Ім'я файлу: Театр Кор.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 4700кб.
Дата: 25.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Вплив куріння людьм на довкілля.docx
Вплив куріння людьм на довкілля.docx

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Про театр

SUBTITLES

Цікаві факти

Про театр

SUBTITLES

Цікаві факти

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Про театр

Цікаві факти

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Як виник перший професійний український театр

Все починається з 1876 року, коли російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Як виник перший професійний український театр

Все починається з 1876 року, коли російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Останні роки існування “Театру корифеїв”

У 1900 році Микола Садовський створив власний народний театр, в якому ціни на квитки були значно нижчими, ніж в інших київських театрах, щоб звичайні люди також мали можливість подивитись вистави Об’єднаний театр проіснував близько трьох років. Їхній останній виступ відбувся 1903 року в Полтаві під час урочистого відкриття пам’ятника Котляревському. Кількома місяцями раніше з “корифеїв” пішли Кропивницький і Заньковецька, після чого театр дістав назву “Малоросійська трупа під орудою Саксаганського і Садовського за участі Карпенка-Карого”.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Про театр

Переглянути інформацію про театр

Звідки пішло слово “корифей”

Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.

Останні роки існування “Театру корифеїв”

У 1900 році Микола Садовський створив власний народний театр, в якому ціни на квитки були значно нижчими, ніж в інших київських театрах, щоб звичайні люди також мали можливість подивитись вистави Об’єднаний театр проіснував близько трьох років. Їхній останній виступ відбувся 1903 року в Полтаві під час урочистого відкриття пам’ятника Котляревському. Кількома місяцями раніше з “корифеїв” пішли Кропивницький і Заньковецька, після чого театр дістав назву “Малоросійська трупа під орудою Саксаганського і Садовського за участі Карпенка-Карого”.

Про театр

Цікаві факти

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Останні роки існування “Театру корифеїв”

У 1900 році Микола Садовський створив власний народний театр, в якому ціни на квитки були значно нижчими, ніж в інших київських театрах, щоб звичайні люди також мали можливість подивитись вистави Об’єднаний театр проіснував близько трьох років. Їхній останній виступ відбувся 1903 року в Полтаві під час урочистого відкриття пам’ятника Котляревському. Кількома місяцями раніше з “корифеїв” пішли Кропивницький і Заньковецька, після чого театр дістав назву “Малоросійська трупа під орудою Саксаганського і Садовського за участі Карпенка-Карого”.

Про театр

SUBTITLES

Цікаві факти

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Цікаві факти

Цікаві факти

Актори театру зобов’язані були …

Театр корифеїв користувався …

 Театр проіснував …

Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

Карта Нащадків

Цікаві факти

Актори театру зобов’язані були грати вистави трьома мовами. У царській Росії тоді діяв указ, згідно з яким вистави українською або польською мовами повинні були йти тільки після виступу акторів російською мовою.

Театр корифеїв користувався …

 Театр проіснував …

Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

Карта Нащадків

Цікаві факти

Актори театру зобов’язані були грати вистƒави трьома мовами. У царській Росії тоді діяв указ, згідно з яким вистави українською або польською мовами повинні були йти тільки після виступу акторів російською мовою.

Театр корифеїв користувався …

Театр проіснував сім років, до початку Першої світової, коли влада царської Росії закрила не тільки театр, а й усі українські газети, журнали та книгарні.

Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

Карта Нащадків

Цікаві факти

Актори театру зобов’язані були грати вистƒави трьома мовами. У царській Росії тоді діяв указ, згідно з яким вистави українською або польською мовами повинні були йти тільки після виступу акторів російською мовою.

 "Театр корифеїв" користувався величезною популярністю не тільки в Москві, а й у Санкт-Петербурзі. Його вважали навіть кращим за імперський.

Театр проіснував сім років, до початку Першої світової, коли влада царської Росії закрила не тільки театр, а й усі українські газети, журнали та книгарні.

Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

Карта Нащадків

Про театр

Цікаві факти

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Поняття про "театр корифеїв"

перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Останні роки існування “Театру корифеїв”

У 1900 році Микола Садовський створив власний народний театр, в якому ціни на квитки були значно нижчими, ніж в інших київських театрах, щоб звичайні люди також мали можливість подивитись вистави Об’єднаний театр проіснував близько трьох років. Їхній останній виступ відбувся 1903 року в Полтаві під час урочистого відкриття пам’ятника Котляревському. Кількома місяцями раніше з “корифеїв” пішли Кропивницький і Заньковецька, після чого театр дістав назву “Малоросійська трупа під орудою Саксаганського і Садовського за участі Карпенка-Карого”.

Цікаві факти

Актори театру зобов’язані були грати вистƒави трьома мовами. У царській Росії тоді діяв указ, згідно з яким вистави українською або польською мовами повинні були йти тільки після виступу акторів російською мовою.

 "Театр корифеїв" користувався величезною популярністю не тільки в Москві, а й у Санкт-Петербурзі. Його вважали навіть кращим за імперський.

Театр проіснував сім років, до початку Першої світової, коли влада царської Росії закрила не тільки театр, а й усі українські газети, журнали та книгарні.

Карта Нащадків

SUBTITLES

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Марія Заньковецька

Народилася 4 серпня (23 липня ст. с.) 1854 року в с. Заньки, нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна (тоді Ніжинський повіт, Чернігівська губернія), була п'ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової.[3]. Рід Адасовських гербу Корчак походив з XVII ст. і належав до малоросійської шляхти. Дід, Костянтин Григорович Адасовський, був героєм воєн з Наполеоном I, поручиком Бутирського піхотного полку[4], а батько, Костянтин Костянтинович Адасовський, — суддею.

Панас Саксаганський.

Пана́с Ка́рпович Саксага́нський (справжнє прізвище — Тобілевич; 15 (27) травня 1859, Кам'яно-Костувате на Херсонщині, тепер Миколаївська область — 17 вересня 1940, Київ) — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. В своєму сценічному псевдоніму Саксаганський увічнив батьківщину матері Євдокії — вона походила з містечка Саксагань (нині село Кам'янського р-ну Дніпропетровської обл.)[1].

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Марія Заньковецька

Народилася 4 серпня (23 липня ст. с.) 1854 року в с. Заньки, нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна (тоді Ніжинський повіт, Чернігівська губернія), була п'ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової.[3]. Рід Адасовських гербу Корчак походив з XVII ст. і належав до малоросійської шляхти. Дід, Костянтин Григорович Адасовський, був героєм воєн з Наполеоном I, поручиком Бутирського піхотного полку[4], а батько, Костянтин Костянтинович Адасовський, — суддею.

Панас Саксаганський.

Пана́с Ка́рпович Саксага́нський (справжнє прізвище — Тобілевич; 15 (27) травня 1859, Кам'яно-Костувате на Херсонщині, тепер Миколаївська область — 17 вересня 1940, Київ) — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. В своєму сценічному псевдоніму Саксаганський увічнив батьківщину матері Євдокії — вона походила з містечка Саксагань (нині село Кам'янського р-ну Дніпропетровської обл.)

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Марія Заньковецька

Народилася 4 серпня (23 липня ст. с.) 1854 року в с. Заньки, нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна (тоді Ніжинський повіт, Чернігівська губернія), була п'ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової.[3]. Рід Адасовських гербу Корчак походив з XVII ст. і належав до малоросійської шляхти. Дід, Костянтин Григорович Адасовський, був героєм воєн з Наполеоном I, поручиком Бутирського піхотного полку[4], а батько, Костянтин Костянтинович Адасовський, — суддею.

Панас Саксаганський.

Як акторові, йому був притаманний реалістично-психологічний метод роботи над роллю із чіткими зовнішніми деталями.

Він мав передусім талант коміка, переважно з сатиричним забарвленням: Возний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Бонавентура, Пеньонжка, Тарабанов, Харко Ледачий («Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Паливода XVIII ст.» І. Карпенка-Карого), Голохвостий («За двома зайцями» Михайла Старицького) та ін.; у вокальному репертуарі — Карась («Запорожець за Дунаєм»)

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Садовський Микола

Микола Тобілевич народився 1 грудня 1856 року в селі Кам'яно-Костувате, тепер Братський район, Миколаївська область. Його батько Карпо Адамович Тобілевич викупив із кріпацтва його майбутню матір Садовську Євдокію Зіновіївну.

Він навчався в Єлисаветградському реальному училищі, замолоду брав участь в аматорських гуртках. З початком Російсько-турецької війни 1877–1878 рр. прямо з училища іде на фронт добровольцем. Він бере участь практично у всіх найбільших битвах на Балканах, в переправі через Дунай, обороні Шипкинського перевалу, в кінці кампанії дійшов до самого Константинополя. Був нагороджений Георгієвським хрестом, представлений до офіцерського чину. Однак Микола Тобілевич не спокусився військовою кар'єрою, а вернувшись на Єлисаветградщину зайнявся сімейним захопленням — театром.

Панас Саксаганський.

Пана́с Ка́рпович Саксага́нський (справжнє прізвище — Тобілевич; 15 (27) травня 1859, Кам'яно-Костувате на Херсонщині, тепер Миколаївська область — 17 вересня 1940, Київ) — визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи Марка Кропивницького, один з корифеїв українського побутового театру. В своєму сценічному псевдоніму Саксаганський увічнив батьківщину матері Євдокії — вона походила з містечка Саксагань (нині село Кам'янського р-ну Дніпропетровської обл.)[1].

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Садовський Микола

Микола Тобілевич народився 1 грудня 1856 року в селі Кам'яно-Костувате, тепер Братський район, Миколаївська область. Його батько Карпо Адамович Тобілевич викупив із кріпацтва його майбутню матір Садовську Євдокію Зіновіївну.

Він навчався в Єлисаветградському реальному училищі, замолоду брав участь в аматорських гуртках. З початком Російсько-турецької війни 1877–1878 рр. прямо з училища іде на фронт добровольцем. Він бере участь практично у всіх найбільших битвах на Балканах, в переправі через Дунай, обороні Шипкинського перевалу, в кінці кампанії дійшов до самого Константинополя. Був нагороджений Георгієвським хрестом, представлений до офіцерського чину. Однак Микола Тобілевич не спокусився військовою кар'єрою, а вернувшись на Єлисаветградщину зайнявся сімейним захопленням — театром.

Кропивницький Марко

Народився 22 (10) травня 1840 року у с. Бежбайраки Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині село Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області). Батько, Лука Іванович, походив зі шляхетного роду Кропивницьких гербу Сас. Незважаючи на походження і посаду управителя поміщицьких маєтків він, як писав драматург у «Автобіографії», був людиною «труда мозольного» і знав, що таке злидні. Специфіка служби не дозволяла йому приділяти достатньо уваги вихованню дітей. Проте Лука Іванович піклувався про сім'ю як тільки міг і зі всіх сил намагався дати сину і доньці можливу на той час освіту.

Михайло Старицький

Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р.[2] в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

Про театр

SUBTITLES

Театр корифеїв

Робота Шпирни А.І.

Михайло Старицький

Михайло Старицький народився 2 листопада 1839 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

Просто

Просто

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

Михайло Старицький

Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р.[2] в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

Просто

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
скачати

© Усі права захищені
написати до нас