РОЗДІЛ 2. ОКРЕМІ ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ
2.1. Основні юридичні гарантії захисту трудових прав працівників
Юридичні гарантії трудових прав та юридична відповідальність правопорушників за неналежне виконання своїх трудових обов’язків – це є основні засоби визначеної правозахисної діяльності.
Юридичні гарантії є невіддільним компонентом гарантій прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Вчені вважають, що усі гарантії поділяються на загальносуспільні та юридичні [14, с.51].
Серед загальносуспільних гарантій розрізняють економічні, ідеологічні, соціальні, організаційні, політичні, духовні гарантії відіграють певну роль матеріального значення правових гарантій.
Важливим видом правових гарантій є норми-принципи, ще й ті ті, що забезпечують права та свободи людини і громадянина, перш за все, щодо презумпції невинуватості особи, непорушності, рівності, рівності громадян, невідчужуваності, необмеженості, невичерпності, конституційних прав та свобод людини і громадянина, принципу неприпустимості зворотної дії закону або нормативно-правового акта в часі, окрім тих випадків, в яких вони скасовують відповідальність особи або ж пом’якшують її відповідальність.
Ще одним не менш важливим видом юридичних гарантій є організаційно-правові гарантії прав та свобод людини і громадянина. Сюди відносяться: громадських організацій щодо забезпечення та діяльність державних органів, реалізації, а також охорони прав і свобод людини та громадянина.
Дослідження організаційно-правових гарантій прав та свобод людини і громадянина майже взагалі не висвітлено в літературі. П.О. Недбайло щодо організаційного значення застосування правових норм писав, що застосування правових норм полягає в активних діях по організації їх здійснення у правовідносинах, у застосуванні їх до конкретних фактів [6, с.129].
Організаційну діяльність кваліфікованих державних органів, а також громадських організацій по забезпеченню здійснення умов правових норм варто включити до складу юридичних гарантій прав та свобод людини і громадянина. Це спеціальна організаційна діяльність громадських організацій та державних органів, котра направлена на більш повне забезпечення і створення нормативних гарантій прав та свобод людини і громадянина. За присутності прогресивної і добре налагодженої юридичної системи, системи прав та свобод людини і громадянина створення їх може і зосвім не відбуватися, якщо громадськими організаціями, посадовими особами, а також державними органами та громадськими організаціями не буде виконуватися спеціальна організаційна робота по забезпеченню самих прав та свобод людини і громадянина. Це і є тотальна вимога реалітичності прав та свобод людини і громадянина, а ще й всієї системи їх гарантій. У демократичному, юридичній спільноті значення організаційно-правових гарантій у будуванні прав та свобод громадянина підвищується, подальшого піднесення набувають їх методи і форми.
Загальне визначення організаційно-правових гарантій – це упорядкована засновницька діяльність держави тпосадових осіб, всіх її органів, а також громадських організацій по створенню пригожих умов громаді для реалістичного використання своїми правами та обов’язками.
Так, нормативні гарантії не потрібно ні розділяти, ні прирівнювати до інших видів гарантій. Роль і значення юридичних гарантій можна правильно розтлумачити та характеризувати, розглядаючи їх у поєднанні з іншими гарантіями, які зазвичай розглядають як частинку єдиного цілого. Системні критерії щодо правових гарантій гарантують правильність визначення їхнього становища.
Отже, правові гарантії – це система сформульованих у нормах права умов, засобів, форм та способів, покликання яких – забезпечити безперешкодне формування, захисту, охорону прав, а також свобод та законних інтересів членів суспільних відносин.
Можна дійти висновку, що сутність юридичних гарантій, полягає не в організаційно-правових засадах, а напряму в захисті, охороні, а також забезпеченні безперешкодної реалізації прав, свобод та законних інтересів членів трудових правовідносин. Організаційно-правові методи утворюють не зміст правових гарантій, а навпаки, допомагають їм реалуватися. Хоча, правові гарантії реалізуються не тільки завдяки організаційно-правовим методам, але й за допомогою політичних, соціально-економічних, культурних та ідеологічних умов, крім того, ще й за допомогою правових засобів, форм і прийомів.
Так, гарантії захисту, охорони і безперешкодного формування трудових прав, свобод та законних інтересів робітників являють собою ту систему, яку у правових джерелах справедливо прозвали юридичним механізмом забезпечення соціально-правових перспектив. Правові гарантії трудових прав робітників – це своєрідна система умов, прийомів, засобів, способів, а також форм, яка покликана охороняти, захищати ці права, а також забезпечувати їх безборонне втілення та здійснення репортуючих зобов'язань. Тобто, усі нормативні гарантії у сфері охорони, захисту і забезпечення прав, свобод та законних інтересів робітників можна поділити на два загальні види: нормативно-правові та організаційно-правові. Нормативно-правові гарантії включають в себе сукупність норм національного права, які мають право закріплювати трудові права робітників та умови, прийоми, засоби, способи, форми, а також прийоми їх охорони, захисту й забезпечення. Ці умови, прийоми, засоби, способи, форми, а також формують у сукупності належний юридичний механізм безборонного втілення трудових прав робітників. Організаційно-правові гарантії трудових прав працівників огортають діяльність судів, профспілок, комісій по трудовим спорам, спеціально уповноважених на нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства органів, а також інших громадських організацій і державних органів, що зазвичай призначають собі за ціль охорону, захист, забезпечення трудових прав, свобод та законних інтересів членів суспільно-трудових відносин. Організаційно-правовий опис ознак цих гарантій зводиться до того, що організаційна діяльність найменованих інституційних формувань створюється виключно на підставі і у виконання відповідного законодавства. Залежно від цільового направлення гарантії поділяють на такі види:
гарантії-санкції, спрямовані на притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у порушенні трудового законодавства;
превентивні;
відновлюючі, які сприяють відновленню порушених прав працівників;
ті, що сприяють реалізації прав, свобод та законних інтересів працівників;
відшкодувальні, які забезпечують відшкодування збитку, заподіяного в результаті порушення цих прав, свобод та законних інтересів.
1 2 3 4