Ім'я файлу: педагогіка.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 06.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Поняття та ознаки математичного мислення..docx
Бюджетна система.docx
Спам. Методи боротьби зі спамом.doc
179299.doc
джерела конфліктів_Крушельницький_КА-98.pptx
Реферат.docx
АИС Оранжерея.docx
КБ-33_Урбанович_Андрій_ЛР4(1).docx
Тех_процес виготовленння коленвалів.docx
Praktichna_Access.docx
Метод.вказiвки КР ОВП 2024.pdf
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 06.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Поняття та ознаки математичного мислення..docx
Бюджетна система.docx
Спам. Методи боротьби зі спамом.doc
179299.doc
джерела конфліктів_Крушельницький_КА-98.pptx
Реферат.docx
АИС Оранжерея.docx
КБ-33_Урбанович_Андрій_ЛР4(1).docx
Тех_процес виготовленння коленвалів.docx
Praktichna_Access.docx
Метод.вказiвки КР ОВП 2024.pdf
(Слайд 2)Засновником технології є бельгійський лікар, педагог і психолог Жан-Овід Декролі (1871 —1932) – представник медико-антропологічної течії реформаторської педагогіки.
(Слайд 3) У1901 році Ж.-О. Декролі відкрив поблизу Брюсселя (Бельгія) інститут для дітей із проблемами розвитку, де на основі власних досліджень запровадив нові методи навчання й виховання. Зокрема, Ж.-О. Декролі розробив власний оригінальний метод навчання читання, тести для дослідження уявлень дітей, опитувальник для батьків із метою психологічного спостереження дітей тощо.
(Слайд 4)Невдовзі Ж.-О. Декролі зацікавився проблемами виховання здорових дітей, заснувавши 1907 року навчально-виховний заклад "Школа для життя, через життя". Цією назвою репрезентувалося кредо педагогічної діяльності. Заклад отримав визнання, однак у роки Першої світової війни значна кількість заможних сімей разом із дітьми виїхала з Бельгії, а тому школу закрили. 1917 року з допомогою батьківського комітету йому вдалося відновити діяльність школи.
(Слайд 5)Розробляючи свою технологію, Ж.-О. Декролі спирався на досягнення природничих наук останніх десятиліть XIX ст., філософію віталізму (лат. життєвий), якою визнавалася наявність в організмах нематеріальної надприродної сили, що впливає на життєві явища. Він уважав, що педагогічна діяльність має сприяти усвідомленню дитиною самої себе, пізнанню середовища існування, де їй належить реалізувати свої ідеали, цілі.
Результати педагогічної діяльності Ж.-О. Декролі оформились у цілісну новаторську педагогічну технологію, що привернула до себе неабиякий науковий, професійний інтерес педагогічної громадськості.
(Слайд 6)Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму, який наприкінці XIX – початку XX ст. сприяв новому осмисленню поняття "виховання".
(Слайд 7)Відповідно до нього виховання розглядалося як процес розвитку дитини, якого враховуються її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Ж.-О. Декролі проголосив дитину центром своєї системи навчання й виховання.
(Слайд 8)Ж.-О. Декролі ліквідував дроблення й відірваність окремих галузей знань, запровадивши принцип концентрації освітньої програми навколо центрів інтересів, згідно з якими вся педагогічна робота концентрувалася навколо дитини та її потреб. У цьому процесі вибудовується цілісна система, яку Ж.-О. Декролі назвав програмою асоційованих ідей. Вона утворена з двох великих розділів:
Дитина та її потреби.
Дитина й середовище (дитина та природне середовище, дитина та соціальне середовище).
(Слайд 9)Основними потребами він уважав потребу в їжі, самозбереженні, самозахисті, спілкуванні, спільній діяльності, відпочинку, самовдосконаленні. Кожна з них, із його погляду, є генератором уваги й думок дитини, своєрідним "центром інтересу". Дитину цікавить, які засоби самозахисту є в неї, у тварин, рослин; які небезпеки можуть бути від води, вогню, землетрусів, отруйних газів; яку допомогу можна надати (отримати) у разі небезпеки тощо.
Потреби дитини задовольняються за рахунок навколишнього середовища (природного й соціального), яке діє на неї, і на яке вона постійно впливає власною діяльністю. Крім вивчення природного й соціального середовища, із яким дитина постійно взаємодіє, матеріалом для визначення змісту "програми асоційованих ідей" є самовивчення дитини.
(Слайд 10)Із приводу цього Ж.-О. Декролі зазначав: "Дитині найважливіше знати саму себе: яка в неї будова, як працюють її органи, як вона їсть, спить, дихає, працює; чому вона боїться або гнівається, які в неї вади й чесноти... ".
(Слайд 11)Центрами інтересів є спостереження, асоціація, вираження. Для того, щоб організувати спостереження, педагог насамперед повинен з'ясувати, якими реальними уявленнями володіє дитина, аналізуючи її відповіді на різноманітні запитання, а також під час вільної бесіди з дітьми. Спостереженням є не лише зорове сприймання, а залучення всіх органів чуття в процесі пізнання навколишнього світу. Ж.-О. Декролі рекомендував супроводжувати спостереження ручними роботами дітей із метою формування в них уявлень про предметний світ. Завдяки цьому вони встановлюють причинність подій і явищ, отримують перші уявлення про міру й лічбу. Результати спостереження фіксують мовними засобами, тому спостереження пов'язане з комплексом роботи, де воно є лише переважною діяльністю. Цей принцип поширюється також і на інші елементи технології – асоціацію та вираження.
Вираженням як елементом навчальної діяльності дитини є все те, що представляє думку в зрозумілій для інших формі. Форма вираження може бути конкретною (малювання, ліплення, плетіння, вирізування) й абстрактною (читання, письмо, бесіда, конспектування та аналіз літератури). У школі Ж.-О. Декролі для таких дитячих робіт заводили "зошити-зразки". Стосовно навчального матеріалу вираження може бути програмним (стосується систематичного програмного матеріалу) та епізодичним (пов'язане зі спонтанними, актуальними питаннями).
Отже, вивчення матеріалу охоплює послідовні етапи: спостереження за явищами життя з метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків; асоціація за місцем і часом; вираження засвоєного через розвиток мовлення.
(Слайд 12)Запропонована на початку ХХ століття технологія "Школа для життя через життя" у своєму первісному призначенні була спрямована на навчання й виховання дітей еліти. Фінансово незалежні батьки прагнули дати якомога кращу освіту своїм дітям і воднораз сформувати в них самостійне незалежне мислення, готовність приймати свідомі рішення.
(Слайд 13)Відповідно до такого розуміння призначення "Школи для життя через життя" завданнями технології є:
розвиток логічного мислення дитини;
створення умов для розвиток здібностей учнів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності;
формування досвіду прийняття рішень;
вироблення вмінь висловлювати свою точку зору, своє ставлення до явищ, процесів;
розвиток особистісного потенціалу, створення сприятливих умов для усвідомлення дитиною своєї унікальності й неповторності.
Зазначені завдання Ж.-О. Декролі успішно втілював у практику своєї школи, орієнтуючись на розвиток особистості учня як на свою пряму та безпосередню мету. При цьому технологію "Школа для життя через життя" слід віднести до особистісно орієнтованих технологій вільного виховання, що також посилює її цінність і рівень наукової думки автора, оскільки в цьому випадку йдеться не про педагогічну утопію, а про приклад ефективної реалізації на практиці ідей вільного виховання.
(Слайд 14) основу організації навчального процесу в школі Ж.-О. Декролі було покладено принцип самонавчання, згідно з яким кожна дитина має можливість працювати у своєму темпі, привчаючись самостійно мислити й діяти. Із точки зору реалізації особистісного потенціалу, саме такий підхід є найбільш правильним і виваженим. Оскільки самонавчання потребує різноманітних дидактичних матеріалів, що утворюють цілісну систему, у педагогічній технології Ж.-О. Декролі такий матеріал – це освітні ігри й системи карткових завдань. Зупинимось докладніше на цих двох важливих складових реалізації технології "Школа для життя через життя".
Освітні ігри у педагогічній системі Ж.-О. Декролі. Гру Декролі розглядав як творчу діяльність дитини, засіб збудження її рухової активності та духовного розвитку. На відміну від Ф. Фребеля і М. Монтессорі, він використовував у дидактичних іграх не геометричні тіла, а предмети навколишнього світу, що дало змогу розглядати їх одним із способів класифікації, повторення і закріплення отриманих вражень, знань, умінь, наблизити їх до життєвого досвіду дітей.
(Слайд 15)Зважаючи на смислове наповнення та навчальний ефект ігор, Ж.-О. Декролі виокремлював такі їх види:
— сенсорні ігри (спрямовані на розвиток сприйняття кольору, форми, напряму, уваги, рухових здібностей);
— математичні ігри (зорієнтовані на формування елементарних арифметичних дій, геометричних уявлень, орієнтування в часі);
— ігри з грамоти (спрямовані на підготовку дитини до читання і письма);
— граматичні ігри (сприяють розвитку граматичної правильності мовлення);
— географічні ігри (ефективні під час закріплення знань із географії).
(Слайд 16)Сенсорні ігри, до яких належать зорові, моторно-зорові, моторні, моторно-слухові ігри, здебільшого призначені для роботи з дітьми дошкільного віку, оскільки вони відіграють важливу роль у розвитку сенсорних сприймань, уваги і рухових здібностей. Згідно з методикою Декролі у кожній серії ігри поступово ускладнюються. Їх методика має у своїй основі принцип «парності» або принцип гри у лото. Наприклад, під час гри на розрізнення кольору і форми використовують дві картонні картки, поділені на 19 клітинок (28 см х 22 см), на яких намальовані кольорові глечики. В одних клітинках вони мають прямі стінки, в інших — опуклі. Дитина повинна накрити картками з такими самими малюнками відповідні клітинки. Завдяки цьому вона вчиться розрізняти кольори і форми, розвиває увагу, кмітливість. Таку мету мають ігри «Чого не вистачає?», «Розподіл на групи» та ін. Моторно-слухові ігри покликані сприяти розвитку чуттєвих сприймань, уваги і моторної обдарованості. Наприклад, дитина із зав'язаними очима відшукує у мішечку, наповненому іграшками і предметами побуту, необхідний предмет, а потім перевіряє себе за допомогою зору.
(Слайд 17). Складнішими є ігри на визначення напрямку («Гімнасти»), часу («Котра година?»). Розв'язання цілісного комплексу завдань передбачають математичні ігри. Вони спрямовані на розвиток асоціації між словом і предметом або ідеєю предмета. Дитина повинна навчитися бачити, порівнювати, розрізняти, аналізувати, що досягається насамперед зоровими і моторними вправами попередніх ігор. Декролі вважав, що, перед тим як ознайомитися з числами, дитина має зрозуміти відсутність або наявність предметів, бути здатною помітити різницю, рахувати знайомі їй предмети. Ці висновки він зробив унаслідок спеціальних досліджень у галузі викладання арифметики і вперше оприлюднив їх у доповіді на педагогічному конгресі в Брюсселі (1911) про психологічні засади навчання арифметики. Невдовзі вона була опублікована.
За його переконаннями, дитина майже безсвідомо робить порівняння, зіставлення, тому гра для неї є діяльністю, яка спонукає робити висновки і висловлювати судження, а отже, важливим засобом сенсорного і духовного розвитку дитини.
(Слайд 18)Ігри з грамоти також розроблені на основі принципу «парності» і спрямовані на підготовку дитини до читання та письма. Наприклад, «Лото слів і картинок» містить дві однакові серії таблиць, на яких намальовано або наклеєно по шість добре знайомих дітям предметів.
Таблиці є парними, причому на одній під малюнками написано назви предметів, а на другій — вони відсутні. До таблиць додаються картки, які містять назви зображених предметів. Дитина повинна знайти картку з назвою предмета і покласти на картинку (малюнок). Спочатку їй дають таблиці першої серії (з назвами предметів), потім — другої серії (без назв).
(Слайд 19)Граматичні ігри спрямовані на формування у дітей умінь звукового аналізу слова, узгодження частин мови, синтаксичного розбору речення. Такою є, наприклад, гра на узгодження дієприкметників з іншими частинами мови. У запропонованих дітям реченнях дієприкметники пропущені. Вони записані на окремих картках, які учасники гри мають розмістити на місці пропусків у реченнях.
1. Вони були задоволені... піснею.
2. ... пісня дуже мелодійна.
виконана виконаною
(Слайд 20)Географічні ігри належать до природничо-географічного циклу шкільної роботи (того, що Декролі називав асоціацією у просторі). Матеріалом для них є так звані німі карти, на яких нанесено головні регіони країни, що вивчається, ріки, канали, гірські масиви тощо. У коробці розміщено картки з позначеними головними регіонами, назвами великих промислових міст, важливих галузей промисловості та ін. Суть гри полягає в тому, щоб правильно розкласти ці картки на німій географічній карті.
Роль системи карткових завдань у педагогічній технології Ж.-О. Декролі. Виконання карткових завдань спонукає дітей до самостійного спостереження за змінами в природі, стимулює їх дослідницьку роботу, сприяє повторенню вивченого матеріалу, закріпленню різноманітних навичок ручної праці (моделювання, садівництво, приготування їжі тощо). Карткові завдання мають бути посильними для дітей, а також структурованими на основні логічні етапи (операції), що полегшує їх виконання.
Система карткових завдань сприяє фіксації уваги дітей на переживаннях людей, з якими вони спілкуються. Наприклад, дітям може бути запропоноване таке психологічне спостереження: 1 етап — «З чого ти робиш висновок, що у Жана поганий настрій?»; 2 етап — «Опиши його вигляд у цей момент».
(Слайд 21)Особливим видом самостійних колективних занять у школі Ж.-О. Декролі були щотижневі конференції, на яких діти виступали з доповідями на вільно обрані теми (здебільшого — за центром інтересів, який вивчався на той час). Готуючись до конференції, вони самостійно підбирали ілюстрації, виготовляли таблиці, схеми та ін. Після виступів традиційно розгорталася дискусія. Планування освітньої роботи, система конференцій та інші нововведення «Школи для життя, через життя» отримали назву «бельгійський метод проектів».
Педагогічний потенціал «класичних» альтернативних шкіл виявив значні адаптаційні можливості в сучасних умовах. У Брюсселі, наприклад, успішно працює заснована на початку XX ст. Ж.-О. Декролі школа «Ермітаж», яка протистоїть вербальній навчально-виховній традиції, орієнтуючись у навчально-виховному процесі на особливості мислення, інтереси дитини. Це забезпечило їй місце у четвірці кращих за успішністю загальноосвітніх закладів Бельгії. У початкових класах школи основою навчання є так звані центри інтересів, на основі яких групують і організовують навчальний матеріал відповідно до інтересів і потреб дітей. Матеріал, що вивчається, беруть з навколишнього для дитини середовища — природи, шкільного життя, сім'ї, суспільства. Наприклад, діти кількох класів, займаючись за центром інтересу «Потреба у харчуванні», збирають і вивчають відомості про різні продукти харчування, використовуючи ці дані на заняттях з французької мови, математики, природознавства тощо. Одним із об'єктів різноманітних завдань і вправ є улюблений у кожній родині сир (виготовлення, зберігання, продаж, опис і т. д.).
Заохочується в «Ермітажі» використання різноманітних навчальних видань, матеріали і висновки яких часто суперечать один одному, оскільки, зіставляючи їх, дитина розвиває самостійне і критичне мислення.
В «Ермітажі» може навчатися будь-яка дитина. Єдиною перешкодою цьому є дефіцит місць. У школі панує національна, расова, світоглядна толерантність, що створює сприятливий клімат для активного спілкування. Цій меті підпорядковані й спеціальні заняття. Наприклад, на уроці за темою «Фактори спілкування» діти аналізують комунікативну роль преси, літератури, театру, кіно. Творчість дітей стимулює їх участь у творенні шкільного журналу «Кур'єр», до якого вони готують матеріали, а потім брошурують журнальні випуски. «Ермітаж» є своєрідною «педагогічною Меккою», де систематично стажуються педагоги з Європи, Азії, Америки.
Дидактичні ігри (лото, парні картки) Декролі вже стали традиційними у вітчизняних системах сенсорного і мовленнєвого розвитку дітей.