8.2. Впродовж карантину тварини утримуються ізольовано в окремому, спеціально відведеному місці (приміщенні для карантину) під наглядом державного інспектора ветеринарної медицини або уповноваженого лікаря ветеринарної медицини з метою обстеження, дослідження, а за необхідності й щеплення відповідно до діючих інструкцій з профілактики та ліквідації інфекційних хвороб.
8.3. Тварини допускаються у стадо лише по завершенні профілактичного карантинування на підставі акта зняття з карантину за погодженням державного інспектора ветеринарної медицини.
ІХ. Компартменталізація свинарських (фермерських) господарств
9.1. Система компартментів (якісної оцінки ризику) застосовується з метою забезпечення відповідного епізоотичного статусу свинарських господарств різного типу та запобігання поширенню заразних хвороб тварин. Вона поширюється на фізичних та юридичних осіб, що займаються утриманням та вирощуванням свиней.
9.2. Компартменталізація проводиться на основі аналізу та якісної оцінки ризиків, пов’язаних з поширенням збудників заразних хвороб тварин, включаючи хвороби, спільні для людей і тварин, а також токсинів біогенного походження, які можуть викликати отруєння свиней або людей при вживанні в їжу продукції свинарства (далі – патогенні фактори), і характеризує ступінь захищеності компартменту. Компартмент визначається по відношенню до однієї чи декількох хвороб. Компартмент має бути чітко визначено із зазначенням місця розташування всього комплексу основних його складових, в т.ч. господарств, а також пов'язаних із ними функціональних підрозділів (цеху з виробництва кормів, бійні, переробних підприємств тощо), їх взаємозв'язків і ролі, яку вони відіграють в епізоотичному відмежуванні тварин компартмента від субпопуляцій з іншим зоосанітарним статусом.
Відповідальний від компартмента зобов'язаний розробити, впровадити і слідувати плану біологічної безпеки у відповідності до п. 3 ст. 4.4.3. Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.
9.3. За результатами компартменталізації господарство отримує такі ступені:
компартмент I – незахищені від загроз господарства;
компартмент II – господарства низького рівня захисту;
компартмент III – господарства середнього рівня захисту;
компартмент IV – господарства високого рівня захисту.
9.4. Віднесення господарства до компартментів II-IV здійснюється за результатами обстеження господарства державними інспекторами ветеринарної медицини, проведеного за заявою власника господарства у відповідності до цього наказу та порядку затвердженого наказом Центрального органу виконавчої влади що формує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
9.5. Господарства, що не подали заяви, і до проведення їхнього обстеження відносяться до компартменту І.
9.6. За результатами обстеження господарства складається акт, в якому міститься вичерпна інформація про відповідність господарства критеріям компартменталізації, зокрема:
1) найменування (для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові);
2) адреса місця знаходження;
3) види здійснюваної діяльності;
4) дата проведення обстеження;
5) оцінка відповідності господарства критеріям компартменталізації (по кожному критерію).
9.7. Акт проведення компартменталізації для компартменту II та IIІ подається на затвердження головному державному інспектору ветеринарної медицини відповідної області, а для компартменту IV – Головному державному інспектору ветеринарної медицини України чи його заступнику.
9.8. Критерії компартменталізації, переліки питань, порядок встановлення та підтвердження їх відповідності встановлюються порядком затвердженим наказом Центрального органу виконавчої влади що формує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
9.9. До компартменту II відносяться господарства, що відповідають таким критеріям:
а) в господарства не завозяться свині з компартмента I (включаючи генетичний матеріал і тимчасове введення свиней з будь-якою метою);
б) господарства не пов'язані з компартментом I технологічно (транспорт, персонал, тара, ветеринарні фахівці тощо), за винятком поставки з даного господарства в господарства компартмента I свиней і генетичного матеріалу свиней;
в) вигул свиней за межами території господарств не здійснюється;
г) територія господарств обгороджена способом, що перешкоджає проникненню диких тварин (за винятком птахів і дрібних гризунів);
д) на територію господарств не здійснюється вхід сторонніх осіб та в'їзд стороннього транспорту;
е) господарства не використовують в корм тваринам харчові відходи.
9.10. До компартмента III відносяться господарства, які відповідають критеріям, викладеним у п. 9.9. цих Вимог, а також наступним критеріям:
а) в господарства не завозяться свині з компартмента II (включаючи генетичний матеріал і тимчасове введення свиней з будь-якою метою);
б) господарства не пов'язані з компартментом II технологічно (транспорт, персонал, тара, ветеринарні фахівці тощо), за винятком поставки з даного господарства в господарства компартмента II свиней і генетичного матеріалу свиней;
в) виключена можливість контактування працівників господарств з домашніми та (або) дикими свинями або відвідування працівниками господарств, що відносяться до компартментів I і II;
г) вигул свиней поза тваринницькі приміщення господарств не здійснюється;
д) в радіусі 500 метрів відсутні господарства, що належать до компартментів I і II;
е) виробничі будівлі господарств захищені від проникнення тварин (включаючи птахів), атмосферних опадів та ґрунтових вод;
є) не здійснюється відвідування виробничих приміщень господарств особами (включаючи посадових осіб органів, уповноважених на здійснення державного контролю (нагляду), які контактували впродовж попередніх 2 тижнів з домашніми та (або) дикими свинями (включаючи відвідування мисливських господарств, участь в полюванні на диких свиней), які відвідували господарства, що належать до компартментів I і II, епізоотичні вогнища, або брали участь у проведенні протиепізоотичних заходів;
з) вхід в виробничі приміщення господарств здійснюється з повною зміною одягу та взуття;
і) в корм тваринам господарств використовуються виключно корми і кормові добавки, піддані стерилізуючій обробці, термообробці (гранулювання);
к) в господарствах здійснюється облік запасів кормів із зазначенням їх виробника і режимів приготування;
л) в господарствах враховуються всі ветеринарні заходи і процедури, що проводяться зі свинями;
м) серед поголів'я господарств не було випадків виникнення наступних заразних хвороб свиней:
африканська чума свиней впродовж останніх 3 років;
класична чума свиней впродовж останніх 12 місяців;
везикулярна хвороба впродовж останніх 12 місяців;
трансмісивний гастроентерит впродовж останніх 2 років;
ензоотичний енцефаломієліт свиней (хвороба Тешена) впродовж останніх 12 місяців;
хвороба Ауєскі впродовж останніх 12 місяців;
респіраторний репродуктивний синдром свиней впродовж останніх 2 років;
парвовірусна хвороба свиней впродовж останніх 2 років.
9.11. До компартмента IV відносяться господарства, які відповідають критеріям, викладеним у п. 9.10. цих Вимог, а також наступним критеріям:
а) в господарства впродовж не менше 12 місяців не завозяться свині з компартментів I, II і III (включаючи генетичний матеріал і тимчасове введення свиней з будь-якою метою);
б) господарства впродовж не менше 12 місяців не пов'язані з компартментами I, II і III технологічно (транспорт, персонал, тара, ветеринарні фахівці тощо), за винятком поставки з даного господарства в господарства компартментів I, II і III свиней і генетичного матеріалу свиней;
в) виключена можливість контактування працівників господарств впродовж попередніх 12 місяців з домашніми та (або) дикими свинями або відвідування працівниками господарств, що відносяться до компартментів I, II і III;
г) господарства не здійснюють вигул свиней;
д) в радіусі 500 метрів відсутні господарства, що належать до компартмента III;
e) не здійснюється відвідування виробничих приміщень господарств особами (включаючи ветеринарних фахівців і посадових осіб органів, уповноважених на здійснення державного контролю (нагляду), які контактували впродовж попередніх 2 тижнів з домашніми та (або) дикими свинями (включаючи відвідування мисливських господарств, участь в полюванні на диких свиней), які відвідували господарства, що належать до компартмента III, епізоотичних вогнища, або брали участь у проведенні протиепізоотичних заходів;
ж) вхід в виробничі приміщення господарств впродовж не менше 12 попередніх місяців здійснюється через санпропускник з повною сандушовою обробкою, зміною одягу та взуття;
з) робочий одяг в господарствах піддається щоденному пранню безпосередньо в чистій виробничій зоні господарства;
і) транспорт для доставки кормів не використовується для доставки кормів в господарства, що належать до компартментів I, II і III;
к) серед поголів'я господарств впродовж 2 попередніх років не було випадків виникнення сальмонельозу, а також гемофільозного полісерозиту і плевропневмонії і не було випадків виявлення респіраторного коронавірусу, а також вірусу грипу свиней (виключаючи інфікування свиней штамами вірусу грипу A людини).
9.12. Про господарства, в яких визначено та затверджено рівень компартменталізації, робиться відповідний запис в Реєстрі свинарських господарств у відповідності до порядку, затвердженого наказом Центрального органу виконавчої влади що формує державну політику у сфері ветеринарної медицини (далі – Реєстр) з зазначенням рівня.
9.13. У випадку, якщо в ході планового інспектування свиногосподарств виявлено невідповідність господарства хоча б в одному із критеріїв компартменталізації, присвоєний господарству статус переглядається. Відповідна інформація фіксується в Реєстрі.
9.14. Власник господарства може подати заяву про віднесення його господарства до компартменту із більш високим рівнем. Розгляд зазначеної заяви здійснюється в тому ж порядку, що й на визначення рівня.
9.15. Переміщення тварин у рамках одного компартменту або з компартментів рівня ІІI та ІV до компартментів нижчого рівня відбувається без застосування вихідного карантину, за результатами моніторингових досліджень. До господарств зі статусом компартмента ІV не застосовуються положення інструкцій у разі реєстрації хвороб (у відношенні яких визначено компартмент) у сусідніх господарствах з іншим зоосанітарним статусом. У разі виникнення підозри на хворобу або появи хвороби, по відношенню до якої компартмент був створений, його благополучний статус негайно припиняється. У разі ж її підтвердження статус відкликають, про що інформують країни імпортери, як того вимагають положення Статті 5.3.7. Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.
X. Гігієна праці та правила безпеки для обслуговуючого персоналу
10.1. При роботі з тваринами необхідно дотримуватися вимог щодо гігієни праці та правил техніки безпеки.
Обслуговуючий персонал забезпечується власником тварин миючими та дезінфікуючими засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, взуття), які мають запобігати інфікуванню, додатково проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.
10.2. Спецодяг та взуття після кожної зміни знезаражують у пароформаліновій камері, разовий одяг спалюють. Прання, знезараження та зберігання спецодягу та взуття проводяться на території підприємств в окремих приміщеннях санпропускника.
10.3. Особи, що працюють з деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.
Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється лише в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.
10.4. В аптечках першої допомоги повинні бути розчини нейтралізуючі дезінфекційні речовини (розчин соди, аміаку та борної кислоти), що використовуються в кожному окремому випадку.
10.5. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. По завершенні дезінфекції обличчя та руки необхідно ретельно вимити теплою водою з милом.
10.6. При виникненні ознак захворювання (свербіж, висипка, набряк на шкірі, слабкість чи головний біль) в обслуговуючого персоналу необхідно негайно звертатися по медичну допомогу.
10.7. Працівники господарств, ферм, орендарі, власники тварин, керівники (власники) господарств, які допустили порушення ветеринарно-санітарних правил, визначених у цих Вимогах, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Висновок
1. Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання свиней визначають сукупність господарських, зоотехнічних і ветеринарних заходів, що забезпечують належну санітарну культуру, збереження здоров’я тварин, отримання від них високої продуктивності, охорону навколишнього середовища і поширюються на діючі свинарські підприємства всіх форм власності та підприємства, які проектуються, будуються, реконструюються, а також, на фізичних осіб, які займаються вирощуванням свиней.
2. Територію ферми, комплексу відділяють від жилих районів, населених пунктів санітарно-захисною зоною відповідно до Державних будівельних норм України.
3. Розташування та розміри санітарно-побутових приміщень для персоналу свиногосподарства (ферми) проектують відповідно існуючих нормативних вимог. Крім цього, в ветсанпропускнику передбачають приміщення для знезараження, прання і сушки спецодягу та спецвзуття.
4. Чітке виконання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней передбачає також сприяння спеціалістам ветеринарної медицини у проведенні обов’язкових щеплень, взятті крові для лабораторних досліджень, проведенні дезінфекції, дезінсекції, дератизації тощо.
5. Обслуговуючий персонал забезпечується власником тварин миючими та дезінфікуючими засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, взуття), які мають запобігати інфікуванню, додатково проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.
Список використаної літератури
Кравчук В. І. Прогресивні технології заготівлі, приготування і роздавання кормів : науково-практичний посібник / Кравчук В. І., Луценко М. М., Мечта М. П. – Київ : Фенікс, 2008. – 104 с.
Ревенко I. I. Машини і обладнання для тваринництва / Ревенко I. I., Брагінець М. В., Ревенко В. І. – Kиїв : Кондор, 2009.
Ревенко І. І. Посібник майстра-наладчика обладнання тваринницьких ферм і комплексів / Ревенко І. І., Мозоленко Є. М., Чос М. М. – Київ : Урожай, 1992.
Механізація трудомістких робіт у малих фермах / [Ясенецький В. А. та ін.]. – Kиїв : Урожай, 1990.
Ревенко І.І., Щербак В.М., Побігун А.М. Машини та обладнання для тваринництва: практикум. – Мелітополь: ТОВ “Видавничий будинок”, 2010. – 155 с.
Ревенка. – Київ : Урожай, 1994.
1 2 3