Ім'я файлу: Курсова робота Гукай (завершена).docx
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати
Типологія соціальних мереж
Соціальні мережі як засіб Інтернет-комунікації на сьогоднішній час мають велику популярність й розвиваються надзвичайно швидко. Започаткували теорію соціальних мереж, яка відома нам на сучасному етапі ще в 1951 році Анатолій Рапопорт (Anatol Rapoport) та Рей Соломонофф (Ray Solomonoff). А незабаром, 1954 року, термін «соціальна мережа» був встановлений соціологом Джеймсом Барнсом у праці «Класи і збори в норвезькій острівній парафії».
Перші соціальні мережі у їх близькому до теперішнього розумінні були дуже схожими на масові рухи, які з’являлися в кінці 1960-х років. У сучасному товаристві під визначенням «соціальні мережі» мають на увазі віртуальний простір, інтернет-сайт, web-сервіс. Метою всіх цих порталів є саме згуртування людей, які мають для цього тепер неймовірні можливості.
Усі існуючі зараз соціальні мережі можна поділити на два види – віртуальні та реальні.
Термін «Virtual Community» (віртуальне, або мережеве співтовариство) придумав Г. Рейнгольд і дав йому таке визначення: «Віртуальні співтовариства є соціальними об'єднаннями, які виростають з мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго і прилюдно, для того щоб сформувати мережу особистих стосунків у кіберпросторі». [4, с.41]
Перша віртуальна соціальна мережа з’явилася у 1995 році. Вона мала назву Classmates.com, та була розповсюджена у Канаді та США. Мета цієї мережі полягала перш за все у допомозі при спілкуванні з близьким колом рідних, знайомих або колег, незважаючи на відстань один від одного.
На початку 2001 року «народилися» сайти, в яких основною розробкою стало «Коло друзів». Сайти з такою технологією швидко почали набирати популярності, й їх почало з`являтися все більше. Прикладами таких сайтів є: MySpace (2003), Tribe (2003). У 2004 р. з‘явилися Yahoo 360, Orkut та інші. Також у 2004 році Марком Цукербергом була створена відома мережа Facebook, сьогодні це найпопулярніша платформа у всьому світі, яка налічує понад 1,968 млрд. користувачів. В країнах СНД «першовідкривачами» стали ВКонтакте.ru (2006) та : Одноклассники.ru (2006).
Проте після подій, що відбувалися на території України протягом 2013-2014 років (Євромайдан), та початку бойових дій на Сході країни, україномовні користувачі російських соціальних мереж почали стрімко знижуватися.
Соціальна мережа в інтернеті (від англ. Social networking service) – це віртуальна мережа, яка безпосередньо надає сервіси, для зв’язку між різними користувачами. Соціальна мережа – це обов’язково інтерактивність сайту, що дає змогу користувачам особисто наповнювати його змістовною складовою (контентом). Сторінки в соціальних мережах функціонують як для особистого спілкування один на один, так і для груп користувачів, які мають спільні теми, хобі та інтереси, або просто хочуть знайти нові знайомства.
Враховуючи всі ці особливості даного веб-простору, можемо виділити кілька основних його завдань перед користувачами:
створення публічних, напів-публічних, персональних або групових сторінок з інформацією, яка допоможе у пошуку вашої сторінки іншим учасникам мережі;
створення особливого списку людей або сторінок, з у даного користувача є спільні інтереси;
переглядання та редагування особистого списку «друзів».
Віртуальні соціальні мережі визначаються за принципом комунікації, яка передбачає кібернетичний варіант комунікації у форматі інтернет (міжособиста, міжгрупова, масова) та інтернет (міжособиста, внутрішньогрупова).
Існують різні види соціальних мереж, які поділяються також на типи, вони відрізняються засобами їх «будування» та рають відмінні способи підтримки, їх приклади наведені на табл. 1.1
Таблиця 1.1
| Типи віртуальних соціальних мереж | |
| Контактні соціальні мережі | Facebook, Instagram |
| Блоги | LiveJournal |
| Мікроблоги | |
| Файлообмінники | YouTube, TikTok |
| Соціальні мережі новин | |
| Вікі-проекти | WikipediA |
| Сайти закладок | Google.Bookmarks |
В різних соціальних мережах по-різному ставляться до політики доступності інформації. Більшість мереж на даний момент відкриті, але є і закриті, куди люди потрапляють тільки за запрошенням користувача цієї сітки. Закриті мережі тільки починають з'являтися, але вже можна очікувати їх популярність через кілька років.
Не дивлячись на свій віртуальний статус, соціальні мережі в Інтернеті формують цілком реальну соціальну середу.
Можна запропонувати класифікувати існуючі соціальні мережі за аудиторною ознакою (взявши за основу класифікацію друкованих ЗМІ [5]. Аудиторний фактор у моделюванні соціальних мереж є превалюючим: аудиторія створює контент інтернет-ресурсу і сама ж його споживає.
На сьогоднішній день у країнах СНГ та їх різноманітності інтернет-простору існує та набирає обертів кілька типів соціальних мереж, які працюють на основі аудиторного критерію.
Масові соціальні мережі - мережі, розробленні для великого обсягу користувачів, всередині яких вони можуть створювати й розвивати різні типи інформаційних, комунікативних, особистих, професійних та інших відносин. Спеціалізовані соціальні мережі - мережі, створені для кола користувачів, що поділяють зацікавленість однією справою, мають спільні хоббі та інтереси. Мережі, адресовані різним віковим групам, виступають неймовірно перспективною ланкою впливу на розвиток соціальних медіа. Тому популярними є соціальні мережі, що розраховані на дітей та мають контент, який не шкодить дітям, а батьки дозволяючи дитині перебування у Інтернеті можуть не турбуватися про появу «небажаної» інформації.
Ґендерно орієнтовані соціальні мережі – поширені на гендерних групах та представляють цікаву для них інформацію. Найбільш поширеними стали жіночі соціальні мережі – статистика показує, що жінки є більш активними за чоловіків в Інтернеті.
Релігійні соціальні мережі - мережі, адресовані користувачам, аби реалізувати їх поведінку відповідно до релігійних вірувань та моральних принципів.
Національні соціальні мережі – їх користувачі це представники національних етносів, такі мережі містять інформацію про розвиток національної культури, історії народу й його мови.
Проблеми самоідентифікації в мережі, самопрезентації та подальший комунікативний успіх (або невдача) міжособистісного спілкування займають в житті людини XXI століття одне з найважливіших місць.
В якості основних характеристик соціальних мереж як соціального середовища можна відзначити:
своєрідна мова взаємодії ("смайлики", абревіатури, подвоєння дієслів, спотворення орфографії та ін.);
специфічні норми взаємодії (допущення більшої розкутості, отже, більшої агресивності, або навпаки, дружелюбності);
соціальну ієрархію, в основі якої лежить можливість впливу на хід комунікації і статус "юзера".
Для користувачів, які зареєструвалися в мережі менше 2 років тому «новачків», характерно перебування в мережі менше години або від години до трьох годин в день.
Таким чином, поведінка членів мережевих спільнот регулюється в першу чергу існуючими в Мережі звичаями і соціальними нормами, а відхилення в поведінці гарантується засудженням або ігноруванням спілкування з даним членом мережевої спільноти. На відміну від традиційного права тут відсутня спеціальна група людей, що здійснює примус. (В тий самий час, технічно не виключена можливість в доступному для огляду майбутньому забезпечення контролю держави за поведінкою членів мережевих спільнот.) Одним з основоположних принципів функціонування мережевих спільнот є принцип самоорганізації.
Отже, в соціальних мережах у активних людей неминуче формується певний імідж і з'являється певна репутація - думка про нього інших користувачів конкретної мережі. І як показує досвід, соціальні мережі не тільки визначають віртуальний статус "юзера", але і, особливо в разі локальних, географічно близьких мережевих спільнот, транслюють "віртуальний" статус в офлайн, в реальну повсякденне життя.