1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: ІС.docx
Розширення: docx
Розмір: 1239кб.
Дата: 07.02.2020
скачати

Використання UML – сучасний стан та перспективи.

Універсальна мова моделювання (UML) - це мова позначень або побудови діаграм, призначена для визначення, візуалізації і документування моделей, зорієнтованих на об’єкти систем програмного забезпечення. UML не є методом розробки, іншими словами, у конструкціях цієї мови не повідомляється про те, що робити першим, а що останнім, і не надається інструкцій щодо побудови вашої системи, але ця мова допомагає вам наочно переглядати компонування системи і полегшує співпрацю з іншими її розробниками. Розробкою UML керує Object Management Group (OMG). Ця мова є загальноприйнятим стандартом графічного опису програмного забезпечення.

Основна редакція UML 2.0 замінила версію 1.5 в 2005 році, яка була розроблена з розширеним консорціумом для подальшого поліпшення мови, щоб відобразити новий досвід використання його функцій. Хоча UML 2.1 ніколи не випускалася як формальна специфікація, версії 2.1.1 і 2.1.2 з'явилися в 2007 році, а потім UML 2.2 в лютому 2009 року. UML 2.3 була офіційно випущена в травні 2010 року. UML 2.4.1 був офіційно випущений в серпні 2011 року. UML 2.5 була випущена в жовтні 2012 року як версія «In process» і була офіційно випущена в червні 2015 року.

У специфікації UML 2.x є чотири частини:

  • Надбудова, яка визначає позначення і семантику для діаграм і їх елементів моделі

  • Інфраструктура, яка визначає основну метамодель, на якій заснована суперструктура

  • Мова обмеження об'єктів (OCL) для визначення правил для елементів моделі

  • UML Diagram Interchange, який визначає, як обмін діаграмами UML 2 обмінюється

Поточні версії цих стандартів дотримуються: UML Superstructure версії 2.4.1, UML Infrastructure версії 2.4.1, OCL версії 2.3.1 і UML Diagram Interchange версії 1.0. Вона як і раніше оновлюється і вдосконалюється цільовою групою з перегляду, які вирішують будь-які проблеми з мовою.

UML завоювала широке визнання в якості стандартної галузевої мови для визначення, візуалізації, створення та документування артефактів програмних систем. Вона спрощує складний процес проектування ПЗ шляхом створення “креслення” для побудови системи. Створенням мови UML керували провідні фахівці з методології компанії Rational Software

Звичайно, специфічні деталі мови зазнали багато змін, але загалом мова UML поки залишається тією ж мовою з тими ж можливостями, що і початкова версія.

На сьогодні для UML-моделювання існує широкий вибір програмних засобів. Найбільше розповсюдженими пакетами програм є Rational Rose, Visual UML, BPwin, Silverrun, Process Analyst, Together, System Architect, Objecteering та інші. Для побудови UML-діаграм можна використовувати MS Visio. Оскільки UML призначена для об’єктно-орієнтованого проектування систем, окремі програмні продукти забезпечують розробку структури програми, включаючи засоби захисту інформації. Зокрема Rational Rose забезпечує комплексність підходу і інтеграцію з MS.

Перспективи подальшого розвитку UML пов'язані зі становленням і інтенсивним розвитком нової парадигми об'єктно-орієнтованого аналізу - компонентної розробки додатків (Component-Based Development - CBD). У зв'язку з цим розгорнуто роботу над додатковою специфікацією мови UML стосовно технологій CORBA і СОМ +. Йдеться про розробку так званих профілів, що містять нотацію всіх необхідних елементів для подання в мові UML компонентів відповідних технологій. При цьому інтенсивно використовується механізм розширення мови UML за рахунок додавання нових стереотипів, помічених значень і обмежень.

Слід також зазначити, що розвиток мови UML на основі включення в його нотацію додаткових елементів і стереотипів стимулює розробку відповідних інструментальних CASE-засобів. Можна з упевненістю припустити, що ця область розвитку інформаційних технологій має найширші перспективи і стратегічне значення не тільки в якості мови спілкування між замовниками і розробниками програмних систем, але і для документування проектів в цілому. При цьому досягається необхідний рівень стандартизації і уніфікації всіх використовуваних для цієї мети позначень.

У зв'язку з цим значення мови UML істотно зростає, оскільки він все більше набуває рис мови представлення знань. При цьому наявність в мові UML образотворчих засобів для представлення структури і поведінки моделі дозволяє досягти адекватного уявлення декларативних і процедурних знань і, що не менш важливо, встановити між цими формами знань семантичне відповідність. Всі ці особливості мови UML дозволяють зробити висновок про те, що вона має найсерйозніші перспективи вже в найближчому майбутньому.


  1. Інформаційно-аналітична система «Вибори».


Важливою складовою ІС Верховної Ради України є інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв’язок», який забезпечує аналітичне оброблення звернень, пропозицій та скарг громадян, повідомлень преси, дає змогу відстежувати фактичні резуль­тати впровадження нормативно-правових актів щодо змін у житті суспільства та становлення нової держави. ІС «Вибори» у складі цього комплексу забезпечує оброблення даних про народних депутатів, їхні програми, облік та аналіз результатів виборів.

ІС «Вибори» здійснює:

  • централізоване накопичення інформації, що надходить з виборчих округів, про хід виборів на всіх етапах виборчого процесу;

  • облік даних про виборчі округи України з деталізацією всіх необхідних характеристик та етапів виборчого процесу щодо кож­ного округу;

  • оброблення оперативних даних про реєстрацію претендентів і кандидатів у регіонах та виборчих округах з подальшим узагальненням;

  • формування даних про кандидатів у депутати в обсязі відомостей, передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;

  • ведення облікових карток, автобіографій та програм кандидатів у народні депутати;

  • збирання за допомогою електронної пошти або телеграфних повідомлень, контроль та оброблення оперативної інформації про результати виборів;

  • підготовку оперативних даних про хід голосування в округах регіонів у задані інтервали часу на день виборів;

  • консультативно-довідкову підтримку процесу аналізу результатів голосування;

  • формування альбому-звіту з деталізованими результатами виборів по регіонах та по виборчих округах;

  • формування звітів про результати кожного туру виборів — повного звіту про результати виборів щодо всіх кандидатів у народні депутати та звіту про результати виборів по округах, в яких обрано народних депутатів України;

  • формування статистичних та інформаційно-аналітичних довідок.

Крім регламентних запитів, система забезпечує обслуговування запитів користувачів згідно з довільною комбінацією параметрів та їх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, визначеною користувачем, для перегляду на екрані або для друкування.

У комп’ютерному банку даних Центральної виборчої комісії зберігається інформація про всіх кандидатів, нагромаджено великі обсяги фактографічної та аналітичної інформації, яка є важливим інформаційним ресурсом для політологів, аналітиків та законотворців.

Інформація, нагромаджена в ІС «Вибори», становить інтерес для всіх учасників виборчого процесу, а особливо, для кандидатів у депутати. Частина даних може передаватись для автоматизованого оброблення у спеціалізованих інформаційних системах політиків, які, у свою чергу, певним чином функціонально доповнюють комплекс «Зворотний зв’язок». Так, система інформа­ційно-аналітичної підтримки виборчої кампаніївикористовується для розробки стратегії і тактики виборчої кампанії, їхньої послідовної реалізації та комплексного моніторингу політичних, соціальних та економічних подій у житті регіону.

При цьому вирішуються такі функціональні задачі:

  • «Виборча кампанія» — організація благодійних акцій; участь в економічному розвитку регіону; участь у суспільно-політичному житті регіону; просвітницька діяльність; робота з молоддю, пенсіонерами, ветеранами, заслуженими людьми, твор­чою інтелігенцією; акції з соціального захисту; підтримка суспіль­ного порядку; взаємодія з органами, що ведуть боротьбу з корупцією та організованою злочинністю;

  • «Кандидат» — створення іміджу та індивідуальності кандидата (родина, інтереси, досягнуті результати, намічені цілі, передвиборна програма, широта зв’язків і підтримки з боку електорату, ділової та політичної еліти). Також формуються: стратегія і плани-графіки виступів кандидата, його довірених осіб, уповноважених, групи підтримки;

  • «Моніторинг» — відстеження стану базових суспільних відносин, насамперед соціальних, економічних, політичних і фінансових, а також умов і механізмів, що забезпечують життя регіону;

  • «Стратегічне і тактичне планування» — застосування політологічних технологій для визначення життєво важливих інтересів; визначення їхньої пріоритетності; оцінка ступеня впливу основних діючих сил у регіоні; оцінка ступеня свого впливу; оцінка рівня ризику при вирішенні актуальних проблем регіону. З урахуванням результатів політологічного та економічного аналізу проводиться стратегічне і тактичне планування, здійснюється конт­роль.

  • «День виборів» — проводиться стратегічний аналіз, здій­снюється прогнозування, складається тактичний огляд спільних рейтингів кандидатів по одномандатному виборчому округу (багатомандатному загальнодержавному виборчому округу) з метою вироблення рекомендацій і динамічного коригування підготовлених стратегічних і тактичних планів і дій під час проведення виборчої кампанії.




  1. Прототипування інтерфейсу з користувачем.

  2. Діаграми процесів BPMN.

  3. Діаграми станів вUML

  4. Організація пошуку інформації в Інтернет. Пошукові агенти.

  5. Класифікація інформаційних систем.

  6. Діаграми взаємодії BPMN.

  7. Сутності в UML.

  8. Характеристика основних функцій і задач ІС управління виробництвом.

  9. Характеристика етапів розвитку інформаційних систем.

  10. Діаграми діалогів BPMN.

  11. Діаграми компонентів та розгортання в UML

  12. Фінансово-управлінські інформаційні системи.

  13. Моделі життєвого циклу ІС.

  14. Характеристика методологій структурного (функціонального) проектування і моделювання.

  15. Діаграми Use Case UML

  16. Характеристика інформаційних систем бухгалтерського обліку.

  17. Методологія SCRUM

  18. Діаграми хореографії BPMN.

  19. Основні складові мови UML.

  20. Характеристика комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами.

  21. Структура опису постановки задачі.

  22. Призначення та приклади систем BPMS.

  23. Методологія RUP.

  24. Призначення, структура та технологічні особливості функціонування інформаційних систем з маркетингу.

  25. Системи контролю версій

  26. Основні можливості пакету Bizagi.

  27. Діаграми послідованості в UML

  28. Системи автоматизації ділових процесів та управління документами.

  29. Розробка системи класифікації і кодування для ІС.

  30. Нотація IDEF0.

  31. Діаграми взаємодії UML.

  32. Сучасний стан і перспективи розвитку інтегрованих інформаційних систем управління підприємством.

  33. Національні класифікатори техніко-економічної інформації та їх використання.

  34. Діаграми DFD.

  35. Дати детальний опис діаграм класів UML

  36. Основи концепції побудови автоматизованої банківської системи (АБС).

  37. Каскадна модель життєвого циклу та її використання при створенні ІС.

  38. Ролі в BPMN

  39. Провести аналогії між діаграмами UML та BPMN

  40. Характеристика функціональної структури АБС.

  41. Компонентне проектування ІС.

  42. Логічні оператори в BPMN.

  43. Взаємозв’язок між діаграмами варіантів використання та діаграмами послідовності в UML

  44. Автоматизація технології судочинства і судового діловодства.

  45. Міжнародні стандарти, що регламентують життєвий цикл ІС

  46. Події в BPMN.

  47. Об’єктні методології проектування ІС.

  48. Характеристика функціональної підсистеми «Управління кредитними ресурсами» в АБС.

  49. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем.

  50. Дії в BPMN.

  51. Сутність та історія об’єктно-орієнтованого підходу до проектування інфор­маційної системи.

  52. Характеристика функціональної підсистеми «Управління картковими операціями» в АБС.

  53. Тестування ІС.

  54. Зєднуючі обєкти (стрілки) в BPMN.

  55. Пакети на діаграмах UML.

  56. Характеристика основних підсистем АБС та технологічні особливості їх функціонування і підтримки.

  57. Гнучкі методології – суть та можливості використання.

  58. Структурний підхід до проектування інформаційних систем.

  59. Діаграми станів UML

  60. Характеристика функціональної підсистеми «Операційний день банку» АБС.

  61. Автоматизація тестування. Selenium.

  62. Артефакти в BPMN.

  63. Діаграми кооперації в UML

  64. Інформаційні технології дистанційного банківського обслуговування.

  65. Характеристика CASE-технологій. Класифікація CASE-засобів.

  66. Основні типи діаграм BPMN .

  67. Діаграми послідовності в UML

  68. Принципи функціонування СЕП-2.

  69. GIT – призначення, особливості, використання.

  70. Суть структурного (функціонального) підходу до проектування ІС

  71. Діаграми кооперації UML

  72. Система електронних платежів (СЕП-2) та її роль у банківській системі України.

  73. Структура «Технічного завдання».

  74. Метод IDEF3.

  75. Використання UML .

  76. Види банківських операцій. Поняття та характеристика міжбанківських операцій.

  77. Методологія екстремального програмування (ХР).

  78. Основні принципи функціонального моделювання.

  79. Діаграми класів UML.

  80. Платіжні системи, їх характеристика і призначення.

  81. Test Driven Development (TDD).

  82. Основні можливості IDEF0.

  83. Діаграми послідовності в UML.

  84. Характеристика видів організації платіжних систем на валовій та чистій основі.

  85. Патерни проектування.

  86. Методології структурного проектування.

  87. Діаграми розгортання

  88. Характеристика Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

  89. Інформаційна модель задачі.

  90. Призначення DFD-діаграм.

  91. Діаграми дій в UML

  92. Архітектура та технологія функціонування СЕП-2.

  93. Перспективи розвитку ІС.

  94. Відмінності між діаграмами процесів та взаємодії в BPMN

  95. Діаграми кооперації UML

  96. Моделі функціонування СЕП-2.

  97. Життєвий цикл ІС.

  98. Призначення діаграм хореографій в BPMN

  99. Стрілки в UML

  100. Характеристика функціональної підсистеми «Управління роздрібними операціями» в АБС.

  101. Проектування внутрішньомашинної інформаційної бази.

  102. Призначення діаграм діалогів BPMN

  103. Діаграми розгортання в UML.

  104. Інформаційно-технічний комплекс «РАДА».

  105. Керування якістю при створенні ІС.

  106. Призначення діаграм взаємодії BPMN.

  107. Використання UML – сучасний стан та перспективи.

  108. Інформаційно-аналітична система «Вибори».

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас