«Розвиток творчих здібностей дітей у нетрадиційних формах музичної діяльності» сторінка 2

1 2 3 4

Ім'я файлу: ! Досвід_роботи_ТВ_ЗДІБНОСТІ+НЕТРАДИЦ_ФОРМИ_РОБОТИ.doc
Розширення: doc
Розмір: 356кб.
Дата: 01.07.2022
скачати
Пов'язані файли:
профилактика суицида методичка metod_prof_suicid_stress.docx
ПРОФІЛАКТИКИ ВИНИКНЕННЯ ЗАЇКУВАТОСТІ У МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.doc
ПРОФІЛАКТИКИ ВИНИКНЕННЯ ЗАЇКУВАТОСТІ У МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.doc
ПРОФІЛАКТИКИ ВИНИКНЕННЯ ЗАЇКУВАТОСТІ У МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.doc
Диспраксія.docx
Корекція заїкання у школярів.doc
«SТRЕАМ-освіта в сучасному просторі.docx

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Музика в житті малюків

Консультація для батьків дітей раннього та молодшого дошкільного віку

У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед усіх видів мистецтв стає доступною для сприйняття дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на настрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.

Благодатні звуки

Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової техніки. Дитина частіше чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізору, ніж ніжний спів матері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.

Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання, нормалізувати артеріальний тиск, підвищувати рівень ендорфіну (речовини, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Вплив музики на психологічний стан людини

Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.

Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Інтонація мовлення

Інтонація мовлення людини також надзвичайно потужно впливає на свідомість: і того, хто сприймає це мовлення, і того, хто, власне, говорить. Внутрішній стан, думки, ставлення до світу ми втілюємо в інтонації свого мовлення. А те, що ми говоримо, і як це вимовляємо відповідно накладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не цінують як особистість. Натомість навіть відмова, виголошена дитині спокійним, м'яким, немов співчуваючим голосом, допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Домашні музичні заняття

Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на розвиток власне музичних здібностей дитини. Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів — однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3-5 хвилин на день, і результат не забариться.

Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих — навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.

Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов'язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.

Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів; влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучити і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині.

Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особистості. Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку. З музикою робити це — суцільне задоволення!

Роль родини в музичному розвитку дитини

Консультація для батьків дітей старшого дошкільного віку
При народженні кожна дитина має тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам’яті малюків накопичуються сотні слів: ритмічно-звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.

Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров'я та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою свідомого навчання музики.

Співпраця педагогів та батьків

У нашому дитячому садку ми регулярно проводимо «Дні відкритих дверей», коли батьки мають змогу стати безпосередніми учасниками освітньо-виховного процесу, побачити, як музичний керівник працює з їхніми дітьми, як зацікавлює їх, як прищеплює любов до музики. Проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника дитячого садка не достатньо. Він є лише помічником у вихованні дитини, яка вчиться, насамперед, у батьків — бо вони є первинною основою її знань, свідомості та буття. Тож запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків.

Отже, батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані оркестри. Якщо дитина захотіла влаштувати самодіяльний концерт удома — батькам варто натхненно підтримати цю ідею.

Родинні свята

Родинні свята узагалі мають велику силу. День Матері, День Батька, Дні народження, які супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у дитини ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів війни, літніх людей, співчуття до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.

Музичні враження

Ми пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню духовного світу дитини, розширенню її світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу. Збагатити дітей музичними враженнями допоможуть, зокрема, такі телепередачі, як «Крок до зірок», «Срібний апельсин», «Уроки тітоньки Сови», «Веселі нотки».

Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. А проаналізувати рівень зацікавленості батьків музичним розвитком своєї дитини можна за допомогою анкетування (див. Додаток).

Музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього світу. Будь-яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий — дорослий, а партнер-учасник — дитина.

Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя людини у майбутньому.

Тож завжди кажемо батькам: «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання — це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».

Запитання для батьків щодо музичного розвитку їхньої дитини

Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини? Чому?

Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?

Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?

Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні)?

Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?

Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовуєте — іграшкові чи справжні?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?

Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виготовлених костюмах?

Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?

Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?

Чи ділитеся з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?

Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтеся враженнями?

Чи поєднуєте діяльність дитини в побуті з творчістю? Як саме?

Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?

Чи підтримуєте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями?

Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?

Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музичні казки, дитячі пісні, дитячі балети й опери, інструментальні п’єси, сучасну естрадну музику тощо) та відеотеку.

Музикуємо разом!
Діти до п'яти років зазвичай займаються музикою разом з батьками: дорослі захоплюються і радіють спільному музикуванню не менше, ніж маленькі вихованці. Втім, такі заняття не є обов’язковими.

Позитивні моменти спільних занять дітей із батьками:

Присутність батьків на музичних заняттях та їхня безпосередня участь у творчому процесі має низку позитивних моментів. Насамперед, спільні заняття корисні тим, що дають змогу дітям відчути себе на одному рівні з дорослими. Формується простір для довіри: можна не боятися помилитися і разом від душі посміятися над спільною помилкою. Співпраця, співтворчість та взаємовиручка — головні поняття, які діти пізнають у процесі таких занять. За цих умов досить легко «народжуються» креативні ідеї і непомітно долаються труднощі.

Окрім того, спільне музикування допомагає і вдома. Якщо дитина не може виконати певне завдання самостійно — підзабула вивчений на занятті музичний фрагмент, не в змозі його правильно відтворити, — батьки можуть допомогти дитині пригадати потрібний музичний фрагмент, підказати, як правильно його виконувати тощо.

Виконання домашнього завдання — музикування на музичних інструментах — у тандемі з батьками завжди є більш продуктивним і якісним: дитина довше фокусує свою увагу на складних завданнях, а дорослий — завжди напоготові, щоб відкоригувати правильність їх

.

Намагайтеся вчитися разом із дитиною

Не порушуйте творчий процес дитини своїми зауваженнями та настирними порадами

Привчайте дитину не боятися складних завдань, а знаходити різні та неочікувані варіанти їх вирішення

Сприймайте виконання спільного завдання з дитиною не як батьківське зобов’язання, а як творчість

Ініціюйте домашні музикування

Виявляйте щиру зацікавленість та захоплення від спільного музикування

Створюйте під час спільного музикування невимушену і творчу атмосферу

Перетворюйте навчання та музикування на музичних інструментах у захоплюючу гру

Будьте у спільному музикуванні з дитиною співучасником процесу, а не ментором

Помилки батьків та способи їх виправлення

Утім, варто зауважити, що присутність на занятті батьків не завжди позитивно впливає на якість та продуктивність заняття. І це насамперед пов’язано з поведінкою дорослих. Буває так, що надмірно активна їх участь, авторитарний тон та імпульсивність, різкі рухи і бажання зробити за дитину все правильно заважають дитині виявляти власні вольові якості, самовиражатися. Такі бездумні вчинки батьків порушують і духовні процеси, які відбуваються у внутрішньому світі дитини під час музикування, і хід самого заняття. Тому ми завжди радимо батькам:

бути терплячими;
підтримувати своїх дітей навіть тоді, коли вони не зовсім чітко виконують певне завдання;
давати дітям право на помилку і самостійне її виправлення;
намагатися концентрувати слухову увагу дитини невимушено;
діяти «спільно» з музикою, яку виконує дитина.

Музикування — це вільний процес, у якому кожен з учасників виявляє свої здібності та можливості. У підсумку треба оцінювати не те, чи правильно заграла дитина, а те, чи зіграла вона від душі, музикально. У дитячій пам’яті закарбовується насамперед естетичне задоволення від виконуваної музики, радість власного відкриття, а не похвала батьків за формальне точне відтворення певного музичного фрагмента.

Робота педагога з батьками

Я часто проводжу індивідуальні бесіди з батьками щодо особливостей темпераменту, здібностей та перспектив виховання дитини; надаю їм необхідні методичні рекомендації щодо отримання позитивного результату від домашнього музикування; даю поради, як розвивати музичні здібності дитини, виховувати у неї естетичне сприйняття музики.

Окрім того, я завжди пояснюю батькам, що навчальний процес не повинен обмежуватися лише заняттями у садочку, особливо коли мова йде про музичне виховання. Тому спонукаю батьків і поза заняттями наповнювати дитину музичними враженнями — відвідувати різноманітні культурно-мистецькі заходи, слухати музику вдома тощо.

Після індивідуальних бесід батьки зазвичай переоцінюють власну поведінку на заняттях, усвідомлюють свої помилки, роблять висновки щодо завдань спільного музикування з дитиною вдома тощо. Втім, найвагомішим результатом є те, що батьки починають активніше брати участь у проектах садочку— ознайомлюються зі звучанням музичних інструментів, слухають виступи запрошених музикантів-інструменталістів, а також із задоволенням відвідують разом із дітьми концерти фортепіанної, органної, клавесинної музики. Відтак діти відчувають не лише радість від музики, а й щастя родинної єдності. Спільні заняття з батьками дають змогу компенсувати нестачу спілкування у повсякденному житті і перетворити музикування на цікаве і корисне заняття.

Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою Карла Орфа

Уже декілька років я використовую на музичних заняттях елементи системи музичного виховання Карла Орфа (Carl Orff). Це дає змогу оптимально поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку, спів, рух та гру на музичних інструментах. Така синкретична діяльність дуже подобається дітям і, водночас, розвиває їхній творчий потенціал, адже діти не лише слухають чи виконують музичні п’єси, а й самі творять музику. Принаймні цього прагнув сам Карл Орф. Він написав багато вправ, пісень, ігор, у процесі виконання яких дозволена творча свобода — варіаційність та імпровізація.

Працювати за системою музичного виховання Карла Орфа я почала з розучування з дітьми мовленнєвих та музично-рухових вправ. Сутність цих вправ за Карлом Орфом — у декламації віршів або прози під супровід:

— «озвучених» жестів — плескання, виляскування тощо;

— голосових звукових ефектів — кряхтіння, шепотіння, цокання язиком тощо;

— ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів. За аналогією до текстів орфівських мовленнєвих вправ я вирішила підібрати власний літературний матеріал — лічилки, дражнилки, заклички, потішки, казки тощо. Зосередили увагу на тих творах, до яких було найлегше підібрати супровід.

Такі вправи доступні дітям і молодшого, і старшого дошкільного віку. Проте зазвичай молодші дошкільники супроводжують текст вправ рухами, запропонованими вихователем або музичним керівником, а старші — підбирають супровід самостійно.
Забавлянки

Використання рухових елементів під час мовленнєвих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки, плескаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупаючи ногами тощо. У дітей формуються швидкість реакції, терплячість, кмітливість, адже потрібно і дочекатися моменту вступу своєї «партії», і, власне, не прогавити цей момент. Крім того, поєднання слів і рухів сприяє ще й ліпшому запам’ятовуванню текстів дітьми, формуванню у них чіткої дикції.

Таким чином добре знайомі забавлянки зазвучали

І так:

Комар, комар, комаруха (плесканняу долоні)

Кусай, кусай поза вуха. (виляскування пальцями)

Комар, комар, комарай, (плесканняу долоні)

Біжи швидше, утікай — (виляскування пальцями)

Д-з-з-з! (плесканняу долоні)

Ой, без дуди, без дуди (плесканняу долоні)

Ідуть ніжки не туди. (тупання ніжками)

А як дудочки почують: (плесканняу долоні)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Самі ніженьки танцюють. (тупання ніжками)

Ду-ду-ду, ду-ду-ду. (імітування гри на дудочці)

Старші дошкільники часто виявляють ініціативність і самостійність у підборі жестово-ритмічного супроводу до запропонованого тексту. Наприклад, вірш-забавлянку Платона Воронька «Кожушок» діти декламують так:

Йшов сніжок на торжок, (тупання ніжками)

Продавати кожушок.

Кіт купив того кожуха, (виляскування пальцями)

Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати, (частіше тупання ніжками)

Хутро стало розтавати. (струшування «води» з рук)

Сів Воркотик за мішком (плескання по колінах)

Тай умився кожушком. (імітування умивання)
З особливим захопленням дошкільники розігрують казки, супроводжуючи свої дії «озвученими» жестами та грою на шумових музичних інструментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення персонажу, діти через звуки вчаться передавати його характерні риси, настрій та особливості поведінки.

1 2 3 4

скачати