Призначення діаграм діалогів BPMN
Діаграми діалогів - надають огляд комунікацій між учасниками. Діаграми діалогів можна створювати і обробляти в настільному клієнта PowerDesigner, в PowerDesigner Web вони доступні тільки для читання.
При створенні діаграм діалогів, інформаційна взаємодія задає ланцюжок логічно пов’язаних обмінів повідомленнями. Сам зв’язок поєднує інформаційну взаємодію з одним учасником або з кількома (в залежності від вибору зв’язку).
Випадки обміну Повідомленнями пов'язані один з одним і є відображенням віддалених бізнес-сценаріїв. Відносини іноді виявляються простими, як, наприклад, запит, за яким слідує відповідь (такий приклад може бути описаний як компонент структурного інтерфейсу будь-якого сервісу, наприклад, визначення операції WSDL). Однак в комерційних операціях, керованих Бізнес-процесами, відносини можуть бути складними, коли задіюється взаємний тривалий обмін Повідомленнями. У таких випадках відносини можуть являти собою не двосторонні, а комплексні, багатосторонні Взаємодії.
Розглянемо приклад з логістики. Поповнення запасів товарів має на увазі наступні сценарії: формування замовлень, призначення провідника для доставки товарів по декількох замовленнях, проходження митниці.
Оскільки Взаємодія являє собою проекцію обміну Повідомленнями в режимі спадного моделювання (в період проектування), то абстрактне уявлення всіх Обмінів Повідомленнями, пов'язаних з модельованої областю, є у всіх діаграмах діалогів. На діаграмі діалогів у вигляді шестикутників показані Обміни Повідомленнями між Учасниками. Завдяки цьому забезпечується вид «з висоти пташиного польоту» різних Обмінів Повідомленнями, пов'язаних з певною областю.
На фігурі, наприклад, зображені 13 відокремлених Обмінів Повідомленнями між взаємодіючими Учасниками (розглядається область логістики). Учасники «Retailer» (продавець) та «Supplier» (постачальник) беруть участь в обміні Повідомленнями «Delivery Negotiations» (переговори про доставку), а Учасник «Consignee» (вантажоодержувач) веде переговори з Учасниками «Retailer» і «Supplier» за допомогою Обмінів Повідомленнями «Delivery / Dispatch Plan» (план відправки і доставки) і «Shipment Schedule» (схема доставки) відповідно. В Обмін Повідомленнями МОЖУТЬ БУТИ залучено більше двох учасників (наприклад, в обміні Повідомленнями «Detailed Shipment Schedule» (детальна схема доставки) можуть брати участь «Consignee», «Consolidator» (консолідатор) і «Shipper»). Для того, щоб вказати кількість залучених до Обміну Повідомленнями Учасників, необхідно вказати асоціацію між цими Учасниками та як вони Обмінюються Повідомленнями.
Наприклад, в обміні Повідомленнями «Deliver Negotiations» один екземпляр Учасника «Retailer» веде переговори з іншим (одним) екземпляром Учасника «Supplier». Однак один екземпляр Учасника «Shipper» веде обговорення з декількома екземплярами Учасника «Carrier» (на діаграмі такий Учасник позначений багатопримірникові маркером Пула) в обміні Повідомленнями «Carrier Planning» (планування перевезення). Зверніть увагу, що в рамках Обміну Повідомленнями множинність (багатопримірникові) має на увазі наявність одного і більше примірників (а не від нуля і більше).
Тобто, діаграма діалогів допомагає показати усі процеси взаємодії між учасниками, а також орієнтує на ті моменти, де могла трапитись помилка, щоб її можна було швидко виправити.
Діаграми розгортання в UML.
Діаграми розгортання – відображають фізичні взаємозв’язки між програмними і апаратними компонентами розроблюваної системи, а також дозволяють відобразити маршрути переміщення об’єктів у розподіленій системі.
Діаграми розгортання використовуються для візуалізації топології фізичних компонентів системи, де розгорнуті програмні компоненти.
Діаграми розгортання використовуються для опису статичного виду розгортання системи. Діаграми розгортання складаються з вузлів і їх відносин.
Фізичне представлення програмної системи не може бути повним, якщо відсутня інформація про те, на якій платформі і на яких обчислювальних засобах вона реалізована. Діаграма розгортання призначена для візуалізації елементів і компонентів програми, існуючих лише на етапі її виконання (runtime). При цьому представляються тільки компоненти-екземпляри програми, що є здійснимими файлами або динамічними бібліотеками. Ті компоненти, які не використовуються на етапі виконання, на діаграмі розгортання не показуються. Так, компоненти з початковими текстами програм можуть бути присутніми тільки на діаграмі компонентів. На діаграмі розгортання вони не вказуються.
Діаграма розгортання містить графічні зображення процесорів, пристроїв, процесів і зв'язків між ними. На відміну від діаграм логічного представлення, діаграма розгортання є єдиною для системи в цілому, оскільки повинна цілком відбивати особливості її реалізації.Інформаційно-технічний комплекс «РАДА».
Інформаційно-технічний комплекс (система) «РАДА» призначений для комп’ютерного забезпечення реєстрації та голосування народних депутатів, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів, а також стенографування — комп’ютеризовану підготовку стенограм засідань Верховної Ради України в режимі реального часу. Система використовується як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту та фракцій народних депутатів.
Інформацією, що її видає система «РАДА», мають змогу користуватись не тільки народні депутати, а й працівники аналітичних підрозділів секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, груп і фракцій народних депутатів, відповідних служб адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України.
Система складається з кількох спеціалізованих автоматизованих робочих місць:
АРМ «Адміністратор» є головною складовою системи. Його основними функціями є проведення голосувань і реєстрацій; запис на виступ з місця; оброблення результатів та видача їх на табло, екран головуючого та в мережу; комутація мікрофонів під час виступів народних депутатів з робочих місць; висвітлення на табло інформації про виступаючого на сесії з відліком часу його виступу та
сумарного часу, виділеного на розгляд конкретного питання;
АРМ «Секретер» призначений для формування черг на виступ з трибуни з будь-якого питання, включеного до затвердженого переліку питань порядку денного, та висвітлення оголошень на табло у сесійному залі;
АРМ «Діагностика» безперервно приймає потік інформації з пультів народних депутатів, проводить його обробку та аналізує технічний стан пультів;
АРМ «Головуючий» приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записались на виступ з трибуни і з місця, анкетні дані народних депутатів, сумарний час виступів представників фракцій і груп;
АРМ «Депутат» складається з інформаційно-довідкової системи про склад депутатського корпусу та програми оброблення та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.
До складу системи «РАДА» також входять пульти народних депутатів, призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та забезпечення виступів з місця, і демонстраційні табло. На табло висвітлюються дані про виступаючого; відлік часу для виступу; результати реєстрації, голосувань та поіменних голосувань, згрупованих за фракціями та групами; відлік часу, відведеного на розгляд конкретного питання; графіки, таблиці та оголошення.
Вхідною інформацією системи є анкетні дані народних депутатів, перелік зареєстрованих в Україні партій, перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради, перелік постійних комітетів Верховної Ради України.
Вихідна інформація комплексу така:
результати поіменних реєстрацій народних депутатів;
загальні результати відкритих (не поіменних) голосувань;
результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;
результати поіменних голосувань, у тому числі з групуванням за фракціями та групами і за результатами голосування;
результати голосування фракцій та груп під час поіменного голосування;
результати поіменних голосувань конкретного народного депутата за певний період часу;
списки народних депутатів за їх належністю до партій, фракцій та груп, постійних Комітетів Верховної Ради України;
списки народних депутатів, записаних на виступ з трибуни, статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;
аналітично-експертна інформація, оголошення і повідомлення, що висвітлюються на табло у сесійному залі та в холі;
табель присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях за день і за місяць;
стенограми засідань Верховної Ради України з результатами проведених голосувань у роздрукованому вигляді та у вигляді бази даних «Стенограми», що зберігається у складі Електронного інформаційного бюлетеня;
роздруковані тексти виступів народних депутатів України на пленарних засіданнях за конкретний період.
Інформаційні зв’язки системи «РАДА» зображено на рис. нижче
Для роботи з системою «РАДА» кожному народному депутатові видається персональна картка, за допомогою якої він може підмикатися до системи на будь-якому робочому місці у залі засідань, обладнаному пультом. Протягом усього часу роботи депутата в сесійному залі картка має залишатись у гнізді пульта.
Голосування здійснюється під час появи на табло спеціальної заставки з відліком часу і звукового супроводження натисканням на пульті кнопки «Слово з трибуни» та однієї з кнопок «За», «Проти» або «Утримався». Результати голосування висвітлюються на табло.
Записатися на виступ з місця можна за допомогою кнопки пульту «Слово з місця» після оголошення головуючим і висвітлення на електронному табло напису «Проводиться запис на виступ із місця». Черговість виступу народного депутата не залежить від часу натискання кнопки, оскільки система визначає її за допомогою генератора випадкових чисел. За рішенням Верховної Ради черга на виступ може формуватись залежно від належності депутатів до фракцій. Сформовані черги передаються на монітор головуючого і можуть висвітлюватись на табло в сесійному залі. При наданні головуючим слова з місця «РАДА» висвітлює на табло відомості про депутата, який виступає, вмикається мікрофон і на пульті депутата засвітлюється лампочка. Після закінчення виступу лампочка гасне і мікрофон вимикається.
Запис на виступ із трибуни для обговорення будь-якого питання порядку денного здійснюється на основі відповідних заяв на ім’я головуючого, що подаються до Секретаріату після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня. У порядку надходження вони заносяться до комп’ютерної бази даних, а депутатові повідомляється його номер у списку. Прийом заяв припиняється у момент оголошення головуючим початку обговорення даного питання. Слово для виступу надає головуючий на засіданні в порядку, визначеному регламентом. Перелік записаних на виступ може бути висвітлений на електронному табло перед початком обговорення.
Об’яви з питань парламентської діяльності висвітлюються на електронному табло за поданням у письмовій формі керівниками комітетів та уповноваженими представниками депутатських фракцій до Секретаріату Верховної Ради України.
Керування якістю при створенні ІС.
Концепція TQM (Total Quality Management) - концепція загального керування якістю. Її основу склали 14 принципів:
1. Постійність мети — поліпшення якості продукції й послуг повинне стати постійним і пріоритетним завданням.
2. Нова філософія — розуміння менеджерами своїх обов’язків і прийняття лі-дерства на шляху змін.
3. Позбутися залежності від масового контролю в досягненні якості, зробивши якість невід’ємною властивістю продукції.
4. Закінчити з практикою закупок за найдешевшою ціною — мінімізувати зага-льні витрати і обирати певного постачальника для кожного виду продукції.
5. Покращувати кожний процес для покращення якості, підвищення продуктивності і зменшення витрат.
6. Ввести в практику підготовку і перепідготовку кадрів.
7. Започаткувати лідерство. Процес керівництва повинен допомагати краще виконувати роботу. Ретельно переглянути систему керування персоналом.
8. Викорінювати страх — щоб всі могли ефективно працювати.
9. Рушити бар’єри між підрозділами — дослідження, проектування, виробництво і реалізація повинні бути об’єднані, щоб передбачити проблеми виробництва й експлуатації.
10. Відмовитися від пустих лозунгів.
11. Усунути довільно встановлені завдання і кількісні норми.
12. Дати робітникам можливість пишатися своєю працею.
13. Заохочувати прагнення до освіти і удосконалення.
14. Забезпечувати прихильність кожного ідеям підвищення якості та дієвість керівництва.
Отже, основна ідея концепції — розширення поняття якості. Тобто компанія повинна працювати не тільки над якістю продукції, а й над якістю організації в цілому, включаючи роботу персоналу. Постійне одночасне удосконалення цих трьох складових дозволяє досягти більш швидкого й ефективного розвитку бізнесу. Якість визначається досягненням задоволеності клієнтів, поліпшенням фінансових результатів і зростанням задоволеності службовців своєю роботою в компанії.
Згідно з TQM, загальне керування якістю включає такі складові, як оперативне керування якістю на всіх стадіях життєвого циклу, забезпечення внутрішньої й зовнішньої якості, а також планування й поліпшення якості.
Забезпечення належного рівня якості включає також комплекс засобів, спрямованих на досягнення впевненості у продукті або послузі у зовнішніх і внутрішніх споживачів (існуючих і потенційних клієнтів, персоналу й партнерів організації), і як мета — максимально повне задоволення потреб користувачів.
Концепція Six Sigma. Six Sigma - відома концепція в сфері керування які-стю. Дана концепція передбачає п’ять кроків удосконалення процесів організа-ції. Основу системи якості Six Sigma становить оцінка відхилень фактичних показників процесу від кривої нормального розподілу процесу.
Методи інжинірингу якості. Відомі концепції керування якістю (такі як TQM і Six Sigma) передбачають використання статистичних методів для удо-сконалення процесів. Вибір конкретних методів визначається природою процесу. Інструменти, що використовуються для керування якістю, отримали назву методів інжинірингу якості. До них відносять:
1. Статистичні методи контролю і керування якістю (Statistical Quality Control (SQC)).
2. Cім простих інструментів якості: контрольний листок; діаграма Ісікави; діаг-рама Парето; гістограма; діаграма розкиду; стратифікація; контрольні карти.
3. Сім «нових» інструментів якості: PDPC; діаграма спорідненості; деревоподі-бна діаграма; матрична діаграма; аналіз матричних даних; діаграма відносин; стрілочна діаграма.
4. Методи Тагучі.
5. Структурування функцій якості (Quality Function Deployment [QFD]).
6. Аналіз видів і наслідків відмовлень (Failure Mode and Effect Analysis [FMEA]).
7. Апарат індексів придатності і відтворюваності.
8. «Шість сигм» («Six Sigma»).
9. Використання методів «нечіткої логіки» («Fuzzy Logic») і ін.
Стандарти керування якістю. На сьогодні термін «керування якістю» є досить популярним — на основі принципів TQM вироблено ряд стандартів щодо того, як саме мають бути організовані системи керування якістю на підприємствах різних галузей.
Серед цих стандартів основними є серія стандартів Міжнародної органі-зації зі стандартизації — ІSO 9000. Ці стандарти можуть бути застосовані незалежно від специфіки продукції, що випускається, як до сфери виробництва, так і до сфери послуг як цілісна модель для сертифікації системи якості.
Серед інших стандартів можна назвати: CMM — стандарт американсь-кого інституту Software Engineering Institute (SEI); TіckIT — британський ста-ндарт на системи якості для організацій-розробників програмного забезпечен-ня; SPICE — ISO/IEC TR 15504 Reference Model — Довідкова модель, звіт робочої групи №10, сформованої спільним технічним комітетом ІSO/ІEC JTC1/SC7, за результатами роботи над проектом SPІCE (Software Process Іmprovement and Capabіlіty dеtermіnatіon). Цей звіт містить процеси життєвого циклу програм по ІSO 12207, організовані в 5 категорій. Оцінка результативно-сті проводиться по шестирівневій шкалі.
Сертифікація якості. На сьогодні поширені два типи сертифікації: сертифікація продукції й сертифікація системи якості.
Сертифікація продукції передбачає, що виробник надає зразки продук-ції (звичайно ж найкращі) в орган сертифікації, отримує на них сертифікат і по-тім показує його своїм клієнтам. При цьому немає жодної гарантії, що решта продукції цього виробника відповідає наявному сертифікату.
Сертифікація системи якості спрямована не на конкретну продукцію, а на діяльність компанії в цілому. Тому підтвердження відповідності процесів, що функціонують у компанії, якій-небудь відомій моделі (наприклад, ІSO серії 9000 або SEІ SW-CMM) буде гарантувати заявлений рівень якості продукції (або послуги).
Призначення діаграм взаємодії BPMN.
Business Process Modeling Notation (BPMN) являє собою графічну нотацію для відображення бізнес-процесів при моделюванні потоків робіт, що відбуваються в досліджуваній системі.
Основною метою BPMN є забезпечення доступною нотацією опису бізнес-процесів всіх користувачів: від аналітиків, що створюють схеми процесів, і розробників, відповідальних за впровадження технологій виконання бізнес-процесів, до керівників і звичайних користувачів, які керують цими бізнес-процесами і відстежують їх виконання. Таким чином, BPMN націлений на усунення розбіжності між моделями бізнес-процесів і їх реалізацією.
Все різноманіття процесів і способів взаємодії між їх учасниками в BPMN поділено на типи (sub-model). Кожному з типів відповідає своя семантика і набір відображуваних елементів.
Діаграма взаємодії (Collaboration Diagram) поділяється на два види:
процесів (Process) - використовується для відображення складу і послідовності виконання двох і більше процесів у вигляді пулів із зазначенням взаємодії між їх складовими ними через потоки повідомлень.
за допомогою обміну повідомленнями (A view of Conversations) Використовується для відображення взаємодії між учасниками процесу через набори потоків повідомлень. Набір потоків повідомлень представляється у вигляді символу обміну повідомленнями, пов'язаного посиланнями з учасниками інформаційної взаємодії.