Розділ Теоретичні засади формування програм соціально-економічного розвитку сторінка 3

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: Водоп'янова О.О.Державна муніципальна соціально-економічна політ
Розширення: docx
Розмір: 428кб.
Дата: 05.07.2022
скачати

2.2 Аналіз ефективного виконання програми
Львівська область – одна з найбільш економічно розвинутих областей України. Проте нинішня структура економіки області не є запорукою її прискореного року і гарантією стабільного омречення життя сакканців і секканців [44, с. 2].

За результатами SWOT-аналізу соціально-економічної програми на 2024 р. у Львівській обл.

Соціально-економічний аналіз, порівняльні переваги, виклики та ризики, які враховують специфіку Львова, та основу стратегічного планування, поєднуючи їх із потребами районів та вирішення проблем.

Після аналізу ситуації починається аналіз можливих регіонів. В основу методу виконання цього робота був покладений SWOT аналіз.

Регіональна група провела мозковий штурм, зосередившись на визначенні факторів синергетичної взаємодії в рамках SWOT-аналізу кожного елемента, метою якого є визначення стратегічної орієнтації, порівняльних переваг та забезпечення можливості управління ризиками. Визначені сильні та слабкі сторони, можливості та загрози формують чітку картину поточної ситуації, проблем і можливого розвитку регіону, а отже, комплексний соціально-економічний аналіз Стратегії, а також спрямованість Стратегії та основні елементи стратегічні цілі вже очевидні наприкінці цього етапу. Результатом виконання цього етапу є такий:

1. SWOT аналіз;

2. Характерні можливості та загрози;

3. SWOT матриця;

4. Порівняння регіональних переваг (з аналізом ризиків).

SWOT-аналіз нового засідання робочої групи Львівської області за матеріалами дослідження соціально-економічного стану регіону та залучення до формування місцевих експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади процес сильних і слабких сторін регіону (Додаток В).

На практиці робоча група визначила сильні сторони регіону, можливості розвитку, слабкі сторони та зовнішні загрози (Додаток Д).

Матриця SWOT дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильними та слабкими сторонами) та «зовнішніми» (можливостями та загрозами) факторами, які мають стратегічне значення для Львівської області (Додаток Ж). Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору - формулювання стратегічних та операційних цілей областей зростання на іншу перспективу.

Сильними сторонами Львова є вигідне економіко-географічне розташування на кордоні з ЄС, наявність прикордонних переходів, розвиненої транспортної мережі, міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Економіка області має високий рівень диверсифікації. Ці сильні сторони будуть підтримуватися такими можливостями, як збільшення торгівлі між Львівщиною та ЄС, зміцнення відносин між Україною та ЄС, підписання угод про асоціацію з ЄС та залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі. Доречним є позиціонування області як Східноєвропейського логістичного центру [44, с. 2].

Львівська область має значний потенціал для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної сфери, особливо курортів та розвитку зеленого туризму – це значна кількість об’єктів історико-архітектурної спадщини, в тому числі внесених до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; сила мужчини та рекреаційних ресурсів; широко правні кольори та туристично-приватні гірські території; розвиток інфраструктури готельно-ресторанного бізнесу у Львові та Трускавці; Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Також для області характерний незначний (порівняно з іншими регіонами України) ступінь антропогенного забруднення навколишнього середовища та однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності та орієнтацією на українські традиції.

Однією з переваг Львова є наявність стадіону «Арена Львів», збудованого за сучасними стандартами. Разом із міжнародним аеропортом цю перевагу розвиненої інфраструктури та готельно-ресторанного бізнесу можна використати під час реалізації проекту «Олімпійська надія» [7].

Львівщина має значний економічний та науково-технічний потенціал, розвинений сектор інформаційно-комунікаційних технологій, мережі наукових та освітніх закладів, які мають порівняльну перевагу в умовах глобального розвитку ІТ-сектору та залучення іноземних інвестицій у високі технології. промисловості.

Сільське господарство області досить багатогалузеве. Це може бути підкріплено можливостями для розвитку органічного землеробства в контексті розвитку економічних відносин між Україною та ЄС.

Виклики (виявлені шляхом аналізу слабких сторін і можливостей)

Активне використання прикладних наукових досліджень та впровадження інновацій в усіх галузях економіки сприятиме підвищенню ролі наукових та освітніх установ, а також підвищенню технологічного рівня та конкурентоспроможності основних галузей промисловості Львівщини.

Недоліками регіону є недостатній дорожньо-технічний стан та низький рівень придорожнього сервісу. Ситуацію в цьому секторі можна покращити завдяки реалізації проекту «Олімпійська надія» та таким можливостям, як децентралізація системи управління.

Посилення міжрегіонального співробітництва може сприяти об’єднанню ресурсів для вирішення пріоритетних проблем та усунення суттєвих відмінностей у розвитку територій, адміністрацій та територіальних одиниць регіону, навіть за відсутності фінансових ресурсів у місцевому бюджеті.

«Зарплатні» інвестиції в місцевий бізнес і розвиток сільського зеленого туризму можуть сприяти збільшенню доходів сільських домогосподарств.

Стан багатьох об’єктів історико-архітектурної спадщини можна покращити завдяки таким можливостям, як інтенсивний розвиток сфери туризму та розваг, особливо курортів, і розвиток державно-приватного співробітництва.

Децентралізація системи управління (від центру до місць) та розширення органів місцевого самоврядування збільшить фінансову забезпеченість місцевого бюджету, тим самим покращить стан об’єктів соціальної інфраструктури, а також відмінності у розвитку регіональних територій і адміністративно-територіальні одиниці.

Ризики (визначаються в результаті аналізу слабких місць і загроз):

Через тривалу економічну рецесію в Європі та світі, а також погіршення інвестиційного середовища в Україні, технологічний рівень і конкурентоспроможність продукції підприємств основної галузі можуть ще більше знизитися.

Негативні демографічні тенденції (зменшення чисельності населення, велика міграція робочої сили за кордон, збільшення демографічного навантаження) створюють ризик подальшого «старіння» населення та розрив між попитом і пропозицією регіонального ринку праці, особливо попитом на ринку праці. поглиблення розриву. умови нестачі кадрів робітничих професій.

Через наростання кризи в регіоні та на його території та зростання безробіття існує ризик зниження доходів сільських домогосподарств.

Посилення залежності центру від обласних бюджетів призведе до погіршення стану об’єктів соціальної інфраструктури, особливо в селах, та поглиблення відмінностей у розвитку регіональних територій, адміністративно-територіальних одиниць.

Невирішені проблеми управління відходами, зокрема зберігання та переробка хімікатів для захисту рослин та інших небезпечних відходів, а також місцеві екологічні проблеми (повені, деградація земель тощо) можуть посилюватися такими загрозами, як погіршення навколишнього середовища. з розвідкою та видобутком сланцевого газу, інтенсивним природокористуванням у цілому, а також зростаючою депресивністю регіону та його самостійних територій.

У 2014 році Генеральним департаментом економічної та промислової політики облдержадміністрації за участю обласних управлінь ОДА, територіальних управлінь міністерств та інших центральних організацій розроблено програму соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області. Стратегія розвитку Львівщини розроблена з урахуванням досвіду реалізації «Стратегії регіонального розвитку» відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та Закону України «Про підтримку регіонального розвитку». Розвиток Львівської області до 2022 року» [61].

Програма визначає завдання та пріоритети розвитку Львівської області на 2014 рік для забезпечення сталого зростання реального сектору економіки та на цій основі підвищення якості життя населення.

Програма визначає основні ресурси та завдання розвитку всіх сфер діяльності, перераховує регіональні та загальнодержавні програми, що реалізуються в регіоні, та спрямована на вирішення проблем у відповідних галузях економіки та суспільства

В умовах інерційного розвитку діючих факторів впливу, постановку стратегічних та оперативних завдань було обрано не лише для покращення якості життя мешканців Львівщини у довгостроковій перспективі.

Оскільки головною метою стратегії регіонального розвитку є люди та якість їхнього життя, було вирішено сформувати нову місію та перспективу стратегії регіонального розвитку.

Стратегічна місія:

Львівська область є прикладом регіону, який оновлюється на шляху інтеграції України до Європи.

Стратегія бачення:

Львівщина – це регіон, який поєднує стійкість, інноваційну високотехнологічну промисловість, екологічне сільське господарство, оздоровчий та історичний туризм. Регіон з високою якістю життя та безпечним довкіллям.

Стратегічні цілі, обрані на основі аналізу, є способом досягнення стратегічного бачення. Їх визначення визначається, з одного боку, мандатом учасників підготовки та реалізації стратегії, а з іншого – наявністю політичної волі та засобів впливу (Додаток І).

Стратегічне бачення буде реалізовано для досягнення наступних стратегічних цілей.

Стратегічна ціль 1: Інтенсифікація економічного зростання

Стратегічна ціль 2: Розвиток сільської місцевості

Стратегічна ціль 3: Розвиток туристично-рекреаційних ресурсів

Стратегічна ціль 4: Підвищення якості життя населення

Стратегічна ціль 5: Поглибити процес європейської інтеграції.

Вибрані стратегічні цілі реалізовуватимуться через систему оперативних цілей для планування розвитку такого складного та багатогранного підприємства, як регіон, територія чи район, місто, селище, село [61].

Цілі 1-3 стратегії поєднують спектр інтервенцій, що стосуються сфер діяльності та території регіону. Натомість ціль 4 Стратегії якості життя – це прямі соціальні інвестиції, які демонструють цінність кожного жителя регіону для забезпечення розвитку та утримання населення та створення спільного блага.

Реалізація стратегії регіонального розвитку має сприяти оптимальному розміщенню підприємств, ефективному використанню природних ресурсів регіону та модернізації економіки на основі інноваційно-підприємницької діяльності.

Стратегічна ціль 1: Інтенсифікація економічного зростання

Серед стратегічних завдань стратегії розвитку Львівської області до 2020 року основоположною є мета «Прискорення економічного зростання». Основою соціально-економічного розвитку регіону є створення доданої вартості в економіці, в тому числі в її реальному секторі. Економіка області перебуває у складному становищі через критичну ерозію промислової бази, створеної в середині минулого століття, та технологічну відсталість більшості великих промислових підприємств, особливо гірничодобувної галузі. , отже, низький рівень капіталізації, високий рівень «тінізації», несприятливе інвестиційне середовище в країнах і регіонах тощо.

Зважаючи на політичні та економічні умови в Україні та регіоні, економічне зростання є складним процесом, який має включати, зокрема, такі складові.

 диверсифікація виробництва конкурентоспроможної продукції, повторне використання експортоорієнтованої сировинної продукції;

 стимулювання іноземних інвестицій у модернізацію та технічне переозброєння техніко-технологічної бази промислового виробництва, особливо у створення нових високотехнологічних виробництв;

 створення замкнутого циклу виробництва, створення зовнішньоекономічних коопераційних зв’язків, впровадження новітніх технологій для розвитку паливно-енергетичного комплексу області;

Проведення реформування внутрішньовиробничої структури галузі в регіоні з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств, які складають основну частку в експорті кінцевої продукції та створення економічної безпеки регіону;

 знизити матеріаломісткість виробництва для збільшення обсягу реалізації продукції та доходів, що зосереджуються в обласному бюджеті, реалізувати економічну політику енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних джерел для підвищення конкурентних переваг;

 розвиток малого та середнього підприємництва, особливо високотехнологічного виробництва, і поставки в реальний сектор.

Для виконання таких складних завдань необхідна тісна координація діяльності центральних, регіональних і місцевих органів влади, приватних і громадських організацій і наукових установ (61).

Стратегія виділяє кілька ключових факторів, які сприятимуть збільшенню економічного потенціалу регіону.

 залучення великих інвестиційних ресурсів для модернізації існуючої діяльності та створення підприємств, що потребують високих технологій та знання нового виробництва;

 збільшення участі малого та середнього підприємництва у процесі створення доданої вартості в регіоні;

 підвищення ролі наукового середовища у створенні та впровадженні інноваційних циклів продукції та продукції.

У рамках 1-го завдання стратегії планується досягти наступних результатів.

 Стійке зростання регіональних МНП.

 Збільшити кількість робочих місць.

 Зростання промислового виробництва.

 Вантажні перевезення зростуть.

 Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

 Зростання середньої заробітної плати.

 Збільшення кількості малих і середніх підприємств та рівня їх оплати праці [61].

Стратегічна ціль 2: Розвиток сільської місцевості

У сільській місцевості проживає 994,6 тис. осіб, що становить 39,1 відсотка населення області. Сільське господарство регіону залишається важливою частиною економіки, хоча його частка у загальній доданій вартості регіону невпинно зменшується.

Одним із основних роботодавців селян є аграрний сектор. За останні 20 років серйозні зміни в структурі сільськогосподарського виробництва призвели до зміни якості життя сільських жителів. Приватизація землі та нова ринкова економіка не принесли очікуваних результатів. Ціни на сільськогосподарські товари та продукти харчування для споживачів сягають рівня розвинутих європейських країн, тоді як сільське господарство та тваринництво не приносять великих доходів працівникам та їхнім сім'ям. Сільськогосподарські підприємства та фермери, особливо малі підприємства, мають обмежені фінансові можливості, тому перед ними постає проблема впровадження передових технологій виробництва.

Відсутність ефективних маркетингових стимулів для управління галуззю тваринництва призвела до зменшення поголів’я худоби. Нестача ґрунту виникає через відсутність достатньої кількості органічних добрив. Обсяги переробки власної сільськогосподарської продукції не задовольняють споживчі потреби населення області в окремих видах продуктів харчування. Сучасний аграрний сектор не забезпечує достатньої зайнятості сільського населення. Слабкі можливості працевлаштування в сільській та приміській місцевості та зношеність соціальної інфраструктури є основними причинами низького рівня життя, внаслідок чого сільське населення відселяється із села та загального старіння населення. додатковий тиск на обласні міста та прискорення занепаду традиційних сіл. Значна частина села потребує молоді й фактично вимирає – там зазвичай живуть старші люди. Село стрімко втрачає культурну, соціальну та економічну інфраструктуру. Така ситуація вимагає широкого підходу до розвитку сільських територій, головним чином через ефективну державну політику та втручання органів влади (регіональних і місцевих), збагачених діями, здійсненними в поєднанні з цією стратегією [61].

Є багато можливостей, які можна використати для покращення ситуації в сільській місцевості. Члени робочої групи аналізують відносні переваги, виклики та ризики регіону, розглядаючи можливість впливу на вирішення проблем, а в рамках 2-ї цілі стратегії «Розвиток сільських територій» – основний фокус. має бути:

 економічне втручання, спрямоване на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підтримку малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції (обслуговуючі кооперативи, державні підприємства, асоціації виробників) і створення додаткового внутрішнього доходу, а також підтримку диверсифікації виробництва; сільське господарство;

 соціальна участь, спрямована на розвиток інфраструктури для сільських громад, у тому числі гірських.

Важливими складовими політики сільського розвитку є покращення стану соціальної інфраструктури, розвиток людського потенціалу, забезпечення екологічної безпеки. Заходи, реалізовані в рамках цих компонентів, будуть відображені в 4-й цілі Стратегії «Підвищення якості життя». Розвиток туристичного потенціалу, який включено до 3-ї цілі стратегії «Розвиток туристично-рекреаційного потенціалу», дасть додаткові можливості для доходів для селян, а подекуди створить нові робочі місця. 61].

Вважається, що завдяки реалізації 2-ї стратегічної цілі в середньостроковій перспективі будуть досягнуті такі результати.

 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

 Диверсифікація сільськогосподарського виробництва, включаючи розвиток садівництва, рибальства та бджільництва. .

 Збільшення частки сільськогосподарської продукції регіональних товаровиробників у структурі споживання населення області.

 Збільшення доходів домогосподарств.

 Створення нових робочих місць у сільській місцевості.

 Зросла кількість самозайнятих осіб у сільській місцевості.

 Зменшити динаміку старіння населення в сільській місцевості.
Стратегічна ціль 3: Розвиток туристично-рекреаційних ресурсів

Важливість цієї стратегічної мети зумовлена великим туристично-рекреаційним потенціалом Львівської області. Це не тільки природні багатства Карпат, такі як ліси та мінеральні води, а й туристично-рекреаційні продукти цих ресурсів, гірськолижні курорти Карпат, туристичні маршрути територією, об’єкти природно-ресурсного фонду. Карпати, Розточчя, Поділля, віддалені на кордоні України курорти Моршин, Трускавець та багато інших. Стратегією розвитку Львівської області до 2020 року одним із пріоритетів соціально-економічного та культурного розвитку регіону визначено розвиток туристично-рекреаційних комплексів [61].

Під час підготовки до Євро-2012 та після його проведення певною мірою покращилась інфраструктура туризму та відпочинку, дещо зросла якість доріг, особливо прикордонних транспортних коридорів, дещо зросла кількість спеціалістів у туристичній сфері.

Проте рівень розвитку туристичної сфери в області не відповідає її потенціалу. В першу чергу це стосується оздоровчих комплексів, таких як Трускавець і Моршин. Потік туристів в регіон зростає дуже повільно, і, незважаючи на організацію Євро-2012, цей процес не активізувався. З 2005 року приватний сектор зайняв туристичний бізнес, що відобразилося на кількості готелів, які належать фізичним особам, а також незначному збільшенні відрахувань бізнесу від спрощеної системи оподаткування.

Стратегічна мета «Розвиток туристично-рекреаційного потенціалу» спрямована на підвищення ефективності використання туристично-рекреаційних ресурсів регіону та прискорення розвитку автономної індустрії туризму та відпочинку [61].

У рамках цієї стратегічної цілі пропонуються наступні цілі для подальшого підвищення конкурентоспроможності регіональної туристичної галузі та збереження стабільної позиції на світовому ринку.

- Створення та просування нових туристичних продуктів, що поєднують туристичні та лікувально-оздоровчі комплекси регіональних бальнеологічних центрів Моршин, Трускавець, Немирів, Любінь Великий;

 організація культурних, спортивних та туристичних масових заходів світового та європейського рівня у Львівській області з метою розміщення готельних номерів у новозбудованих та існуючих об’єктах інфраструктури;

 підтримка розвитку екологічного та нетрадиційного туризму, особливо «промислового» туризму;

 приділяти увагу підготовці професійних працівників туристичної індустрії більшою мірою, ніж існуючих професій;

 розширення мережі туристично-інформаційних центрів для надання якісної та достовірної інформації, активізації інформаційно-рекламної діяльності;

 розробка та впровадження ринкової системи регіонального туристичного потенціалу;

 забезпечувати збереження цінних особливо охоронюваних територій та екосистем;

Ігі забезпечують збереження та розвиток територій природно-ресурсного фонду, об'єктів, природоохоронних територій та екосистем [61].

Вважається, що реалізація цілей у середньостроковій перспективі дозволить досягти наступних результатів.

 Підвищення ефективності промоції туристичного потенціалу Львівської області.

 Створення нових туристичних продуктів і послуг.

 Покращення динаміки розвитку туристичної інфраструктури.

 Збільшиться потік туристів в область.

 Збільшити надходження до місцевого бюджету від діяльності організації в туристичній сфері.

Стратегічна ціль «Розвиток туристично-рекреаційного потенціалу» відповідає стратегічним цілям «Прискорення економічного зростання» в економічному розумінні «Розвиток сільських територій» як чинника розвитку туристично привабливих сільських територій. , а «Прискорення економічного зростання» — «Підвищення якості життя» є фактором суспільного розвитку.

Стратегічна ціль 4: Підвищення якості життя населення.

Підвищення якості життя населення є передумовою залучення інвестицій, робочих ресурсів та інтелектуального капіталу, а з іншого боку – одним із головних чинників конкурентоспроможності регіону, оскільки обмежує відтік людського та фінансового капіталу. Передумовою розвитку людського капіталу є те, що якість життя є засобом і метою посилення конкурентоспроможності регіону та країни [61].

Безперечно, більшість позицій, які визначають якість життя, знаходяться під впливом національної політики. Однак є кілька факторів якості життя, на які можна вплинути на регіональному рівні. Це включає:

 підтримка зайнятості населення, підвищення якості освітніх послуг, задоволення вимог ринку праці та створення механізму гнучкого балансу попиту та пропозиції на ринку праці;

 розвиток людського та соціального капіталу, збереження історико-культурного середовища регіону, розвиток сфери культури та мистецтва, розвиток національної духовності, задоволення культурних потреб населення, розвиток сім’ї, дітей та суспільства. система підтримки молоді, рівні права та можливості жінок і чоловіків;

 покращення громадської інфраструктури та забезпечення доступності основних соціальних послуг для широких верств населення;

 пропагувати здоровий спосіб життя та підвищувати рухову активність населення;

 покращення екологічної обстановки, розвиток культури споживання, енергозбереження, поводження з побутовими відходами.

Враховуючи, що якість життя, яка є основою розвитку людського капіталу, впливає на інвестиційні потоки, міграційні процеси та ефективність праці, якість життя можна вважати чинником конкурентоспроможності Львівщини. Підвищення якості життя мешканців Львівщини є комплексною метою регіонального розвитку, яка є результатом реалізації всіх стратегічних завдань стратегії. Він створюється на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу регіону з урахуванням особливостей організації господарської діяльності, а також етнокультурних цінностей населення.

Основними перевагами, які стосуються якості життя Львівщини, є: розвинуте бізнес-середовище та високий рівень ділової активності; вища освіта населення; розвиток міжнародного наукового співробітництва; великий економічний, науково-технічний, туристичний і культурний потенціал; Порівняно з іншими регіонами України рівень антропогенного забруднення навколишнього середовища низький; численні рекреаційні ресурси (мінеральні води, природні та ландшафтні парки); популярні курорти та гірські райони, що приваблюють туристів; Однорідний етнічний склад населення з вираженим почуттям патріотизму та релігійності до української традиції.

Однак є кілька недоліків, які обмежують перспективи розкриття можливостей зростання. Найбільш очевидними слабкими сторонами, що стримують розвиток, є: «старіння» населення; високий рівень безробіття, нерівний доступ жінок і чоловіків до економічних ресурсів (роботи, заробітної плати, кар’єрного зростання, послуг), низька купівельна спроможність; невідповідність освітніх послуг вимогам регіонального ринку праці; доходи сільських домогосподарств низькі; недостатня кількість об'єктів соціальної інфраструктури в селі та їх особливий статус (зокрема, відсутність дошкільних навчальних закладів); недостатній дорожній технічний стан; відсутність фінансових ресурсів у місцевому бюджеті; невирішеність проблем поводження з побутовими та промисловими відходами, локальні екологічні проблеми; великі частини регіону можуть бути затоплені; значні відмінності у розвитку регіональних територій та адміністративно-територіальних одиниць [61].

Ініціативи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей 1. «Прискорення економічного зростання», 2. «Розвиток туристично-рекреаційних ресурсів», 3. «Розвиток сільських територій» матимуть великий вплив на підвищення якості життя населення. . Важливим результатом реалізації вищезазначених завдань стане створення нових робочих місць та збільшення доходів населення. Водночас діяльність у рамках цієї стратегічної цілі сприятиме досягненню інших стратегічних цілей, адже серцевиною будь-якого проекту завжди є люди.

Вважається, що реалізація 4-ї стратегічної цілі дозволить досягти наступних результатів у середньостроковій перспективі.

 Підвищення ефективності споживання побутової та корисної енергії.

 Зниження безробіття, особливо серед молоді.

 Очікувана тривалість життя при народженні збільшується.

 Зменшити рівень забруднення повітря в регіоні.

 Охорона водних ресурсів від виснаження та забруднення.

 Відновлення гідрологічного режиму річок та водосховищ області.

 Розширити площу водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

* Поліпшення управління твердими відходами та зменшення несанкціонованих звалищ твердих відходів.

 Підвищення екологічної обізнаності населення.

 Підвищення обізнаності населення про навколишнє середовище.

Стратегічна ціль 5: Поглибити процес європейської інтеграції

Європейська інтеграція, яка є основним вектором регіонального розвитку, знайшла своє відображення у стратегічному баченні регіонального розвитку до 2020 року. Особливої актуальності цей вектор набуває у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Європейська інтеграція червоною ниткою охоплює всі стратегічні цілі регіонального розвитку в найважливіших політичних, економічних, соціальних і культурних аспектах, але окремі види діяльності в рамках стратегії потребують особливої диференціації. конкретні стратегічні цілі.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відкриває шлях для розвитку не лише прикордонних районів області, а й усієї області. Зняття обмежень у торгівлі з європейськими країнами дозволяє львівським підприємствам географічно диверсифікувати зовнішні ринки, які значно скоротилися через російську агресію. Так, у 2015 році експорт сировини підприємств Львівщини до країн ЄС зріс більш ніж на 10 відсотків [59].

Стратегічна мета «поглиблення процесу європейської інтеграції» випливає з довгострокового розвитку Львівщини як транскордонного регіону, тим паче, що з 1993 року область є частиною «Карпатського єврорегіону», а з того часу, два райони Львівської області Сокальський та Жовківський входили до єврозони «Буг». За останні півтора десятиліття було напрацьовано чимало ефективних механізмів співпраці, налагоджено не одне міцне міжнародне партнерство і, нарешті, у 2013 році було прийнято Стратегію Люблінського воєводства, Львівщини, Волині та транскордонного співробітництва. Брестська область розроблена на 2014-2020 роки.

Транскордонне співробітництво, спрямоване на вирішення спільних проблем прикордонного регіону шляхом налагодження взаємовигідних і добросусідських відносин між громадою, бізнес-середовищем та організаціями громадянського суспільства прикордонного регіону, значною мірою стимулює процес євровзаємодії в регіоні. . Водночас результати цієї співпраці значною мірою залежать від стану прикордонної інфраструктури. Тому в рамках стратегічних цілей передбачено втручання в обох напрямках.

Стратегічні цілі узгоджуються зі стратегічними цілями:

1. Прискорення економічного зростання;

2. Розвиток сільської місцевості;

3. Розвиток туристично-рекреаційного потенціалу;

4. Поліпшення якості життя.

Очікувані результати:

 Збільшити експорт товарів і послуг до країн Європейського Союзу.

 Створення нових взаємовигідних соціально-економічних відносин між територіальними громадами Львівської області та регіонів Європейського Союзу.

 Реалізація транскордонних проектів для вирішення спільних територіальних проблем Львівської області, Підкарпатського та Люблінського воєводств Польщі.

 Розвиток нових форм транскордонного співробітництва – транскордонних кластерів, транскордонного партнерства тощо.

 Активні програми міжнародної співпраці в академічному середовищі.

 Популяризація нових об’єктів культурної спадщини.

 Координація міжнародних перетинів та розвиток прикордонної інфраструктури.

Розробляючи комплексну стратегію, необхідно брати до уваги реалії та перешкоди, з якими стикається міська економіка. Їх можна розділити на 4 основні групи:

- Економічність;

- Суспільство;

- Середній;

- Надання послуг [59].

Аналіз цих факторів, що впливають на економіку міста, показує, що місто має великий потенціал для розвитку.

Усі ці категорії необхідно проаналізувати крок за кроком.

За основу структури аналізу обрано такі документи: аналіз економічного та соціального стану міста від групи Monitor (Стратегія конкурентоспроможності до 2015 року), інтегрована концепція розвитку центральної частини Львова ( GIZ ). ) та Звіт про програму соціального, економічного та культурного розвитку (SEP) за 2014 рік. Муніципальний інститут визнав ці доповіді найкращими прикладами стратегічних поглядів на аналіз поточного стану Львівщини за останні роки. 7, стор. 96.

Після кризи 2008-2009 рр. аналіз Львівської області порівняно з іншими аналогічними регіонами України та країн Східної Європи свідчить про повільне економічне зростання та повернення до докризових умов.

Крім того, на Львівщині бракує професійних та керівних кадрів.

Водночас підпільна економіка становить значну частину загальної економіки міста.

 За оцінками експертів Monitor Group, частка тіньової економіки у Львівській області становить 30-80 відсотків.

 Характер розподілу кількості малих, середніх та великих підприємств у Львівській області залишається незмінним – третину ринку займають малі підприємства з обмеженими можливостями росту та неспроможними запропонувати кар’єрне зростання молоді

Найбільшими видами економічної діяльності за кількістю зайнятих є сільське господарство, промисловість і торгівля.

Сільське господарство залишається важливою складовою економіки регіону, але його частка у ВВП неухильно зменшується і на сьогодні наближається до середньоукраїнського показника – 10% (мал. 2.8).

Мал. 2.8. Структурна динаміка зайнятих на підприємствах області: галузевий розріз
За обсягом сільськогосподарського виробництва Львівська область належить до середнього сільського господарства. Оскільки зайнятість у сільськогосподарському виробництві досить обмежена, продуктивність на душу населення досить висока.

Частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальній доданій вартості становить 9%. У структурі сільськогосподарського виробництва області переважає частка власного виробництва – близько 70 відсотків. Цим сільське господарство області значно відрізняється від більшості регіонів України.

Продукція сільського господарства в загальному обсязі виробництва продукції сільського господарства займає 61 %, тваринництва — 39 %.

Львівщина є дуже інвестиційно привабливим регіоном для інвесторів, оскільки входить до ТОП-10 регіонів Східної Європи за оцінкою «Європейські міста та регіони майбутнього» журналу FDI.

 за ефективністю інвестованого капіталу;

 за стратегією залучення прямих іноземних інвестицій;

 за ефективністю фабричної оренди.

У 2020 році область посіла перше місце в оцінці інвестиційної привабливості регіонів України, встановленій Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Львівська область посідає лідируючі позиції за «м’якими факторами»: бізнес-середовище, відкритість влади, правила та норми .

Це свідчить про величезний потенціал для інвестицій у місті. Відносно низькі зарплати та велика кількість студентів дають змогу західним інвесторам відкривати нові компанії та галузі, де можна отримати якісну роботу за значно нижчу вартість (порівняно з іншими містами України та містами Східної Європи).

Інвестиції залучено до 673 компаній столиці. Станом на 1 жовтня 2013 року обсяг прямих іноземних інвестицій з розрахунку на одне підприємство у Львові становив 1,2 млн дол. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ.

Більше трьох чвертей іноземних коштів надали партнери з чотирьох країн: Польща – 299 тис. дол. США, Австрія – 144 тис. дол. США, Кіпр – 119 тис. дол. США, США – 71 тис. дол. (Мал. 2.12).

Мал. 2.12 Обсяг іноземного капіталу, у %.
Пріоритетними напрямами інвестування є розвиток інфраструктури (транспорту та зв'язку), промислового виробництва та торгівлі.

За січень-вересень з підприємств Львівської області стягнуто 80,7 тис. дол. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ. прямі іноземні інвестиції, які становлять 83,6% економічних надходжень Львівщини. Порівняно з січнем-вереснем іноземні інвестиції менші на 54,3 відс.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області за загальний період інвестування становив 817,2 тис.дол. США. На Сполучені Штати припадало майже дві третини загального обсягу регіону. За підрахунками, на одного мешканця Львівщини припадає 1084 грн., що у 2,2 рази перевищує середньообласне значення цього показника.

Загалом, з урахуванням переоцінок, збитків та курсових різниць, загальна сума іноземних активів у Львівській області за січень-вересень 2014 року зросла на $66,1 тис. США. або збільшився на 8,8%.

Певний позитивний вплив на економіку справили обсяги інвестицій в економіку, особливо області. До Львівської області надходять капітальні .

За останні 20 років демографічний розвиток Львівщини характеризується поступовим скороченням населення, особливо у сільській місцевості.

Порівняно з результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність населення області зменшилася на 85,6 тис. осіб, або на 3,3 % (по Україні – 2,823,5 тис. осіб, або на 5,8 %), у тому числі міського населення на 13,9 тис. осіб (0,9). %), у сільській місцевості – у 71,7 тис. осіб (6,7 %)

У молодших вікових групах гендерна піраміда населення виглядає відносно симетрично. Це свідчить про те, що різниця у співвідношенні чоловічого та жіночого населення у Львівській області значною мірою зумовлена дисбалансом населення старшого віку. Різниця між чоловічим і жіночим населенням найбільш помітна у віковій групі старше 60 років, де чоловіків майже вдвічі більше, ніж жінок (мал. 2.15).

Мал. 2.15 Розподіл населення Львівської області за віком
У віковій групі 48-54 та віковій групі 69-76 спостерігається розширення графіка, причому більше за рахунок жіночої частини населення.

З 2008 по 2014 роки демографічний тягар працюючих збільшився за рахунок неповної зайнятості та старшого працездатного населення. Фактична чисельність працездатного населення нижча за чисельність населення у віці 16-59 років, а демографічне навантаження є високим.

Сьогодні демографія негативна. За останні шість років народжуваність на Львівщині нижча за смертність

Проте варто зазначити, що природний приріст Львова вищий за середньоукраїнський.

У Львівській області 766 дошкільних навчальних закладів. Загальна середня освіта представлена 1399 загальноосвітніми навчальними закладами.

До системи професійно-технічної освіти Львівщини входять 58 професійно-технічних навчальних закладів та 3 заклади (Львівський обласний центр професійно-методичної освіти та методичний центр, Львівський обласний технологічний корпус, Львівський міський будинок естетичного виховання). ).

Фахівців з вищою освітою готують 44 коледжі.

Медичну допомогу населенню області надають 348 закладів охорони здоров’я та 1007 ФАПів.

В області працює 9 театрів на 3800 місць. Важливе значення для розвитку культурного життя області мають музеї, з яких на Львівщині працюють 53 установи та 7 історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Мережа закладів культури клубного типу налічує 1349 клубів і будинків культури на 238,3 тис. місць, у тому числі в сільській місцевості 1257 закладів на 203,9 тис. місць. Населення області обслуговують 1343 публічні та універсальні бібліотеки, що становить майже 6,5 % від усіх відібраних закладів України.

На Львівщині функціонує 73 мистецьких ДНЗ.

Рівень забезпеченості об’єктами соціальної інфраструктури на 1000 жителів області свідчить про нерівномірність розміщення в різних адміністративно-територіальних одиницях області.

У Львівській області завжди велика кількість студентів ВНЗ (мал. 2.18).

Мал. 2.18 Кількість студентів тис. чол.

Львівщина відчуває брак кваліфікованих кадрів, які б відповідали потребам ринку. Так сказали 28% опитаних власників бізнесу .

Активи в інфраструктурному секторі регіону часто виснажені та потребують значних інвестицій у реконструкцію. Деякі з цих проблем вдалося вирішити (особливо міські дороги), інші значно зменшилися завдяки зусиллям місцевої влади (проблема водопостачання міста майже вирішена. Лише в окремих місцях, де водопостачання ). недостатньо).

33 громадські молодіжні організації фінансово підтримали молодіжні програми та заходи, уклали договори та організували 161 захід, а саме:

 35 заходів, що сприяють здоровому способу життя;

 62 навчально-тренувальних табори для дітей та молоді;

 34 виховних заходів;

 26 культурних заходів;

 4 інформація.

На капітальний ремонт приміщень районних дитячо-юнацьких клубів з міського бюджету виділено 299,8 тис. грн.

Мал. 2.19 Надходження місцевих податків зборів за 11 місяців 2012-2014 рр., тис. дол. США. Джерело 40

Бюджет поки що обмежений щодо фінансування розвитку міст. Майже 80% бюджету витрачається на забезпечення основних потреб мешканців та виплату заробітної плати (мал.. 2.20).

Мал. 2.20 Структура видатків обласного бюджету
Міський бізнес продовжує працювати на межі збитковості.

Наразі важливими залишаються два сектори послуг, які потребують термінових заходів.

 Освіта – недостатнє фінансування, майже не оновлюється матеріально-технічна база;

 Утилізація сміття (залучення інвесторів для будівництва сміттєзвалища займає 10 років, але лише за останні роки в цьому питанні відбулися значні зміни).

Серйозними залишаються проблеми, пов'язані з ненаданням повного спектру послуг населенню.

 висока частка тіньової економіки та низька заробітна плата в бюджетних установах призводять до певного рівня корупції;

 Необхідність залучення державних органів до процесу ліцензування створює величезні затримки в документації на місці та сприяє корупції.

Екологічний стан Львівської області є задовільним порівняно з середньоукраїнським. За середньою концентрацією забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (Air Pollution Index - за IZA) рівень забруднення вважається високим, але він у 1,5 рази нижчий від середнього по Україні. відносно низька концентрація потужностей важкої промисловості в регіоні, що є основним чинником забруднення атмосферного повітря. Однак основним недоліком є відсутність комплексної системи моніторингу якості повітря в регіоні.

За показниками захищеності територій, які свідчать про стан збереження біорізноманіття та формування національних екомереж, Львівщина не поступається середнім показникам по Україні, і протягом останніх років спостерігається стабільна тенденція. підвищити рівень захищеності та залісненості території області (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Ключові показники стану довкілля у Львівській області

Показник	Львівська область		Україна		Позиція Львівської області
Індекс забруднення атмосфери	5,6 - підвищений		8,7 - високий		Сильна
Показник заповідності станом на	7,2%		6,05 %		Сильна
Коефіцієнт екологічної стабільності землекористування	0,55 (середньо стабільна)		0,41 (стабільно нестійка)		Сильна
Утворення / розміщення відходів I-IV класу небезпеки у ., тис. т	3350,371	2554,815	450726,8	289627,4	Нейтральна

Дж Оцінка стану зсувів шляхом розрахунку коефіцієнта екологічної стійкості землекористування зумовлена помірно стабільним станом землекористування на території Львівської області, який знаходиться на досить високому рівні. антропогенного навантаження на земельні ресурси, але менше середньоукраїнського.

Проте, незважаючи на відносно стабільну екологічну обстановку порівняно з іншими регіонами України, існують такі екологічні проблеми, як забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, нецільове використання та накопичення побутових і промислових відходів, порушення водно-гідрохімічного режиму річок. Львівщина характеризується низькою якістю питної води, зумовленою підтопленням територій області та області, забрудненням підземних вод, низьким рівнем екологічної культури населення. Необхідно стабілізувати та відновити екологічну рівновагу в зоні впливу підприємств гірничо-хімічної промисловості Львівської області, оскільки ця галузь має значний антропогенний вплив на довкілля. призводить до деградації землі та пошкодження.

Отже, реалізація програми соціально-економічного розвитку дала такі можливості.

 зниження рівня безробіття та підвищення рівня зайнятості населення;

 збільшення доходів населення, що в свою чергу призводить до зростання рівня життя та рівня життя;

 збільшення можливостей фінансування регіональних і місцевих соціальних програм та надходжень до місцевого бюджету;

 покращити умови індивідуального розвитку, які заохочують людей жити та працювати в регіоні без еміграції за кордон;

 зниження соціальної напруги в суспільстві та підвищення довіри громадян до регіональної та місцевої влади.

Також проаналізовано відповідність стратегічних завдань Львівщини основним напрямам розвитку. Поля зі стабільністю, внеском або пов’язаними зв’язками позначені знаком «х» (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Узгодженість стратегічних цілей Львівської області з ключовими секторами розвитку

Сектори	Стратегічні цілі (Львівщина)
Сектори	1. Зменшення економічних дисбалансів	2. Розвиток сільських територій	3. Розвиток туристичного та рекреаційног о потенціалу	4. Підвищення якості життя населення	5.Поглиблення Євроінтеграційних процесів
Економіка і торгівля	X	X	X	X	X
Промисловість та інфраструктура	X	X		x	x
Сільське, лісове господарство, харчова промисловість	x	X	x	x	x
Транспорт і дороги	x	x	X	X	x
Екологія й природні ресурси	x	X	X	X	x
Освіта й молодь	x	x	x	X	x
Здоров’я, соціальний захист, сім’я і дитина			x	X	x
Культура і туризм	X	x	X	X	X
Обмін інформацією	X	X	X	X	X
Комунальне господарство	x	x	x	X	x
Територіальний розвиток, земля і кадастр	X	X	x		x

Примітка: Велика буква "X" означає більшу узгодженість /зв'язок, аніж маленька "х".

Стратегія розвитку Львівської області відповідає: Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, регіональним економічним, соціальним, екологічним, інфраструктурним, територіальним та іншим питанням регіонального розвитку. Середньострокове та короткострокове національне стратегічне планування регіонального розвитку узгоджується з процесом стратегічного планування розвитку регіонів, районів і міст на основі розроблення та затвердження відповідних стратегічних документів. Стратегія розвитку Львівської області узгоджується зі схемою генерального плану території України, схемами планування різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, а також стратегією місцевого розвитку (стратегія розвитку міст та районів України).

1 2 3 4 5

скачати