Ім'я файлу: ДИПЛОМ З ПРАВКАМИ - Ріпак озимий.docx
Розширення: docx
Розмір: 87кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота - замовлення 03.11.docx
Розширення: docx
Розмір: 87кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота - замовлення 03.11.docx
Ріпаковий квіткоїд
Жуки ріпакового квіткоїда Meligethes aeneus F. небезпечні для рослин озимого ріпаку, починаючи з кінця фази стеблування. За нашими спостереженнями, молоде покоління жуків ріпакового квіткоїда на рослинах озимої форми культури з'являється при сприятливому температурному режимі з кінця травня і в червні і переселяється на посіви ярого ріпаку.
Під час масового заселення ріпакових посівів шкідниками жуками-квіткоїдами роду Meligethes St. рослини виглядали «покритими» жуками. Таке явище ми спостерігали і на посівах ріпаку озимого та пізньостиглих сортів ярого.
Спостереження показують, що шкідники озимого ріпаку, - жуки ріпакового квіткоїда, з'являються восени, після зимівлі на початку квітня спочатку на жовтоквітучих рослинах, серед яких: мати-й-мачуха, жовті нарциси, жовті анемони.
Чисельність жуків ріпакового квіткоїда на посівах ріпаку наростала поступово. Спочатку це були жуки, що вийшли з місць зимівлі і засіли посіви озимого ріпаку, потім з'явилися жуки нового покоління, які захопили вже ріпак ярий. Очевидно, що час, коли відбувається імміграція, є важливим фактором, що визначає економічні втрати, спричинені шкідником. За роки досліджень ми помітили, що протягом п'яти-десяти днів чисельність жуків ріпакового квіткоїда на посівах озимого ріпаку поступово зменшується. Це відбувається під час відцвітання центрального пензля культури. Здебільшого подальша доля цих мігрантів невідома. За нашими спостереженнями, жуки поступово відмирали частково.
Личинки та жуки шкідника ріпакового квіткоїда за відсутності квіток як джерело живлення пошкоджують зав'язі, жуки гризуть молоді (до 1 см) ріпакові стручки. Це явище тимчасове, відбувається, в основному, коли озимий ріпак відцвів, а ярий знаходиться у фазі кінця стеблування. Шкода від них у цей час незначна. Спостерігаються іноді деформовані стручки та відсутність насіння в таких стручках. Пошкодженими були бічні гілки рослин озимого ріпаку, що траплялося по краях посівів. Це також рідкісне.
Обліки чисельності жуків-квіткоїдів на посівах ріпаку озимого та ярого показали, що протягом вегетаційного періоду щільність їхньої популяції змінювалася залежно від погодних умов та інших факторів і коливалася в досить широких межах. Так, під час фази бутонізації щільність жуків ріпакового квіткоїда на посівах озимого ріпаку становила в середньому 60 прим. / Розт., Жуків-квіткоїдів на яром - 80 прим. / Росл. Найбільша чисельність ріпакового квіткоїда на ріпаку озимому була на початку цвітіння – на початку та середині другої декади травня. Так, чисельність жуків на досліджуваній рослині досягла в середньому 97 екз. / Росл. за 100%-ної заселеності рослин.
Міграція жуків шкідників ріпакового квіткоїда на посіви ріпаку озимої форми вирощування починалося з другої декади квітня, їх чисельність зростала під кінець фази стеблювання.
1.3. Заходи захисту культури від шкідників.
Вибираючи інсектицид для захисту посівів озимого ріпаку від шкідників, слід керуватися передусім доцільністю його застосування. Наприклад, якщо немає загрози знищення посівів озимого ріпака жуками хрестоцвітих блішок, то можна провести тільки крайові обробки поля, для цього придатні препарати з класу піретроїдів на основі таких діючих речовин: зета-циперметрин, дельтаметрин, альфа-циперметрин, есфенвалерат і з класу неонікотиноїдів – препарати на основі клотіанідину (при загрозі знищення посівів). Для захисту посівів від гусениць совок, що підгризають, і хибних гусениць ріпакового пильщика наведеному вище списку слід додати і фозалоном.
Препарати системної дії краще застосувати під час вегетації рослин, коли відмічено появу жуків ріпакового квіткоїда та потайнохоботника, які з'являються першими. Для цього використовують фосфорорганічні препарати: піріміфос-метил, диметоат, хлорпірифосу; неонікотиноїди: ацетаміприд, тіаклоприд. Препарати з класу піретроїдів проти жуків ріпакового квіткоїду застосовувати рекомендується, оскільки існує велика ймовірність виникнення резистентності. Обприскування посівів слід проводити до фази бутонізації або як виняток - у вечірній час.
Фосфорорганічні препарати на основі метилпаратіону краще придатні для захисту культури від попелиці, личинок домінуючих шкідників. Обприскування проводять наприкінці цвітіння культури.
Проти ґрунтомешкаючих личинок комах, бурякової нематоди (і в разі необхідності боротьби зі слимаками) застосовують інсектицид на основі карбосульфану (клас карбамати).
Таким чином, вибір засобів захисту досить великий, враховуючи те, що багато інсектицидів можна поєднувати для підвищення ефективності дії препаратів. Правильний та економічно вигідний вибір препарату будується насамперед на обґрунтованому підході до вирощування культури. Один із важливих факторів – комплекс захисних заходів, починаючи від планування сівозміни та закінчуючи зберіганням насіннєвого матеріалу в зерносховищах.
Захист від шкідників потрібен ріпаку практично впродовж усього періоду вегетації, адже, як вже згадувалося, видів шкодочинних організмів, що харчуються саме в посівах цієї культури, дуже багато.
Шкідники починають атакувати посіви ріпаку вже від моменту посіву. Першими починають шкодити ґрунтові шкідники, такі як дротяники, личинки хрущів, далі на посівах можуть з’являтися підгризаючі совки, хрестоцвіті блішки, ріпаковий трач, а також капустяний стебловий прихованохоботник, який може заселяти посіви ріпаку восени. В другій половині жовтня самиці прихованохоботника відкладають яйця у пазухи молодих листків, з яких розвиваються личинки. Також останніми роками активно шкодить ріпаку такий доволі незвичний шкідник, як капустяна міль. Вона має декілька поколінь за рік, тому її гусені шкодять як в осінній, так і у весняний період.
Наразі практично все насіння ріпаку, яке постачають насіннєві компанії, оброблене інсектицидними протруйниками. Наступні осінні інсектицидні обробки зазвичай направлені проти хрестоцвітих блішок, ріпакового трача, а також підгризаючих совок. На жаль, наші аграрії не звикли моніторити появу прихованохоботників на полях в осінній період. Якщо згадати весну 2020-го, то спостерігалося масове випадання посівів через велику кількість личинок стеблового прихованохоботника. Відповідно, на момент застосування інсектицидів яйцекладка уже відбулася, що могло бути як наслідком весняного (під час перших потеплінь), так і осіннього льоту імаго капустяного стеблового прихованохоботника [26].
Біологічні особливості різних видів прихованохоботників досить подібні, а відтак, тривалість яйцекладки, поява личинок, лялечок та імаго у хрестоцвітого, великого ріпакового та капустяного стеблового прихованохоботника практично співпадає, а різниця між деякими стадіями їх розвитку складає лише декілька днів. Після заселення буде 3-5 днів до початку яйцекладки у стебло, при висоті рослини навіть 1-5 см. Цей період є найефективнішим у боротьбі зі шкідником, після відкладання яєць жоден інсектицид не може дістати личинку, яка знаходиться всередині стебла [30].
Далі на посівах з’являються ріпаковий квіткоїд та капустяний стручковий прихованохоботник. Після цвітіння в стручках розвиваються і шкодять личинки прихованохоботника, також ріпаковий комарик (галиця), попелиці та перше покоління капустяної молі, ріпаковий листоїд, гусениці якого також з’являються навесні. Тобто, як бачимо, посіви ріпаку озимого фактично впродовж всього вегетаційного періоду пошкоджуються різними шкідниками.
Перед цвітінням, доцільно застосовувати інсектициди, які поєднують в собі контактну та системну дію для забезпечення тривалого захисного періоду.
До них, зокрема, відноситься інсектицид від компанії FMC — Данадим® Мікс, який складається з 2 діючих речовин. Перша — це диметоат, 400 г/л — системна фосфорорганічна діюча речовина з тривалим періодом захисної дії, також має контактну і кишкову дії. Друга діюча речовина — гамма-цигалотрин, 4 г/л, піретроїд останнього покоління, який підсилює контактну та кишкову дію препарату. Інсектицид зареєстрований на ріпаку проти ріпакового квіткоїда, ріпакової совки, трача та прихованохоботників. Потрібно пам’ятати, що препарат токсичний для бджіл і дотримуватись регламентів його застосування. Незамінним є і інший інсектицид компанії FMC — це Вантекс® [27]. Він з успіхом може використовуватися проти таких шкідників, як ріпаковий квіткоїд, трач, білан, листоїд, хрестоцвіті клопи, оленка волохата. Низька норма застосування (0,06 л/га на ріпаку), високі стандарти безпечності, високоактивна діюча речовина та новітня формуляція — мікрокапсульвана суспензія — роблять його незамінним для боротьби зі шкідниками в посівах ріпаку.
Такі властивості препарату дозволяють використовувати його навіть проти ріпакового квіткоїда, тому що Вантекс® малотоксичний для бджіл після висихання на робочій поверхні, якщо суворо дотримуватися наступних правил [28]:
Не застосовувати під час активного льоту бджіл у денний період. При прямому контакті продукт є небезпечним для бджіл.
Застосовувати пізно ввечері або вночі, коли бджоли ще не вилетіли для активного харчування після денного льоту.
При дотриманні цих правил інсектицид стане одним із найкращих рішень для захисту посівів ріпаку від небезпечних шкідників і не викликатиме летальних наслідків для комах-запилювачів.
Також цього року розширюється реєстрація інсектицидуКораген® в нормі 0,15-0,20 л/га для використання на ріпаку проти комплексу лускокрилих шкідників, до яких входять капустяні молі, білан капустяний, совка озима, совка капустяна та ін.
РОЗДІЛ 2.
ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об’єкт дослідження – розробка комплексу заходів проти шкідників ріпаку озимого в умовах Лісостепу України.
Предмет дослідження – розвиток ріпаку озимого та вплив основних шкідників в умовах СФГ «Заря».
СФГ «Заря» розміщений у с. Окіп Шостинському районі Сумської області. Кліматичні умови є помірно-континентальними із посиланням континентальності. Середня річна температура повітря становить 6-70С тепла, коливається в межах від 4,5 до 8,50С. Абсолютний мінімум температури складає - 350С, абсолютний максимум +400С. Кількість опадів за рік у середньому складає 585-640 мм, але вона значно коливається по рокам від 410 до 890 мм.
Зима, як правило, починається в другій половині листопада, а закінчується в третій декаді березня. Тривалість зимового періоду становить 115-130 днів.
Весна починається переходом температури через 00С в бік підвищення. Найбільш ранньою датою такого переходу є 23 січня 3лютого, а найпізнішою - І декада квітня. Закінчується весняний період, зазвичай, на початку ІІІ декади травня. Тривалість періоду становить 55-56 днів.
Період із середніми температурами повітря вище +150С вважається літнім періодом. Перехід до літа спостерігається в середньому на початку ІІІ декаді травня і тривалість його за багаторічними даними становить 95-110 днів. Середня температура повітря за літо становить +17-18,50С.
З переходом середньодобової температури повітря через +150С в бік, зниження починається осінь. Зазвичай, це відбувається 2-6 вересня. Тривалість осіннього періоду в середньому становить 65-75 днів.
Середня дата першого заморозку в повітрі 3-7 жовтня, найбільш рання – ІІІ декада вересня. На поверхні грунту середня дата першого заморозку 25-27 вересня, найбільш рання - 31 серпня. Тривалість безморозного періоду, за багаторічними даними становить 155-160 днів.
СФГ «Заря» знаходиться в Лісостеповій зоні України. Ландшафт місцевості - Лісостеп. Рельєф даної місцевості – типова рівнина, пересічена ярами і балками.
Ґрунтовий покрив ріллі представлений в основному чорноземами типовими потужними малогумусними середньосуглинковими. Середній вміст гумусу в грунтах орних земель господарства 3,7.
Кислотність ґрунту ріллі завищена – 5,7 рН. Високий вміст поживних речовин в грунті зв’язаний з внесенням в грунт великих доз мінеральних добрив.
Головним джерелом вологи в ґрунті є переважаючи опади, які за теплий період року з квітня по листопад випадає 365 мм, або 70% від його річної кількості. До несприятливих явища клімату для господарства слід відмітити:
Часті відлиги після яких виникає льодова кірка, викликаючи загибель озимих посівів.
Заморозки, які примітно зменшують вегетаційний період для теплолюбивих культур.
Нерівномірне розміщення опадів в процесі вегетації, що при порівнюючи великій їх кількості негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур.
Рослинність CФГ «Заря»
Земельна площа складає 3092 гектарів. Структура посівних площ представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Структура посівних площ СФГ «Заря» у 2022р.
| Культура | га |
| Всього : | 3092 |
| пшениця | 1010 |
| ріпак озимий | 1125 |
| кукурудза | 789 |
| кукурудза на силос | 60 |
| трави | 108 |
З таблиці видно, що в господарстві переважаючими культурами є зернові. Під них відведено 91% орної землі. В році проходження виробничої практики земельна площа була засіяна культурами, перелік яких надано в таблиці.
Господарство в повній мірі забезпечене необхідною технікою та агрегатами. Переважно використовується імпортна техніка, зокрема:
- трактори Fendt 930 – 11шт., МТЗ 1025 – 6 шт.
- погрузчик Monetu – 2 шт.
- автомобілі КАМАЗ – 3 шт.
- комбайни Claas – 3шт
- оприскувачі Pantera – 2 шт.
- сіялки John Deer, Monosem – 4шт.
- плуги Lemcin – 4 шт
- лущильники – quivogne, easpardo – 3 шт.
Для протруєння насіння в господарстві використовують універсальний протруювач.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР
Для вирощування ріпаку у господарстві застосовується наступна технологія.
У сівозміні ріпак повертатися на попереднє поле не раніш як через 5 років. Це дає можливість значно знизити розповсюдження хвороб та шкідників, зменшити засміченість посівів бур'янами, істотно поліпшити водний і поживний режим рослин.
Кращим попередником є багаторічні бобові трави, горох. Вони не висушують ґрунт глибше 1 м, звідси засвоює ріпак вологу в другій половині вегетації. Непоганими попередниками є також однорічні трави.
Ріпак має потужну кореневу систему, що проникає у ґрунт від 1.5 до 3 м, тому його не розміщувати після багаторічних трав. Ці культури висушують ґрунт на велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для ріпаку період - цвітіння, наливу. Не сіють ріпак після культур, які уражуються спільними з ним хворобами (альтернаріоз, пероноспороз ,фомоз, борошниста роса, склеротиніоз).
Обробіток ґрунту
Головним завданням зяблевого обробітку під ріпак є нагромадження достатньої кількості води в кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, знищення бур'янів.
На полях засмічених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами обробляють за схемою поліпшеного зябу. Слідом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після першого лущення (при появі бур'янів) плугами-лущильниками на глибину 10-12 см. Третій обробіток в міру проростання проводять за допомогою культиватора чи важких борін. Наприкінці вересня - початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досягається найповніше їх знищення. При недотриманні необхідних інтервалів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється.
При розміщенні ріпаку після зернових, де переважають ранні і середньоранні однорічні бур'яни поле лущать і через два тижні орють. Сходи бур'янів після оранки знищують осінніми поверхневими обробітками та весняними культиваціями, очищаючи верхній посівний шар ґрунту від бур'янів.
Рано навесні, щоб зберегти вологу в ґрунті, проводять боронування важкими боронами. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння. Якщо строк сівби пізніший (на забур'янених площах) - то поля обробляють два-три рази для знищення бур'янів.
Для додаткового нагромадження вологи застосовують щілювання, лункування, нарізання борозен, снігозатримання та ін.
Удобрення
У ріпаку період засвоєння поживних речовин розтягнутий, тому він потребує їх значно більше. Найбільш важливим мікроелементом для озимого ріпаку є бор. У середньому на врожай близько 3 т/га рослинам ріпаку необхідно спожити 450-500 г/га бору. Якщо рослини вже удобрювались з осені по листу борними добривами, то з весни достатньо внести 250-300 г/га. Найкращий вид борних добрив – на основі бор-етанол аміну. Залежно від забезпеченості ґрунту поживними речовинами, (згідно з агрохімічними картограмами), даються такі поправочні коефіцієнти:
Забезпеченість ґрунту: Поправочний коефіцієнт:
Дуже низька 1,5
Низька 1,3
Середня 1,0
Підвищена 0,7
Висока 0,5
На чорноземах де високий вміст доступного калію в ґрунті, особливо ефективні азотні і фосфорні добрива - N45-60P45-60. На інших ґрунтах вносять повне добриво N45-90Р45-90К45-90. Фосфорні і калійні добрива застосовують під оранку, азотні навесні під культивацію. Органічні добрива вносять під попередник (30-40 т/га).
Підготовка насіння, сорти
Для сівби використовують кондиційне насіння, схожість якого не нижче 85%, чистота не менше 98% (з вмістом облущеного насіння не більше 2%). Маса 1000 насінин для сортів 7-8 г, для гібридів не менше 8 г. Перед сівбою насіння протруюють для захисту від хвороб та шкідників .
1 2 3 4 5