Ім'я файлу: Практична робота doma_ficaj.docx
Розширення: docx
Розмір: 77кб.
Дата: 14.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема_32_Самостійна_курація_хворих_зі_складанням_історії_хвороб
537354_Вопросы к экзамену.docx
Типологічні особливості проектування кіноконцертних залів.pptx
Задание 25, Яриш И, Ландшавный дизайн.docx
Розширення: docx
Розмір: 77кб.
Дата: 14.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема_32_Самостійна_курація_хворих_зі_складанням_історії_хвороб
537354_Вопросы к экзамену.docx
Типологічні особливості проектування кіноконцертних залів.pptx
Задание 25, Яриш И, Ландшавный дизайн.docx
3. Глосарій до вказаного фахового тексту (указати використані словники).
1. Автор: В'ячеслав Бусел, Б. Бурбело, К. Андрашко Французько-український українсько-французький словник.
2. Французько-український, українсько-французький словник. 100 000 слів
Автор: Олег Таланов,Видавництво: Арій, Рік видання: 2016.
3. Collins Gem French School Dictionary.Видавництво: CollinsРік видання: 2015.
Мова: Французька.
4. Collins French Dictionary & Grammar. Видавництво: Collins. Рік видання: 2014
Мова: Французька.
4. Реферат, що містить короткий огляд перекладеної інформації (мовою оригіналу), обсяг реферату – 3 сторінки.
ABSTRAIT
Проблеми міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної і національної безпеки на глобальному, регіональному та локальному рівнях залишаються найактуальнішими на початок ХХІ ст., близьку і середню перспективу.
У ході роботи до я поставила за мету орієнтувати читача на осмислення й усвідомлення науково-теоретичних основ сучасних міжнародних відносин, особливостей функціонування та ролі сучасних міжнародних організацій у забезпеченні національної та міжнародної безпеки, особливостей сучасних інтеграційних процесів, визначення сутності і змісту зовнішньої політики України, її місця і ролі в сучасному світовому політичному процесі.
Розкриваючи теоретичні основи сучасних міжнародних відносин, орієнтують читача на розуміння та усвідомлення таких питань:
основних теорій сучасних міжнародних відносин;
необхідності системного підходу в пізнанні міжнародних відносин;
сутності й особливостей сучасного світового політичного процесу;
природи, змісту, специфіки та закономірностей міжнародних відносин;
класичних традицій і парадигми вивчення міжнародних відносин;
морально-етичних та правових аспектів міжнародних відносин;
видів і форм міжнародних відносин;
місця і ролі України в сучасних міжнародних відносинах;
світової політики як соціокультурної реальності;
ролі міжнародної інтеграції та глобалізації у світовій політиці;
міжнародних конфліктів та криз у сучасній світовій політиці;
моделі підтримання міжнародного миру та безпеки як глобальної проблеми людства.
Порівняльний аналіз наукових підходів до визначення сутності, змісту й особливостей сучасних міжнародних відносин сприятиме формуванню у читача навичок самостійного аналізу й оцінювання реальних фактів і подій сучасного світового політичного процесу.
Обсяг роботи не дає змоги повною мірою розкрити сутність і зміст практичної діяльності більшості впливових сучасних міжурядових організацій, тому надано лише їх загальну характеристику, а детальніше розглянуто найпотужніші і найвпливовіші з них – ООН, ОБСЄ, ЄС та Північноатлантичний альянс, на поглиблення і розширення співробітництва з якими зорієнтована внутрішня і зовнішня політика України.
Визначення стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію є обґрунтованим з точки зору наукової об’єктивності та практичної доцільності.
Водночас існують проблеми, що потребують переосмислення, зокрема необхідність перегляду і коригування термінів інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур, першочерговість вирішення внутрішніх проблем, узгодження пріоритетів міжнародної співпраці тощо.
У цілому роботі побудований за принципом сходження від абстрактного до конкретного, від наукових теорій міжнародних відносин – до конкретних міжнародних відносин України на багатосторонньому і двосторонньому рівнях.
Такий підхід, на мою думку, виправданий, адже в житті держави виникатимуть нові проблеми, однак теоретичні обґрунтування і практичні висновки зможуть будуть корисними і в новій ситуації міжнародних відносин та розширення співпраці України з іншими суб’єктами міжнародного процесу.
Отже, постає необхідність використання досвіду та методологічної бази міждисциплінарних досліджень із застосуванням синергетичного, цивілізаційного та світосистемного підходів, які дозволяють узагальнити увесь комплекс питань, пов’язаних із функціонуванням суспільств у глобальному контексті та їх динамічну природу розвитку. Варто зазначити, що міжнародні відносини внаслідок глобалізації набули найвищого рівня системності. У цьому контексті застосування системного підходу дозволяє з’ясувати головні принципи взаємодії суб’єктів міжнародних відносин, архітектуру їхнього взаємовпливу та можливі тенденції подальшого розвитку.
Таким чином, закономірності становлення та розвитку системи міжнародних відносин, як сукупності сталих, впорядкованих зв’язків між складовими, можна розглядати як головне джерело інформації про природу міжнародних відносин в контексті глобалізації. На мою думку, найбільш ефективним з існуючих підходів є розгляд сучасної міжнародної політичної системи на основі розробок Т. Парсонса [5] та Д. Істона [6].
На цій основі сучасну систему міжнародних відносин можна визначити як сукупність відносин взаємодії між "простими" політичними системами (державами), які, у свою чергу, є сукупностями відносин, що перебувають у постійній взаємодії зі своїм зовнішнім середовищем через механізми "входів" і "виходів".
На "входах" елемент складної системи отримує ззовні імпульси, сигнали, ресурси, зустрічається з викликами, які загрожують її цілісності. Джерелом "вимог", які є одним з видів системних викликів, постають, з одного боку, складові її внутрішнього середовища (екологічна, біологічна, особистісні і соціальні системи), з іншого боку – зовнішнє середовище (міжнародно-політичні, міжнародно-екологічні і міжнародні соціальні системи).
Усі "вимоги", що надходять на "входи" з глобального зовнішнього середовища, переробляються всередині політичної системи шляхом реагування всіх її елементів і викликають її сукупну реакцію, за допомогою якої вона адаптується до середовища. На "виходах" така реакція набуває форми політичних дій, урядових актів і заходів тощо.
5. Аналіз застосованих засобів перекладу (з наведенням 5 прикладів на кожний засіб).
Аналіз функціонування досліджених одиниць у французьких текстах показав, що інтенція щодо зображення ситуації пасивності дії, яка реалізується саме у преферентному виборі одного з засобів вираження досліджуваної категорії, визнається не підсвідомим явищем, а результатом свідомого вибору, зумовленого чинниками мовного (системні, нормативні, узуальні обмеження) та позамовного (загальна тематика, жанр, обсяг, стильові особливості, час написання твору) характеру.
У перекладі структур, які відзначаються паралелізмом, як-от форми аналітичного пасиву, зворотні дієслова зі значенням пасивності, досягається еквівалентність синтаксичного рівня, найнижчого в ієрархії рівнів, за О. Швейцером.
Невелика їх кількість пояснюється фактом міжмовних розбіжностей. Неможливість відтворення синтаксичної структури речень, які містять зазначені засоби вираження пасивності дії, зумовлює використання перекладацьких трансформацій різного типу, спрямованих на адаптування іншомовних конструкцій до системи мови перекладу.
Трансформації граматичного (транспозиція, зміна синтаксичної структури речення, заміна морфологічних і синтаксичних засобів лексичними та фразеологічними) та лексико-синтаксичного (гіпонімічні, гіперонімічні, метонімічні заміни, антонімічний переклад) характеру вможливлюють досягнення компонентного та референційного підрівнів семантичного рівня еквівалентності шляхом заміни французьких засобів типово українськими засобами.
Засоби вираження пасивності дії французької мови, які не мають в українській структурних відповідників, а саме рефлексивно-каузативні та інфінітивні конструкції, вимагають трансформацій різного типу, які спрямовано на відтворення прагматичного наміру автора тексту оригіналу.
Поширення та експлікація є подекуди єдиним засобом відновлення елементів змісту в перекладі, що випливає зі складності взаємовідносин між елементами різних рівнів, необхідності поступитися одним з них на користь відтворення інших, більш суттєвих, або з неможливості віднайти відповідник, близький за структурою через мовні розбіжності.
Використані в процесі перекладу трансформації є здебільшого комбінованого типу, що є наслідком різної організації мовних систем (підпорядкування синтаксичних елементів, особливості сполучуваності тощо).
На відміну від французької мови, де при вираженні пасивності дії семантичний суб’єкт є синтаксичним об’єктом, навіть у зворотних або рефлексивно-каузативних пасивних конструкціях, що зумовлюється, насамперед, структурними особливостями мови, через які додаток не може передувати підмету, в українській мові, за рахунок вільного порядку слів, семантичний суб’єкт збігається, у більшості випадків, із синтаксичним суб’єктом, підтвердженням чого є перевага активних речень при перекладі.
6. Щоденник практики.
| Назва модуля | Види навчально-практичної діяльності студента | Загальна кількість балів за модуль | |
| Модуль 1. Ознайомлення з програмою перекладацької практики | Ознайомлення з метою, завданнями і програмою перекладацької практики, підбір фахової літератури для перекладу; з’ясування вимог до нього, консультування з питань методики здійснення перекладу та укладання глосарію, ознайомлення з інформаційно-комп’ютерною лабораторією та її технічними засобами. | | |
| Модуль 2. Виконання перекладу фахової літератури | Виконання перекладу фахової літератури за науково-дослідницькою тематикою кафедр міжнародних відносин та міжнародної інформації; укладання глосарію до нього; перекладознавчий аналіз, список ключових термінів. Отримання консультацій від керівників практики щодо проблем перекладу суспільно-політичних текстів, укладання глосарію та написання підсумкового реферату, а також щодо методів перекладу та можливих проблем, які можуть виникати у ході здійснення перекладу тієї чи іншої фахової літератури, а також при укладанні глосаріїв. Оформлення зібраних матеріалів згідно передбачених вимог та здійснення виправлень відповідно до зауважень, зроблених керівниками практики. | | |
| Модуль-контроль | Демонстрація повного обсягу виконаного перекладу фахової літератури, укладеного глосарію та підсумкового реферату. Публічний захист виконаної роботи (у присутності керівників практики.. | | |
| | | | |
| Всього | | ||
7. Звіт студента про проходження практики (1 с. українською мовою)
Отже, науково-дослідницька діяльність вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.
Зміст і структура науково-дослідницької діяльності забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих знань, умінь, навичок у процесі виконання мною наукової роботи.
Реалізована в комплексі дослідницька діяльність забезпечує вирішення таких основних завдань:
формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;
надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;
розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;
прищеплення навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;
Сьогодні Україна виступає актором на міжнародній арені, вона є членом багатьох міжнародних організацій, підтримує відносини ледве не з усіма країнами світу, а задля забезпечення продуктивних та довговічних стосунків потрібен немалий людський потенціал, а саме підготовлені спеціалісти в сфері міжнародних відносин.
Саме тому значення науково-виробничої практики кафедри міжнародних відносин не можна зменшувати.
Значення цієї практики в наступному:
Закріплення, поглиблення, критичне осмислення студентами міжнародних відносин знань, застосування їх в організації спеціалістів в сфері міжнародних відносин;
вивчення творчого педагогічного досвіду і застосування його в пошуках власних шляхів розв’язання практичних проблем;
формування у майбутніх спеціалістів з міжнародних відносин індивідуального стилю діяльності, власного досвіду активної взаємодії з людьми, організація доцільних взаємин, творчого підходу до практичної роботи;
ознайомлення з інноваційними змінами у сучасних міжнародних відносинах, їх аналіз;
виховання стійкого інтересу та любові до своєї професії,
потреби в самопізнанні й професійному вдосконаленні;
формування інтересу до науково-дослідної роботи.
1 2 3