ТЕМА № 2б «Пієлонефрити. Сечокам’яна хвороба»

• 
  Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з пієлонефритом, сечокам’яною хворобою.
  
• 
  Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються у пацієнтів з пієлонефритом та сечокам’яною хворобою, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.
  
• 
  Виявляти основні типові варіанти перебігу та ускладнення пієлонефриту та сечокам’яної хвороби.
  
• 
  Складати план обстеження пацієнтів з пієлонефритом та сечокам’яною хворобою.
  
• 
  На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференційний діагноз, обґрунтовувати діагноз при пієлонефриті та сечокам’яній хворобі.
  
• 
  Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при пієлонефриті та сечокам’яній хворобі.
  
• 
  Діагностувати нефротичний синдром, синдром ниркової артеріальної гіпертензії, уремічної прекоми та коми, надавати первинну лікарську допомогу при даних станах.
  
• 
  Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
  

• 
  особливості анатомо-фізіології сечовидільної системи;
  
• 
  мати уявлення про клінічну фізіологію сечовиділення;
  
• 
  робочу класифікацію, патоморфологію та визначення пієлонефриту та сечокам’яної хвороби;
  
• 
  загальну характеристику основних синдромів при пієлонефриті та сечокам’яній хворобі;
  
• 
  скарги хворих на пієлонефрит, сечокам’яну хворобу, патофізіологічний механізм симптомів при пієлонефритах, сечокам’яній хворобі;
  
• 
  мати уявлення про основні синдроми при пієлонефритах та сечокам’яній хворобі;
  
• 
  зміни порожнини рота при пієлонефритах та сечокам’яній хворобі;
  
• 
  основні методи дослідження в нефрології (дослідження сечі, рентгенологічні методи обстеження нирок, ультразвуковий, цитологічний та ін.);
  
• 
  знати показники лабораторних та інструментальних методів в нормі.
  

• 
  збирати анамнез у пацієнтів із пієлонефритом та сечокам’яною хворобою;
  
• 
  проводити загальний та місцевий огляд пацієнтів, виявляти симптоми патології, пояснити їх механізм;
  
• 
  володіти методами пальпації нирок, вміти виявляти патологічні симптоми при
  

• 
  вміти виділити провідні симптоми пієлонефриту, об’єднувати їх за особливостями патогенезу в синдроми,
  
• 
  вміти оцінити дані лабораторних та інструментальних методів дослідження у пацієнтів з пієлонефритом та сечокам’яною хворобою;
  
• 
  вміти проводити диференційну діагностику даних захворювань;
  
• 
  вміти обґрунтовувати наявність певного синдрому патології нирок;
  
• 
  вміти скласти план лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта з пієлонефритом та сечокам’яною хворобою;
  
• 
  вміти провести обстеження порожнини рота у пацієнта з метою виявлення патології, обумовленої захворюванням органів сечовидільної системи.
  

Основні терміни теми

Література

1. 
   Внутрішні хвороби: підручник, заснований на принципах доказової медицини 2018/19 / за ред. А.С. Свінціцького, П. Гаєвські. – Краків: Практична медицина, 2018. – 1632 с.
   
2. 
   Внутрішня медицина: порадник лікарю загальної практики / А.С. Свінціцький, О.О. Абрагамович, П.М. Боднар [та ін.]; за ред. А.С. Свінціцького. – К.: ВСВ «Медицина», 2014. – 1272 с. 3. Внутрішня медицина: підручник / К.О. Бобкович, Є.І. Дзись, В.М. Жебель [та ін.]; за ред. М.С. Расіна. – Вінниця: Нова Книга, 2015. – 328 с.
   

1. 
   Актуальні питання нефрології у практиці сімейного лікаря: навчальний посібник / Ю.В. Вороненко, О.Г. Шекера, Д.Д. Іванов [та ін.]; за ред. Ю.В. Вороненка, О.Г. Шекери,
   

2. 
   Внутрішні хвороби: підручник: у 2 ч. Ч. 1. Розділи 1–8 / Л.В. Глушко, С.В. Федоров, I.М. Скрипник [та ін.]; за ред. Л.В. Глушка. – К.: ВСВ «Медицина», 2019. – 680 с.
   
3. 
   Внутрішня медицина: підручник: у 3-х т. – Т. 2 / А.С. Свінціцький, Л.Ф. Конопльова, Ю.І. Фещенко [та ін.]; за ред. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2009. – 1088 с.
   
4. 
   Нефрологія: національний підручник / Л.А. Пиріг, Д.Д. Іванов, О.І. Таран [та ін.]; за ред. Л.А. Пирога, Д.Д. Іванова. – Донецьк: Заславський О.Ю., 2014. – 315 с.
   
5. 
   Основи нефрології: довідник лікаря «Нефролог» / І.В. Багдасарова, В.Б. Дударенко, М.В. Кулизький [та ін.]; за ред. М.О. Колесника. – 3-тє вид., перер. та доп. – К.: Бібліотека «Здоров’я України», 2013. – 340 с.
   
6. 
   Свінціцький А.С. Діагностика та лікування хвороб нирок: навчально-методичний посібник / А.С. Свінціцький, В.О. Мойсеєнко. – К.: Медкнига, 2014. – 404 с.
   
7. 
   Harrison’s Principles of Internal Medicine. Vol. 2 / J.L. Jameson [et al.]. – 20^th ed. – New York: McGraw-Hill, 2018. – P. 1649-3528.
   

1. 
   Характер і вид збудника
   
2. 
   Шлях проникнення в нирку
   
3. 
   Загальний стан організму, наявність змін у нирці та СВШ,що сприяють фіксації збудника і розвитку патологічного процесу(порущення відтоку сечі, порушення функції нирки, супутні захворювання нирки, СКХ)
   

1. 
   Ниркова колька
   
2. 
    Гематурія
   
3. 
   Піурія
   
4. 
   Довільне відходження каміння із сечею
   

1. 
   Ніктурія, гіпоізостенурія і поліурія, що виявляються пробою за Зимницьким, частіше спостерігаються внаслідок: А. Серцевої недостатності.
   

2. 
   Найчастiшим збудником пiєлонефриту є:
   

3. 
   Для ниркової коліки характерні такі симптоми:
   

4. 
   Сечовий синдром, що характеризується значною лейкоцитурією, бактеріурією, невисокою протеїнурією спостерігається у разі:
   

5. 
   Для лікування гострого пієлонефриту використовують: А. Цитостатики.