РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ПРИ УКЛАДЕННІ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
3.1. Проблеми правового регулювання змісту трудового договору
Піднесення правового врегулювання трудових відносин в Україні в умовах пристосування до нових політичних і соціально-економічних реалій непорушно споріднений з черговим вдосконаленням проблематичених питань трудового права, також і одного з головних інститутів цього права – інституту трудового договору. Економічні перебудови значно посилили за декілька років ті чималі проблеми, що пов’язані з формуванням в Україні нового світогляду трудового договору. Це було спричинено тим, що правове регулювання використання найманої праці в умовах енергійного будування ринкової економіки має свою своєрідність, ща відразу ж має віднайти власне віддзеркалення у правових нормах.
Відсутність виразного призначення поняття «трудова функція» у загальнонаціональному трудовому законодавстві зумовляє різну рецензію її суттєвості сторонами трудового договору, наслідком чого є поява трудових розбіжностей, що тісно пов’язані з даною проблемою. Виразне юридичне вирішення цього питання досягає виняткову актуальність на сучасній стадії, в умовах енергійного розвитку недержавної ділянки економіки. Насамперед, це дуже потрібно для захисту робітника від неаргументованих вимог із боку власника-підприємця, заборона крайнощів використання осіб найманої праці, а також негайне припинення настанови «хазяїн - пан», яка надто моторно розвивається в даних час, предусім, у сфері малого бізнесу.
Визначення, яке порекомендував А.А. Фатуєв щодо трудової функції є таким, яке дуже яскраво відтворює юридичну природу зафіксованого різновиду в умовах створення ринкових відносин. Тому, дуже важливо, щб законодавець при робробці Трудового кодексу України звернув на це свою увагу і прислухався до цього [26].
Правове зміцнення поняття «трудова функція» законодавчо встановить всі переваги домовлених принципів у формулюванні трудової функції робітника, оскільки це надасть право значно розширити практично сферу реалізації трудового договору в умовах розвитку ринкових відносин в Україні. А втім, при збільшенні домовлюваних положень у формулюванні трудової функції можливе виникнення проблеми фіксації виявлення волі сторін самого трудового договору відносно цього питання.
Відповідно до українського законодавства, письмове укладання трудового договору не є обов’язковим. Воно стосується лише певних випадків [12]
Трудовий договір також укладається в усній формі, за винятком випадків, які безпосередньо встановлені у КЗпП. При укладанні усного трудового договору трудова функція конкретного робітника насправді залишиться без документального закріплення.
Аналогіне становище предмету є категорично недозволеним, адже цілком можливо, що воно спричинить порушення принципу визначеності трудової функції. Цей принцип безпосередньо міститься у змісті ст. 31 КЗпП України7, яка охоплює владні незаконні дії власнику вимагати від свого робітника здійснення роботи, яка не є зумовлена трудовим договором.
Значним та дуже важливим договором трудового договору є місце роботи. Законно нині не існує поняття «місце роботи» на теренах трудового права. Хоча, місце роботи маж пов’язуватися з конкретною організацією, з якою робітник уклав трудовий договіp [16]
Інститут оплати праці – це один із головних інститутів трудового права, який є дуже важливим і реалізує переведення в стан активності того, що існувало лише потенційно у сучасних соціально-економічних умовах. Оплата праці є необхідною умовою трудового договору, адже для робітника оплата праці є найголовнішим джерелом тамування матеріальних та моральних потреб.
Трудове законодавство України закріплює гарантії для працівників, які обмежують розмір утримань із заробітної плати [8] встановлюють межі матеріальної відповідальності працівникa [13], виключають застосування дисциплінарних штрафів [11] та інші. Разом з тим у сучасних умовах зазначені гарантії не завжди реалізуються на практиці.
Важливо, що окрім головної частини, грошові виплати також містять у собі й додаткову частину, до якої в правовій літературі стосуються різноманітні гарантійні та заохочувальні виплати, які схиляють робітників працювати добросовісно. Важливо також зазначити, що роботодавець дозволяє встановлення систематичних заохочувальних виплат (премій).
ВИСНОВКИ
На основі викладеного у роботі матеріалу ми можемо зробити такі підсумки:
Трудовий догорів – угода між працівником та роботодавцем, згідно з яким, роботодавець бере на себе зобов’язання наділити праівника роботою за обумовленою трудовою функцією, задовольнити умови праці, передбачені трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими актами, котрі охоплюються нормами трудового права, локальними нормативними актами, колективним договором, угодами, а також угодою вчасно та в повному обсязі виплачувати робітникові заробітну плату, а робітник обіцяє особисто виконувати роботу, зазначені в Угоді, додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють у роботодавця.
Теоретичний розвиток певних проблем, які пов'язані із розвитком у майбутньому системи правових гарантій має досить важливе практичне значення. Вирішення цих проблем значно спростить вдосконалення правових норм, які охороняють права громадян, а також сприяють посиленню законності, покращенню діяльності органів та організацій, які і застосовують ці норми. Трудове законодавство України містить досить обширний порядок трудових прав громадян, а окрім цього, здатний ще й забезпечити їх реальне здійснення робітниками у самому процесі трудової діяльності. Саме ці гарантії слугують виявленню стабільності трудових відносин, а також заохочують працівників до активної участі у творчій і суспільно-політичній діяльності, до постійного підвищення кваліфікації, участі в керуванні виробництвом.
Захист трудових прав людини у сфері праці можна здійснювати у різносторонніх формах, які потребують з’єднання у вигляді двох груп: юрисдикційну і неюрисдикційну. Головною їхньою відмінністю є засоби захисту. У юрисдикційній формі захист трудових прав робітників виконується способом офіційного звернення до різноманітних державних органів, з властивим для всіх своєрідним процесуальним порядком, а також у межах їх компетенції по відношенню до правозахисту. Окрім цього, захист даних прав у неюрисдикційній формі проходить у межах матеріального правовідношення і реалізується способом, котрий усуває відозву до державних органів – це означає, що здійснюється самим робітником без звернень до кваліфікованих органів.
захист трудових прав людини у сфері праці можна здійснювати у різносторонніх формах, які потребують з’єднання у вигляді двох груп: юрисдикційну і неюрисдикційну. Головною їхньою відмінністю є засоби захисту. У юрисдикційній формі захист трудових прав робітників виконується способом офіційного звернення до різноманітних державних органів, з властивим для всіх своєрідним процесуальним порядком, а також у межах їх компетенції по відношенню до правозахисту. Окрім цього, захист даних прав у неюрисдикційній формі проходить у межах матеріального правовідношення і реалізується способом, котрий усуває відозву до державних органів – це означає, що здійснюється самим робітником без звернень до кваліфікованих органів.
Більша частина проблем формування принципів трудового законодавства в Україні, а також головні його нормативні приписи, що перегукуються з відсутністю необхідного понятійного механізму та невиразного висловлення. Практично ж, ці правові невизначеності спричиняють постійне зростання кількості трудових спорів з певних важливих питань. У зв’язку з цим, можна дійти висновку, що суттєвим і необхідним у новому Трудовому кодексі України буде нормативне закріплення переліку значних умов трудового договору, а також їх формула для забезпечення небагатозначного розуміння правових термінів. Це і буду першим кроком до вдосконалення інституту трудового договору, а також дозволить забезпечити відповідність цього інституту новим реаліям сучасного українського суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Антон О. А. До питання про поняття юридичних гарантій у трудовому праві / О. А. Антон / / Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2004. - №4 (12). - С. 151-156
Антон О. А. Юридичні гарантії в трудовому нраві / О. А. Антон / / Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права - 2005. - №3 (15). - С. 185-190.
Биков О. Внутрішньодержавні нормативно-правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні / О. Биков // Право України. – 2000. – № 8. – С. 51–55
Грицишина Л. Юридичні гарантії права на працю та їх значення в умовах ринкової економіки / Л. Грицишина / / Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2003. - Вин. 3-4 (7-8). - С. 157-159.
Гусов К. Н. Трудове право Росії: Підручник / К. М. Гусов, В. Н. Толкунова - М .: ТК Велбі, Вид-во Проснект, 2003. - 496 с.
Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні. Автореф.дис... к.ю.н.: спец. 12.00.02. / Т. М. Заворотченко - К. - 2002. - 18 с.
Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. дра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. - Харків: Право, 2009. - 584 с.
Закон України «Про оплату праці» // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 17. - Ст. 121.
Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: Підручник / М. С.Кельман, О. Г. Мурашин. - К. : Кондор, 2006. - 477 с.
КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р
Кодекс законів про працю // Право України. - 1996. - № 2-3. -- Ст. 147.
Кодекс законів про працю // Право України. - 1996. - № 2-3. - Ст. 24.
Кодекс законів про працю // Право України. - 1996. - № 2-3. - Ст. 132.
Курило Т. В., Татарин І. І. Еволюція інституту нрав людини / Т. В. Курило, І. І. Татарин / / Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх снрав. [Електронне наукове фахове видання] - 2008. - Випуск №2. - 8 с. - Режим достуну: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Nvlduvs/2008_2/08ktvipl.pdf
Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі: Монографія. – Луганськ: Вид-во «Література», 2004. – С. 37-38.
Лушнікова М., Лушніков А. Зміст трудового договору: теорія і практика // Людина і праця. - 2005. - № 10. - С. 61.
Недбайло П.Є. Застосування радянських правових норм / П. Недбайло. - М.: Юрід.літ., 1960. - 350 с
Омельченко Т.В. Правовий аналіз гарантій як складової механізму забезпечення здійснення наданих жінкам трудових прав / Т.В. Омельченко // Актуальнi проблеми права: теорiя i практика. – № 26. – 2013. – С. 90.
Патюлін В. А. Держава і особистість в СРСР (правові аснекти взаємин) / В. А. Патюлін - М.: Наука, 1974. - 244 с.
Пересунько В. С. Юридичні гарантії при укладенні трудового договору [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05- трудове право; право соціального забезпечення / В. С. Пересунько. - К., 2002. - 20 с.
Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / B. Ф. Погорілко, В. І. Сірий - К., - 1997. - 52 с.
Сіренко В. Ф. Реальність прав радянських громадян / В. Ф. Сіренко. - К.: Наукова думка, 1983. - 137 c.
Ситницька О. А. Юридичні гарантії права на працю та права на відпочинок за трудовим законодавством України. - Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня канд. наук: спец. 12.00.05- трудове право; право соціального забезпечення / О. А. Ситницька - Львів, 2009. - 20 с.
Скобелкін В.Н. Юридичні гарантії трудових прав наемнихработніков / В.Н. Скобелкін // Культура демократії і право. - Новосибірськ, 1966. - С. 125.
Теорія держави і права: Курс лекцій / За ред. Н. І. Матузова і A. В. Малько. - М., МАУП, 2о04. - 512 c.
Фатуєв А. А. Трудове право в житті людини. - М .: Юрид. лит., 1991. - С. 58.
Юридичні гарантії прав і свобод особистості в соціалістіческомобществе / Под ред. проф Л.Д. Воєводіна. - М .: Изд-во Моск. Ун-ту, 1987. - С. 113.
1 2 3 4