Рисунок 3 – Обробка поясу
| 9 | Пояс | Шовкова тканина | 2 |
| «Ніно» 11045 | |||
| | | | |
| Номер деталі | Найменування деталей | Вид та артикул | Кількість |
| матеріалу | деталей | ||
| | |
15
Рисунок 4 – Обробка борту
| 8 | Підборт | Шовкова тканина | 2 |
| «Ніно» 11045 | |||
| | | | |
| 1 | Полочка | Шовкова тканина | 2 |
| «Ніно» 11045 | |||
| | | | |
| Номер деталі | Найменування деталей | Вид та артикул | Кількість |
| матеріалу | деталей | ||
| | |
1.3. Економічна оцінка обраних методів обробки та обладнання
Велике значення для підвищення ефективності виробництва швейних виробів має розробка та впровадження раціональних, так названих технологічних конструкцій одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості обробки при його високій якості, зниження питомої ваги ручних робі, уніфікації деталей виробу.
Оцінка зіставлених методів обробки вузлів виконується за зниженням витрат часу та зросту продуктивності праці.
Зниження витрат часу на обробку вузла (Пч) обчислюють за формулою
(1.1):
(1.1)де Тпр – витрата часу на обробку вузла проектована, с; Тд – витрата часу на обробку вузлів діюча, с.
Зростання продуктивності праці (Пп) обчислюють за формулою (1.2):
(1.2)де Тпр – витрата часу на обробку вузла проектована, с; Тд – витрата часу на обробку вузлів діюча, с.
таблиці 1.7 приведені діючий та проектований методи обробки вузлів виробу та показники ефективності обраних методів обробки виробу, що проектується.
Таблиця 1.7 – Ефективність вибраних методів обробки виробу
| Найменування вузла,номер та зміст неподільнихоперацій | Діючий метод | Проектований метод | Зниження витрат часу (Пч) | Підвищення продуктивності праці | ||||||||||
| Спеціальність | Розряд | Витрата часу, с | Обладнання та пристрої | Спеціальність | Розряд | Витрата часу, с | Обладнання та пристрої | с | % | | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |||
| Обробка поясу: 7. Обшити пояс, залишаючи отвір для вивертання | М | 3 | 75 | 481-G-748/01BS «Пфафф» (Німеччина) | | | | | | | | |||
| 8. Підрізати припу- ски шва обшивання поясу в кутах | Р | 2 | 8 | ножиці | | | | | | | | |||
| 9. Вивернути пояс на лицьову сторо-ну, виправити кути | Р | 1 | 10 | | | | | | | | | |||
| 10. Застрочити пояс по довжині | М | 3 | 98 | 481-G-748/01BS «Пфафф» (Німеччина) | М | 3 | 78 | «Джукі» LN-1162S-5-4B/MC-210+MAN-002AF-OAO | | | | |||
| 11. Застрочити бічні краї поясу | М | 3 | 18 | 481-G-748/01BS «Пфафф» (Німеччина) | М | 3 | 8 | «Джукі» LN-1162S-5-4B/MC-210+MAN-002AF-OAO | | | | |||
| Всього: | | | 209 | | | | 86 | | 123 | | | |||
| Всього по виробу: | | | 2796 | | | | 1055 | | 265 | 9,47 | 10,47 | |||
На основі виконаних розрахунків проектованих та діючих методів обробки, можна зробити висновок, що витрати часу знизилися на 4.1%, а продуктивність праці зросла на 2.9%. Зниження витрат часу було досягнуто за рахунок використання уніфікованих методів обробки і прогресивнішого обладнання.
1.4 Технологічний процес виготовлення виробу
Значний відрізок часу проектування займає етап розробки технологічного процесу виготовлення виробів, який закінчується складанням технологічної послідовності обробки.
Технологічний процес обробки халату жіночого з шовкової тканини складається на основі вибраних методів обробки, технологічних режимів і технічних умов виконання операцій, вибраного обладнання та засобів малої механізації за етапами (заготівельні операції, монтажні операції, оздоблювання виробу) та надається в додатку А до курсового проекту в табличній формі 9, 11.
графі „Номер та зміст неподільної операції” вказано назву технологічного етапу, а при виготовленні деталей і назву вузла, що обробляється.
Найменування неподільних операцій записано у наказовій формі. Після завершення опису кожного вузла, етапу і всього виробу в цілому зроблено підсумок витрат часу на обробку (с).
2 ТЕХНОЛОГНІ РОЗРАХУНКИ ШВЕЙНОГО ПОТОКУ
2.1 Попередній розрахунок та вибір типу потоку
Мета попереднього розрахунку потоку – розподіл асортименту за потоком цеху, надання характеристики потокам і цеху, визначення їх параметрів (потужності, чисельності робітників, кількість робочих місць, площі потоку та цеху).
Попередній розрахунок виконується для того, щоб з самого початку проектування на основі аналізу вихідних даних та показників роботи потоків виконати розміщення їх у цеху, визначити найбільш вдосконалені та ефективні форми організації потоків.
першу чергу виконують розрахунки показників роботи основного потоку. В кожному потоці визначають такт потоку, чисельність робітників, потужність потоку, кількість робочих місць, довжину поточної лінії, площу для розміщення потоку.
Початковими даними для попереднього розрахунку потоку з виготовлення халату жіночого із шовкової тканини є кількість робочих
(34 чоловіка). Якщо потужність потоку задана кількістю робочих, то спочатку обчислюють такт за формулою.
Якщо задана потужність потоку кількістю виробів, що виготовляються протягом зміни, визначають такт потоку за формулою (2.1):
, (2.1)Т=28800/600=48
де R – тривалість робочої зміни, с;
М – потужність потоку, од. в зміну.
Чисельність (кількість) робочих в потоці визначають за формулою (2.2):
, (2.2)K=1055/48=21,979
де Кр – розрахункова кількість робочих в потоці, чол.;
Т – трудомісткість виготовлення виробу, с.
Якщо потужність потоку задана кількістю робочих, тоді такт потоку визначається за формулою (2.3):
, (2.3)T=1055/21,979=48
Потужність потоку визначають за формулою (2.4):
, (2.4)M=28800/48=600
У разі, коли задана площа цеху, чисельність основних робочих в цеху визначається за формулою (2.5):
, (2.5)K=197/10=19.7
де S – площа цеху (потоку), м2;
f – норма площі на одного робітника з урахуванням проходів, допоміжного устаткування, конвеєрів і так далі, м2.
Величина f залежить від виду виробу, способу переміщення напівфабрикатів, потужності і організаційної форми потоку.
Для того щоб правильно обрати тип потоку необхідно розрахувати чисельність робочих по вузлах та секціях [10].
Розрахунок чисельності робочих по вузлах та секціях представлений в таблиці 2.1 і знаходиться як відношення часу на обробку вузла до такту потоку.
Таблиця 2.1 – Попередній розрахунок чисельності робочих потоку
| | | Чисельність |
| Назва групи, операції, ділянки | Витрати часу, с | робочих, |
| | | чол. |
| 1 | 2 | 3 |
| Запуск деталей крою | 78 | 1 |
| Заготівельні операції | | |
| Обробка пілочок та спинки | 284 | 4 |
| Обробка пояса та підбортів | 134 | 2 |
| Обробка пілочок | 311 | 4 |
| Всього по заготівельних операціях | 729 | 11 |
| Всього по монтажно-оздоблюванню виробу | 1725 | 23 |
| Всього по виробу | 2531 | 34 |
Довжина потокової лінії обчислюється за формулою:
Lп.л. =
, (2.6)де l – крок робочого місця, м;
k – кількість робочих місць, що приходиться в середньому на 1 робочого (залежить від асортименту).
Lпл=24.92м.
На швейних підприємствах цехові методи організації виробництва з характерним для них угрупуванням обладнання за його видами, а не в порядку ходу технологічного процесу витіснені поточними методами. Поточні методи найбільш ефективні і відповідають вимогам передової організації виробництва. При поточних методах виробництва швейні підприємства виготовляють однотипні (однорідні) вироби великими партіями, увесь виробничий процес виконується безперервно і заснований на технологічно послідовному переході від однієї операції до іншої за тактом.
Форми організації виробничих потоків, які використовуються на швейних підприємствах різноманітні. Можливість використовувати ту чи іншу форму залежить від співвідношення багатьох виробничих факторів.
Для виготовлення сукні жіночої із шовкової тканини було обрано агрегатно-груповий потік. Вибір ґрунтувався на тому, що потік має малу потужність, секційну структуру, одно модельний рівень спеціалізації, вільний ритм роботи, пачковий запуск деталей крою в потік та послідовний рух напівфабрикатів.
Обираючи тип потоку було надано перевагу високопродуктивним секційним потокам з високою мобільністю.
Характерною рисою АГП є секційне розміщення робочих місць. Робочі місця розташовані у вигляді невеликих груп з різним розміщенням робочих столів відносно один одного. Різноманітне розташування робочих місць використовується для зменшення шляху напівфабрикату і для збільшення рухливості потоку при переході з одного циклу моделей на другий.
Агрегатно-груповий потік з виготовлення халату жіночого із шовкової тканини складається з трьох секцій – заготівельної, монтажної і оздоблювальної. В кожній секції робочі місця розташовані групами в відповідності з ходом технологічного процесу виготовлення деталі або вузла. В середині групи передача виробів виконується пачками.
Запуск крою пачками дозволяє виконувати операції для всієї пачки деталей безперервно (ланцюгом), що за допомогою скорочення тривалості допоміжних прийомів підвищує продуктивність праці.
Особливістю агрегатно-групових потоків є попереднє комплектування операцій не за тактом, а за принципом їх технологічної однорідності і спеціалізації робочих на виготовлення окремих деталей. При такому принципі комплектування операцій в результаті наступного розрахунку вже по такту групи робочих місць будуть мати одного, двох, трьох і більше виконавців.
Число груп робочих місць залежить в основному від потужності потоку
числа деталей у виробі. В потоці з виготовлення халату жіночого із шовкової тканини виділена заготівельна секція, яка складається з групи по обробці пілочок та спинки, обробці пояса та підбортів, обробці пілочок; монтажно-оздоблювальної секції в якій присутні комбіновані робочі місця. В АГП відсутній організований ритм роботи. Кожен виконавець виконує доручену йому операцію в темпі, відповідному його індивідуальним здібностям, а обробка деталей пачками дає можливість кожному робочому працювати спокійно, в той же час не затримуючи наступну операцію при недостатній продуктивності праці попереднього працівника.
Використання таких потоків забезпечує глибоку спеціалізацію робітників, економію часу на переміщуючих прийомах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13