Рис. 6 Форми оплати товару і властиві їм особливості
Порядок постачання товару встановлюється для погодження взаємодії транспортних служб продавця і покупця. В одноіменній статті договору вказуються наступні умови:
а) спосіб вивезення (самовивіз покупцем або вивезення продавцем);
б) порядок оплати транспортних витрат;
в) строки приймання товару;
г) транспортний ризик;
д) супроводження і охорона товару;
е) страхування товару;
є) інші питання.
Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу і не випливає з сутності зобов’язання, продавець зобов’язаний передати покупцю товар в тарі і/або упаковці, за виключенням товару, який за своїм характером не потребує затарювання і/або упаковки.
Оптовий продаж товарів оформлюється договором постачання, згідно якого постачальник, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений строк (строки) вироблені і закуплені ним товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням. Договір постачання має найбільше розповсюдження при оформленні угод між виробниками і посередниками.
Предмет договору повинен відповідати характеру відносин між. постачальником і замовником, визначати порядок і цілі партнерства.
З врахуванням специфіки договору постачання може бути також обумовлений пункт про можливість передачі торгового обладнання для забезпечення зберігання продукції, що виражається в складанні окремого договору, який є невід’ємною частиною основного договору.
Ціна товару встановлюється постачальником і, як правило, може підлягати зміні в зв’язку із змінами витрат на виробництво, сировину, транспортування тощо. Тому в договорі обумовити порядок зміни ціни (односторонній чи за погодженням).
Обов’язки сторін. Постачальник, укладаючи договір, бере на себе зобов’язання по поставці товару, вказаного в специфікації, у зазначений строк.
У випадках, коли в договорі не визначено, яким видом транспорту чи на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту чи визначення умов доставки товарів належить постачальнику, якщо інше не випливає з закону, інших правових актів або сутності зобов’язання.
Договором постачання може бути передбачено отримання товарів замовником в місці знаходження постачальника (вибірка товарів). Це необхідно для визначення моменту виконання зобов’язань постачальника.
Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо в договорі постачання не передбачено інше. Товари, що надійшли покупцеві до моменту отримання постачальником повідомлення, покупець зобов’язаний прийняти і оплатити.
Замовник зобов’язаний виконати всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених у відповідності з договором постачання.
Товари, що надійшли повинні бути оглянуті в строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором постачання з обов’язковою перевіркою їх кількості та якості. При виявленні невідповідності чи недоліків замовник зобов’язаний негайно письмово повідомити постачальника.
У випадку отримання поставлених товарів від транспортної організації, замовник зобов’язаний перевірити відповідність товарів відомостях, вказаних в транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з дотриманням правил, передбачених законами і іншими правовими актами, що регулюють діяльність перевізників.
Порядок розрахунків. Покупець оплачує поставлені товари з дотриманням порядку і форми розрахунків, передбачених договором постачання. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, то розрахунки здійснюються платіжними дорученнями.
Відповідальність сторін. Замовник, якому поставлені товари неналежної якості або недоукомплектовані товари, має право поставити постачальнику вимоги, передбачені для договору купівлі-продажу, за виключенням випадку, коли постачальник, що отримав повідомлення про недоліки поставлених товарів, негайно замінить поставлені товари товарами належної якості (або негайно доукомплектує товари, замінить їх комплектними товарами).
Постачальник має право має право вимагати від замовника відшкодування збитків, якщо причина полягає в неналежному виконанні договору останнім.
Особлива сфера договірних відношень підприємств оптової торгівлі - товарообмінні угоди. їх існування обумовлено наступними обставинами:
• необхідністю розширення асортименту товару;
• нестабільністю реалізації товару за готівку на внутрішньому ринку;
• незадовільним виконанням грошовою системою своїх функцій (інфляція, неплатежі)
• можливістю скорочення витрат обігу.
Товарообмінні угоди оформлюються договорами міни, бартерними договорами.
В договорі міни обидві сторони переважно – юридичні особи однієї країни. Об’єктом даного договору є товар.
Договір може укладатися як в усній, так і простій письмовій формі.
Договір в письмовій формі може бути укладений шляхом складання одного документу, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою зв’язку (поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного), який дозволяє достовірно встановити, що документ надійшов від сторони по договору.
Договори між юридичними особами, в яких 1-а сторона є покупцем, 2-а - продавцем, а в другому навпаки - 1-а продавцем, 2-а покупцем - найбільш розповсюджена форма угоди міни.
Предметом договору міни є обмін одного товару на інший, при чому обмінювані товари можуть бути як рівноцінними, так і не рівноцінними.
У випадку, коли, у відповідності з договором міни, обмінювані товари визнаються нерівноцінними, сторона, що зобов’язана передати товар, ціна якого нижче ціни товару, який надається в обмін, повинна оплатити різницю в цінах безпосередньо до або після виконання його зобов’язання передати товар, якщо інший порядок оплати не передбачений договором.
Розрахунки допускаються в грошових або інших платіжних засобах при обміні нерівноцінних товарів.
Особливості. За договором міни використовують правила про купівлю - продаж, при цьому кожна з сторін визнається продавцем товару, який вона зобов’язується передати, і покупцем товару, який вона зобов’язується прийняти в обмін.
Бартерний договір
Об’єктами бартерного договору можуть бути: товари, роботи, послуги або результати інтелектуальної діяльності (літературні, художні твори і наукові праці, виконавча діяльність артистів, фонограми і радіопередачі, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, і найменування фірм, комерційні найменування і позначення).
Предметом договору бартеру є - обмін еквівалентних по вартості товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності.
В договорі бартеру повинні бути визначені:
• номенклатура, кількість, якість, ціна товару по кожній товарній позиції, їх вартість, строки і умови експорту, імпорту товарів;
• перелік робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, їх вартість, строки виконання робіт, момент надання послуг і прав на результати інтелектуальної діяльності;
• перелік документів, які надаються особі України для підтвердження факту виконання робіт, надання послуг і прав на результати інтелектуальної діяльності;
• порядок задоволення претензій у випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами умов договору.
Розрахунки в грошових або інших платіжних засобах не допускаються, більш того, угоди, що передбачають використання при їх здійсненні грошових або інших платіжних засобів, не є бартерними.
Договір комісії - це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії укладається для здійснення торговельної діяльності торговельними підприємствами у випадку відсутності своїх місць реалізації товару, а також за умови жорсткої конкуренції.
Предметом договору є визначення порядку дії кожної із сторін при здійсненні комісійних операцій. В укладених в оптовій торгівлі договорах комісії в якості предмету є:
• реалізація комісіонером товару комітента;
• закупівля комісіонером товару для комітента.
Кількість, якість і асортимент товару, що передається на комісію, визначається також, як і в договорі купівлі-продажу.
Неодмінним атрибутом договору комісії є умова про те, що товар на весь період дії договору залишається у власності комітента. Цей пункт необхідний тому, що він дає право комітенту в законному порядку повернути свій товар у випадку виникнення конфліктної ситуації з комісіонером при невиконанні останнім умов договору.
Комісіонер зобов’язаний виконати взяте на себе доручення на найбільш вигідних для комітента умовах відповідно до вказівок комітента, а при відсутності в договорі комісії таких вказівок
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно пред’являються.Договором може бути передбачено обов’язок комісіонера щодо надання комітенту звіту про виконання своїх зобов’язань
Основні обов’язки комітента наступні:
• прийняти від комісіонера всі виконані зобов’язання, що обумовлюються договором комісії;
• оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і повідомити останнього, без зволікання, про виявлені в цьому майні недоліки;
• звільнити комісіонера від обов’язків, прийнятих ним на себе перед третьою особою по виконанню комісійного доручення.
Комітент зобов’язаний сплатити комісіонеру винагороду, вказану в договорі. На практиці часто виникають випадки, коли комітент передає комісіонеру товар за ціною, яку він хотів би отримати після реалізації товару з націнкою комісіонера. Ця націнка і виступає в даному випадку у вигляді винагороди комісіонера. Вона погоджується сторонами і знаходить своє відображення у договорі.
Комітент має право в будь-який час відмовитися від виконання договору комісії, скасувавши дане комісіонеру доручення. В цьому випадку комісіонер має право вимагати відшкодування збитків, викликаних скасуванням доручення.
У випадку, коли договір комісії укладений без зазначення строку його дії, комітент повинен повідомити комісіонера про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо більш тривалий строк повідомлення не передбачений договором.
Комітент, що розриває договір, зобов’язаний виплатити комісіонеру винагороду за угоди, здійснені ним до зупинення договору, а також відшкодувати комісіонеру понесені ним до зупинення договору витрати.
Договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку його дії, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з зобов’язанням комітента не надавати третім особам право здійснювати в його інтересах і за його рахунок угоди, здійснення яких доручено комісіонеру, або без такого зобов’язання, з умовами або без умов відносно асортименту товарів, що є предметом комісії.
Договір комісії припиняється внаслідок:
• відмови комітента від виконання договору (пріоритетне право на розірвання договору без зазначення причин належить комітенту як власнику товару, за умови розрахунку з комісіонером за вже здійснені останнім дії по виконанню доручення комітента);
• відмови комісіонера від виконання договору у випадках, передбачених законом або договором;
• смерті комісіонера, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісти зниклим;
• визнання приватного підприємця, що є комісіонером, банкрутом.
У випадку визнання комісіонера банкрутом його права і обов’язки по угодах, укладених ним для комітента для виконання вказівок останнього, переходять до комітента.
Договір консигнації - договір, за яким іноземна фірма-експортер товарів в Україну (консигнант) постачає товари на склад українського посередника (консигнатора) і доручає йому від свого імені здійснити за винагороду подальшу реалізацію поставленого за договором товару протягом визначеного строку.
Договір консигнації є різновидом договору комісії. Консигнант постачає товар на консигнаційний склад консигнатора з метою демонстрації і продажу. При цьому консигнатору надається виключне право представництва на договірній території.
До особливостей договору консигнації, що відрізняє його від договору комісії, відноситься строк консигнації, протягом якого товар повинен бути проданий. Нереалізований товар викупається консигнатором або повертається назад консигнанту. Товари, які надійшли від консигнанта до консигнатора, є власністю першого до їх реалізації покупцям.
Предмет договору консигнації, є аналогічним предмету договору комісії. Виняток складають пункти, що відображають специфіку договору консигнації, а саме:
1) товар постачається безпосередньо на склад консигнатора;
2) консигнатор наділяється виключними правами по наданню і продажу на певній території вказаного товару.
В обов’язки консигнатора, крім вказаних в договорі комісії, додаються варіанти його дій, у випадку, коли товар не буде проданий протягом строку консигнації. В договорі необхідно зазначити, як консигнатор має право поступити з товаром, що залишився (викупити його за раніше обговореною ціною або вчинити консигнанту з дотриманням вимог договору).
До обов’язків консигнанта відноситься регулярне постачання товарів у відповідності з договором. Консигнант також забезпечує консигнатора документами (сертифікатами), що підтверджують якість товару і його місце походження.
Оскільки товар на весь період дії договору залишається у власності консигнанта, то він має право слідкувати за ходом виконання договору консигнатором, а також відвідувати з цією метою склади і демонстраційні зали.
При встановленні ціни визначається її розмір та можливі зміни протягом всього періоду дії договору, а також комісійні (винагорода) консигнатора.
При визначенні строку консигнації необхідно визначити момент її початку (наприклад, момент поставки товарів на склад) і момент її закінчення (момент продажу товарів третім особам).
Поставка. Оскільки при транспортуванні товарів консигнант вже приступив до виконання своєї частини договору, логічно вважати датою поставки дату складання транспортної накладної.
1 2 3 4 5