Харківський національний медичний університет
IV медичний факультет
Кафедра гігієни та екології №1
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність (спеціалізація) 222 «Медицина»
Освітньо-професійна програма другого (магістерського) рівня вищої освіти
СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ
| Сілабус навчальної дисципліни затверджений на засіданні кафедри гігієни та екології №1 Протокол від 27 серпня 2020 року № 1 Завідувач кафедри __________ Коробчанський В.О. (підпис) (прізвище та ініціали) 27 серпня 2020 року | | Схвалено методичною комісією ХНМУ з проблем з професійної підготовки медико - профілактичного профілю ( назва) Протокол від 31 серпня 2020 року №12 Голова ___________ _Огнєв В.А.______ (підпис) (прізвище та ініціали) «____» ________________2020 року |
Гігієна та екологія
Інформація про викладачів
Упорядник/розробник силабусу доцент Герасименко О.І., доцент Олійник Ю.О.
Викладачі:
к.м.н., доцент Дяченко Ірина Олексіївна
к.м.н., доцент Старусева Вікторія Вадимівна
к.м.н., асистент Косілова Ольга Юріївна
к.м.н., асистент Боярський Мирослав Романович
асистент Древаль Мар’яна Василівна
Інформація про викладачів. Викладачі кафедри гігієни та екології №1 успішно вирішують завдання професійної діяльності відповідно до заданих стандартів. Головними складовими викладачів є знання, вміння, навички, професійно значущі особисті якості, в сукупності які забезпечують їх здатність успішно виконувати свою роботу. Всі викладачі володіють науковими знаннями в області гігієни, вони хороші методисти, які володіють методами і методиками, що дозволяють надавати навчальні матеріали у вигляді системи пізнавальних завдань, вирішення яких направлено на оволодіння змісту вивчення нашої дисципліни (гігієни та екології).
Контактний телефон (057) 705-15-74
E-mail: hygiene1@ukr.net
Он-лайн консультації: LMS Moodle, ZOOM та інші ресурси (згідно з розкладом або за домовленістю)
Очні консультації: учбові кімнати кафедри гігієни та екології №1 (за домовленістю)
Інформація про дисципліну
Опис дисципліни
Курс 2
4 семестр
Обсяг дисципліни: 20 годин – лекції; 30 годин – практичні заняття; 40 годин - самостійна робота
Кількість кредитів EKTC – 3
Загальна характеристика дисципліни: Гігієна - наука про здоров'я, про створення умов, сприятливих для збереження людиною здоров'я, про правильну організацію праці і відпочинку, про попередження хвороб. Її метою є вивчення впливу умов життя і праці на здоров'я людей, попередження захворювань, забезпечення оптимальних умов існування людини, збереження його здоров'я і довголіття. Гігієна є основою профілактики захворювань.
Під час вивчення навчальної дисципліни будуть розглянуті питання теоретичних основ гігієни та екології, як науки та відпрацювання практичних навичок щодо профілактики захворювань; використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму, тощо.
Набуті знання та вміння з гігієни і екології сприятимуть у майбутніх лікарів різних медичних фахів формуванню гігієнічного мислення, володінню знань первинної, вторинної та третинної профілактики захворювань.
Сторінка дисципліни в системі Moodle http://31.128.79.157:8083/course/index.php?categoryid=43
Мета та завдання дисципліни. Метою навчальної дисципліни «Гігієна та екологія» є вивчення теоретичних основ профілактичної медицини, зокрема гігієни та екології, як науки, яка є базисом профілактичної складової професійного світогляду фахівця напряму підготовки «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина» - магістри, а також опанування здобувачами освіти необхідних знань, умінь, дій, цільових завдань, навичок, які відповідають кінцевим цілям вивчення навчальної дисципліни відповідно до ОПП.
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Гігієна та екологія» є закладення теоретичних основ гігієни та екології, як науки (термінологія, закони, методи, принципи гігієнічного нормування, нормативно-методичне забезпечення, застосування профілактичних заходів) та відпрацювання практичних навичок щодо: профілактики захворювань інфекційного та неінфекційного походження у відповідності до основ чинного законодавства України; проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду; опанування лабораторних методів дослідження (органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні, бактеріологічні методи); використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму, тощо.
Перелік загальних компетентностей здобувачів вищої освіти: здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. Здатність до здійснення саморегуляції, ведення здорового способу життя, здатність до адаптації та дії в новій ситуації. Здатність до вибору стратегії спілкування; здатність працювати в команді; навички міжособистісної взаємодії. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися і бути сучасно навченим. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. Здатність діяти соціально відповідально та громадсько свідомо. Прагнення до збереження навколишнього природного середовища. Універсальні компетентності, що не залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його особистісного розвитку.
Перелік фахових компетентностей здобувачів вищої освіти: здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища, соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї, популяції; здатність до планування і проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів.
3.Статус дисципліни. Дисципліна нормативна. Формат дисципліни змішаний.
4. Методи навчання : при проведенні практичних занять в учбових кімнатах демонструються презентації, які зроблені для кожного заняття. Учбові кімнати обладнані рідкокристалічними спеціальними панелями системи відображення трансляції медіоконтенту, а також використовуються робочі зошити, методичні рекомендації. Всі матеріали є в доступі у репозитарії та сторінці Moodle кафедри
5.Рекомендована література:
1.Гігієна та екологія: підручник [В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук, Н.В. Мережкіна та ін.] за ред. В.Г. Бардова. Вінниця. Нова книга. 2020. 472 с.
2.Гігієна та екологія: Підручник [за редакцією В.Г. Бардова]. Вінниця: Нова Книга, 2006. 720 с.
3.Основи екології: / В.Г. Бардов, В.І. Федоренко, Е.М. Білецька [та ін.] Вінниця: Нова Книга, 2013. 424 с.
4.Основи екології: / В.Г. Бардов, В.І. Федоренко, Е.М. Білецька [та ін.] Вінниця: Нова Книга, 2013. 424 с.
5.Гігієна харчування з основами нутриціології [за ред. проф. В.І. Ципріяна] К.: Медицина, 2007. 544 с.
6.Фізико-хімічні основи процесів очищення води: підручник / М.Д. Гомеля, Т.О. Шаблій, Я.В. Радовенчик. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2019. 256 с.
7. Введення в профілактичну медицину. Методологічні та історичні аспекти / В.В.Бабіенко, А.М.Гринзовський, Ю.М. Ворохта Навчальний посібник. К.: Видавничий дім «Слово», 2012. 232 с.
8. Становлення і розвиток гігієнічної науки в Україні: шлях крізь епохи і соціальні потрясіння (друга половина ХІХ – 20-ті р.р. ХХ століття): монографія / Коцур Н.І. Корсунь-Шевченковський, 2011. 726 с.
Інформаційні ресурси
http://www.osvita.org.ua – Освітній портал.
http://nbuv.gov.ua – сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
3. http://korolenko.kharkov.com – сайт Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.
4. http://www.education.gov.ua – офіційний сайт МОН України.
6. Пререквізити. Вивчення дисципліни передбачає попереднє засвоєння базових дисциплін з біоорганічної та біологічної хімії, фізіології, патологічної фізіології, внутрішньої медицини та ін.
Постреквізити. Основні положення навчальної дисципліни мають застосовуватися при вивченні фахових дисциплін.
7. Результати навчання.
Перелік практичних знань, вмінь та навичок, необхідних для практичної діяльності, які повинні отримати здобувачі вищої освіти при вивченні дисципліни.
1.Проводити фізичні, хімічні та бактеріологічні дослідження об'єктів навколишнього середовища
2.Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним і фотохімічним методами. Визначати показники природного і штучного освітлення приміщень (світловий коефіцієнт, кути освітлення, освітленість, КПО і ін.).
3.Визначати показники температурного режиму приміщень. Вимірювати абсолютну і відносну вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційну температуру. Володіти методикою гігієнічної оцінки показників мікроклімату та їх впливу на теплообмін і терморегуляцію організму.
4.Відбирати проби повітря седиментаційним і аспіраційним методами для лабораторних аналізів на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами. Розраховувати необхідний і фактичний обсяг і кратність вентиляції приміщень на підставі гранично допустимих і фактичних концентрацій діоксиду вуглецю.
5.Проводити санітарне обстеження житлових умов, складати акт обстеження житлових умов.
6.Володіти методикою санітарного обстеження джерел водопостачання. Відбирати проби води з джерел водопостачання та питної води.
7.Визначати показники мінерального складу води.
8.Визнгачати необхідну дозу коагулянту для очищення питної води. Оцінювати ефективність очищення води за результатами експериментальної коагуляції.
9.Розраховувати кількість хлорного вапна або солі гіпохлорита кальцію для знезаражування води за хлорпотребою та методом перехлорування.
10.Проводити гігієнічну оцінку якості питної води за даними санітарного обстеження джерела водопостачання і результатами лабораторного аналізу води при централізованому водопостачанні.
11.Проводити гігієнічну оцінку якості питної води при децентралізованому водопостачанні. За даними санітарного обстеження джерела водопостачання і результатами лабораторного аналізу визначати наявність органічного забруднення питної води.
12.Розраховувати добові енерговитрати і потреби організму в поживних речовинах. Розраховувати калорійність і збалансованість раціону за меню-розкладкою і результатами лабораторного аналізу продуктів і готових страв.
13.Оцінювати якість харчових продуктів органолептичними, фізичними і хімічними методами, відбирати їх проби для лабораторних аналізів
14.Визначати походження і вид харчового отруєння, проводити розслідування для визначення причини харчового отруєння мікробного та немікробного походження.
Зміст дисципліни
| Розділ дисципліни 1. Вступ до гігієни та екології. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища. |
| Гігієна та екологія як галузь медичної науки та охорони здоров’я, її мета, завдання, зміст. Профілактична спрямованість медицини, профілактика громадська та особиста, первинна, вторинна та третинна. Значення гігієни у практичної діяльності лікарів різних фахів. (лекція) |
| Навколишнє середовище та здоров’я. Біосфера, її складові. Вплив навколишнього середовища на здоров’я населення. Профілактика екологічних захворювань (лекція) |
| Гігієна атмосферного повітря. Фізичні та хімічні властивості атмосферного повітря, їх значення. Природна радіація, її гігієнічне значення (лекція) |
| Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Гігієнічне значення клімату і погоди. Медична класифікація клімату і погоди. Геліометеотропні та кліматотропні реакції, їх профілактика. Акліматизація, її особливості в різних кліматичних зонах. (лекція) |
| Гігієна населених місць. Проблеми урбанізації. Умови життя в населених місцях та здоров’я людини. Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів. Фактори урбанізації, їх джерела і вплив на здоров’я населення. Гігієна житла. Гігієнічне значення мікроклімату, повітряного середовища, природного і штучного освітлення, їх гігієнічна оцінка (лекція) |
| Вступне заняття. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Методи гігієнічних досліджень. (практичне заняття) |
| Гігієнічна оцінка променевої енергії. Методика визначення та гігієнічна оцінка УФ випромінювання. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень. (практичне заняття) |
| Методика визначення та гігієнічна оцінка показників мікроклімату. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини. (практичне заняття). |
| Основні показники чистоти повітря приміщень, СО2 як показник антропогенного забруднення повітря. Вентиляція приміщень, основні показники ефективності вентиляції. Методика визначення й гігієнічної оцінки запиленості та хімічного забруднення повітря. (практичне заняття) |
| Методика санітарно-гігієнічного обстеження об’єкту санітарного надзору (з оформленням акту обстеження). (практичне заняття) |
| Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методи санітарного обстеження об’єкту та оформлення акту обстеження чи санітарного опису. (самостійна робота). |
| Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни. (самостійна робота). |
| Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери). (самостійна робота). |
| Розділ дисципліни 2. Комунальна гігієна. Гігієна води та водопостачання. Гігієна ґрунту. |
| Грунт та здоров’я. Екологічні проблеми та санітарний стан ґрунту. Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров`я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань (анаеробних інфекцій) та інвазій. Грунт і захворювання неінфекційної етіології. Процеси та показники самоочищення ґрунту. (лекція) |
| Вода як фактор здоров’я, її фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення. Роль води у розповсюдженні інфекційних та паразитарних захворювань. Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи. Гігієнічні вимоги до питної води. Екологічні проблеми та санітарна охорона водних об’єктів. (лекція) |
| Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження. (практичне заняття) |
| Методика гігієнічної оцінки питної води за сольовим та мікроелементним складом. (практичне заняття) |
| Методи і засоби очистки води при централізованому і децентралізованому водопостачанні. (практичне заняття) |
| Методи і засоби знезараження води при централізованому і децентралізованому водопостачанні. (практичне заняття) |
| Методика гігієнічної оцінки питної води при централізованому водопостачанні за результатом лабораторного аналізу проб. (практичне заняття) |
| Методика гігієнічної оцінки питної води при де централізованому водопостачанні за результатом лабораторного аналізу проб. (практичне заняття) |
| Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика (продукти моря, йодована сіль). (самостійна робота). |
| Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика (дефторування, фторування води). (самостійна робота). |
| Самоочищення водоймищ. Зони санітарної охорони водоймищ. (самостійна робота). |
| Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб та очистка населених місць. (самостійна робота). |
| Підготовка до практичних занять - теоретична та опрацювання практичних навичок. (самостійна робота). |
| Розділ дисципліни 3 Гігієна харчування. |
| Гігієна харчування. Значення харчування для здоров’я і фізичного розвитку. Поняття про харчовий статус організму. Теорії харчування, функції їжі. Наукові основи раціонального, превентивного, лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. Норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення. Аліментарні захворювання, їх класифікація та профілактика. Генетично-модифіковані продукти, їх гігієнічна характеристика. (лекція) |
| Методи вивчення та гігієнічної оцінки адекватності харчування колективів (за даними меню на тиждень). Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах. Оцінка адекватності харчування за меню-розкладкою. (практичне заняття) |
| Методика експертної гігієнічної оцінки якості харчових продуктів за результатами лабораторного аналізу. (практичне заняття) |
| Методика розслідування випадків харчових отруєнь мікробної природи. (практичне заняття) |
| Методика розслідування випадків харчових отруєнь немікробної природи . (практичне заняття) |
| Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами. (самостійна робота). |
| Методи консервування харчових продуктів, їх гігієнічна характеристика. Харчові добавки, їх гігієнічна характеристика. (самостійна робота). |
| Гігієнічний нагляд за харчуванням різних вікових груп, професій, хворих в стаціонарах, оздоровчих закладах. Парентеральне харчування, його гігієнічне обґрунтування. (самостійна робота). |
| Харчовий статус як показник здоров’я людини. захворювання недостатнього та надмірного харчування. (самостійна робота). |
| Генетично-модифіковані продукти, їх гігієнічна характеристика. (самостійна робота). |
| Гігієнічна оцінка адекватності індивідуального харчування студента за даними меню на тиждень. (самостійна робота). |
Політика та цінності дисципліни
Вимоги дисципліни. Очікується, що здобувач вищої освіти відвідуватимуть всі лекційні та практичні заняття. Якщо вони пропустили заняття, необхідно відпрацювати його (згідно графіку на інформаційному стенді кафедри)
Письмові та домашні завдання треба виконувати повністю та вчасно, якщо у здобувачів виникають запитання, можна звернутися до викладача особисто або за електронною поштою, яку викладач/-ка надає на першому практичному занятті.
Під час лекційного заняття ставити питання до лектора/-ки – це абсолютно нормально. Активна участь під час обговорення в аудиторії, здобувачі вищої освіти мають бути готовими детально розбиратися в матеріалі, ставити запитання, висловлювати свою точку зору, дискутувати. Вітається творчий підхід у різних його проявах. Від здобівачів очікується зацікавленість участю у міських, всеукраїнських та міжнародних конференціях, конкурсах та інших заходах з предметного профілю.
Відвідування занять та поведінка. Здобувачам вищої освіти важливо дотримуватися правил належної поведінки в університеті. Ці правила є загальними для всіх, вони стосуються також і всього професорсько-викладацького складу та співробітників/-ць, і принципово не відрізняються від загальноприйнятих норм.
Використання електронних гаджетів. Використання електронних гаджетів є основним і потужним інформаційним джерелом до вивчення курсу, адаптивним до сучасних вимог і сприяє входженню в сучасний європейський освітній простір. Гаджети забезпечують постійний зворотній зв’язок: «викладач-здобувач», «здобувач-здобувач», «здобувач-група здобувачів».
Політика щодо академічної доброчинності. Науково-педагогічні працівники кафедри дотримуються етичних принципів академічної доброчинності, а саме посилаються на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; дотримуються норм законодавства про авторське право; надають достовірну інформацію про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.
Викладачі кафедри гігієни та екології №1 не порушують академічну доброчинність (не займаються академічним плагіатом, фабрикацією, обманом, хабарництвом).
Кафедра гігієни та екології № 1 підтримує нульову толерантність до плагіату. На перших заняттях проводитимуться інформаційні заходи щодо того, що саме вважати плагіатом та як коректне здійснювати дослідницько-науковий пошук.
Політика щодо осіб з особливими потребами. Особливі потреби здобувачів обов’язково враховуються при орагнізації навчального процесу, у разі необхідності можливе внесення певних змін в розклад за погодженням з керівництвом університету.
Політика щодо осіб з особливими освітніми потребами. Організація інклюзивного навчання в закладах вищої освіти здійснюється згідно з наказом ХНМУ № 203 від 22.06.2018 «Про затвердження порядку супроводу (надання допомоги) осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення під час перебування на території (в приміщеннях) ХНМУ.
Рекомендації щодо успішного складання дисципліни. Активність здобувачів вищої освіти під час практичного заняття, виконання необхідного мінімуму навчальної роботи згідно з навчальним планом.
Заохочення та стягнення. Додаткові бали за участь в наукових конференціях, проведення наукових досліджень, публікації статей та тез, виконання додаткових завдань тощо.
Техніка безпеки. На першому занятті зі здобувачами вищої освіти проводяться інформаційні заходи щодо роз`ясненню основних принципів з охорони праці та протипожежної безпеки шляхом проведення відповідного інструктажу. Очікується, що здобувачі повинні знати, де найближчий до аудиторії евакуаційний вихід, де знаходиться вогнегасник, як їм користуватися тощо.
Порядок інформування про зміни у силабусі. Силабус навчальної дисципліни потрібно щорічно оновлювати в частині всіх компонентів, крім місії (цілей) і програмних навчальних результатів. Підставою для оновлення силабусу можуть виступати:ініціатива і пропозиції гаранта освітньої програми та / або викладачів дисципліни; ініціатива здобувачів вищої освіти шляхом звернення до гаранта освітньої програми; ініціатива роботодавців; результати оцінювання знань здобувачів з навчальної дисципліни; об'єктивні зміни інфраструктурного, кадрового характеру і / або інших ресурсних умов реалізації силабусу; результати обов’язкового опитування здобувачів про враження від вивчення начальної дисципліни.
Політика оцінювання
Методи контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності здобувачів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України.
На останньому практичному занятті семестру проводиться залік, який включає контроль усіх видів підготовки (теоретичної, практичної та самостійної роботи). Залік для дисциплін, вивчення яких завершено, проводиться викладачем академічної групи на останньому занятті з дисципліни, та передбачає врахування ПНД та перевірку засвоєння усіх тем з дисципліни. Оцінка визначається у балах від 120 до 200 та відміткою – «зараховано», «не зараховано».
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу проводиться відповідно до «Інструкції з оцінювання навчальної діяльності здобувачів вищої освіти…»
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу
(для дисциплін, що завершуються заліком)
| 4-бальна шкала | 200-бальна шкала | | 4-бальна шкала | 200-бальна шкала | | 4-бальна шкала | 200-бальна шкала | ||
| 5 | 200 | 4.22-4,23 | 169 | 3.45-3,46 | 138 | | |||
| 4.97-4,99 | 199 | 4.19-4,21 | 168 | 3.42-3,44 | 137 | | |||
| 4.95-4,96 | 198 | 4.17-4,18 | 167 | 3.4-3,41 | 136 | | |||
| 4.92-4,94 | 197 | 4.14-4,16 | 166 | 3.37-3,39 | 135 | | |||
| 4.9-4,91 | 196 | 4.12-4,13 | 165 | 3.35-3,36 | 134 | | |||
| 4.87-4,89 | 195 | 4.09-4,11 | 164 | 3.32-3,34 | 133 | | |||
| 4.85-4,86 | 194 | 4.07-4,08 | 163 | 3.3-3,31 | 132 | | |||
| 4.82-4,84 | 193 | 4.04-4,06 | 162 | 3.27-3,29 | 131 | | |||
| 4.8-4,81 | 192 | 4.02-4,03 | 161 | 3.25-3,26 | 130 | | |||
| 4.77-4,79 | 191 | 3.99-4,01 | 160 | 3.22-3,24 | 129 | | |||
| 4.75-4,76 | 190 | 3.97-3,98 | 159 | 3.2-3,21 | 128 | | |||
| 4.72-4,74 | 189 | 3.94-3,96 | 158 | 3.17-3,19 | 127 | | |||
| 4.7-4,71 | 188 | 3.92-3,93 | 157 | 3.15-3,16 | 126 | | |||
| 4.67-4,69 | 187 | 3.89-3,91 | 156 | 3.12-3,14 | 125 | | |||
| 4.65-4,66 | 186 | 3.87-3,88 | 155 | 3.1-3,11 | 124 | | |||
| 4.62-4,64 | 185 | 3.84-3,86 | 154 | 3.07-3,09 | 123 | | |||
| 4.6-4,61 | 184 | 3.82-3,83 | 153 | 3.05-3,06 | 122 | | |||
| 4.57-4,59 | 183 | 3.79-3,81 | 152 | 3.02-3,04 | 121 | | |||
| 4.54-4,56 | 182 | 3.77-3,78 | 151 | 3-3,01 | 120 | | |||
| 4.52-4,53 | 181 | 3.74-3,76 | 150 | Менше 3 | Недостатньо | | |||
| 4.5-4,51 | 180 | 3.72-3,73 | 149 | | | | |||
| 4.47-4,49 | 179 | 3.7-3,71 | 148 | | |||||
| 4.45-4,46 | 178 | 3.67-3,69 | 147 | | | | |||
| 4.42-4,44 | 177 | 3.65-3,66 | 146 | | | ||||
| 4.4-4,41 | 176 | 3.62-3,64 | 145 | | | | |||
| 4.37-4,39 | 175 | 3.6-3,61 | 144 | | | | |||
| 4.35-4,36 | 174 | 3.57-3,59 | 143 | | | | |||
| 4.32-4,34 | 173 | 3.55-3,56 | 142 | | | | |||
| 4.3-4,31 | 172 | 3.52-3,54 | 141 | | | | |||
| 4,27-4,29 | 171 | 3.5-3,51 | 140 | | | | |||
| 4.24-4,26 | 170 | 3.47-3,49 | 139 | | | | |||
залік для дисципліни, вивчення яких завершено - проводиться викладачем академічної групи на останньому занятті з дисципліни та передбачає врахування ПНД (табл.2) та перевірку засвоєння усіх тем з дисципліни. Оцінка визначається у балах від 120 до 200 та відміткою – «зараховано», «не зараховано».
Ліквідація академічної заборгованості (відпрацювання).
Відпрацювання пропущених занять з будь-яких причин є обов'язковим для всіх здобувачів, незалежно від джерел фінансування навчання.
Заняття, що були пропущені з поважних причин відпрацьовуються безкоштовно.
Відпрацювання пропущених занять впродовж одного місяця після їх пропуску, здійснюються без дозволу декана (заступника декана) та без здійснення оплати, незалежно від причин пропуску, науково-педагогічному працівнику відповідної кафедри у вільний від занять час щоденно, крім неділі. Незалежно від причин пропусків, здобувачі вищої освіти зобов’язані відпрацювати пропущені заняття до початку екзаменаційної сесії, крім випадків надання індивідуального графіку в установленому в Університеті порядку .Відпрацювання практичних занять здійснюється черговому або викладачу академічної групи кафедри. Відпрацювання незадовільних оцінок, отриманих здобувачем на навчальному занятті, є обов’язковим. Відпрацювання отриманої здобувачем при поточному контролі незадовільної оцінки здійснюється безкоштовно.
Контрольні питання до самостійної роботи
Гігієна як наука, її місце в роботі лікарів. Мета, завдання та методи досліджень.
Екологія та гігієна навколишнього середовища: мета, завдання, методи досліджень, основні напрямки, роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань. Екологічна ситуація в Україні.
Сонячна радіація та її гігієнічне значення.
Ультрафіолетова радіація: гігієнічне значення, фізична характеристика та механізм біологічної дії.
Порушення здоров’я та захворювання, пов’язані з дефіцитом ультрафіолетової радіації. Використання ультрафіолетової радіації для профілактики захворювань.
Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення.
Світловий режим приміщень та його гігієнічне значення.
Види і системи штучного освітлення приміщень. Принципи нормування.
Гігієнічна характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеорологічних факторів. Заходи щодо профілактики.
Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень.
Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматоформуючі фактори, їх гігієнічна характеристика). Акліматизація.
Урбанізація та проблеми охорони здоров’я. Гігієна планування та забудови населених місць.
Джерела забруднення навколишнього середовища, вплив забруднювачів на здоров’я людини.
Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою населених місць.
Заходи по оздоровленню населених місць.
Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.
Гігієнічне значення ґрунту. Показники санітарного стану ґрунту. Заходи щодо санітарної охорони ґрунту.
Гігієна ґрунту. Роль ґрунту в виникненні і розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій.
Вода як фактор навколишнього середовища її фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення.
Класифікація природних джерел водопостачання та їх порівняльна характеристика.
Водопостачання та здоров’я населення. Характеристика систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води, Державний стандарт на питну воду. Заходи з санітарної охорони водоймищ.
Гігієнічні вимоги до улаштування шахтних криниць та основні етапи їх санації. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.
Епідеміологічне значення води. Показники органічного забруднення води.
Ендемічні захворювання, пов’язані з надлишковим та недостатнім вмістом фтору в питній воді. Нормування фтору у питній воді, профілактика.
Ендемічні захворювання, пов’язані з якістю питної води. Профілактика.
Інфекційні захворювання, пов’язані з водою. Профілактика.
Види лужності води. Фізіолого гігієнічні значення загальної лужності питної води, гігієнічне нормування.
Очистка води. Сутність основних методів коагуляції води.
Класифікація методів знезараження води. Характеристика основних методів хлорування води.
Показники епідемічної безпеки знезараження питної води. Принцип визначення повноти знезараження питної води.
Значення харчування для здоров’я людини. Трофогігієна та її основні задачі.
Гігієнічні вимоги до раціонального харчування. Закони кількісної та якісної повноцінності харчування.
Поняття збалансованості харчування.
Гігієнічні принципи раціонального, превентивного, лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення.
Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків, та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.
Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів, та їх профілактика.
Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів, та їх профілактика.
Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів, та їх профілактика.
Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Аліментарні та аліментарно-обумовлені захворювання та їх профілактика.
Харчові отруєння, їх класифікація та профілактика.
Харчові отруєння бактеріальної природи. Заходи щодо профілактики.
Харчові токсикоінфекції: визначення поняття, основні збудники, патологія, профілактика.
Харчові бактеріальні токсикози: визначення поняття, класифікація, профілактика.
Мікотоксикози: визначення поняття, класифікація, профілактика.
Харчові отруєння немікробної природи. Заходи щодо профілактики.
Харчові отруєння грибами (класифікація, етіологія, патогенез, клініка та профілактика).
Правила оскарження оцінки.
Апеляція здобувача вищої освіти щодо оцінки (кількості балів), отриманої на диференційованому заліку у ХНМУ, повинна подаватись особисто не пізніше наступного робочого дня після оголошення оцінки. Апеляція розглядається не пізніше наступного дня після її подання у присутності здобувача.
Додаткове опитування здобувача при розгляді апеляцій не допускається. Порядок подання і розгляду апеляції повинен бути оприлюднений та доведений до відома здобувача не пізніше ніж 7днів до початку іспитів.