26
українським ученим О. Загнітком, який узагальнив та систематизував значну кількість конотацій цього поняття, що існують у сучасних мовознавчих студіях.
Вчений доводить двоаспектність розуміння дискурсу. З одного боку, це мовний процес, що відтворює та формує комплексні лінгвістичні структури,
компонентами яких є висловлювання та групи висловлювань, пов'язані
дискурсивними операціями; з іншого – найкомплексніша лінгвістична структура, що перевищує за обсягом пропозиції. На сьогоднішній день до кінця не з'ясованими та дискусійними залишаються питання співвідношення тексту та дискурсу. І. Руберт виділяє три основні підходи щодо термінологічної проблеми
«текст – дискурс. Вчена зазначає, що низка вчених ототожнюють ці поняття,
інші – розмежовують за відповідними параметрами, треті – включають тексту поняття дискурс [11]. Аналіз дискурсу неможливий без дослідження поняття
«контексту», що є головним та визначальним фактором для розуміння будь-якого тексту. Зауважимо, що контекст є досить складним об'єктом для наукового опрацювання, про що свідчить велика кількість різних тлумачень цього терміну. Вчена І. Біскуб трактує контекст як соціальну основу дискурсу,
наголошуючи, що саме контекст «оживляє» дискурс, робить його реалізацію результативною та соціально маркованою. Когнітивна природа контексту обґрунтовується представниками різних шкіл дискурсивного аналізу. Так, Т. ван
Дейк та Р. Водак визначають контекст як ментально представлену структуру тих характеристик соціальної ситуації, які є релевантними для творення та розуміння дискурсу. Пісенний дискурс як об'єкт лінгвістичного аналізу в останні десятиліття привертає увагу зарубіжних та вітчизняних вчених. Огляд сучасних наукових джерел дозволив виділити основні підходи щодо визначення поняття пісенний дискурс, охарактеризувати функції та жанрові особливості
пісенних текстів. Пісенний дискурс як об'єкт лінгвістичного аналізу в останні
десятиліття привертає увагу зарубіжних та вітчизняних вчених. Огляд сучасних наукових джерел дозволив виділити основні підходи щодо визначення поняття пісенний дискурс, охарактеризувати функції та жанрові особливості пісенних текстів. О. Шевченко у дослідженні «Тематичне своєрідність пісенних текстів

як спосіб реалізації функцій пісенного дискурсу виділяє такі параметри:
функціональний аспект, тематичну специфіку та належність до певної групи концептів. Вчена виділяє три основні жанри пісенних текстів: рок, реп та поп.
Вчена зазначає, що пісенний дискурс рок-жанру спрямований на реалізацію апелятивної функції, яка орієнтована на вербалізацію концептів поведінкової
групи,
зокрема концепту
«нонконформізму».
У
текстах рок-жанру пропагуються відповідні цінності представників молодіжної субкультури як:
спонтанність,
природність;
свобода особистості
від конформістських умовностей, громадських принципів та стереотипів; різниця між поколіннями.
О. Шевченко стверджує, що основна функція репу – експланаторна, тобто орієнтована на розкриття соціальних концептів, таких як расизм та влада. У
текстах реп-жанру простежується девальвація цінностей культури конформістського суспільства. На думку дослідниці, у пісенному дискурсі
попжанра найчастіше представляється низка емоційних концептів, центральним
із яких є концепт «кохання». Отже, емотивна функція домінантна цьому жанрі.
Аналіз теоретичних наукових джерел з проблеми пісенного дискурсу доводить,
що у
лінгвістичних студіях пісенний дискурс розглядається як багатокомпонентне явище з низкою характеристик, втілених у жанрових особливостях та функціональному інструментарії, за допомогою яких досягається головна мета пісенного дискурсу – донести основні ідеї автора,
емоційно вплинути , сформувати його соціальну позицію та ціннісні орієнтири
3.2.Основні тенденції розвитку сучасного українського пісенного дискурсу
Як і будь-який вид мистецтва, музика відображає в собі мову напевному історичному етапі та передає знання про неї наступним поколінням; водночас вона представляє духовно-культурний рівень нації (отже, і стан мови)
сучасникам, світовій спільноті. Тому природно, що пісня має вбирати лише найкращі мовні традиції, стежити за їхньою чистотою та одночасно зберігати своє художньо-естетичне призначення. Культура мови в українському музичному просторі має не меншу значущість, ніж у літературі, кіно, засобах

28
масової інформації. У вітчизняному мовознавстві є праці про мовне наповнення фольклорних пісень, проте немає спроб проаналізувати численні порушення норм культури мови та мовлення у текстах сучасних музичних композицій.
Пісня завжди займала важливе місце у духовно-культурному житті українського соціуму. Саме в пісенному мистецтві жила наша мова під час заборон та переслідувань. На основі фольклорних пісень було написано багато літературних творів, тому відшліфована фольклорна мова ставала літературною,
входячи в активне повсякденне вживання. Тому досі музичне мистецтво має
важливе значення у відродженні та актуалізації мистецьких цінностей, в
інтеграції та культурному розвитку українського суспільства. Сучасна українська пісня має велику популярність. Про це свідчать численні перемоги наших виконавців на вітчизняних та міжнародних конкурсах. Але чи завжди пісня формує позитивний імідж українського суспільства та його культури?
Часто сучасна музика втрачає своє первісне художньо-естетичне призначення та демонструє зразки мовлення так званих мовних низів. Вона вбирає в себе простору і сленгову, запозичену та кальковану лексику, орфоепічні та синтаксичні помилки. Варто згадати і про те, що молодь зазнає серйозного впливу своїх кумирів, успадковує їхні манери, звички та, природно, мову.
Зауважимо, що значна частина підлітків віддає перевагу закордонній музиці,
адже сучасні радіокомпанії та телеканали не вважають за потрібне популяризувати національний музичний продукт. Складні соціокультурні
обставини породжують процеси, що нищать справжню пісенну традицію,
замінюючи її масовою поп-культурою. Українська музика стає одноманітною,
неоригінальною. Часто вона трагне до копіювання російських музичних традицій. А та маленька частка україномовних композицій, яка знайшла свого слухача, поступово змінює ситуацію, хоч і не характеризується високою мовною якістю. Предметом дослідження ми обрали тексти пісень трьох українських гуртів, музика яких відома далеко за межами України – Океану Ельзи»,
«Скрябіна», «Бумбокса». Океан Ельзи» – це культова українська рок-група,
створена 1994 р. у Львові. Лідером та вокалістом гурту є Святослав Вакарчук.

29
Публіка та критики не раз визнавали цей колектив найкращим рок-гуртом і
найкращим гуртом СНД та Східної Європи. Географія їх виступів надзвичайно широка – Єкатеринбург, Сочі, Москва, Санкт-Петербург, Тула,
Ростов-на-Дону, Краснодар, Самара, Чита, Мінськ, грецький острів Родос, Рига,
Таллін, Одеса, Дніпропетровськ, Калуш – це далеко не повне список лише за минулий рік. Саме з цим гуртом повязана перша в Україні online-трансляція живого концерту на сайті YouTube – це була презентація нового проекту
С.Вакарчука Брюссель, яку дивилися понад 100 тисяч глядачів: від України до Франції, від США до Росії, від США Ізраїлю до Португалію [10]. У своїх піснях музиканти використовують патріотичні ідеї, пропагують українські та
європейські цінності, встановлюють нові стандарти української музики.
Проаналізуємо пісні гурту за загальними нормами української мови –
лексичними, граматичними, стилістичними, орфоепічними. Слід зазначити, що орфографічний рівень був прийнятий до уваги, оскільки їх композиції
передусім сприймаються на слух. Загалом текстовий матеріал пісень «Океану
Ельзи» не має у своєму складі численних ненормативних утворень, але в найпопулярніших з них автор часто вживає російське слово таємна замість нормативного таємниця, наприклад: «Таємницею жив би я (Друг, « Ти була моєю таємницею» (На лінії вогню»), «Скільки таємниці носили, алея знатиму таємницю твою (Небо над Дніпром») У пісні «Зелений чай, що вийшла в новому альбомі Брюссель, слову кав'яр надано нового значення, оскільки в
Академічному тлумачному словнику української мови зафіксовано лише одне значення цього слова, яке зараз застаріле – ікра. У контексті пісні ж він уживаний у значенні варить каву» («Горить ліхтар, не спить кавник, він варить каву, але сам. В українській мові є випадки, коли у такий спосіб утворювалися нові значення, наприклад кавун – любитель кави. Тому можна говорити про виникнення своєрідного новоутворення чи актуалізації нового значення. У пісні
«Дощ» використано скальковане з російської мови слово виключити (Наш декаданс виключить світло»), якому відповідає нормативне українське словосполучення вимкне світло. У тексті Там, де нас нема зустрічаємо дивне

30
поєднання дієслова та іменника: Там, де нас нема, там не падає зима з неба».
Враховуючи те, що в наступній пропозиції йдеться про атмосферні явища, а не пропори року («Тільки там, де нас нема менше льоду, ніж тепла, можна припустити, що йшлося не так про зиму, як про сніг. Тим більше, що вираження падаючого снігу є нормативним в українській мові. Зустрічаються у композиціях групи та деякі граматичні неточності, зокрема порушення морфологічних норм. У пісні «Вище неба фігурує словосполучення не даш
(«Мені би тікати, але ж тине даш»). Очевидно, що тут слід вживати правильну особисту форму дієслова – тине даси. Це стосується і слова заглянь у пісні
«Ніколи»: «Хочеш пиши, / Або дзвони, / буде такого, як було, / Та все ж загляни. Правильною граматичною формою дієслова наказового способу заглянути є заглянь. У текстах також часто використовується граматично неправильне дієслово налия, зокрема у пісні Без бою – Я налию собі, я налию тобі вина. Правильна особиста форма дієслова налити – наллю. Автор пісні На лінії вогню» неправильно вжив закінчення у фразеологізмі не по зубах. Так, "Океан Ельзи" співає з типовою граматичною помилкою: «Який не по зубам менi». Цікавий фразеологізм знаходимо і в пісні "В останній момент",
який не зафіксований у фразеологічних словниках - бити на совість ("В
останній момент немає коли Боятися чи бити на совість"). Широкий контекст дозволяє припустити, що тут можливий варіант відомого українського фразеологізму бити на сполох, що означає панікувати, здiймати тривогу.
Невідповідність тимчасових форм дієслів маємо у пісні Голос твій». "Чи коли хто-небудь бачив, / З неба як впаде зоря, / Я подумав небо плаче" - поруч з дієсловами минулого часу бачив і подумав спожите дієслово впаде в майбутньому часі. Ця граматична помилка призводить до втрати логічного сенсу в складнопідрядному реченні. Натомість доречно було б використовувати форму минулого часу - впала або недоконаний вид падала. Найбільше кількість помилок, зафіксованих у музичних композиціях Океану Ельзи», становитиме орфоепічні,
що зумовлено впливом на вимову учасників гурту західноукраїнських діалектів. Загалом у їхньому мовленні багато дій з акцентом