Ім'я файлу: Курсова робота Гукай (завершена).docx
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Оцінний аспект лексики соціальних мереж
Таке явище як "соціальна мережа" також впливає на мову сучасної молоді. Розглянемо аспекти впливу "Інтернет-сленгу» безпосередньо на українську мову.
Можна розглядати Інтернет-сленг як причину зниження грамотності правопису. У соціальних мережах люди спрощують слова, скорочуючи або використовуючи вступні слова. Користувачі не замислюються про орфографії, тим самим наявність помилок входить в повсякденну звичку. Інтернет-сленг - це причина зниження грамотності вимови. Люди спрощують слова, словосполучення, пропозиції, використовуючи меми, жаргон, «албанську мова» і т.д. для вираження своїх думок, емоцій.
Покоління, що виросло на цій субкультурі, пізніше не буде шукати відмінність між добрим і поганим текстом. Найбільший вплив на рівень культури мовлення надають ЗМІ і комунікації (телебачення, радіо, реклама) На перший план вийшли інтернет, телефони, комп’ютери, планшети, телебачення. У сучасних школярів через появу Інтернету та соціальних мереж на другий план відійшли школа та освіта. А що тоді казати про читання книг, де містяться зразки культурної мови, які відводиться мало не останнє місце. Зараз підлітки читають набагато менше, ніж раніше.
Повертаючись саме до поширення «зіпсованої», безкультурної мови, відмітимо, що якщо раніше ЗМІ служили прикладом рівня мовної культури, сприяли його підвищенню, то на сьогоднішній час ЗМІ в великій мірі сприяють її деградації: мова багатьох дикторів розважальних, а іноді й аналітичних програм неправильно побудована, «забруднена» словами-паразитами, й має в наявності всі ознаки погіршення рівня мовної культури самих дикторів. Саме зусиллями ЗМІ в першу чергу в нашу мову вводяться помилкові слова та вимови, невиправдані запозичення.
Найголовніша проблема полягає в тому, що багато підлітків та навіть дорослих, стають повністю залежними від соціальних мереж, вони вже не можуть уявити своє життя без них. Всі ми знаходимося у так званому полоні Інтернету, ми постійно взаємодіємо один з одним за допомогою онлайн - листування, забуваючи про особисте спілкування, у деяких користувачів це доходить до фанатизму, іноді вони абсолютно не усвідомлюють цього. Це дійсно велика проблема для дітей та підлітків. Через таке спілкування у підлітка може розвиватися патологічна необхідність постійного перебування у мережі, від якої він вже не може позбутися самостійно. Така залежність безперечно схожа на наркотичну, алкогольну чи тютюнову.
Всі слова-терміни умовно можна розділити на 2 групи:
загальномережева лексика: адмін, модератор, аккаунт, аватара і ін;
специфічна лексика, використовувана користувачами однієї соціальної мережі: фейсбук-стрічка, фоловер, твіпли, твітнуть, лайк і т.д.
Проте багатьом людям все ще у деякому сенсі людям складно розуміти нові слова, які з’являються дуже швидко. На даний момент в Інтернеті є велика кількість словників, що присвячені інтернет-сленгу. Й як приклад розглянемо декілька цікавих слів із «Короткого словника молодіжних сленгів»[17]:
Пікап – знайомство з дівчиною.
Пікапити – знайомитися з дівчиною.
Попсовий – такий, що належить до попси.
Пофіг – все одно.
Пофігізм – життєва філософія пофігіста, людини, якій все одно щодо будь-чого в житті.
Проїхати – недочути щось, небажати говорити на цю тему далі. («- Що ти щойно сказав? –Нічого, проїхали.»)
Зараз можна виділити декілька негативних моментів впливу мережевої лексики на вимову:
спілкування в інтернеті, не змушує замислюватися над тим, як ти пишеш, чому ти так говориш, надає на мова сучасної людини негативний вплив, так як люди звикають до неправильного мовлення і починають використовувати сленгові вислови не тільки тоді, коли працюють за комп'ютером, але і в повсякденному житті: оформляючи записи в навчальних зошитах (школярі, студенти), друкуючи офіційні документи на роботі (дорослі люди), спілкуючись між собою;
у вимові людей з'являється багато іноземних слів, що вживаються без перекладу;
інтернет-спілкування містить багато нецензурних фраз, що призводять до засмічення мови.
Вплив соціальних мереж на мову має не тільки негативний характер, є і позитивні моменти, а саме:
інтернет-сленг робить мову, текст, пропозицію більш короткими, тобто загальнодоступними (зрозумілими для всіх);
використовуючи інтернет-сленг можна легко висловити свої думки і емоції;
всім людям подобається використовувати Інтернет-сленг;
Це їх розкріпачує, вони можуть вільно спілкуватися на будь-які теми. Таким чином, люди перестають відчувати самотність і не залишаються зі своїми проблемами один на один. У наш час це дуже важливо.
сленг дозволяє спілкуватися швидко, що дуже зручно в наш час. Зазвичай в чатах соціальних мереж листування ведеться відразу з декількома людьми, тому тут швидкість написання теж важлива;
така мова робить спілкування простим, доступним і веселим.
Проте, спостерігаючи за мінливістю та розвитком людства на сучасному етапі, можна впевнено сказати, що навіть сленг повільно змінюються, а деколи й зовсім виходить з мови. Дорослішаючи, хлопці й дівчата намагаються спілкуватися правильною мовою, уникаючи суцільного вживання сленгу. «Хочеться спілкуватися з розумними грамотними людьми», - кажуть вони.
Наша грамотність і культура мовлення залежить від нас самих, ми повинні самі захотіти бути освіченими, грамотними, культурними, охочими долучитися до прекрасного. Адже наша мова це повністю нам дозволяє, мало де в світі ми знайдемо такий багатий, великий і могутній мову, на якому ми можемо передати словами весь спектр почуттів. І вже немає значення буде в мові використання сленгу чи ні.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
У цьому розділі було розглянуто етимологію мемів, історію їх походження, типологію та класифікацію. Наведено доцільні приклади. Було проаналізовано власні імена у соціальних мережах, ніки як власні імена, їх створення й використання у контексті інтернет комунікації. Розглянуто оціннні аспекти лексики соціальних мереж, їх проблематику та вплив безпосередньо на українську мову .
ВИСНОВКИ
У наш час люди дуже залежні від Інтернету. Простір вибору соціальних мереж надає кожному можливість відчути свободу, безмежність та швидкість онлайн-спілкування. Й зовсім не дивним стає явище утворення слів, виразів або цілої мови, що притаманні спілкуванню комунікантів один з одним у соціальних мережах.
У зазначеній роботі було досліджено нові сленгові утворення, вивчено умови для їх появи, розглянуто види та типологію соціальних мереж, як головного місця розповсюдження сленгових виразів та слів, особливостей використання сленгу в соціальних мережах комунікантами.
Проведено оцінку впливу інтернет мемів на користувачів та проаналізовано дію мемів на культуру мовлення людей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Сленг; Умовні мови // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 406;
2. Гукай К. О. Сленг у соціальних мережах. утв ... захищена ... ( тези)
3. Ліра Нестерович В. Ф. Виборча кампанія: Словник сленгових термінів та виразів. Київ: Видавництво -К, 2020. 648 с. – C. 15;
4. Дзюбіна О. І. Структура, семантика та праграматика сленгових неологізмів соціальних мереж Twitter та Facebook. 2016. 201с – С. 41
5. Шкондин М.В. Периодическая печать: системные основы типологии // Типология периодической печати. М., 2009.
6. Соціолінгвістика. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970 – 1980): режим доступу: http://sum.in.ua/s/sociolinghvistyka
7. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). К. : Фитосоциоцентр, 1999. 148 с
8. Корольов І. Р. Комунікативна ситуація «виправдання» : прагматичний та лінгвокультурний виміри : монографія. К. : Видавничополіграфічний центр «Київський університет», 2009. 223 с
9.Коневщинська О. Е. Проблема Інтернет-мовлення старшокласників в електронних соціальних мережах / Ольга Еммануїлівна Коневщинська. // . Інформаційні технології і засоби навчання, том 60. – 2017. – №4. – С. 83.
10. Ефремова А. А. Интернет-коммуникация как средство мобилизации общества // Международный студенческий научный вестник : электрон. науч. журнал. 2017. № 1.
Режим доступу: https://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=16861
11. Зінченко О. В. Психологіний аналіз проблеми Інтернетспілкування // Науковий вісник Херсонського державного університету. Херсон, 2014. № 2. С 26-31.
12. Сленг соціальних мереж та мікроблогів / В.В. Каптюрова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2012. — С. 134-140. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
13. Мем. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мем
14. Ономастика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 153-154.
15. Антропонім // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — 608 с. — С. 81.
16. Нік. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Нік
17. Короткий словник молодіжних сленгів. Режим доступу: https://sites.google.com/site/leksikologiafrazeologia/korotkij-slovnik-molodiznih-slengizmiv-1
ДОДАТКИ
Додаток А
Приклад мемів пов’язаних з українською літературою
Додаток Б
Приклад мемів пов’язаних з українською літературоюДодаток В
Приклад мемів, що використовуються корпораціями
1 2 3 4 5 6