Ім'я файлу: Висновок до Законопроекту 7711 від 29.08.2022, Мощук А.Б..docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 09.11.2023
скачати

Висновок до Законопроекту № 7711 від 29.08.2022,

Мощук А.Б.


Для формування власного Висновку щодо законопроекту мною було опрацьовано (що, на мою думку, необхідно для повного та всебічного розуміння суті, мети, цілей тощо) не лише сам законопроект, а і пояснювальна записка, Висновок до законопроекту Головного науково-експертного управління, Висновок Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Висновок Комітету з питань бюджету, Експертний висновок Міністерства фінансів України до законопроекту.

Зважаючи на ці джерела відмічу та систематизую позитивні на негативні сторони для викладення власної позиції.

В першу чергу, розберу негативні моменти, оскільки це виглядає більш простішим з огляду на висновки, що були зазначені вище. Особливу увагу тут варто звернути на Висновок Головного науково-експертного управління, де доволі детально розглянуто цілий ряд недоліків Законопроекту.

Деякі з цих зауважень є суто редакційними, які звертають увагу на узгодженість термінології, невдалу назву чи не зовсім коректну термінологію. Хоча такі зауваження є доцільними з огляду на вимогу того, що Закон має бути зрозумілий та ясний (чому можуть заважати такі помилки), однак з точки зору суті пропозиції несуть не найбільшу користь.

Приклади таких зауважень: неточна назва (пропоновані зміни стосуються не тільки особливостей «регулювання земельних відносин» для забезпечення швидкої реалізації проектів відновлення економіки, а й визначення інших питань, а саме: поняття «інвестиційного проекту, спрямованого на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період»; встановлення порядку реалізації проектів відновлення економіки; вимог до інвесторів тощо), розміщення у порівняльній таблиці до проекту у графі «Зміст відповідного положення проекту акта» преамбули Закону, якщо у тексті проекту зміни до неї не пропонуються; У змінах до абз. 14 п. 9-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується після слів «земельної ділянки» доповнити новими словами. Однак, зауважимо, що чинний п. 14 не містить слів «земельної ділянки». При цьому, у порівняльній таблиці до проекту зміни передбачено в абз. 13 зазначеного пункту, який містить слова «земельної ділянки», а тому, очевидно у проекті має йти мова про зміни до абз. 13 згаданого пункту; у новому п. 29 розділу X «Перехідні положення» ЗК України не дотримано принципу термінологічної єдності. Зокрема, в абзацах 7, 14 цього пункту зазначається про «інвестора»; в абз. 12 – про «замовника», а в абз. 17 – про «орендаря», із чого вбачається незрозумілим, йдеться у даному випадку про одного суб’єкта, чи про різних.

Сутнісні зауваження також присутні. Пропоную розібрати найбільш суттєві, на мою точку зору:

  1. Відсутність фінансових аспектів (розрахунків, передбачень). Це робить законопроект певною утопією, адже в пояснювальній записці ( а також випливає із змісту) вказано: “Реалізація проекту акта не потребує додаткових видатків з Державного бюджету та місцевих бюджетів України та інших фінансових витрат”. Експертні висновки з таким не погоджуються. В експертних висновках вказано: “реалізація таких норм може призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є складовою плати за землю, яка справляється відповідно до Кодексу і належить до місцевих податків і зборів; відповідно до статті 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів), вважається доцільним у законопроекті виключити ці норми”.

Водночас, в тексті законопроекту в положеннях законопроекту не визначено порядок та умови фінансового забезпечення проектів відновлення економіки, відтак, це не виключає можливості залучення бюджетних інвестиційних асигнувань як державного, так і місцевих бюджетів.

Окрім того, Одночасно, змінами до Земельного кодексу України запропоновано встановити передачу земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів.Зважаючи на те, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них зараховуються до доходів державного або місцевих бюджетів, реалізація вищевказаної пропозиції матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням надходжень від продажу земель, зазначених у законопроекті, на неконкурентних засадах внаслідок зменшення ціни їх продажу. Ще одне неврахування: кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів і витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства. Однак, змінами до Земельного кодексу України, внесеними Законом України від 19.10.2022 № 2698-IX, було виключено норми, що передбачають необхідність сплати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Варто зауважити, що у період післявоєнного відновлення доволі гостро буде стояти фінансове питання, а тому відсутність деталізації може значно погіршити реалізацію законопроекту і висловлених у ньому ідей.

  1. Законопроект не враховує існуючі положення законодавства, що, по-перше, робить його недосконалим з точки зору юридичної техніки, з іншого - значно ускладнює реалізацію. Так, неврахування призведе до погіршення стану особливо цінних та інших пріоритетних земель сільськогосподарського призначення, яким й так завдано значної шкоди в результаті активних бойових дій. Стосується таких положень: 1) реалізація інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України, відбувається на землях сільськогосподарського призначення та/або землях промисловості, крім територій, які знаходяться в межах міст, які є центрами областей, та міста Києва і Севастополя; 2) розміщення таких об’єктів дозволяється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, без сплати втрат сільськогосподарського виробництва та відшкодування збитків; 3) надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою; 4) передача земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів, крім випадків, визначених частиною другою статті 134 цього Кодексу, допускається також для реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України; 5) інвестиційні проекти, спрямовані на відновлення економіки України передбачають будівництво будівель і споруд об’єктів промисловості крім об’єктів (полігонів) побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод».

  2. З практичної точки зору, вбачається незрозумілим, яких випадків стосується «передача земельних ділянок державної, комунальної 5 власності в оренду без проведення земельних торгів», для реалізації проектів, відновлення економіки. Тобто можливість передачі оренду без торгів передбачена, а кому та за яких умов реалізувати - ні. Знову-таки, це робить Законопроект дещо утопічним.

  3. Вилучення із числа об’єктів будівництва «об’єктів (полігонів) побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод», що передбачається у проекті, може мати негативні наслідки при практичній реалізації відповідного положення. Зокрема, передбачені проектом проекти відновлення економіки – це будівництво будівель і споруд об’єктів промисловості. Значна частина таких об’єктів потребує, наприклад, накопичувачів стічних вод. Проте, через встановлення відповідного обмеження інвестори, при подачі заявки, можуть не вказувати на необхідність таких накопичувачів, що у майбутньому призведе до негативних наслідків для довкілля.

  4. Пункт «якщо протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту про надання висновку уповноваженим органом містобудування та архітектури не надано такого висновку, будівництво об’єктів, передбачених інвестиційним проектом, спрямованих на відновлення економіки України, вважається можливим» є також проблемним. Маю відзначити, що існування тут “мовчазної згоди” може в майбутньому призвести до правових спорів та незгодженості. Водночас, є суперечність в самому законопроекті:«відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах своїх повноважень розглядає клопотання та на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради … щодо можливості розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта … (далі – висновок), приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні».

  5. Закопроект передбачає термін на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій , який дорівнює 10 років. Водночас, неясно, чому був обраний саме такий термін, на які статистичні дані спирались творчі, чи вистачить даного часу (моя суб’єктивна позиція).

Водночас, маю відмітити позитивні аспекти.

По-перше, вказані помилки, а також ті, що додатково прописані у висновках підлягають виправленню. Як вказується, реалізація законороекту можлива, а тому неможливо сказати про його тотальну непридатність.

По-друге, Законопроект є по суті очевидним і логічним рішенням, зважаючи на політико-правові обставини. Так, доволі позитивно відмічу, що Законопроект з’явився доволі швидко й передбачає майбутні дії (відновлення буде необхідним етапом), тобто існує ще час на усунення недоліків для успішної реалізації.

По-третє, влучно вказано у пояснювальній записці: “Відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій можливе, зокрема, шляхом

залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій.” Спрощення процедури залучення інвестицій буде сприяти їх поширенню, а також більш швидкому повоєнному відновленню. Позитивним є і спрощення процедури започаткування будівництва.

По-четверте, Законопроект відповідає міжнародним нормативно-правовим актам (з Висновку).

Загалом, маю відмітити цілком логічну та позитивну ідею, що однак, має недоліки. Приємно, що недоліки підлягають виправленню. Загалом, існування подібного роду законопроектів (і змін до законів у майбутньому) будуть вимогою часу, а тому сам Законопроект відповідає цій вимозі і може полегшити післявоєнну відбудову країни.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас