1   2   3   4
Ім'я файлу: ефективність вирощування хмелю.doc
Розширення: doc
Розмір: 412кб.
Дата: 02.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Економічна ефективність виробництва соняшника.doc
зберігання зерна.doc
амортизація.doc
10_44.doc

Плани-наряди - це конкретні завдання на виконання певного виду та обсягу робіт виконавцю або їх групі із фіксованим стро­ком їх виконання. їх дають у письмовій, а іноді – й в усній формі на різні строки (переважно на 7-ю днів).

У нарядах вказують: вид, місце, обсяг робіт, строк виконан­ня, агротехнічні вимоги, потребу в робочій силі, а також маши­нах, живому тяглі, інвентарі, норми виробітку за видами робіт, розряд роботи і оплату праці.

Після виконання роботи за нарядом керівник підрозділу на зворотному боці наряду робить відмітку про виконання роботи з оцінкою її якості. Тому план-наряд стає також облі­ковим документом, використовується для контролю за вико­нанням робіт.

Планування виробництва продукції в умовах ринку здійснюється з врахуванням попиту і пропозиції товарів на ринку, договорів на реалізацію і переробку продукції та внутрішніх факторів: кількості і продуктивності обладнання, режиму роботи підприємства, технології виробництва, чисельності працівників, наявності сировини в переробних підприємствах, в сільському господарстві від наявних площ землі та поголів’я тварин, наявності кормової бази. Обсяг реалізації продукції встановлюється враховуючи внутрішні потреби ( в сільському господарстві) та потреби ринку.

1. Площа посіву визначається множенням площі ріллі на відсоток зернових в структурі посівних площ;

2. Валова продукція визначається множенням площі на урожайність;

3. Товарна продукція – множення валової продукції на рівень товарності;

4. Урожайність визначається множенням середньої урожайності за 3 роки на плановий приріст, приріст урожайності планується за рахунок вдосконалення технології.

5. Планова площа посіву визначається діленням плану виробництва на планову урожайність. Плановий обсяг виробництва включає обсяг реалізації та внутрігосподарські потреби (насіння, корма і інші).
Фактична середня урожайність хмелю за 2011-2013 рр. становить:

Серед.урожайність(за 3 роки) = ц/га

Пл.урож. = 14+2=16 ц/га

Приріст урож. = 11,4%

2.4. Планування оплати праці та матеріальних і грошових витрат на виробництво

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" (1995р.), заробітна плата поділяється на основну й додаткову. Крім того, передбачаються інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності і господарювання.

Оплата праці в рослинництві і тваринництві сільськогосподарських підприємств проводиться відповідно до розцінок за 1ц (одиницю) виробленої (реалізованої) продукції або за вартість її у грошовому виразі.

Значного поширення у сільськогосподарських підприємствах набула акордно-преміальна оплата праці. При цьому в рослинництві і тваринництві вона здійснюється відповідно до розцінок за продукцію або за валовий доход.

Розцінки оплати праці за продукцію визначають за тарифними ставками і технологічними картами вирощування і збирання сільськогосподарських культур, виробництва продукції тваринництва. На основі технологічних карт планують тарифний фонд оплати праці. Розцінки за продукцію обчислюють, виходячи з плану чи норми виробництва продукції і тарифного фонду оплати праці, збільшеного до 150% залежно від рівня врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби і птиці.

Визначимо планову акордну розцінку за 1 ц. хмелю, якщо плановий валовий збір хмелю становить 655 ц. Тарифний фонд оплати згідно технологічної карти 5200 грн. Доплата за продукцію – 20%.

Планова акордна розцінка за одиницю продукції визначається діленням акордного фонду оплати праці на плановий обсяг виробництва.

Акордний фонд оплати включає тарифний фонд оплати і доплату за продукцію.

Акордний фонд оплати = 5200+(5200х0,2)=6240 грн.

Планова акордна розцінка за 1 ц. =
2.5. Визначення собівартості та трудомісткості одиниці продукції.
Собівартість продукції — це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг. Визначають планову і звітну собівартість продукції. Планову калькуляцію складають, розробляючи плани у господарстві на основі нормативів затрат праці і коштів при проектованій технології виробництва продукції. Звітна калькуляція потрібна при підбиванні підсумків господарсько-фінансової діяльності за фактичними даними виходу продукції та витрат на її виробництво. У практиці сільськогосподарських підприємств розрізняють виробничу і повну собівартість продукції. До повної собівартості включають витрати на реалізацію продукції.

Собівартість продукції в сільськогосподарських підприємствах планують відповідно до «Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.96р.

При плануванні собівартості продукції здійснюють економічні розрахунки з визначення витрат на виробництво планового обсягу продукції (робіт, послуг) при найбільш ефективному використанні сільськогосподарських угідь, матеріальних, трудових. та інших ресурсів, забезпеченні нормальних умов праці, дотриманні систем землеробства і тваринництва, а також охорони навколишнього природного середовища.

Витрати на виробництво групують за елементами, статтями, місцем виникнення, об’єктами планування та обліку. Під елементами витрат розуміють витрати, однорідні за економічним змістом, під статтями витрат — витрати, які включають один або кілька елементів.

За участю в процесі виробництва витрати поділяються на основні (прямі) та витрати на управління і обслуговування виробництва. Основні витрати пов’язані з безпосереднім виконанням технологічних операцій з виробництва продукції (робіт, послуг), а витрати на управління та обслуговування виробництва — з діяльністю підрозділу (бригади, ферми, цеху, орендного колективу, внутрішньогосподарського кооперативу тощо), галузі чи підприємства в цілому.

Більшість витрат безпосередньо пов’язана з виробництвом певного виду продукції, тому вони є основними (прямими) витратами. Витрати на управління і обслуговування виробництва розподіляють на відповідні види продукції.

Планування собівартості продукції рослинництва. Планову суму витрат у рослинництві обчислюють за такими статтями:

1) витрати на оплату праці, де зазначають усі суми грошо_н._ і натуральних видач, які мають характер заробітної плати (оплати праці) робітникам держгоспів, працівникам недержавних сільськогосподарських підприємств, які беруть безпосередню участь в технологічному процесі з виробництва продукції даної культури або групи культур;

2) відрахування на соціальні заходи. До цієї статті включають обов’язкові відрахування на державне соціальне страхування, до Пенсійного фонду, Фонду сприяння зайнятості населення;

3) насіння та садивний матеріал;

4) добрива;

5) засоби захисту рослин;

6) роботи і послуги;

7) витрати на утримання основних засобів;

8) інші витрати (знос спецодягу та спецвзуття, брезентів, платежі за обов’язкове страхування майна, урожаю сільськогосподарських культур та ін..);

9) витрати на управління та обслуговування виробництва.

Плануючи витрати на сільськогосподарські культури, враховують витрати минулих років на основі звітних даних; витрати планового року визначають на основі технологічних карт вирощування і збирання сільськогосподарських культур.

Загальну суму планових витрат на культуру відносять на один вид продукції або розподіляють між супутніми видами продукції. Для розподілу виробничих витрат при плануванні собівартості продукції рослинництва обчислюють витрати на побічну продукцію (солому, гичку та ін..). Віднявши їх від загальної суми витрат на культуру, дістають витрати на основну продукцію. Визначені витрати ділять на кількість відповідної продукції і отримують планову собівартість 1ц .

Розрахунок планової собівартості проводимо нормативним методом.ю використавши планові нормативи підприємства на 1 гектар.

Таблиця 2.1.

Показники

Одиниці виміру

Планові затрати, грн..

На 1га посіву

На розрахункову площу

Затрати праці всього

Люд.год

2674

40110

Оплата праці з нарахуванням

Грн.

23372

350580

Вартість саджанців

Грн.

2000

30000

Вартість добрив

Грн.

7428

111420

Вартість ядохімікатів

Грн.

3360

50400

Вартість палива

Грн.

2603

39045

Вартість електроенергії

Грн.

1225

18375

Амортизація основних засобів

Грн.

4686

70290

Поточний ремонт

Грн.

5467

82005

Всього затрат

Грн.

50041

750615


Собівартість 1 ц. хмелю = грн..

Трудомісткість 1 ц. хмелю = люд.годин.


2.6. Планування реалізації продукції і фінансових результатів

За умов ринкової економіки господарчим суб'єктам (підприємствам) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов'язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції і її реалізації.

Випуск і реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи сільськогосподарського підприємства. Крім того, реалізація виробничої продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, бо від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство.
Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність обігових коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво.

У міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розроблення виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті сільськогосподарські товари і в такому обсязі, котрі воно може реально й прибутково реалізувати.

Темпи зростання обсягу реалізації продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз показників реалізації має важливе значення.

Обсяг реалізації продукції визначається за відвантаженою покупцям продукцією.

Реалізація сільськогосподарської продукції – важлива завершальна стадія кругообороту коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить неперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність. Несвоєчасна реалізація негативно впливає на споживачів продукції, оскільки вона викликає порушення їх нормальної діяльності.

Таблиця 2.2.

Реалізація хмелю та його ефективність

Показники

Одиниці виміру

Разом

Обсяг реалізації

ц

225

Ціна реалізації 1ц

Грн.

3500

Виробнича собівартість 1 ц

Грн.

3336

Затрати на реалізацію 1 ц

Грн.

10

Виручка від реалізації всього

Тис.грн.

788

Собівартість реалізованої продукції

Тис.грн.

753

Прибуток (збиток) всього

Тис.грн.

35

Рентабельність

%

4,65


Основними завданнями аналізу обсягу виробництва та реалізації продукції є:

1. Оцінка виконання договорів минулого періоду з тим, щоб визначити розширення або пролангування яких договорів при наявних ресурсах може дати підприємству максимальну вигоду.

2. Оцінка виконання договорів за обсягом і ритмічністю поставок, якістю та комплектністю продукції. Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного або неповного виконання згідно договорів, їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємств: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність та інше.

3. Виявлення внутрішніх і зовнішніх причин невиконання договірних зобов’язань. При виявленні зовнішніх причин, потрібно щоб винні (постачальники, транспортні чи інші організації) відшкодували суму спричиненого збитку за порушення строків та умов договорів.
4. Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва і реалізації продукції.

5. Розробка пропозицій по провадженню виявлених резервів [1].

Аналіз реалізації сільськогосподарської продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов’язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва.

Отже, аналіз реалізації сільськогосподарської продукції займає важливе значення в діяльності підприємства, оскільки це значною мірою впливає на фінансові результати роботи господарства.
1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас