За технологічною схемою потоку виконується розпланування робочих місць, визначення кількості обладнання, оснащення робочих місць інструментами та приладдям, закріплення організаційних операцій за конкретним виконавцем, нарахування заробітної плати працівникам, розрахунок техніко-економічних показників потоку.
2.3 Аналіз технологічної схеми потоку
Для перевірки правильності узгодження часу виконання організаційних операцій всього потоку необхідно визначити коефіцієнт узгодження за формулою:
або 
, (2.10)де Кр – розрахункова кількість робочих в потоці, чол.; Кф – фактична кількість робочих в потоці, чол.
Куз=48/48=1,0.
Для агрегатно-групових потоків коефіцієнт узгодження повинен знаходитися в межах 0,98 ≤ Куз ≤1,02.
Отже, якщо Куз=1,0, то коефіцієнт узгодження дозволяє аналізувати завантаженість потоку, як нормальну.
Аналіз комплектування операцій проводять за допомогою синхронного графіку, з якого наочно можна слідкувати за відповідністю часу організаційних операцій, такту потоку з урахуванням допустимих відхилень.
Для оцінки завантаженості потоку складається графік синхронізації організаційних операцій з тактом [10].
Синхронний графік з виготовлення халату жіночого із шовкової тканини представлений на рисунку 8 , додаток Б.
Як видно з графіка дві організаційні операції 8 та 5 є перевантаженими, що є допустимим, оскільки кількість перевантажених операцій може складати не більше 10 % від загальної кількості організаційних операцій. Перевантаженість організаційних операцій компенсується тим, що ці операції будуть виконувати висококваліфіковані робітниці, а операції 2, 4, 12,13 та 14 приближені до нижньої межі такту, тому ці операції доцільно давати учням.
Наступним етапом аналізу технологічної схеми потоку є складання монтажного графіку.
Монтажний графік потоку та його аналіз виконують з метою визначення відповідності структури спроектованого потоку дотриманню технологічної послідовності обробки. Основними елементами графіку є організаційні операції ( вказується номер, кількість виконавців, вид робіт), деталі виробу та зв’язки, що вказують на обробку конкретної деталі н атому чи іншому робочому місці [10].
Аналізуючи монтажний графік, були чітко визначені секції та групи, а саме: секції – запуск, заготівельна секція та монтажно-оздоблювальна, групи
– група по обробці коміра, кишень, рукава та спинки група по обробці поясу та підбортів, група по обробці пілочок, та спинки. Після оздоблення виріб здається на склад готової продукції (СГП).
Монтажний графік представлений в графічній частині КП на аркуші формату А1.
Розрахунок техніко-економічних показників (ТЕП) швейного потоку починають зі складання зведення робочої сили, яка характеризує технічний рівень потоку – кваліфікацію (розрядність робіт) і механізацію робіт [10].
Зведення робочої сили потоку представлене в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Зведення робочої сили потоку
Найменування виробу – сукня жіноча із шовкової тканини
Кількість робочих фактична, чол. – 48
Потужність потоку у зміну, од. – 600
Такт потоку, с – 21,979
| Розряд | Спеціальності | Питома вага робочих за розрядом, % | Сума розрядів | Тарифний коефіцієнт | Сума тарифних коефіцієнтів | ||||||||||
| Машинні | Спецмашинні | Напівавтоматичні | Пресові | Прасувальні | Ручні | Разом | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ||||
| 1 | - | - | - | - | 66 | 66 | | 2.4 | 0.8 | 1 | 0.8 | ||||
| 2 | 26 | 122 | - | - | 29 | 177 | | 7.1 | 4.8 | 1,096 | 2.63 | ||||
| 3 | 456 | 376 | - | 261 | 252 | 1345 | | 53.2 | 54.3 | 1,212 | 21.94 | ||||
| 4 | 608 | 160 | - | 175 | - | 943 | | 37.3 | 50.8 | 1,346 | 17.09 | ||||
| Разом | 1090 | 658 | - | 436 | 347 | 2531 | | | | | | ||||
| Питома вага робочих по спеціальності, % | 42,9 | 25,9 | - | 17,4 | 13,8 | | | 100 | | | | ||||
Всі види устаткування, передбачені в проектованому потоці, надані в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Зведене устаткування
| Устаткування (тип, клас машини, завод | Кількість устаткування | | ||||
| | | | | |||
| у потоці | | | ||||
| виготовлювач) | резервного | Всього | ||||
| | | |||||
| основного | запасного | |||||
| | | | ||||
| | | | | | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| | | | | | ||
| 481 G 748/01BSN «Пфафф» (Німеччина) | 12 | - | 1 | 13 | ||
| | | | | | ||
| 3803-29/21 «Пфафф» (Німеччина) | 3 | - | - | 3 | ||
| | | | | | ||
| 833/705 «Текстіма» (Німечина) | 4 | - | 1 | 5 | ||
| | | | | | ||
| 3834-1/11 «Пфафф» (Німеччина) | 2 | - | - | 2 | ||
| | | | | | ||
| 8515/690/217 «Текстіма» (Німеччина) | 3 | - | - | 3 | ||
| | | | | | ||
| LN-1162S-5-4В/МС-210«Джукі» (Японія) | 2 | - | - | 2 | ||
| | | | | | ||
| 3116-31/04-30-918/21А «Пфафф» | 2 | - | - | 2 | ||
| (Німеччина) | ||||||
| | | | | |||
| | | | | | ||
| 3708-1/01 «Пфафф» (Німеччина) | 1 | - | - | 1 | ||
| | | | | | ||
| Gs393+Gs392 «Паннонія» (Угорщина) | 6 | 1 | - | 7 | ||
| | | | | | ||
| Разом | 35 | 1 | 2 | 38 | ||
| | | | | | ||
Кількість запасного устаткування розраховано у розмірі 5% від основного.
Розрахунок техніко-економічних показників представлений алгоритмом:
Витрата часу на обробку виробу визначається по формулі:
| i | |
| Т ti, | (2.9) |
i1
де ti – витрата часу на i- ю технологічно неподільну операцію, с; i –кількість неподільних операцій в технологічній послідовності.
= 2531 (с)
Фактична кількість робочих в потоці визначається по формулі:
| j | |
| К фК фi, | (2.10) |
j 1
де Кфi – прийнята чисельність робочих на i-ю організаційну операцію, чол.;
j –кількість організаційних операцій.
Кф= 48(чол.)
Продуктивність праці одного робочого в зміну визначається по
формулі:
| ПП | М | , | (2.11) |
| | |||
| | К ф | | |
де М - потужність потоку, од.;
Кф–фактична кількість робочих,чол.
= 11.4
Середній тарифний розряд визначається по формулі:
| СТР | Т | р | , | (2.12) |
| К р | | |||
| | | | |
де Т р - сума тарифних розрядів;
Кр-розрахункова кількість робочих,чол.
5. Середній тарифний коефіцієнт визначається по формулі:
, (2.15)СТК=1,4
де
- сума тарифних коефіцієнтів.6. Вартість обробки одиниці виробу визначається по формулі:
, (2.16)Р=10,3
де ДТС1– денна тарифна ставка 1 розряду, грн.
7. Коефіцієнт механізації потоку визначається по формулі:
, (2.17)К=0,656
де Тм, Тс, Тн/а, Тпр – час виконання відповідно машинних, спецмашинних, напівавтоматичних і пресових операцій, с.
8. Коефіцієнт використання обладнання|обладнання| визначається по формулі:
, (2.18)К=2,88
де n – фактична кількість основного обладнання, встановленого в потоці (машин, спецмашин, напівавтоматів і пресів).
9. Знімання продукції з одного метра потоку визначають по формулі:
, (2.19)Сп=8,6
де Lп.л– довжина потокової лінії, м.
10. Знімання продукції з одного квадратного метра:
, (2.20)Скв.м=1,7
де Sпот– площа потоку, м2.
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13