Шкідники ріпаку озимого в умовах сфг заря сторінка 4

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: ДИПЛОМ З ПРАВКАМИ - Ріпак озимий.docx
Розширення: docx
Розмір: 87кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота - замовлення 03.11.docx

Спосіб сівби

Сіють ріпак рядковим способом з шириною міжрядь 15 см сівалками точного висіву.
Глибина сівби

Найдружніші сходи ріпаку з'являються при загортанні насіння у вологий шар ґрунту на глибину 6-8 см. Глибше загортання на (3см ) є виправданим лише за недостатньої вологості верхнього шару ґрунту, зазвичай - у разі запізнення з сівбою. Насіння гібридів дещо дрібніше, тому загортають його мілкіше – 2-3 см.

Норма висіву

Основною умовою одержання високого врожаю ріпаку є дотримання рекомендованої густоти стояння рослин перед збиранням. Вона становить 0.9-1.2млн схожих насінин на 1 га.

Необхідно враховувати, що польова схожість насіння менша за лабораторну на 20-25%, а під час боронування по сходах гине приблизно 10% рослин. Тому стархова надбавка до норми має становити 20-35%.
Строки сівби

Оптимальний строк сівби високоолійних сортів і гібридів з урахуванням їхніх фізіолого-біологічних особливостей настає у той період, коли середньодобова стійка температура на глибині загортання насіння досягає 10-12°С. Сівба в цей строк дає можливість одержувати дружні сходи на 9-12 день. Висівають озимий ріпак приблизно на місяць раніше озимих зернових культур, за 75-90 днів до припинення осінньої вегетації. Сорти рекомендують висівати в термін 5-15 серпня, а гібриди — 15-20 серпня. Для північних регіонів кращими строками посіву є 10-20 серпня, західного — з 20 по 30 серпня та південного — із 25 серпня по 5 вересня. Оптимальний строк сівби озимого ріпаку — за 15-25 днів до оптимальних термінів сівби озимих колосових культур відповідно до агрокліматичної зони. Оскільки як за раннього, так і за пізніх строків сівби зимостійкість і продуктивність рослин знижується , розвиток рослини ріпаку має тривати не менш ніж 60 днів від появи сходів до закінчення осінньої вегетації із сумою температур 600-800 °С. У більшості випадків найбільш оптимальним строком сівби для України є період від 15 серпня до 10 вересня. Для сортів, які менш схильні до переростання, сівба починається раніше, а для гібридів, особливо зі швидким розвитком, із затримкою до третьої декади серпня — першої декади вересня. Останніми роками набуває поширення рання сівба озимого ріпаку в липні. Після збирання озимої пшениці відразу проводять обробіток ґрунту, а озимий ріпак сіють раніше — 15-30 липня, коли у ґрунті є волога.
Догляд

Під час догляду за посівами забезпечують ефективну боротьбу з бур'янами, шкідниками, та хворобами, зберігають оптимальну густоту стояння рослин, створюють сприятливі умови для їхнього росту й розвитку, що забезпечує формування високого врожаю насіння ріпаку.

Через 5-6 днів у фазі "білої ниточки" бур'янів, проводять досходове боронування посівними або середніми зубовими боронами упоперек або по діагоналі поля. Важливо, щоб зуби борін не заглиблювались у ґрунт більше як на 5 см і не пошкоджували культурні рослини. При сівбі у холодніший ґрунт і повільному проростанню ріпаку, до сходів боронують двічі.

Найоптимальнішим строком післясходового боронування є період, коли ріпак має 2 пари справжніх листків. Швидкість руху агрегату - не більше 4 км/год. Цю операцію не здійснюють раніше 11 год, оскільки через високий тургор рослини сильно пошкоджуються. За дотримання цих умов, пошкодження рослин ріпаку не перевищує 10%, знищення бур'янів сягає 80-90%.

Під час вегетації зазвичай проводять два міжрядних розпушування культиватором. Останнє розпушування проводиться долотоподібними лапами на глибину 10-12 см за підвищеної швидкості руху агрегату. Створюється потужний мульчувальний шар ґрунту, який запобігає випаровуванню вологи, знищуються вегетуючі бур'яни. За рахунок підвищеної швидкості присипаються бур'яни у захисній зоні рядка, крім того, підрізаються верхній горизонтальний шар кореневої системи ріпаку, внаслідок чого стимулюється розвиток кореневої системи у більш глибоких горизонтах. Це знижує ризик пригнічення рослин у разі посухи.

На сильно забур'янених площах крім агротехнічного способу боротьби з бур'янами, застосовують хімічний.

Значні втрати врожаю можуть спричинити хвороби ріпаку. Найбільш шкодочинні склеротиніоз, несправжня борошниста роса, вертицильоз (в'янення), фомоз. На початкових фазах росту рослини захищають протруйники. При необхідності застосовують фунгіциди: Амістар, Аканто Плюс, Камзол, Пропульс.

Захист від шкідників - важливий елемент технології вирощування високого урожаю ріпаку. Основні шкідники ріпаковий квіткоїд ,ріпаковий насіннєвий довгоносик , озима підгризаюча совка ,ріпаковий великий ріпаковий прихованохоботник ін. Застосовують інсектициди при протруєнні насіння і обприскують посіви під час вегетації, використовуючи такі препарати: Данадим Мікс ,Вантекс,Кораген [34].
Збирання врожаю

Пряме комбайнування застосовують на незабур’янених посівах, які мають нормальну густоту і рівномірне дозрівання, при настанні повної стиглості насіння, за вологості насіння не вище за 15%, але до початку розтріскування стручків. Обмолочене при вищій вологості насіння має у собі хлорофіл, що погіршує якість олії. Якщо при збиранні стебла ще зелені або присутнє сильне засмічення бур’янами, то вологість може підвищитись на 2–5%. Оптимальна вологість насіння для обмолоту становить 10–13%. При вологості нижче 10% втрати насіння можуть сягати 50%. Для зниження втрат насіння при збиранні проводять десикацію посівів, що дає можливість підсушити рослини та зібрати насіння ріпаку за базової вологості (7%). У разі перевищення вологості та забур’яненості слід застосовувати десикацію посівів [30].

Щоб звести втрати до мінімуму, рекомендується проводити збирання на високому зрізі, на 2–5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків. Під час збирання ріпаку робочі органи комбайнів регулюються наступним чином: частота обертання молотильного барабана — 500–600 об./хв.; частота обертів вентилятора — 450–600 об./хв.; зазори між бичами молотильного барабана і декою на вході — 16–20 мм, на виході — 3–7 мм. При обмолоті стежать, щоб насіння не пошкоджувалось, тому що під час зберігання його якість погіршується. Вміст сторонніх домішок у бункерній масі допускається не більше 10%; вміст олійних домішок (битого і обрушеного насіння) — не більше 3%.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Згідно з темою дипломного проекту «Шкідники ріпаку озимого та заходи регуляції їх чисельності» в умовах СФГ «Заря» Ямпільского району Сумської області» була проведена наступна дослідницька робота:

Проведено обстеження посівів з метою вивчення поширення та обліковування шкідників ріпаку на 3-х з 4-х ділянок дослідження – перша ділянка не була оброблена (контроль), друга ділянка – оброблена препаратом-еталоном МАВРІК, останні дві ділянки – дослідними препаратами.
вивчено біологічну ефективністі застосування досліджуваних препаратів Данадим® Мікс, Вантекс® та препарату еталону.

Ріпак, свиріпа, рапс (Brassicanapus) - однорічна олійна рослина родини Капустяні (Brassicaceae). Розрізняють 2 форми: ріпак ярий (кольза) і ріпак озимий. Насіння ріпаку містить 48 - 52 % олії, що її використовують у лакофарбовій, миловарній, харчовій (маргариновій) та інших галузях промисловості. Макуху після пропарювання згодовують худобі. Ріпак озимий вирощують також на зелений корм. Ріпак є цінним попередником , особливо для зернових культур. Згідно зі звітом Держслужби статистики України, посівна площа озимого ріпаку під урожай 2019 р. становить 1,3 млн. га, що на 28% перевищило торішній показник, і це максимальний рівень за останні 9 років.

Із різким розширенням посівних площ під ріпаком спостерігається тенденція збільшення чисельності шкідливих видів комах на цій культурі. На ріпаку зустрічається близько 50 видів фітофагів, втрати врожаю насіння від яких можуть сягати 30–40% і більше при одночасному зниженні якості. Найбільш проблемними шкідниками в посівах ріпаку в період від відновлення весняної вегетації до цвітіння є: прихованохоботники. До найбільш пролонгованих шкідників відноситься ріпаковий квіткоїд. Також останніми роками значних збитків посівам ріпаку, особливо в південних та центральних областях України завдає оленка волохата.

Метою дослідження було з’ясування видового складу шкідників ріпаку озимого в умовах господарства СФГ «Заря» Шостинського району Сумської області і на спеціально виділених для обліку ділянках.

Смеха досліду:

Перша ділянка – без обробітку.
Друга діялнка – препарат-еталон МАВРІК;
Третя ділянка – препарат Данадим® Мікс;
Четверта ділянка – препарат Вантекс®.

На сьогоднішній день на ринку Україні ріпак представлений як гібридний, так і сортовий. І перед фермером стоїть завдання, що ж все-таки вибрати, та й цінова політика має бути суттєва. Але і сортовий ріпак дуже популярний серед аграріїв, так як купуючи насіння один раз, ви можете отримувати в подальшому свій власний посівний матеріал, та й ціною сортовий ріпак на порядок дешевше ніж гібридний, так само сортовий Ріпак підходить для вирощування в різних регіонах України [29], незалежно від клімату, показує відмінні показники по врожайності і олійності.

Слід зазначити наступні переваги сортового ріпаку:

низька собівартість сортів;
можливість отримувати власний посівний матеріал;
можливість посіву в різних регіонах України, пластичність сортів;
ранні терміни посіву;
стабільна врожайність.

Популярністю користуються наступні сорти озимого ріпаку: Чорний Велетень, Атлант, Стілуца, чемпіон України, Донський, АЛІОТ.

Великою популярністю і одним з улюблених сортів серед ріпаку озимого користується Чорний Велетень, цей український сорт підходить як для вирощування на півдні та сході України, так і в інших регіонах.

Головними показниками того, що чорний Велетень є лідером продажів серед сортів ріпаку є його пластичність до регіонів вирощування, в будь-яких екстремальних умовах (посуха, заморозки, морози) показує гідний результат. Має дуже високий потенціал врожайності 55 ц / га. Сорт дуже посухостійкий, підходить для пізніх посівів, прекрасно зимує і переносить низькі температури, добре відновлюється після зими і відмінно відновлює своє зростання навесні. Технологію вирощування можна використовувати класичну, прекрасно дозріває, стручки не розтріскуються.

Дуже висока стійкість до основних хвороб: бактеріоз, пероноспороз, альтернаріоз. Вміст білків 18,6%, глюкозинолатів 0,9%, ерукової кислоти 0,3%. Оптимальна густота на момент збирання становить 700-800 тис. рослин на гектар. Норма висіву 4,5-6 кг / га.

Дослідження проводилось на сорті Чорний Велетень, що зарекомендував себе в різних областях України стійкістю до несприятливих умов погоди, тому цей гібрид можна сіяти як в центрі, так і заході, і сході нашої країни.

Сорт добре реагує на мінеральні добрива і підгодівлі по листу, регулятори росту, слід так само не забувати про захист рослини від бур'янів, шкідників і хвороб по вегетації.
За результатами обстежень у посівах ріпаку озимого сорту Чорний Велетень були виявлені наступні шкідники: ріпаковий або насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті блішки та капустяна попелиця.

Хрестоцвітих блішокобліковували при виявленні характерних округло-овальних пошкоджень на листках рослин. Обстежували рослини на двох діагоналях поля, де оглядали по 5 рослин в 20 місцях або використовували ящик Петлюка. Другий раз обстежували у фазі розетки і утворення сидячих листків. Поріг шкодочиності для хрестоцвітої блішки складає: на сходах та 2 справжніх листках -1екз./м². За результатами наших обстежень, чисельність хрестоцвітих блішок не перевищувала порогу шкодочинності. За попередніми визначеннями шкідники були представлені щонайменше 4 видами: блішка хвиляста (Phyllotretaundulata), блішка чорна (Ph. atra), блішка блідонога (Ph. nemorum), блішка виїмчаста (Ph. vittata).

Ріпакового квіткоїда (Meligetes aeneus) виявляли на початку цвітіння рослин. На кожній дослідній ділянці в шаховому порядку відбирали по 20 рослин у різних місцях, з яких шкідників струшували у ентомологічний сачок. Зібраних комах заморювали і підраховували загальну кількість на одну рослину. Поріг шкодочиності по ріпаковому квіткоїду складає 2-3 жуки на одну рослину. За результатами наших досліджень зараженість становила 2,5 шкідника на рослину. Жуки пошкоджували бутони, квіти де виїдали тичинки, приймочки, личинки виїдали бутони [32, 33].

Посівам ріпаку чи не найбільшої шкоди завдають різні види прихованохоботників. З їх числа найбільш поширеними є капустяний або стебловий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus quadridens), великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napі), ріпаковий насіннєвий прихованохоботник (Ceutorrhynchusassimilis) [33].

На капустових культурах найбільш поширені ріпаковий насіннєвий (Ceutorrhynchus assimilis Payk.), ріпаковий звичайний (С. парі F.) і капустяний стебловий (С. guadridens Panz.) прихованохоботники. Для виявлення їх чисельності провадять три обстеження: перше — через два тижні після висаджування насінників у ґрунт. На ділянці оглядом у шаховому порядку 20 рослин виявляють кількість жуків, а потім у 5 оглянутих рослин розтинають пагони і визначають кількість личинок. За цим методом одночасно можна також підраховувати кількість блішок, ріпакового квіткоїда і хрестоцвітих клопів.

Другий раз обстежують на початку цвітіння насінників за такою самоюметодикою, як і для ріпакового квіткоїда. Третій раз обстежують вибірково— на початку достигання насіння встановлюють ступінь пошкодження йогокомахами розтином 200 стручків, зібраних у різних місцях поля.

Економічний поріг чисельності для капустяного прихованохоботника під час висаджування розсади коливається в межах: один жук або одна личинка при заселенні 5—10% рослин. Для великого прихованохоботника, що пошкоджує цвітну капусту — одне яйце або одна личинка на рослину у фазі утворення квітконіжок при 5% заселення [35, с. 101].

Стеблового прихованохоботника обліковували шляхом огляду ділянки поля у шаховому порядку де відбирали по 20 рослин і підраховували кількість жуків. Як відомо, личинки цього шкідника розвиваються в середині стебла де живляться м’якушем рослини. Для їх виявлення у 5 відібраних рослин розтинали пагони і визначали кількість личинок. Зараженість рослин цим видом прихованохоботника у господарстві була не значною і не перевищувала поріг шкодочинності.

Значно більш шкодочинним був ріпаковий насіннєвий прихованохоботник. У травні-червні місяцях самки цього жука прогризали отвори в стінках стручків, куди відкладали яйця. В подальшому личинки пошкоджували насінини рослин. Обліковували цього шкідника в період достигання насіння шляхом розтину 200 стручків, зібраних у різних місцях поля. За результатами обліків чисельність цих комах не перевищувала поріг шкодочинності.

У фазу цвітіння рослин у крайових зонах полів виявляли окремі вогнища ріпаку заселеного капустяною попелицею. Поскільки це були лише окремі випадки виявлення цього шкідника, а його кількість не досягала критичних величин (заселеність 25% рослин і 10% довжини стебел) заходів боротьби з ним не застосовували. Очевидно це сприяло функціонуванню шкідника протягом усього вегетаційного періоду.

Більшу шкоду ріпаку завдавали саме ріпакові квіткоїди, для боротьби з ними використовували такі препарати як:

МАВРІК;
Данадим® Мікс;
Вантекс®.

Комп'ютерні методи обробки кількісних даних

Математичне оброблення результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі сучасної комп'ютерної техніки є необхідною складовою будь-якого сільськогосподарського та біологічного дослідження.

При написанні дипломної роботи нами був використаний такий метод математичної статистики, як дисперсійний аналіз.

Дисперсійний аналіз - один із найбільш поширених у сільськогосподарській дослідній справі методів математичної статистики.

Вибір конкретного виду дисперсійного аналізу визначається числом факторів і способом розміщення варіантів досліду.

Дисперсійний аналіз широко використовується для планування експерименту і статистичної обробки його даних.
Результати досліджень застосування препаратів проти ріпакового квіткоїду на різних ділянках наведено у розділі 4.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
За результатами проведених досліджень в умовах СФГ «Заря» Ямпільского району Сумської області на посівах ріпаку виявлений типовий для лісостепової зони комплекс шкідників: ріпаковий квіткоїд , ріпаковий прихованохоботник , блішка блідонога, стебловий прихованохоботник , хрестоцвіті блішки.

Розповсюдження шкідників наведені у діаграмі – Рис.4.1.

Рис. 4.1 – Відсотковий показник заселення різних шкідників сорту Чорний Велетень ріпаку озимого.
Як бачимо на діаграмі – найбільшу шкоду та найбільше заселення ріпаку озимого сорту Чорний Велетень зазнав саме ріпаковим квіткоїдом.

Результати обстеження показали, що найбільш поширеним шкідником протягом усього періоду був ріпаковий квіткоїд. Саме цей факт став підставою для проведення досліду по визначенню біологічної ефективності препаратів МАВРІК, Данадим® Мікс та Вантекс® саме на цьому шкіднику.

На сьогодні хімічний метод захисту відіграє значну роль у боротьбі з шкідниками культурних рослин. Для боротьби з ріпаковим квіткоїдом використовувались препарати МАВРІК, Данадим® Мікс та Вантекс® ефективність застосування даних препаратів наведена у таблицях 4.1, 4.2, 4.3.

Таблиця 4.1

Ефективність застосування препарату МАВРІК

Препарат	Відсоток зараження (%)				Середній відсоток зараження	Технічна ефективність
	Повторність
	1	2	3	Контроль
МАВРІК		До обробітку				90,5%
	31	32	33	48	32
	Через 3 дні після обробітку
	24	23	24	53	24
	Через 7 днів після обробітку
	18	18	17	58	18
	Через 14 днів після обробітку
	11	11	11	63	11
	Через 21 день після обробітку
	3	3	3	68	3

Аналіз результатів застосування препарату МАВРІК показав високу його ефективність щодо ріпакового квіткоїду. Зокрема, на ділянці, яка не підлягала обробці препаратом (контроль) середня зараженість становила 32%. Після обробітку відсоток зараження пошкоджених яблук під модельними деревами знизився і через 3 дні становив 24%, через 7 днів – 18%, через 14 днів - 11%, а через 21 день - 3%. В результаті підрахунків технічна ефективність застосування МАВРІК становила 90,5%.

Результати вивчення застосування препарату Данадим® Мікс, в.г. у боротьбі з квіткоїдом надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Ефективність застосування Данадим® Мікс, в.г.

Препарат	Відсоток зараження (%)					Середній відсоток зараження		Технічна ефективність
	Повторність
	1	2	3	Контроль
Данадим® Мікс	До обробітку						81,6%
	31	32	33	48	32
	Через 3 дні після обробітку
	22	20	21	56	20
	Через 7 днів після обробітку
	14	13	15	66	14
	Через 14 днів після обробітку
	9	8	10	79	9
	Через 21 день після обробітку
	4	3	5	90	4

У досліді з визначенням ефективності застосування препарату Данадим® Мікс ,в.г. встановлено, що до обробітку препаратом середній відсоток зараження модельних дерев становив 32%. Після проведення обробітку через 3 дні відсоток зараження знизився і становив 20%, через 7 днів – 14%, через 14 днів - 9%, а через 21 день - 4%.

В результаті підрахунків технічна ефективність застосування Данадим® Мікс,в.г. склала 81,6%.

Результати вивчення застосування препарату Вантекс® у боротьбі з ріпаковим квіткоїдом надані в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Ефективність застосування Вантекс®

Препарат	Відсоток зараження (%)					Середній відсоток зараження	Технічна ефективність
	Повторність
	1	2	3	Контроль
Вантекс®	До обробітку						88%
	31	32	33	48	32
	Через 3 дні після обробітку
	27	29	25	40	27
	Через 7 днів після обробітку
	12	14	10	44	12
	Через 14 днів після обробітку
	8	6	7	50	7
	Через 21 день після обробітку
	3	2	4	56	3

У досліді з визначенням ефективності застосування препарату Вантекс® було встановлено, що до обробітку препаратом середній відсоток зараження модельних дерев становив 32%. Після проведення обробітку через 3 дні відсоток зараження знизився і становив 27%, через 7 днів – 12%, через 14 днів - 7%, а через 21 день - 3%. В результаті підрахунків технічна ефективність застосування Вантекс® склала 88%.

Таблиця 4.4

Біологічна ефективність застосування препаратів

Препарат	Середній відсоток зараження дерев		Технічна ефективність
Препарат	До обробки	Після обробки	Технічна ефективність
МАВРІК	32	3	90,5%
Данадим® Мікс	32	4	81,6%
Вантекс®	32	3	88%
НІР (ступінь достовірності)	3,1

В результаті досліджень було встановлено,що більш ефективним у боротьбі з ріпаковим квіткоїдом є використання препарату МАВРІК. Його технічна активність склала 90,5%. Цей же показник для Данадим® Мікс, в.г. становив – 81,6%, для Вантекс® – 88%.

Ефективність застосування препарату Вантекс® також мала високий показник. Він має менш негативний вплив на рослини, корисних комах та навколишнє середовище.

Застосування інсектициду МАВРІК показало його високу ефективність у боротьбі проти ріпакового квіткоїда, в результаті використання результат був дуже ефективний в процентному відношенні 100%, через 21 день після використання шкідники майже не були виявлені, також він є абсолютно безпечний для медоносних бджіл, так як аналогічна діюча речовина застосовується у виробництві препаратів для лікування варроатозу бджіл.

Отже, знання технології, правильний обробіток ґрунту, якісний висів та догляд за посівами допоможуть реалізувати потенціал урожайності ріпаку. При цьому важливо не забувати ще й про економіку, а саме заробіток на гектар, адже висока врожайність не завжди свідчить про хорошу рентабельність. Крім того, підтримання здорової структури ґрунту допоможе значно зекономити на додаткових заходах щодо її поліпшення, як для ріпаку, так і для інших культур, та дасть змогу краще зберегти вологу й розподілити поживні речовини в ґрунті. Озимий ріпак є примхливою та все ж перспективною культурою.

Таким чином, формулою його успішного вирощування можна вважати – створення оптимальних умов для росту через знання вибагливості фізіологічного розвитку рослини, помножене на досвід вирощування в умовах конкретної кліматичної зони, та сприятливі погодні умови.

1 2 3 4 5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас