Ім'я файлу: Альфа.docx
Розширення: docx
Розмір: 691кб.
Дата: 27.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
вайбер.docx
Розширення: docx
Розмір: 691кб.
Дата: 27.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
вайбер.docx
Рис. 3.2 Категорії керівників страхової компанії
Усі зазначені в рис. 3.2 особи мають відповідати відповідним вимогам, які в себе включають: необхідних задля розуміння характеру здійснюваної діяльності, професійну придатність - наявність відповідного досвіду та знань, притаманних їй ризиків та відмінного виконання зазначених функцій;
Здійснювати постійний моніторинг за відповідністю директорів страхової компанії, а також осіб, які відповідають за основні функції, встановленим кваліфікаційним вимогам. Надати право національному банку вимагати заміни керівників страхової компанії а також осіб, які відповідають за ключові функції, у випадку їх невідповідності кваліфікаційним вимогам.
Окрім того, в страхових компаніях необхідно впровадити оцінку колективної придатності самих органів управління та контролю. Наявності в членів контролю та органів управління страхової компанії загальних навичок, знань, управлінського та професійного досвіду, які необхідних для розуміння усіх аспектів роботи страхової компанії, реальної оцінки властивих для компанії ризиків, прийняття урівноважених рішень, а також контролю за діяльністю страхової компанії та збереження ефективного управління.
Стосовно важливих страхових компаній (в залежності від їх розміру, ризиковості діяльності тощо) застосовувати більш серйозні вимоги щодо корпоративного управління.
Зокрема, це стосується участі незалежних начальників в наглядових радах страхових компаній, що наддасть змогу проводити посилений контроль за операційною роботою компанії, реалізацією її стратегії та бізнес-плану, а також передбачатиме виявлення незалежної частини системи противаг та стримувань в компанії, що здійснять посилений захист користі страхувальників.
Створення ефективної системи внутрішнього контролю та управління ризиками
Схема внутрішнього контролю та управління ризиками в загальному повинна забезпечувати моніторинг, виявлення, контроль, мінімізацію та
звітування всіх важливих ризиків для роботи страхової компанії з врахуванням її об'єму, виду, складності, характеру зроблених нею операцій, профілю ризику та організаційної структури.
Система управління ризиками повинна бути розроблена задля:
оцінки ризиків, які компанія братиме на страхування (андерайтинг), та формування резервів;
управління ризиками концентрації та ліквідністю;
інвестиційної діяльності;
операційного ризик-менеджменту;
інших інструментів зниження ризиків та перестрахування.
Встанови вимоги до організаційної системи внутрішнього контролю, а також системи управління ризиками в перестрахових і страхових компаніях та здійснюватиме контроль їх дотримання.
Нормативи та платоспроможність
Вимоги до капіталу
Згідно з законодавства України страхова компанія, яка працює з видами страхування іншими, ніж страхування життя, має мати капітал розмір який не менше ніж 1 млн євро, а СК, яка займається страхуванням життя, - не менше ніж 10 млн євро. Такі умови створюють надмірну у можливості доступності до ринку для компаній, що займаються страхування життя. Окрім того, не є економічно виправданою прив'язка мінімальних вимог до іноземної валюти. Статутний капітал спеціалізованого перестраховика та страховика формується на момент виникнення тільки грошовими коштами.
Необхідно встановити до статутного капіталу такі вимоги:
для страховиків, які здійснюють страхування інше, ніж страхування життя ("non-life") - 34 млн грн для;
для страховиків, які здійснюють страхування життя ("life") - 48 млн
грн;
для страховиків, які здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, за ризиками відповідальності, страхування поруки та кредиту.
Спеціалізований перестраховик або страховик змушений виконувати вимогу стосовно мінімального розміру капіталу (MCR) та потрібного платоспроможного капіталу (SCR).
Мінімальні вимоги до капіталу (Minimum Cаpitаl Requirements, MCR) - це розмір капіталу, який забезпечує виконання спеціалізованим перестраховиком та страховою компанію своїх зобов'язань на протязі наступних 12 місяців з огляду на ймовірність їх настання.
Для забезпечення платоспроможності вимогами до капіталу (Solvency Cаpitаl Requirements, SCR) є - розмір капіталу, котрий спеціалізований перестраховик та страхова компанія має підтримувати для покриття усіх ризиків, які необхідні, і який дає гарантію забезпечення усіх зобов'язань страховика протягом майбутніх 12 місяців, виходячи з припущення про вищу ймовірність їх настання порівняно з вимогами до MCR.
Оцінка адекватності сформованих резервів та вартості активів.
Для оцінки платоспроможності в першу чергу необхідно надати коректну оцінку адекватність оцінки резервів та вартості активів страхових компаній.
Підвищити вимоги до можливих активів страхових компаній. Активи, що покривають резерви, повинні бути ліквідними та високоякісними для забезпечення необхідності здійснення страхових компенсацій. В подальшому за проведення аудиту фінансової звітності та провадження МСФЗ забезпечить відповідне відображення гідної вартості активів, що знаходяться на балансі страхової компанії.
Звертати пильну увагу на підходи до здійснення оцінювання резервів страховими компаніями. Також, необхідно зробити норми та рекомендації до процедур оцінки обов'язкових резервів. Детально регламентувати розрахунок технічних резервів для окремого сегмента ризику, який
скрадатиметься із суми кращих попередніх розрахунків розміру виплат і платежів та загальної суми маржі ризику. Також за потреби здійснювати перевірку внутрішніх положень та методики страхових компаній щодо розрахунку резервів.
Регулятору приділяти належну увагу оцінці пасивів та активів страховика. визначить чіткі дії страховика у випадку невиконання вимог до платоспроможності, включаючи виконання та розробку плану відновлення рівня достатності капіталу.
Пруденційний нагляд
На сьогоднішній день пруденційний нагляд за роботою страхових компаній відбувається на реактивній основі. Це не надає можливості своєчасно виявлення ризиків в діяльності компаній, що може призвести до компитентного нагляду, та може призвести до зниження ліквідності або платоспроможності страхових компаній, а деколи навіть вихід страховика з ринку.
Здійснювати проактивний ризик- орієнтований пруденційний нагляд за фінансовими установами. З метою оцінити поточні та платоспроможності в майбутньому виявленням потенційних та наявних ризиків для платоспроможності на початкових етапах для своєчасного вжиття необхідних заходів. Це наддасть змогу страховику зосередитись на зменшені виявлених ризиків, якісного управляти ними та вчасно виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками.
Здійснювати наглядову оцінку (Supervisory Review), особливо, системи внутрішнього контролю та корпоративного управління, практик розрахунку технічних резервів, системи управління ризиками, інвестиційної політики, ліквідності та достатності капіталу. За отриманими результатами загальної наглядової оцінки визначати комунікація зі страховою компанією та інтенсивність нагляду щодо такої оцінки.
Здійснювати нагляд на консолідованій основі, який полягає в оцінці впливу роботи групи на кінцевий результати діяльності спеціалізованого
перестраховика чи страхової компанії, виявлення потенційних та поточних ризиків.
Належна ринкова поведінка та захист прав споживачів
Захист прав споживачів передбачає структуру регуляторних та законодавчих вимог щодо відхилення реалізації посередниками та страховиками продуктів, які не можуть відповідати потребам клієнтів; обіцяння нереалістичних вимог; оманливих практик з урегулювання претензій; неповноцінного розкриття дійсної вартості продуктів; практики стимулювання продажів та обманливої реклами.
Вимоги до розкриття інформації повинні передбачати обов'язкове доведення до споживача, а саме, вичерпних відомостей про розмір страхової премії та умови договору страхування, коректну дату, або період, коли премія підлягає сплаті, або наслідки, коли її взагалі не сплачено або сплачено з затримкою. Серед інших вимог також необхідно розкриття вартості страхового продукту відокремлена від інших продуктів або послуг у випадку пакетних продажів, обов'язкове відображення вартості комісій, які повинні додаватися до або відніматися від встановленої премії, та які небуть інші комісії, які необхідні сплаті споживачем.
У договорі повинно міститися однозначне та чітке розкриття моментів, коли страхове покриття закінчується та починається, включаючи з можливим термінами відмови від страхового договору (cooling-off period); в договорі вказання конкретних ризиків застрахованого, а також тих ризиків, які не покриваються договором; точне розкриття та визначення інформації про нестандартні або суттєві обмеження чи виключення в договорі.
Перше місце займає система вирішення суперечливих питань зі споживачами, особливо з механізмом перевірки настання страхового випадку і здійснення виплат. Дана система повинен бути своєчасно доведена до споживача для розуміння простим шляхом та з зрозумілими встановленими обмеженнями.
Велику увагу приділяти розвитку добросовісності поведінки та належної практики надання страхових послуг щодо власників та страхувальників страхових полісів. Отже, пруденційний нагляд повинен включати і нагляд за ринковим поводження страхових компаній, страхових посередників та перестраховиків з застосуванням приладів захисту прав споживачів послуг таких компаній.
Для страхових агентів та страхових брокерів - юридичних необхідно встановити окремі вимоги до організації грошових мас, які проходять через страхового посередника, зокрема встановити необхідність розкривання фінансової звітності та інформації щодо ринкової поведінки страхового посередника.
Фінансовий моніторинг
Здійснювати регулювання відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". в області фінансового моніторингу за метою недопущення використання послуг страхових компаній, відмивання коштів фінансування тероризму
Нагляд в області фінансового моніторингу повинен бути ризик - орієнтованим. Перевірятиме, чи створено в страховій компанії службу, здатну гідно виявляти, контролювати і управляти ризиками відмивання(фінансування) тероризму, також забезпечити своєчасне виявлення незрозумілих операцій клієнтів.
Зовнішній аудит та звітність
Використовуватиме власну автоматизовану систему звітності з стандартів інформаційної безпеки та застосуванням сучасних технологій. Побудова системи повинна передбачати спрощення процесу подання та формування звітності в стандартному форматі.
Періодичність надання регуляторної звітності треба збільшувати. Надалі розглядати можливість збирання гранулярних даних з
впровадженням сучасних ІТ-технологій, що наддасть змогу більш частіше та глибше проаналізувати та оцінювати ризики страхових компаній, дотримання ними неоюхідних вимог, а страховим компаніям - зосередити витрати на підготовку та подання звітів.
Аудит фінансової звітності спеціалізованих перестраховиків та страхових компаній є важливим доданням до процесу нагляду за роботою страхових компаній
Національний банк як основний регулятор розраховує на належне виконання та комунікацію аудиторами страхових компаній власної роботи встановленої в Міжнародних стандартів аудиту (ISА) та законодавства України.
Припинення діяльності та вихід з ринку
За рішенням регулятора вихід з ринку страховика може бути як примусовим, так і добровільним. Свідомий вихід з ринку може здійснюватись методом реорганізації, припинення діяльності та ліквідації страхової компанії без ліквідації юридичної особи
Основні позиції, які необхідні для правильності виходу з ринку страхової компанії, повинні передбачати таке:
підстави для віднесення страхової компанії до категорії неплатоспроможних та підстав для позбавлення ліцензії потрібно закріпити на рівні закону;
була можливість призначення тимчасової адміністрації або куратора в страхову компанію в випадку віднесення її до класу неплатоспроможних. Даний інструмент в першу чергу потрібний для ефективного та швидкого вжиття заходів щодо захисту інтересів клієнтів та стабілізації фінансового стану компанії;
можливість передачі портфеля договорів страхової компанії другій страховій компанії. Доручення частини або всіх зобов'язань та активів страховика проходитиме тільки за згоди Національного банку, який повинен
брати до уваги фінансовий стан компанії і набувача, який передає страховий портфель.
Процес виходу страхової компанії з ринку в основному спрямований на захист прав споживачів страхових послуг і забезпечення як найбільш можливого обсягу виконання страховою компанією її зобов'язань перед кредиторами та клієнтами.
В подальшому Національний банк повинен розглядати питання створення механізму гарантування виплат за рахунок довгострокового страхування життя.
Законодавчі зміни
Задля реалізації нової моделі нагляду та регулювання необхідно розробити проект законів та інших нормативно-правових актів, які основуються на основних потребах законодавства ЄС до перестраховиків та страхових компаній, та враховуватимуть особливості страхового ринку України.
На етапі набуття функцій регулятора Національному банку зосередиться на розробленні пропозицій до:
проекту Закону України "Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг";
проекту нової редакції Закону України "Про страхування";
проекту нового Закону України "Про страхову дистрибуцію";
змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також Національному банку необхідно працювати над розробкою внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють обов'язкові види страхування.
На етапі виконання функцій регулятора Національному банку працювати над розробленням пропозицій до:
проекту Закону України "Про механізм гарантування виплат за договорами довгострокового страхування життя";
проекту Закону України "Про обов'язкове страхування відповідальності перевізника".
Новим напрямком формування страхового ринку є діджиталізація, що передбачає велику кількість технологій в поєднанні із телекомунікаційними системами, сприяє поліпшенню обслуговування як страхових організацій, так потенційних клієнтів і діючих страхувальників. Умови, що допомагає розвитку діджиталізації на страховому ринку, і є створення фактично нововведеного цифрового громадянства, яке ьазується на використанні різних діджитал-технологій. На вітчизняному страховому ринку в сьогоднішньому форматі можна відокремити такі основні тенденції діджиталізації:
Лише розпочав упроваджуватися даний процес на страховому ринку, поява новітніх технологій в роботі страхової організації свідчить про наміри страховика щодо більш ефективного розвитку власного бізнесу. Діджиталізація набагато активніше вводиться в сфері «non-life» страхування, і це є закономірним процесом, оскільки український страховий ринок сконцентрований саме в цій сфері.
Система діджитал-страхування постійно розширюється, в склад якої входить цілий сукупність технологій, що пропонують страховики своїм безпосереднім клієнтам: придбання та замовлення страхового договору онлайн, страховий калькулятор, консультація онлайн, онлайн-оплата за укладений договір страхування, консультація в відеорежимі та інші. Перші признаки діджитал-страхування появилися близько 15 р. тому, саме коли уперше в Україні окремими банками були присогласено послуги страхування онлайн. На даний момент взаємодія банків та страхових компаній в системі Інтернет-страхування тільки вдосконалюється та поглиблюється.
Створення системи мобільного страхування завдяки створенню мобільних додатків. Наша тенденція всього лиш розпочала створюватись декілька років тому і прогнозується, що буде посилюватись співпраця ІТ- установ та страхових копаній, які робитимуть мобільні додатки як задля фахівців страхових компаній за різними напрямками, так і для споживачів страхових послуг. Причому створення системи мобільного страхування слуговатиме уменшенню витрат страховика на роботу страхових агентів, а отже, результатом цього стане скорочення працівників страхових компаній.
В сфері страхового бізнесу використання хмарних технологій сприяє збереженню баз даних страхової організації навіть за умов вилучення серверів страховика. та «рейдерських атак» Хмарні технології в поєднанні із телематикою сприяють створенню баз даних та збільшення інформації по клієнтах страхової компанії.
Запровадження телематики у межі страхового бізнесу. Телематика в страховому бізнесі сприяє визначенню оптимально-ефективної страхової премії. Тоді організація взаємодії є вигідною як для клієнта страхової компаній, так і для страховика: перший одержує зменшення вартості страхового договору, а другий може зменшити ймовірність настання страхового випадку.
Запровадження автоматичних систем перевірки договорів страхування слугує покращенню системи обслуговування клієнті і уникнення шахрайських дій в страхових компаній.
Кожен новий день повинен приносити нові діджитал-технології. Вже скоро той час, коли появляться не тільки віртуальні банки, но і віртуальні страхові компанії. Як тільки будуть розширювати кількість операцій, які можливо зробити завдяки мобільному додатку. Окрім позитивних сторін, ді- джиталізація приносить і нові загрози, оскільки оцифрування призводить до відкритості страхового ринку, що потребує створення системи захисту від кібер-ризиків. Тому дальші дослідження будуть відноситись до вивчення саме ризиків в світі діджитал-страхування.
Національний банк чекає, що нагляд за ринком страхування та впровадження нової моделі регулювання допомагатиме досягненню даних цілей:
підвищення ліквідності, стійкості та капіталізації страхових компаній; диверсифікація, посилення конкуренції та страхових продуктів на
ринку страхових послуг;
забезпечення найкращих стандартів захисту права власників полісів та споживачів страхових послуг;
підвищення його привабливості для інвесторів та прозорість функціонування ринку страхування.
Перелічені зміни забезпечать підвищення довіри споживачів до страхового ринку та його більш глибоке проникнення на ринок фінансових послуг.
Зазначене бачення та пропозиції регулятора не являються остаточними а також підлягають обговоренню з е учасниками ринку страхування та експертами для пошуку найкращих способів врегулювання окремих питань діяльності страхових компаній.
Національний банк співпрацює в напрямку з міжнародними фахівцями, представниками Верховної Ради України, Нацкомфінпослуг та ринку страхування.
Метою даної співпраці є запровадження нормативно-правових актів, законопроектів і супровідних документів для нагляду та врегулювання за ринком страхування.
Національний банк проводить постійні зустрічі з експертами та представниками ринку для того, щоб побачити їхню думку щодо вирішення виниклих проблем.
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 15