1   2   3
Ім'я файлу: КурСова (1).pdf
Розширення: pdf
Розмір: 289кб.
Дата: 05.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
КУРСОВА_Кравец__Ю._В._МП-31.pdf
каптьорка, тупiк, канфєти. Яскравим прикладом такої то «українізації», то
«русифікації» є пісня «Хлопці-олігархи». Окремі пісні рясніють прикладами всіх нормативних помилок, які трапляються в мовленні. Вже у першій куплеті
композиції Говорили і курили чуємо: Ми познайомилися з тобою біля вагона метро, Людей напхалося конкретно, як солодки у відро. Мене до тебе притиснули, відвернутися я не мг I ми у поз еротичної були загнан в глухий кут. Наведений уривок ілюструє неправильне вживання слова конкретно, яке словарь тлумачити як точно, предметно визначено» [7]. Очевидно, що солiст має на увазі неточно, а багато. Така лексична помилка порушує зміст речення.
Тут же вжито вжито українізований русизм сільодка. Російською правильно оселедець, українською – оселедець. Стилістичною помилкою є порівняння як сідниці у відро, навіть якщо замінити русизм українським відповідачем. Таке порівняння допустиме лише у розмовному стилі (це стосується й порівняння у наступному куплеті І народ почав з вагону як картопля випадати»). Русизмом є
і слово тупік, український відповідник якого безвихідь, глухий кут. У глаголах
притиснули, були порушені орфоепічні норми, оскільки нормативні варіанти притиснули, були. У куплеті І їли ми пирожки, томатним соком запили, / І з червоними вусами говорили і курили. / Потім трохи помовчали, трохи відпочили - / Взяли закурили і знову заговорили фіксуємо порушення норм акцентуації в глаголах, а в іншому куплеті «Скрябін» вживає свої типові
джинси, російське ниряю замість піста. Соліст часто використовує молодіжну сленгову лексику на зразок чувіха у значенні дівчина, забити у значенні не поважати, пробити – дізнатися щось, бабки – гроші, не колише – не хвилює,
рубає – грає (про музыку. Нерідко в композиціях гурту трапляються ненормативні слова, яскравим прикладом чого є пісня «Іспанія», текст якої
перенасичений такими лексемами. Варта уваги і пісня під назвою «Шмата»,
змістовне наповнення якої, особливо приспів, свідчити про неувагу до слухача і,
зрештою,
до самих себе,
бо
«Шмата»
говорити передусім про духовно-моральну деградацію творців української музыки. Ти писала мені
солодкі памфлеті, Навіть прислала якраз пачку цукерок. Ти ридала, пищала і
обіцяла, Що своє серце ще нікому не дала. Безсумнівно, автор цих рядків демонструє неосвідомість у термінології, оскільки «Тлумачний словарь української мови» фіксує таке значення слова памфлет «це публіцистичний твор сатиричного характеру, спрямований проти якого-небудь політичного чи окремого» явища. Памфлети не можуть використовуватися як аркуші
романтичного характеру, атому і не можуть бути солодкими. Пачка цукерок –
російське словосполучення, правильний український відповідник коробка конфет. У дiєсловi дала наголос повинен падати на останній склад. Поки з армії
я ще не повернувся, Казала – ні в кого я не закохаюся. Писала цитати чувих-феміністок І втекла з командою баскетболістів. Замiсть українського влюблюся «Скрябiн» уживає російське закохаюсь. Чувiха – сленгове слово,
використовуючи яке, автор натякає на неувагу до фемiнiстичного руху, яке у пiснi також згадано неприречено, адже кохати когось зовсiм не означає бути фемiнiсткою чи поклонницею цього руху. У слова втикла порушено граматичну норму. Правильною формою є втекла (втікати – недоконаний вид, але втекти –

34
доконань). Багато композицій «Скрябіна» можуть слугувати зразками якісної
музики та текстів, що не порушують норм української мови і взагалі прикметні
високою культурою мовлення – Люди як кораблі», Хай буде так, як хочеш ти», Тепла зима, «Бути маленьким. Проте, як видно з проаналiзованих текстових матерiалiв, є й такі, що не відповідають нормам української
літературної мови. «Бумбóкс» – український фанкі-рув гурт, створений 2004 р. у
Києві вокалiстом Андрiєм Хливнюком i гiтаристом Андрiєм Самойлом. Гурт входитиме до асоціації незалежних музикантів «Вдих». «Бумбокс» дає близько ста концертів на рік у Європі, Азії та Північній Америці. Водному зі своїх
інтерв'ю Андрій Хлівнюк сказав «Хочеться виходити за рамки однієї мови,
однієї гармонії. Давайте будемо різними! Тому що крок від я пишаюся тим,
ким є доя не пишаюся тим, ким ти є – дуже незначний. Нав'язувати своє
українство – це так само примітивно, як і коли хтось каже, що Української
держави й української культури не існує» [16]. Прикро, що в останній час все більше альбомів «Бумбоксу» виходить і презентується російською мовою.
Вплив російської помiтний i в українськомовних піснях. Лексичні помилки в композиціях насамперед пов'язані з русизмами та англіцизмами. В українські
речення свідомо введено окремі англійські фрази, які зрозуміли далеко не кожному українському слухачу. Звичайно, молоде покоління часто використовує
такі прийоми в розмовному стилі, але в піснях «Бумбоксу» надмірна кількість англіцизмів справляє враження штучності, заважає зрозумітизміст. У пісні
«Стяги на стяги» гурт співає: «П'ю, дах твою п'ю, / What I got to do» замість
«Що я повинен зробити». Введення англійського речення у куплет поважаємо недоречним, оскільки його можна замінити українським, тим більше, що «п'ю»
не римується з «do». Це стосується й інших пісень, хоча в них рима точніша:
«Задарма віддаю, / I am telling you» («Віддаю»), «Або говорю сам собі easy, let it be» («Ким ми були»), «Особистий Вавилон , Now you are alone» («Наодинці»).
Декілька англіцизмів чуємо і в українській пісні під назвою «Happy end»:
«happy end», «love story» тощо. У пісні «Зцапала-злапала» спостерігаємо поєднання трьох мов: української, англійської та російської, що нарушує

35
будь-яку логічність тексту. «Бумбокс» використовує більше злив іноземного походження, ніж удельно українських, російські слова вимовляються недбало,
шаржовано: У тебе безліч гламурних штучок, / I gotta , i дали Яне виключаю / І за навастями не слєжу». Значною лексичною помилкою, що також заплутує тексти пісень, є надмір у одному реченні чи куплеті закордонних імен,
екзотизмів, термінів, назва стильових музичних течій, молодіжних групувань,
сленгової лексики тощо. Яскравим прикладом цього може слугувати пісня під назвою «Супер-пупер»: Реггі, фанкі, лайджеез, Смак сiгарi i постери Че Геварi.
Година на i-ні вже щез, Та чомусь так ламає іти на парі. У цій же пісні
використано такі сленгові слова, як тачка – автомобіль, мачо – гарний хлопець,
жуйка – з російської жуйки, підламувати – насміхатися. У наступних куплетах фігурують комп'ютерні терміни: мережа, дисконект, аська (сленгова назва програми ICQ), назва фільму «Володар кілець. Дві башти». Все це можна вважати стилістичними і лексичними помилками, які порушують точність,
логічність, чистоту і виразність мовлення, адже під час слухання композиції
важко зрозуміти таке нагромадження різностильової лексики. Аналогічні
помилки чуємо в композиції «Поліна». У двох куплетах згадано близько десяти
імен акторів, співаків, музикантів:Бекхем, він грає, кажеш, інші не дуже.
Джастин, він може наревити калюжу. Як раптом шось, то Брюс усіх порятує. У
всіх тату є, це я так, констатую. І в наступному: Клунi чорнявий, а Сталлоне, він дужий. Маячня Пiтт вже занять, на нього байдуже. Як раптом шось, Арнi всiх пошматує. У них є м'язи, це я так констатую. Крім того, після власного імені
чуємо займенник він, що є синтаксичною помилкою, оскільки біля речення введено два підмети. У цієї ж пісні знаходимо орфоепічні помилки: шось замість щось, страшний замість страшний”, свої замість свої, є первісна замість первісна. Насамкінець ще раз наголосимо: українська музика завжди залишалася генератором українського слова. У пісенних традиціях нашого народу закарбовано мовні надбання всіх періодів його історичного розвитку.
Нині ж з різних причин мовне наповнення музичних композицій потребує
ретельного шліфування. Часто автори орієнтуються на культурні надбання
наших східних судів, що зумовлює проникнення в музыку відповідної манери виконання – пісенні тексти рясніють калькованими з російської мови словами,
ненормативним наголошуванням, фонетичними та орфоепами. Вимова окремих виконавців позначена впливами диалектів, просторічного мовлення та розмовного стилю. Глобалiзацiя iнформацiйного та культурного свiту призводить до надмірного використання в українськiх пiснях слiв iномовного походження, екзотизмiв, висловiв та промов iноземними мовами, надміру власних назвав, iмен, використання сленгової та ненормативної лексики.
Українські музичні гурти повинні дбати про культуру мови своїх творів, адже саме їхня манера поведення і спілкування є еталонними для сучасної молоді.
Світова спільнота пізнає українську мову та культуру насамперед через музыку.
Наша стаття – лише перший крок у дослідженні культури мови сучасної
української музики, адже з кожним роком українська естрада збагачується новими виконавцями, чия мова значно різниться від мови їх попередників.

37
ВИСНОВКИ
В умовах сучасної лінгвістичної глобалізації спостерігається особливий
інтерес до вивчення різних типів дискурсу політичного, художнього,
публіцистичного, рекламного тощо. Це, усвою чергу, зумовлює затребуваність досліджень у сфері лінгвістичних дискурсивних студій. Сьогодні у фокусі
наукових розвідок перспективними залишаються питання пов’язані з проблемами пісенного дискурсу. Аналіз локальних значень у сучасному пісенному дискурсі слугує глибшому розумінню різних аспектів взаємодії мови та суспільства. У зв’язку з цим, зазнає актуалізації проблема локальних значень у сучасному пісенному дискурсі. Незважаючи на низку науково-практичних доробок, проблема аналізу локальних значень у сучасному пісенному дискурсі
не була предметом окремих наукових досліджень. Пісенний дискурс є
багатоаспектним художнім поняттям. Він характеризуються специфічними функціями (прагматична, емотивна, фатична та ін.) та наявністю більше одного семантичного коду (мелодійний, вербальний та візуальний компоненти), що робить текст пісні видом креолізованого тексту. Крім того, в рамках пісенного дискурсу особливо експліцитно простежується зв'язок із культурою, оскільки дискурс та культуру пов'язують взаємозалежні відносини. Концептуально пісенний дискурс впливає моделювання концептосфери певного співтовариства.
При соціолінгвістичному підході актуальним є вивчення мови пісні як соціального різновиду мови.
З
цих причин найактуальнішим
і
найперспективнішим, на наш погляд, є вивчення пісенного дискурсу з позиції
лінгвокультурологічного, соціолінгвістичного та концептуального підходів. У
сучасній науці недостатньо робіт, присвячених цій темі, а отже, немає
загальноприйнятого термінологічного апарату, набору підходів до становлення проблеми та її вирішення. Аналіз теоретичних наукових джерел з проблеми пісенного дискурсу доводить, що у лінгвістичних студіях пісенний дискурс розглядається як багатокомпонентне явище з низкою характеристик, втілених у жанрових особливостях та функціональному інструментарії, за допомогою яких досягається головна мета пісенного дискурсу – донести основні ідеї автора

38
емоційно вплинути на реципієнта, сформувати його соціальну позицію та ціннісні орієнтири.
Як i будь-який вид мистецтва, музика закарбовує в собi мову напевному iсторичному етапi й передає знання про неї наступним поколiнням; водночас вона презентує духовно-культурний рiвень нацiї (а отже, i стан мови)
сучасникам, свiтовiй спiльнотi. Тому природно, що пiсня повинна вбирати лише найкращі мовні традиції, пильнувати їхню чистоту й водночас зберігати своє
мистецько-естетичне призначення. Культура мови в українському музичному просторі має не меншу значущiсть, нiж у лiтературi, кiно, засобах масової
iнформацiї. Часто автори пісень орієнтуються на культурнi надбання наших східних сусідів, що зумовлює проникнення в музику вiдповiдної манери виконання – пiсеннi тексти рясніють калькованими з росiйської мови словами,
ненормативним наголошуванням, фонетичними та орфоепiчними помилками.
Вимова окремих виконавцiв позначена впливами дiалектiв, просторiчного мовлення i розмовного стилю. Глобалiзацiя iнформацiйного та культурного свiту призводить до надмiрного використання в українських пiснях слiв iншомовного походження, екзотизмiв, висловiв та речень іноземними мовами,
надміру власних назв, iмен, використання сленгової та ненормативної лексики.
Українськi музичнi гурти повинні дбати про культуру мови своїх творів, адже саме їхня манера поведiнки i спiлкування є еталонними для сучасної молод. З
кожним роком українська естрада збагачується новими виконавцями, чия мова значно рiзниться вiд мови їхнiх попередникiв. Свiтова спiльнота пiзнає
українську мову та культуру насамперед через музику.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
1. Алпатов Володимир Михайлович. Соціолінгвістика та інші лінгвістичні
дисципліни // Соціолінгвістика. 2020. №1 (1).
2. Бабич Н. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990. - 232 с. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2003. - 432 с. Бондаренко Т. Порушення лексичних норм української мови (на матеріалі
ЗМІ) // Мова у слов'янському культурному просторі: Тези, доповіді та повідомлення Міжнародної наукової конференції. - Умань: Графіка, 2002.
- С. 52-54.
5. Васильєв Олександр Дмитрович, Васильєва Світлана Петрівна. Актуальні
напрямки розвитку сучасної соціолінгвістики // Вісник КДПУ ім. В.П.
Астаф'єва. 2018. №2 6. Власова В. А. Культурологічний аспект сучасної пісні та її мова / В. А.
Власова // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і
мистецтв. – 2016. – № 1. – Серія : Культурологія. – С. 33 – 36.
7. Голякова Любов Олексіївна, Шабаліна Олена Миколаївна Підтекст:
відхилення від літературної норми як втілення нової знакової сутності //
ІСОМ. 2013. №3.
8. Горобець Є. Г. Літературна норма та сучасна мовна ситуація // Ізвестія
ЮФУ. Технічні науки. 2008. №1.
9. Дуняшева Л. Г. Пісенний дискурс як об'єкт вивчення лінгвокультурології
// Актуальні проблеми романських мов та сучасні методики їх викладання. 2015. С. 190-197.
10.Кудінова Таїсія Анатоліївна Мовний субстандарт у парадигмах соціолінгвістики та лінгвокультурології // ІВС. 2010. №2 11.Кулієв Н. Ш. Лексичні норми літературної мови // Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. 2010. №1.
12.Лисицкая Л. Р. Комунікативно-прагматична спрямованість літературної
норми // Простір економіки. 2007. До питання про дослідження пісенного дискурсу лінгвокультурологічний аспект // Вісник РУДН. Серія: Лінгвістика. 2013. №1.
14.Пашкова Є. А. Пісенний дискурсу загальному контексті культури //
Молодий вчений: електронний журнал, 2018. № 27 (213).
15.Потапчук МА. Пісенний дискурс як комунікативний процес // Вісник
Челябінського державного університету. 2013. № 2. С. 140-143.
16.Потапчук Марія Олександрівна Специфіка вербалізації концепту у пісенному дискурсі // Гуманітарний вектор. Серія: Філологія,
сходознавство. 2014. №4 (40).

40 17.Сеттарова Майє Дервішовна Актуальні проблеми соціолінгвістики //
Проблеми науки. 2016.
18.Стерлікова МС. Особливості вживання дієслів у пісенному дискурсі. - C.
215-219. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка 19.Теппеєва Джаміля Рамазанівна Лінгвокультурний аспект дослідження фольклорного пісенного дискурсу // Вісті ВДПУ. 2019. №8 (141).
20.Тубалова Інна Віталіївна, Емер Юлія Антонівна Соціально зумовлені
трансформації малих пісенних жанрів слов'янського фольклору у сучасному комунікативному просторі // Русін. 2015 року.
21.Холодняк Л.В., Ломтєва Т.М. Мовна особистість у визначенні
лінгвостилістичних особливостей пісенного дискурсу Приволзький науковий вісник. 2015. №10 (50).
22.Юсупова Зарріна Курбонівна Предмет соціолінгвістики // Євразійський науковий журнал. 2017. №4.
23.Шевченко Ольга Валентинівна Тематичне своєрідність пісенних текстів як спосіб реалізації функцій жанрів пісенного дискурсу // Вісті РДПУ ім.
А. І. Герцена. 2009. №115.
24.Янченко ЯМ. Лінгвістичний аспект досліджень пісенного дискурсу:
актуальність та багатоаспектність // Світ науки. Соціологія, філологія,
культурологія: електронний журнал, 2019.
25.. Яручик Ю. Культура мовлення українських музичних гуртів (на матерiалi пiсенних текстiв Океану Ельзи», «Скрябiна», «Бумбокса») / Ю.
Яручик // Дивослово. – 2012. – № 8. – С. 36 – 39.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас