Ім'я файлу: Курсова робота Гукай (завершена).docx
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Мовні особливості комунікантів мереж
Інтернет-комунікація дозволяє розглядати та вивчати комунікацію, соціальні взаємодії людей. Особливе значення має вивчення нового комунікативного середовища для соціологів і лінгвістів, так як обидві науки спрямовані на вивчення людської поведінки.
Так виникла соціолінгвістика - галузь мовознавства, що становить синтез соціології та лінгвістики і вивчає питання суспільного існування й суспільні умови розвитку мови. [6]
Комунікант – основний компонент комунікації, мовленнєва особистість, яка характеризується сукупністю ментальних, психічних, оцінних, прагматичних та інших особливостей [7, с.137].
Середа розвитку інтернет-комунікацій дає можливість дослідження мовної поведінки в нових комунікативних умовах і дозволяє простежити, яким чином змінюються вже створені роками норми соціальної взаємодії.
Саме тому у даному випадку потрібно розглядати комуніканта як сукупність особистостей та ролей, яким властиві різні комунікативно-мовні особливості та правила поведінки, що взаємодіють з такими ж комунікантами залежно від соціальних умов спілкування. У сучасній мовознавчій науковій парадигмі особистість постає головним чином у таких іпостасях: 1) людина, яка говорить (homo loquens) 2) комунікативна особистість; 3) мовна особистість; 4) мовленнєва особистість.
На заміну терміну «комунікація» вчені також використовують термін «інтеракція» [8, с. 65]. Загалом, інтеракцією називають сукупність ознак, що відображають особливості соціально-комунікативної взаємодії між людьми.
Комунікація не може відбуватися без мови. Проте усна і письмова мови мають свої особливості й відмінності.
Міжособистісна комунікація у соціальних мережах – це унікальний засіб спілкування і взаємодії, що поєднує і реалізує потужні можливості мови та Інтернет технологій. Вона одночасно забезпечує функціонування вербальних, невербальних, формальних, неформальних, міжособистісних характеристик мовлення учасників навчально-виховного процесу. [9, с. 83]
В даний час інтернет-дискурс вивчається з різних сторін: досліджується специфіка мовних засобів електронної комунікації, інформаційний простір розглядається в аспекті мовно-жанрової диференціації, вивчається взаємозв’язок і взаємовплив мови і суспільства, мови і культури. В останній час в поле зору лінгвістів все частіше потрапляє і етичний аспект електронної комунікації. У кожній мові існує система вироблених формул, які служать для встановлення контакту між співрозмовниками і підтримки спілкування в потрібній тональності. Ця система називається мовним етикетом. Традиційні формули мовного етикету відомі кожному: це формули вітання, прощання, прохання і так далі. Однак новий комунікативний простір Інтернету вимагає інших форм ввічливості. Це добре видно на прикладі такого мовного жанру, як «розмова в месенджері». Мессенджер (від англ. Messenger - кур'єр) - спеціальна клієнтська програма, необхідна для здійснення комунікації в системі миттєвого обміну повідомленнями (англ. Instant messaging, IM).
Комунікація у соціальних мережах має свої формальності, та правила, тому що «комп’ютерна» лексика суттєво відрізняється від літературної мови.
Поряд з традиційними конструкціями вітання типу «привіт» і «добрий день» («здрастуйте») широко поширені специфічні, усічені або графічно змінені стандартні формули ввічливості: прив; прива; дарова; здарофф; привітик. Використовується для входження в розмову вигук «ку-ку», який в даному випадку має значення «ти тут?», «Чи готовий ти до спілкування?». Також слід відзначити таку незвичайну форму привітання як «ку», що не має аналогів в реальній комунікації і активно використовується в листуванні онлайн-геймерів.
Існують критерії, що дозволяють розрізнити та класифікувати різні види Інтернет-комунікації [10, с. 28]:
за погодженістю: канонічні форми спілкування, що мають аналоги в реальному житті (реклама), і неканонічні, або суто віртуальні (електронна пошта, чат, соціальна мережа);
за рівнем відкритості спільноти до сторонніх відвідувачів: відкриті та закриті;
за рівнем зовнішнього контролю комунікативного процесу (наприклад, наявність адміністрації сайту, спільноти, групи за інтересами): контрольовані та неконтрольовані;
за ступенем візуалізації: знаково-текстові та мультимедійні;
за характером комунікативних зв’язків: синхронне та асинхронне;
за кількістю учасників спілкування: двостороннє, багатостороннє тощо.
Також можна додати і одностороннє спілкування, оскільки, наприклад, і месенджери, і соціальні мережі дають змогу вести чат із самим собою (головним чином, з метою написання приміток, нагадувань, для репостів цікавих фактів та важливих подій, збереження розважального контенту для дозвілля).
Однією з особливістей мережевого етикету є переважання спілкування на ти. Поширеність займенників 2-ї особи однини обумовлена декількома факторами:
віковою категорією (більшу частину інтернет-користувачів складають молоді люди, в середовищі яких існує звернення на ти);
статусної рівноправного співрозмовника (близькими, неофіційними відносинами між комунікантами);
статусної невизначеністю співрозмовника (відсутністю інформації про соціальні відмінності);
прагненням подолати вікові, соціальні та статусно-рольові відмінності для невимушеності спілкування, в зв'язку з чим спостерігається швидкий перехід на ти.
У Інтернеті відсутнє невербальне та емоційне спілкування. Співрозмовники в більшості випадків не мають можливості бачити один одного, тому використання жестів, міміки, положення тіла та іншого виявляється виключеним з процесу комунікації.
Учасники Інтернет-розмов нерідко виходять з Мережі не попрощавшись. Як правило, така поведінка не розглядається як прояв неповаги, так як це може бути пов'язано з технічною стороною питання. Крім того, втрата вітання - прощання в бесіді за допомогою месенджера створює враження нескінченності і безперервності розмови, робить можливим повернення до раніше обговорюваної теми.
Розглядаючи учасників інтернет розмов, О. А. Єфремова [11 с. 26] виділяє такі типи комунікації між ними:
людина – комп'ютер: дозволяє отримувати інформацію незалежно від фізичного розташування джерела інформації, посилати і зберігати інформацію на цьому комп'ютері. Інтернет виступає своєрідним депозитарієм інформації. Як приймач і передавач інформації може виступати планшет або смартфон;
людина – людина: користувач може вступати в комунікацію з будь-яким іншим користувачем і здійснювати всі види передачі інформації: за допомогою тексту (електронна пошта), голосу (Інтернет–телефонія) та зображення (відеодзвінок, конференція, вебінар тощо);
одна людина – багато людей: традиційний тип масової комунікації, інформація надсилається великому числу людей одночасно. Інтернет глобалізує і здешевлює цей тип комунікації. Як депозитарій інформації Інтернет вводить «запрошення» аспект, тобто дозволяє створювати архіви, які можуть бути використані при бажанні дуже великою кількістю людей;
багато людей – одна людина: дозволяє збирати інформацію від багатьох людей і систематизувати її;
багато людей – багато людей: одночасне спілкування величезної кількості людей по всьому світу. Цю класифікацію ми можемо назвати загальною, базовою, всеохоплюючою.
У XXI столітті людям важливо економити свій час, тому в Інтернет просторі так розповсюдженні скорочення слів, «смайлики», які так вдало замінюють опис емоцій. Перші відомі на весь світ смайли на прикінці ХХ, початку ХХІ ст. виглядали як розташовані певним чином розділові знаки. Наприклад:
посмішка: (smiley) ;
(wink) :-), :-(.
Українцями були створені і свої так би мовити «народні патріотичні» смайли:
чоловічі — з «козацьким оселедцем»:
:-)
;-P
;-|
8-)
8-D ; Мовні особливості комунікантів мереж
Інтернет-комунікація дозволяє розглядати та вивчати комунікацію, соціальні взаємодії людей. Особливе значення має вивчення нового комунікативного середовища для соціологів і лінгвістів, так як обидві науки спрямовані на вивчення людської поведінки.
Так виникла соціолінгвістика - галузь мовознавства, що становить синтез соціології та лінгвістики і вивчає питання суспільного існування й суспільні умови розвитку мови. [6]
Комунікант – основний компонент комунікації, мовленнєва особистість, яка характеризується сукупністю ментальних, психічних, оцінних, прагматичних та інших особливостей [7, с.137].
Середа розвитку інтернет-комунікацій дає можливість дослідження мовної поведінки в нових комунікативних умовах і дозволяє простежити, яким чином змінюються вже створені роками норми соціальної взаємодії.
Саме тому у даному випадку потрібно розглядати комуніканта як сукупність особистостей та ролей, яким властиві різні комунікативно-мовні особливості та правила поведінки, що взаємодіють з такими ж комунікантами залежно від соціальних умов спілкування. У сучасній мовознавчій науковій парадигмі особистість постає головним чином у таких іпостасях: 1) людина, яка говорить (homo loquens) 2) комунікативна особистість; 3) мовна особистість; 4) мовленнєва особистість.
На заміну терміну «комунікація» вчені також використовують термін «інтеракція» [8, с. 65]. Загалом, інтеракцією називають сукупність ознак, що відображають особливості соціально-комунікативної взаємодії між людьми.
Комунікація не може відбуватися без мови. Проте усна і письмова мови мають свої особливості й відмінності.
Міжособистісна комунікація у соціальних мережах – це унікальний засіб спілкування і взаємодії, що поєднує і реалізує потужні можливості мови та Інтернет технологій. Вона одночасно забезпечує функціонування вербальних, невербальних, формальних, неформальних, міжособистісних характеристик мовлення учасників навчально-виховного процесу. [9, с. 83]
В даний час інтернет-дискурс вивчається з різних сторін: досліджується специфіка мовних засобів електронної комунікації, інформаційний простір розглядається в аспекті мовно-жанрової диференціації, вивчається взаємозв’язок і взаємовплив мови і суспільства, мови і культури. В останній час в поле зору лінгвістів все частіше потрапляє і етичний аспект електронної комунікації. У кожній мові існує система вироблених формул, які служать для встановлення контакту між співрозмовниками і підтримки спілкування в потрібній тональності. Ця система називається мовним етикетом. Традиційні формули мовного етикету відомі кожному: це формули вітання, прощання, прохання і так далі. Однак новий комунікативний простір Інтернету вимагає інших форм ввічливості. Це добре видно на прикладі такого мовного жанру, як «розмова в месенджері». Мессенджер (від англ. Messenger - кур'єр) - спеціальна клієнтська програма, необхідна для здійснення комунікації в системі миттєвого обміну повідомленнями (англ. Instant messaging, IM).
Комунікація у соціальних мережах має свої формальності, та правила, тому що «комп’ютерна» лексика суттєво відрізняється від літературної мови.
Поряд з традиційними конструкціями вітання типу «привіт» і «добрий день» («здрастуйте») широко поширені специфічні, усічені або графічно змінені стандартні формули ввічливості: прив; прива; дарова; здарофф; привітик. Використовується для входження в розмову вигук «ку-ку», який в даному випадку має значення «ти тут?», «Чи готовий ти до спілкування?». Також слід відзначити таку незвичайну форму привітання як «ку», що не має аналогів в реальній комунікації і активно використовується в листуванні онлайн-геймерів.
Існують критерії, що дозволяють розрізнити та класифікувати різні види Інтернет-комунікації [10, с. 28]:
за погодженістю: канонічні форми спілкування, що мають аналоги в реальному житті (реклама), і неканонічні, або суто віртуальні (електронна пошта, чат, соціальна мережа);
за рівнем відкритості спільноти до сторонніх відвідувачів: відкриті та закриті;
за рівнем зовнішнього контролю комунікативного процесу (наприклад, наявність адміністрації сайту, спільноти, групи за інтересами): контрольовані та неконтрольовані;
за ступенем візуалізації: знаково-текстові та мультимедійні;
за характером комунікативних зв’язків: синхронне та асинхронне;
за кількістю учасників спілкування: двостороннє, багатостороннє тощо.
Також можна додати і одностороннє спілкування, оскільки, наприклад, і месенджери, і соціальні мережі дають змогу вести чат із самим собою (головним чином, з метою написання приміток, нагадувань, для репостів цікавих фактів та важливих подій, збереження розважального контенту для дозвілля).
Однією з особливістей мережевого етикету є переважання спілкування на ти. Поширеність займенників 2-ї особи однини обумовлена декількома факторами:
віковою категорією (більшу частину інтернет-користувачів складають молоді люди, в середовищі яких існує звернення на ти);
статусної рівноправного співрозмовника (близькими, неофіційними відносинами між комунікантами);
статусної невизначеністю співрозмовника (відсутністю інформації про соціальні відмінності);
прагненням подолати вікові, соціальні та статусно-рольові відмінності для невимушеності спілкування, в зв'язку з чим спостерігається швидкий перехід на ти.
У Інтернеті відсутнє невербальне та емоційне спілкування. Співрозмовники в більшості випадків не мають можливості бачити один одного, тому використання жестів, міміки, положення тіла та іншого виявляється виключеним з процесу комунікації.
Учасники Інтернет-розмов нерідко виходять з Мережі не попрощавшись. Як правило, така поведінка не розглядається як прояв неповаги, так як це може бути пов'язано з технічною стороною питання. Крім того, втрата вітання - прощання в бесіді за допомогою месенджера створює враження нескінченності і безперервності розмови, робить можливим повернення до раніше обговорюваної теми.
Розглядаючи учасників інтернет розмов, О. А. Єфремова [11 с. 26] виділяє такі типи комунікації між ними:
людина – комп'ютер: дозволяє отримувати інформацію незалежно від фізичного розташування джерела інформації, посилати і зберігати інформацію на цьому комп'ютері. Інтернет виступає своєрідним депозитарієм інформації. Як приймач і передавач інформації може виступати планшет або смартфон;
людина – людина: користувач може вступати в комунікацію з будь-яким іншим користувачем і здійснювати всі види передачі інформації: за допомогою тексту (електронна пошта), голосу (Інтернет–телефонія) та зображення (відеодзвінок, конференція, вебінар тощо);
одна людина – багато людей: традиційний тип масової комунікації, інформація надсилається великому числу людей одночасно. Інтернет глобалізує і здешевлює цей тип комунікації. Як депозитарій інформації Інтернет вводить «запрошення» аспект, тобто дозволяє створювати архіви, які можуть бути використані при бажанні дуже великою кількістю людей;
багато людей – одна людина: дозволяє збирати інформацію від багатьох людей і систематизувати її;
багато людей – багато людей: одночасне спілкування величезної кількості людей по всьому світу. Цю класифікацію ми можемо назвати загальною, базовою, всеохоплюючою.
У XXI столітті людям важливо економити свій час, тому в Інтернет просторі так розповсюдженні скорочення слів, «смайлики», які так вдало замінюють опис емоцій. Перші відомі на весь світ смайли на прикінці ХХ, початку ХХІ ст. виглядали як розташовані певним чином розділові знаки. Наприклад:
посмішка: (smiley) ;
(wink) :-), :-(.
Українцями були створені і свої так би мовити «народні патріотичні» смайли:
чоловічі — з «козацьким оселедцем»:
:-)
;-P
;-| Мовні особливості комунікантів мереж
Інтернет-комунікація дозволяє розглядати та вивчати комунікацію, соціальні взаємодії людей. Особливе значення має вивчення нового комунікативного середовища для соціологів і лінгвістів, так як обидві науки спрямовані на вивчення людської поведінки.
Так виникла соціолінгвістика - галузь мовознавства, що становить синтез соціології та лінгвістики і вивчає питання суспільного існування й суспільні умови розвитку мови. [6]
Комунікант – основний компонент комунікації, мовленнєва особистість, яка характеризується сукупністю ментальних, психічних, оцінних, прагматичних та інших особливостей [7, с.137].
Середа розвитку інтернет-комунікацій дає можливість дослідження мовної поведінки в нових комунікативних умовах і дозволяє простежити, яким чином змінюються вже створені роками норми соціальної взаємодії.
Саме тому у даному випадку потрібно розглядати комуніканта як сукупність особистостей та ролей, яким властиві різні комунікативно-мовні особливості та правила поведінки, що взаємодіють з такими ж комунікантами залежно від соціальних умов спілкування. У сучасній мовознавчій науковій парадигмі особистість постає головним чином у таких іпостасях: 1) людина, яка говорить (homo loquens) 2) комунікативна особистість; 3) мовна особистість; 4) мовленнєва особистість.
На заміну терміну «комунікація» вчені також використовують термін «інтеракція» [8, с. 65]. Загалом, інтеракцією називають сукупність ознак, що відображають особливості соціально-комунікативної взаємодії між людьми.
Комунікація не може відбуватися без мови. Проте усна і письмова мови мають свої особливості й відмінності.
Міжособистісна комунікація у соціальних мережах – це унікальний засіб спілкування і взаємодії, що поєднує і реалізує потужні можливості мови та Інтернет технологій. Вона одночасно забезпечує функціонування вербальних, невербальних, формальних, неформальних, міжособистісних характеристик мовлення учасників навчально-виховного процесу. [9, с. 83]
В даний час інтернет-дискурс вивчається з різних сторін: досліджується специфіка мовних засобів електронної комунікації, інформаційний простір розглядається в аспекті мовно-жанрової диференціації, вивчається взаємозв’язок і взаємовплив мови і суспільства, мови і культури. В останній час в поле зору лінгвістів все частіше потрапляє і етичний аспект електронної комунікації. У кожній мові існує система вироблених формул, які служать для встановлення контакту між співрозмовниками і підтримки спілкування в потрібній тональності. Ця система називається мовним етикетом. Традиційні формули мовного етикету відомі кожному: це формули вітання, прощання, прохання і так далі. Однак новий комунікативний простір Інтернету вимагає інших форм ввічливості. Це добре видно на прикладі такого мовного жанру, як «розмова в месенджері». Мессенджер (від англ. Messenger - кур'єр) - спеціальна клієнтська програма, необхідна для здійснення комунікації в системі миттєвого обміну повідомленнями (англ. Instant messaging, IM).
Комунікація у соціальних мережах має свої формальності, та правила, тому що «комп’ютерна» лексика суттєво відрізняється від літературної мови.
Поряд з традиційними конструкціями вітання типу «привіт» і «добрий день» («здрастуйте») широко поширені специфічні, усічені або графічно змінені стандартні формули ввічливості: прив; прива; дарова; здарофф; привітик. Використовується для входження в розмову вигук «ку-ку», який в даному випадку має значення «ти тут?», «Чи готовий ти до спілкування?». Також слід відзначити таку незвичайну форму привітання як «ку», що не має аналогів в реальній комунікації і активно використовується в листуванні онлайн-геймерів.
Існують критерії, що дозволяють розрізнити та класифікувати різні види Інтернет-комунікації [10, с. 28]:
за погодженістю: канонічні форми спілкування, що мають аналоги в реальному житті (реклама), і неканонічні, або суто віртуальні (електронна пошта, чат, соціальна мережа);
за рівнем відкритості спільноти до сторонніх відвідувачів: відкриті та закриті;
за рівнем зовнішнього контролю комунікативного процесу (наприклад, наявність адміністрації сайту, спільноти, групи за інтересами): контрольовані та неконтрольовані;
за ступенем візуалізації: знаково-текстові та мультимедійні;
за характером комунікативних зв’язків: синхронне та асинхронне;
за кількістю учасників спілкування: двостороннє, багатостороннє тощо.
Також можна додати і одностороннє спілкування, оскільки, наприклад, і месенджери, і соціальні мережі дають змогу вести чат із самим собою (головним чином, з метою написання приміток, нагадувань, для репостів цікавих фактів та важливих подій, збереження розважального контенту для дозвілля).
Однією з особливістей мережевого етикету є переважання спілкування на ти. Поширеність займенників 2-ї особи однини обумовлена декількома факторами:
віковою категорією (більшу частину інтернет-користувачів складають молоді люди, в середовищі яких існує звернення на ти);
статусної рівноправного співрозмовника (близькими, неофіційними відносинами між комунікантами);
статусної невизначеністю співрозмовника (відсутністю інформації про соціальні відмінності);
прагненням подолати вікові, соціальні та статусно-рольові відмінності для невимушеності спілкування, в зв'язку з чим спостерігається швидкий перехід на ти.
У Інтернеті відсутнє невербальне та емоційне спілкування. Співрозмовники в більшості випадків не мають можливості бачити один одного, тому використання жестів, міміки, положення тіла та іншого виявляється виключеним з процесу комунікації.
Учасники Інтернет-розмов нерідко виходять з Мережі не попрощавшись. Як правило, така поведінка не розглядається як прояв неповаги, так як це може бути пов'язано з технічною стороною питання. Крім того, втрата вітання - прощання в бесіді за допомогою месенджера створює враження нескінченності і безперервності розмови, робить можливим повернення до раніше обговорюваної теми.
Розглядаючи учасників інтернет розмов, О. А. Єфремова [11 с. 26] виділяє такі типи комунікації між ними:
людина – комп'ютер: дозволяє отримувати інформацію незалежно від фізичного розташування джерела інформації, посилати і зберігати інформацію на цьому комп'ютері. Інтернет виступає своєрідним депозитарієм інформації. Як приймач і передавач інформації може виступати планшет або смартфон;
людина – людина: користувач може вступати в комунікацію з будь-яким іншим користувачем і здійснювати всі види передачі інформації: за допомогою тексту (електронна пошта), голосу (Інтернет–телефонія) та зображення (відеодзвінок, конференція, вебінар тощо);
одна людина – багато людей: традиційний тип масової комунікації, інформація надсилається великому числу людей одночасно. Інтернет глобалізує і здешевлює цей тип комунікації. Як депозитарій інформації Інтернет вводить «запрошення» аспект, тобто дозволяє створювати архіви, які можуть бути використані при бажанні дуже великою кількістю людей;
багато людей – одна людина: дозволяє збирати інформацію від багатьох людей і систематизувати її;
багато людей – багато людей: одночасне спілкування величезної кількості людей по всьому світу. Цю класифікацію ми можемо назвати загальною, базовою, всеохоплюючою.
У XXI столітті людям важливо економити свій час, тому в Інтернет просторі так розповсюдженні скорочення слів, «смайлики», які так вдало замінюють опис емоцій. Перші відомі на весь світ смайли на прикінці ХХ, початку ХХІ ст. виглядали як розташовані певним чином розділові знаки. Наприклад:
посмішка: (smiley) ;
(wink) :-), :-(.
Українцями були створені і свої так би мовити «народні патріотичні» смайли:
чоловічі — з «козацьким оселедцем»:
:-) за погодженістю: канонічні форми спілкування, що мають аналоги в реальному житті (реклама), і неканонічні, або суто віртуальні (електронна пошта, чат, соціальна мережа);
за рівнем відкритості спільноти до сторонніх відвідувачів: відкриті та закриті;
за рівнем зовнішнього контролю комунікативного процесу (наприклад, наявність адміністрації сайту, спільноти, групи за інтересами): контрольовані та неконтрольовані;
за ступенем візуалізації: знаково-текстові та мультимедійні;
за характером комунікативних зв’язків: синхронне та асинхронне;
за кількістю учасників спілкування: двостороннє, багатостороннє тощо.
віковою категорією (більшу частину інтернет-користувачів складають молоді люди, в середовищі яких існує звернення на ти);
статусної рівноправного співрозмовника (близькими, неофіційними відносинами між комунікантами);
статусної невизначеністю співрозмовника (відсутністю інформації про соціальні відмінності);
прагненням подолати вікові, соціальні та статусно-рольові відмінності для невимушеності спілкування, в зв'язку з чим спостерігається швидкий перехід на ти.
людина – комп'ютер: дозволяє отримувати інформацію незалежно від фізичного розташування джерела інформації, посилати і зберігати інформацію на цьому комп'ютері. Інтернет виступає своєрідним депозитарієм інформації. Як приймач і передавач інформації може виступати планшет або смартфон;
людина – людина: користувач може вступати в комунікацію з будь-яким іншим користувачем і здійснювати всі види передачі інформації: за допомогою тексту (електронна пошта), голосу (Інтернет–телефонія) та зображення (відеодзвінок, конференція, вебінар тощо);
одна людина – багато людей: традиційний тип масової комунікації, інформація надсилається великому числу людей одночасно. Інтернет глобалізує і здешевлює цей тип комунікації. Як депозитарій інформації Інтернет вводить «запрошення» аспект, тобто дозволяє створювати архіви, які можуть бути використані при бажанні дуже великою кількістю людей;
багато людей – одна людина: дозволяє збирати інформацію від багатьох людей і систематизувати її;
багато людей – багато людей: одночасне спілкування величезної кількості людей по всьому світу. Цю класифікацію ми можемо назвати загальною, базовою, всеохоплюючою.
посмішка: (smiley) ;
(wink) :-), :-(.
чоловічі — з «козацьким оселедцем»:
жіночі — з «квіткою»: *;-) *;-P *;-D *;-| *'_'* .
Спрощується взаємодія користувачів проміж собою:
для спрощення розуміння використовуються короткі речення, як наслідок вони більш легко розуміються ;
використання пауз є суттєвим об'єктом впливу на діалог в цілому, хоча і часто недооцінюється;
за для спонукання до дії використовуються дієслова;
у разі використання розлогих виразів, потрібно на початку діалогу пояснити що ви маєте на увазі.
Використання таких лексичних одиниць дослідники пояснюють різними факторами. По-перше, неоднорідністю соціального статусу (і, відповідно, рівнем освіти) користувачів соціальних мереж; по-друге, анонімністю спілкування, що, в свою чергу, створює умови для виникнення віртуальної особистості, яка може відрізнятися від особистості в реальному житті [12, с.135].
Оригінальними невербальними засобами комунікації в Інтернеті також слід визнати кольорове та звукове оформлення текстів, а також їх постійне поєднання на веб-сторінках з анімаційними картинками.
Зараз однією з найпопулярніших соціальних мереж для спілкування є Instagram. З лінгвістичної точки зору Instagram є недостатньо вивченою соціальною мережею. Основний жанр комунікації в Instagram - це пост, який представляє собою фотографію або відеозапис з певним підписом. Підпис може включати субжанр (мовні жанри, аналогічні первинним жанрами побутового спілкування): поради, прохання, компліменти, привітання, подяки, інформаційні повідомлення, запити інформації, жарти і т.д. Реакція користувачів мережі на такі пости може проявлятися як «лайком» під постом, так і коментарем.
Незважаючи на те, що Instagram створювався як платформа для публікації фотографії, він швидко перетворився на майданчик для вербальної комунікації. Поєднуючи в собі графічне і письмове спілкування, Instagram став соціальною мережею, в якій поєднуються вербальні і візуальні мовні жанри.
За комунікативної установки типи мовного веб-спілкування можна розділити на інформативні та інтерпретативні. До групи інформативних входять власне інформативні (тексти мережевих ЗМІ, оголошення про знайомство), дискутивні (діалог на веб-форумі) і розпорядчі (рекламні тексти, інформативні покажчики).
Мовні стратегії веб-комуникантів пов'язані з пошуками спільної мови по тональності спілкування, за вибором мовного способу представлення. Вони об'єднують в діалозі елементи гри і ритуальної мовної поведінки, при цьому діляться на кооперативні (в колективних формах веб-комунікації) і некооперативні (форми прихованого діалогу на сайтах веб-магазинів) по відношенню учасників діалогу до вироблення стратегії. Мовні тактики здійснення стратегії пов'язані з особливостями національної психології, етики і т.д.
1 2 3 4 5 6