – це суб’єктивне відчуття, тому різні люди оцінюють його по-різному. Лікарю важливо оцінювати біль в динаміці [3, 16].

Результатом помилкового оцінювання болю в медичній практиці є неадекватність дозування центральних, периферичних і комбінованих анальгетиків, що інколи призводить до передозування, втрати контролю за динамікою процесу, неможливістю визначити ефективність різноманітних груп фармакологічних препаратів [4, 5].

Основним критерієм застосування шкал для оцінювання болю є практична цінність і можливість їх використання. На теперішній час для оцінки болю існує чимало різноманітних шкал, проте усі вони надто складні, для того, щоб використовувати їх у повсякденній, рутинній клінічній практиці [6]. Спрощення таких шкал призводить до зменшення їхньої інформаційної цінності, що в свою чергу не забезпечує ефективного знеболення [4, 5, 7].

За сучасною уявою, патофізіологічними механізмами біль поділяють на ноцицептивний і нейропатичний. Якщо для першого характерна соматична доцентрова імпульсація, то нейропатичний біль виникає внаслідок дисфункції та ушкодження нервової системи та/або її провідних шляхів.

Найзручнішою в повсякденній медичній практиці є візуально аналогова шкала (ВАШ) – VAS (Visual Analogua Scale), яка була вперше запропонована Hayes MH.J. та Patterson D.G. ще на початку 1920 року [5]. Вона являє собою паперову (картонну або пластикову) лінійку завдовжки 10 см з горизонтальним або вертикальним напрямком, на полюсах якої розташовані оцінки (дескриптори): “болю немає” та “максимальний біль, який можна уявити” або смайликами від усміхненого до пригніченого з сльозами. Ця шкала має декілька модифікацій [6, 8, 9].

Постраждалому пропонується на цій шкалі поставити мітку, яка відповідає інтенсивності болю, який він відчуває в певний момент. З зворотної сторони лінійки нанесені сантиметрові поділки, за якими лікар відзначає отримане значення. До переваг цієї шкали належать її простота та зручність. Недоліком ВАШ слід вважати її одномірність (постраждалий відзначає лише інтенсивність болю, враховується лише ноцицептивний механізм болю) та емоційну складову больового синдрому, а нейропатична складова болю залишається без належної уваги [10, 11].

При оцінці найропатичного болю, найзручнішою в повсякденній медичній практиці є шкала найропатичного болю (ШНБ) – NPS (Neuropathic Pain Scale) розроблена вченими з Вашингтонського медичного університету Galer B.S. і Jensen M. у 1997 році [13, 14]. В цій шкалі відображені специфічні якості болю (колючий, тупий, пекучий, холодний, ниючий, сверблячий) та глибину болю (глибокий чи поверхневий). Нейропатична складова постійно змінює свої характеристики, тому для оцінки динаміки процесу ШНБ є найзручнішою у використанні [12, 14, 16].

Ще одним способом є спосіб оцінки болю і ефективності післяопераційної аналгезії при артроскопічних операціях на колінному суглобі [17]. Проте недоліками вказаного способу є те, що при оцінці не враховуються патофізіологічні механізми болю, так як цей спосіб відображає ортопедичні критерії амплітуди руху в суглобі.

Мета дослідження: покращити оцінку болю та ефективність знеболення в післяопераційному періоді реконструктивних операцій при вогнепальних пораненнях кінцівок.

Матеріали і методи.

Дослідження проводились на базі Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, відділення травматології клініки ушкоджень та клініки судинної хірургії при реконструктивних операціях. Пацієнтів було розділено на дві групи групи: 1) пацієнти, у яких реконструктивні операції виконувались на верхній кінцівці; 2) пацієнти, у яких реконструктивні операції виконувались на ніжній кінцівці. Кожна група складалась з двох підгруп: 1) пацієнти анестезіологічним забезпеченням, яких під час реконструктивних операцій після вогнепальних поранень кінцівок була загальна анестезія; 2) пацієнти анестезіологічним забезпеченням, яких під час реконструктивних операцій після вогнепальних поранень кінцівок була реґіонарна анестезія з встановленням катетера для пролонгованої реґіонарної анестезії.

Загальна кількість досліджуваних пацієнтів 179 (сто сімдесят дев’ять). В групі І – 99 пацієнтів: підгрупа 1 – 32 пацієнтів, підгрупа 2 – 67 пацієнтів, в групі ІІ – 80 пацієнтів: підгрупа 1 – 15 пацієнтів, підгрупа 2 – 65 пацієнтів. Пацієнти підбирались без супутньої патології (таблиця 1).

Всім пацієнтам безпосередньо перед операцією – на столі, під час операції та одразу після операції – на столі виконувався неінвазивний моніторинг артеріального тиску, пульсу, частоти серцевих скорочень, сатурації. Розраховувались гемодинамічні показники, такі як пульсовий тиск, середній артеріальний тиск, ударний об’єм, серцевий викид, серцевий індекс. Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження проводився за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010. Також, всім пацієнтам безпосередньо перед операцією – на столі, під час операції, одразу після операції – на столі і до 4 післяопераційної доби проводився моніторинг болю та ефективності знеболення двома шкалами, які були об’єднані, для зручності лікаря, в одну (малюнок 1): 1) Visual Analogua Scale (VAS); 2) для оцінки найропатичного болю – шкалу найропатичного болю (ШНБ) – Neuropathic Pain Scale (NPS). В післяопераційному періоді продовжували оцінювати біль та знеболення до 4 післяопераційної доби.

Малюнок 1.

Результати досліджень.

Під час проведення дослідження було з’ясовано, що в групі ІІ: 1) всі хворі потребували введення лікарських препаратів для знеболення в перші три післяопераційні доби (100%) (таблиця 1, діаграма 1), з четвертої доби кількість хворих, яким потрібно було вводити лікарські препарати для знеболення значно зменшилась, так у підгрупі ІІ – це 9,2%, у підгрупі І – 13,3%; 2) середня кількість знеболень за післяопераційну добу (таблиця 2, діаграма 2), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,0001) – 1,9±0,3, 2 доба (p=0,0001) – 1,3±0,5, 3 доба (p=0,0006) – 1,3±0,7, 4 доба (p=0,155) – 1±0,3, у підгрупі І: 1 доба – 3,5±0.6, 2 доба – 2,6±0,6, 3 доба – 2±0,4, 4 доба – 1,0±0,2; 3) середня бальна оцінка болю на час знеболення (таблиця 4, діаграма 4), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,092) – 13,9±3,3, 2 доба (p=0,984) – 11,4±1,5, 3 доба (p=0,071) – 10,8±0,6, 4 доба – 10,5±0,0, у підгрупі І: 1 доба – 13,1±2,5, 2 доба – 11,4±1,9, 3 доба – 11,0±0,9, 4 доба – 0 (не знеболювались); 4) середній проміжок часу між знеболеннями (таблиця 3, діаграма 3), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,0001) – 13,1±3,5, 2 доба (p=0,0001) – 20,3±5,6, 3 доба (p=0,0006) – 20,9±6, 4 доба (1,0) – 24±0, у підгрупі І: 1 доба – 7,2±1,7, 2 доба – 10,1±4,2, 3 доба – 11,0±0,9, 4 доба – 24±0; 5) пороговий рівень вище 9,5 балів (від 10 балів), чутливість і специфічність даної оцінки 99% (діаграма 5); в групі І: 1) всі хворі потребували введення лікарських препаратів для знеболення в перші три післяопераційні доби (100%) (таблиця 1, діаграма 1), з четвертої доби кількість хворих, яким потрібно було вводити лікарські препарати для знеболення значно зменшилась, так у підгрупі ІІ – це 7,5%, у підгрупі І – 9,4%; 2) середня кількість знеболень за післяопераційну добу (таблиця 2, діаграма 2), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,0001) – 1.9±0.4, 2 доба (p=0,0001) – 1,5±0,5, 3 доба (p=0,0001) – 1.4±0.6, 4 доба (p=0,215) – 1±0.3, у підгрупі І: 1 доба – 3.7±0.5, 2 доба – 2.7±0.5, 3 доба – 2.1±0.4, 4 доба – 1.0±0.4; 3) середня бальна оцінка болю на час знеболення (таблиця 4, діаграма 4), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,015) – 13,2±3,1, 2 доба (p=0,961) – 11,3±1,4, 3 доба (p=0,15) – 10,7±0,5, 4 доба (р=0,215) – 10,5±0,0, у підгрупі І: 1 доба – 14,2±3,1, 2 доба – 11,7±1,2, 3 доба – 10,9±0,8, 4 доба – 1,5±0,0; 4) середній проміжок часу між знеболеннями (таблиця 3, діаграма 3), у підгрупі ІІ: 1 доба (p=0,0001) – 13,7±4,4, 2 доба (p=0,0001) – 18,4±6,1, 3 доба (p=0,0001) – 20,2±6,1, 4 доба (0,215) – 24±0, у підгрупі І: 1 доба – 6,6±0,9, 2 доба – 9,4±1,9, 3 доба – 9,4±1,9, 4 доба – 24±0; 5) пороговий рівень вище 9,5 балів (від 10 балів), чутливість і специфічність даної оцінки 99% (діаграма 6)

Кількість хворих, які потребували знеболення (у %)

Кінцівка
Доба
Реґіонарна
Загальна

Нижня
1
65 (100)
15 (100)

2
65 (100)
15 (100)

3
65 (100)
15 (100)

4
6 (9,2)
2 (13,3)

Верхня
1
67 (100)
32 (100)

2
67 (100)
32 (100)

3
67 (100)
32 (100)

4
5 (7,5)
3 (9,4)

Всього
1
132 (100)
47 (100)

2
132 (100)
47 (100)

3
132 (100)
47 (100)

4
11 (8,3)
5 (10,6)

Таблиця 1



Діаграма 1

Середня кількість знеболення за добу

Кінцівка
Доба
Реґіонарна
Загальна
р

Нижня
1
1,9±0,3
3,5±0,6
0,0001 *

2
1,3±0,5
2,6±0,6
0,0001 *

3
1,3±0,7
2±0,4
0,0006 *

4
1±0,3
1,0±0,2
0,155

Верхня
1
1,9±0,4
3,7±0,5
0,0001 *

2
1,5±0,5
2,7±0,5
0,0001 *

3
1,4±0,6
2,1±0,4
0,0001 *

4
1±0,3
1,0±0,4
0,215

Всього
1
1,9±0,3
3,6±0,5
0,0001 *

2
1,4±0,5
2,6±0,5
0,0001 *

3
1,4±0,7
2,1±0,4
0,0001 *

4
1±0,3
1,0±0,4
0,07

Де * - різниця між групами статистично значима.

Таблиця 2



Діаграма 2

Середній проміжок часу між знеболеннями (годин)

Кінцівка
Доба
Реґіонарна
Загальна
р

Нижня
1
13,1±3,5
7,2±1,7
0,0001 *

2
20,3±5,6
10,1±4,2
0,0001 *

3
20,9±6
12,5±3,3
0,0006 *

4
24±0
24±0
1,0

Верхня
1
13,7±4,4
6,6±0,9
0,0001 *

2
18,4±6,1
9,4±1,9
0,0001 *

3
20,2±6,1
11,8±2,7
0,0001 *

4
24±0
24±0
0,215

Всього
1
13,4±4
6,8±1,2
0,0001 *

2
19,3±5,9
9,6±2,8
0,0001 *

3
20,6±6
12±2,9
0,0001 *

4
24±0
24±0
1,0

Де * - різниця між групами статистично значима.

Таблиця 3



Діаграма 3

Середня бальна оцінка болю на час знеболення (балів)

Кінцівка
Доба
Реґіонарна
Загальна
р

Нижня
1
13,9±3,3
13,1±2,5
0,092

2
11,4±1,5
11,4±1,9
0,984

3
10,8±0,6
11,0±0,9
0,071

4
10,5±0,0
0



Верхня
1
13,2±3,1
14,2±3,1
0,015

2
11,3±1,4
11,7±1,2
0,961

3
10,7±0,5
10,9±0,8
0,150

4
10,5±0,0
1,5±0,0
0,215

Всього
1
13,6±3,3
13,9±2,9
0,377

2
11,4±1,5
11,6±1,4
0,216

3
10,7±0,5
11,0±0,8
0,40

4
10,5±0,0
1,5±0,0
1,0

Таблиця 4



Діаграма 4



Пороговий рівень вище 9,5 балів (від 10 балів). Чутливість і специфічність даної оцінки 99%.

Діаграма 5

Діаграма 6

Обговорення.

Пацієнти анестезіологічним забезпеченням, яких під час реконструктивних операцій після вогнепальних поранень кінцівок була загальна анестезія і сума балів коливалась від 0 до 10,5 балів не потребували введення лікарських препаратів для знеболення, від 10,5 до 19,5 балів – достатньо було введення з метою знеболення нестероїдні протизапальні препарати, від 19,5 балів і до 30 балів – крім введення з метою знеболення нестероїдних протизапальних препаратів необхідно було додатково вводити наркотичні анальгетики або одразу вводити наркотичні анальгетики.

Пацієнти анестезіологічним забезпеченням, яких під час реконструктивних операцій після вогнепальних поранень кінцівок була реґіонарна анестезія під ультразвуковим контролем з встановленням катетера для пролонгованої реґіонарної анестезії і сума балів коливалась від 0 до 10,5 балів не потребували введення лікарських препаратів для знеболення, від 10,5 до 30 балів вводили в катетер для пролонгованої реґіонарної анестезії розчин лідокаїну 1% 400 мг, що забезпечило ефективне знеболення в післяопераційному періоді. Такі пацієнти не потребували додаткових лікарських препаратів для знеболення.


УДК: 617.57/.58-001.45-089.5-048.38(045)

ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ВО ВРЕМЯ И ПОСЛЕ РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЙ ПРИ ОГНЕСТРЕЛЬНИХ РАНЕНИЯХ КОНЕЧНОСТЕЙ

Горошко В.Р.¹, Хитрый Г.П.²

¹ - старший ординатор отделения реанимации и интенсивной терапии (для хирургических больных) клиники неотложной медицинской помощи, интенсивной терапии, анестезиологии, реанимации и детоксикации Национального военно-медицинского клинического центра "Главный военный клинический госпиталь", майор медицинской службы, Киев, Украина, e-mail: dr.horoshko@ukr.net

² - начальник кафедры анестезиологии и реаниматологии Украинской военно-медицинской академии, д.м.н., профессор, полковник медицинской службы, Киев, Украина, e-mail: grighit@i.ua

Резюме.

Несмотря на военную ситуацию, которая сложилась в нашем государстве, количество раненых оценка болевого синдрома имеет большое значение, ведь ошибочное оценивание боли приводит к неадекватному дозирования центральных, периферических и комбинированных анальгетиков. Это может приводить к передозировке, потери контроля за динамикой процесса, невозможностью определить эффективность различных групп фармакологических препаратов.

Ключевые слова: боль, ноцицептивный механизм боли, нейропатической механизм боли, шкалы оценки боли, оценка болевого синдрома, огнестрельные ранения конечностей, реконструктивные операции, анестезиологическое обеспечение, обезболивание.


UDK: 617.57/.58-001.45-089.5-048.38(045)

EFFICIENCY PAIN RELIEF DURING ANDAFTER RECONSTRUCTIVE SURGERY FOR GUNSHOT WOUNDS EXTREMITIES

V.R.¹HOROSHKO, H.P.²KHYTRYYI

¹ - senior doctor resuscitation and intensive therapy (for surgical patients) clinic emergency care, intensive care, anaesthesiology and detoxification National Military Medical Clinical Centre "The Main Military Clinical Hospital" major medical service, Kiev, Ukraine, e-mail: dr.horoshko@ukr.net

² - head of the department of anesthesiology and resuscitation Ukrainian Military Medical Academy, MD, Professor, Colonel of Medical Service, Kiev, Ukraine, e-mail: grighit@i.ua

Resume.

Given the military situation that has developed in our country, the number of wounded assessment of pain is important, because erroneous assessment of pain leads to inadequate dosing of central, peripheral and combination analgesics. This can lead to overdose, loss of control of the dynamics of the process, the inability to determine the effectiveness of various pharmacological groups.

Keywords: pain, nociceptive pain mechanism, the mechanism of neuropathic pain, pain scale assessment, assessment of pain, limb gunshot wounds, reconstructive surgery, anesthesia, analgesia.

UDK: 617.57/.58-001.45-089.5-048.38(045)

EFFICIENCY PAIN RELIEF DURING ANDAFTER RECONSTRUCTIVE SURGERY FOR GUNSHOT WOUNDS EXTREMITIES

V.R.¹HOROSHKO, H.P.²KHYTRYYI

¹ - senior doctor resuscitation and intensive therapy (for surgical patients) clinic emergency care, intensive care, anaesthesiology and detoxification National Military Medical Clinical Centre "The Main Military Clinical Hospital" major medical service, Kiev, Ukraine, e-mail: dr.horoshko@ukr.net

² - head of the department of anesthesiology and resuscitation Ukrainian Military Medical Academy, MD, Professor, Colonel of Medical Service, Kiev, Ukraine, e-mail: grighit@i.ua

Resume.

Given the military situation that has developed in our country, the number of wounded assessment of pain is important, because erroneous assessment of pain leads to inadequate dosing of central, peripheral and combination analgesics. This can lead to overdose, loss of control of the dynamics of the process, the inability to determine the effectiveness of various pharmacological groups.

Keywords: pain, nociceptive pain mechanism, the mechanism of neuropathic pain, pain scale assessment, assessment of pain, limb gunshot wounds, reconstructive surgery, anesthesia, analgesia.

Introduction.

Modern weapons far exceed the destructive power of a firearm that was used in 1941-1945. Any surgery, trauma, gunshot wound is not without pain - symptoms that often comes to the fore and causes not only physical but also mental significant the suffering of the victim. Because of the pain starts a cascade of functional, metabolic and behavioral responses that combined the concept of "pain". The result of erroneous assessment of pain in medical practice is inadequate dosage of central and peripheral analgesic combination that sometimes results in overdose, loss of control of the dynamics of the process, the inability to determine the effectiveness of various pharmacological groups.

Objective: improve pain assessment and pain management effectiveness postoperative reconstructive surgery for gunshot wounds of the extremities.

Materials and methods.

Research conducted at the National Military Medical Clinical Centre "The Main Military Clinical Hospital" department traumatology clinic injuries and vascular surgery at the clinic of reconstructive operations. Patients were divided into two groups, Group 1) patients who performed reconstructive surgery on the upper limb; 2) patients who performed reconstructive surgery on delicate limbs. Each group consisted of two groups: 1) patients anesthesia, which during reconstructive surgery after gunshot wounds to limbs had general anesthesia; 2) patients anesthesia, which during reconstructive surgery after the gunshot wounds of the extremities was the establishment of regional anesthesia catheter for prolonged regional anesthesia.

The total number of patients studied 179 (one hundred seventy nine). In Group I - 99 patients: subgroup 1 - 32 patients subgroup 2 - 67 patients in group II - 80 patients: subgroup 1 - 15 patients subgroup 2 - 65 patients. Patients were selected without comorbidity.

All patients before surgery immediately - on the table during surgery, immediately after surgery - on the table and up to 4 days post-operative pain and monitored anesthesia efficiency two scales that have been combined for convenience of a doctor in one: 1) Visual Analogua Scale (VAS); 2) Neuropathic Pain Scale (NPS).

Results.

During the investigation it was found that in group II: 1) all patients require administration of drugs for pain relief in the first three postoperative days (100%), the fourth day the number of patients who had administered drugs for pain decreased significantly so subgroup II - is 9.2% and in the subgroup I - 13,3%; 2) the average number analgesia for postoperative day, subgroup II: 1 day (p = 0,0001) - 1,9 ± 0,3, 2 day (p = 0,0001) - 1,3 ± 0,5, 3 day (p = 0,0006) - 1,3 ± 0,7, 4 day (p = 0,155) - 1 ± 0,3; subgroup I: 1 day - 3,5 ± 0.6, day 2 - 2.6 ± 0,6, 3 day - 2 ± 0,4, 4 day - 1,0 ± 0,2; 3) the average scoring of pain at the time of anesthesia, subgroup II: 1 day (p = 0,092) - 13,9 ± 3,3, 2 day (p = 0,984) - 11,4 ± 1,5, 3 day (p = 0,071) - 10,8 ± 0,6, 4 day - 10,5 ± 0,0; subgroup І: 1 day - 13,1 ± 2,5, 2 day - 11,4 ± 1,9, 3 day - 11,0 ± 0,9, 4 day - 0 (no analgesic); 4) The average time between anesthesia, subgroup II: 1 day (p = 0,0001) - 13,1 ± 3,5, 2 day (p = 0,0001) - 20,3 ± 5,6, 3 day (p = 0,0006) - 20,9 ± 6, 4 day (1.0) - 24 ± 0; subgroup І: 1 day - 7,2 ± 1,7, 2 day - 10.1 ± 4, 2, 3 day - 11,0 ± 0,9, 4 day - 24 ± 0; 5) threshold level above 9,5 points (10 points), sensitivity and specificity estimates of 99% (diagram 5); in group I: 1) all patients require administration of drugs for pain relief in the first three postoperative days (100%), the fourth day the number of patients who had administered drugs for pain decreased significantly since the second subgroup II - is 7.5 % in the subgroup I – 9,4%; 2) the average number analgesia for postoperative day, subgroup II: 1 day (p = 0,0001) – 1,9 ± 0,4, 2 day (p = 0,0001) - 1,5 ± 0,5, 3 day (p = 0,0001) – 1,4 ± 0,6, 4 day (p = 0,215) - 1 ± 0,3; subgroup І: 1 day – 3,7 ± 0,5, day 2 – 2,7 ± 0.5, day 3 – 2,1 ± 0.4, day 4 – 1,0 ± 0,4; 3) the average scoring of pain at the time of anesthesia, subgroup II: 1 day (p = 0,015) - 13,2 ± 3,1, 2 day (p = 0,961) - 11,3 ± 1,4, 3 day (p = 0,15) - 10,7 ± 0,5, 4 day (p = 0,215) - 10,5 ± 0,0, subgroup І: 1 day - 14,2 ± 3,1, 2 day - 11 7 ± 1,2, 3 day - 10,9 ± 0,8, 4 day - 1,5 ± 0,0; 4) the average time between anesthesia, the subgroup II: 1 day (p = 0,0001) - 13,7 ± 4,4, 2 day (p = 0,0001) - 18,4 ± 6,1, 3 day (p = 0,0001) - 20,2 ± 6,1, 4 day (0.215) - 24 ± 0; subgroup І: 1 day - 6,6 ± 0,9, 2 day - 9,4 ± 1,9, 3 day - 9,4 ± 1,9, 4 day - 24 ± 0; 5) threshold level above 9,5 points (10 points), sensitivity and specificity estimates of 99% (diagram 6).

Diagram 5 Diagram 6

Discussion.

Patients anesthesia, which during reconstructive surgery after limb gunshot wounds was general anesthesia and total score ranged from 0 to 10.5 points not needed injection of medications for pain, from 10,5 to 19,5 points - enough to enter for the purpose of anesthesia nonsteroidal anti-inflammatory drugs, from 19,5 points to 30 points - in addition to the introduction of the purpose of pain relief NSAIDs necessary to introduce additional narcotic analgesics administered once or narcotic analgesics.

Patients anesthesia, which during reconstructive surgery after gunshot wounds to limbs had regional anesthesia under ultrasound guidance with the establishment of a catheter for prolonged regional anesthesia and total score ranged from 0 to 10,5 points not needed injection of medications for pain, from 10,5 to 30 points were injected into the catheter for prolonged regional anesthesia solution of 1% lidocaine 400 mg, which provided effective analgesia in the postoperative period. These patients did not require additional medications for pain relief.
Список використаних джерел

  1. Долидзе Т.Т. Биомеханическое обоснование замковых креплений в мостовидных протезах с опорой на зубы и внутрикостные имплантаты: Дис. канд. мед. наук.-М.,2000.-20 с.

  2. Иванова Г.Г., Лебеденко И.Ю. Влияние двигательных компонентов челюстно-лицевой области на процесс адаптации к съемным пластиночным протезам//Труды VI съезда Стоматологической ассоциации России, Москва, 11-14 сент. 2000 г.-М.,2000.-С.397-399.

  3. Рощін Г.Г. Бальна оцінка тяжкості травми: Навчальний посібник/Г.Г.Рощін, Ю.В.Поляченко, О.В.Мазуренко, С.О.Гур’єв, Н.М.Барамія, Г.Ф.Мацідонська, Ф.М.Новіков, Т.В.Гергая // Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – 72 с.

  4. Aitken R.C. Measurement of feelings using visual analogue scales // P Roy Soc Med – 1969. – P. 989-993.

  5. Angst M.S. The relationship between the visual analog pain intensity and pain relief scale changes during analgesic drug studies in chronic pain patients/M.S.Angst, W.G.Brose, J.B.Dyck // Anesthesiology. – 1999. – Vol. 91. – №1. – P. 34-41.

  6. Benhamou D. Evaluation of postoperative pain // Ann. Fr. Anesth. Rcanim. – 1998. – Vol. 17. – №6. – P. 555-572.

  7. Bennett M. The LANSS Pain Scale: The Leeds assessment of neuropathic symptoms and signs // Pain. – 2001. – Vol. 92. – P. 147-157.

  8. Flynn D. A comparison of multiiten Likert and Visual Analogue Scales for the assessment of transactionally defined coping function/D. Flynn, P.Van Schaik, A. Van Wersch // Eur J Psychol Assess. – 2004. – Vol. 20. – P. 49-58.

  9. Freyd M. The graphic rating scale // J Educ Psych. – 1923. – Vol. 14. – P. 83-102.

  10. Galer B.S. Development and preliminary validation of a pain measure specific to neuropathic pain: The Neuropathic Pain Scale/B.S. Galer, M.P.Jensen // Neurology. – 1997. – Vol. 48. - №2. – P. 332-338.

  11. Hartrick C.T. The numeric rating scale for clinical pain measurement: a ratio measure?/C.T. Hartrick, J.P. Koval, S. Shapiro // Pain Pract. – 2003. – Vol. 3. - №4. – P. 310-316.

  12. Jensen M. Assessment of pain quality in chronic neuropathic pain and nociceptive pain clinical trials with the neuropathic pain scale./ M. Jensen, R.H.Dworkin, A.R.Gammaitoni, D.O. Olaleye, N.Oleka, B.Galer // J Pain. – 2005. – Vol. 6. – P. 98-106.

  13. Marco C.A. The verbal numeric pain scale: effects of patient education on self-reports of pain/C.A.Marco, A.P.Marco, M.C.Plewa, N.Buderer, J.Bowles, J.Lee // Acad Emerg Med. – 2006. Vol. 13. - №8. – P. 853-859.

  14. Rog DJ, Validation and reliability of the Neuropathic Pain Scale (NPS) in multiple sclerosis./ D.J. Rog, T.J.Nurmikko, T.Friede, C.A.Young // Clin J Pain. – 2007. – Vol. 23. – №6. – P. 473-481.

  15. Somogyi E., Fejerdy P. Prosthetic management of a palatal defect caused by gunshot injury.//Fogorv Sz.- 1979.-V. 72, N 7.-P.206-208.

  16. Ware L.J. Evaluation of the Revised Faces Pain Scale, Verbal Descriptor Scale, Numeric Rating Scale, and Iowa Pain Thermometer in Older Minority Adults/L J Ware, C D. Epps, K Herr, A Packard, // Pain Manag Nurs. – 2006. – Vol. 7. – №3. – P. 117-125.

  17. http://www.ntpo.com/izobreteniya-rossiyskoy-federacii/medicina/anesteziologiya/43-sposob-ocenki-boli-i-effektivnosti-posleoperacionnoy-analgezii-pri-artroskopicheskih-operaciyah-na-kolennom-sustave.html#sthash.C6T3mCte.dpuf

скачати

© Усі права захищені
написати до нас