ІV Характеристика умов експорту товару
Код товару: 0409 00 00 00
Для експорту меду натурального (код згідно КН ЄС 0409) в рамках ПВЗВТ між Україною та ЄС діє безмитна тарифна квота:
Рисунок – 4.1 Тарифна квота
Адміністрування тарифної квоти на мед здійснюється виключно Європейським Союзом за принципом «перший прийшов — перший обслуговується». Тобто першим оформлюється той товар, супровідні документи якого прийшли першими (за умови наявності невикористаного залишку квоти на момент подачі документів).
Тарифна квота не означає заборони на експорт, але при перевищенні обсягу квоти застосовується ставка увізного мита ЄС — 17,3%.
Крім того, восени 2017 р. було введенно додаткову безмитну квоту на мед у розмірі 2500 т/рік терміном на 3 роки в рамках тимчасових додаткових торговельних преференцій ЄС для України.
Тарифна квота на мед — одна з найбільш затребуваних, зазвичай вичерпується українськими виробниками вже протягом першого місяця року. Фактичні обсяги експорту меду до ЄС перевищують розмір тарифної квоти у кілька разів. Так, у 2016р. Україна поставила в ЄС 36,8 тис. т натурального меду на суму майже 65 млн. євро (дані EU Export HelpDesk, 2016).
Вимоги до меду при експорті до ЄС
При ввезенні меду в країни ЄС необхідно дотримуватися правил, що гарантують його безпечність.
Контроль забруднюючих речовин у харчових продуктах
Регламент (ЄС) № 315/93 (англ.) встановлює процедури ЄС щодо забруднюючих речовин у харчових продуктах на території ЄС. Максимально допустимий вміст забруднювачів (нітратів, важких металів) у харчових продуктах на ринках країн ЄС (Регламент (ЄС) № 1881/2006 – англ.).
Контроль залишків пестицидів
Перелік контрольованої продукції (у т.ч. меду) та максимальні межі залишків пестицидів визначені у Регламенті (ЄС) №396/2005 – англ.) та Додатках до нього (Додаток 2 (англ.). База даних пестицидів ЄС (англ.).
Простежуваність
Вимога належним чином маркувати або надавати відповідні документи про продукцію. Імпортер харчової продукції в ЄС має забезпечити наявність вичерпної інформації щодо всього ланцюга виробництва та переміщення продукту (Регламент (ЄС) № 178/2002 – англ.).
Маркування харчових продуктів
Загальні та спеціальні правила маркування харчових продуктів (Регламент (ЄС) №1169/2011 – англ.).
Контроль безпечності харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною:
загальні гігієнічні вимоги щодо харчових продуктів та спеціальні гігієнічні вимоги для харчових продуктів тваринного походження – (Регламент (ЄС) №852/2004 – англ.) та Регламент (ЄС) 853/2004 (англ.);
загальні вимоги щодо предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (Регламент (ЄС) №1935/2004 – англ.);
Зокрема, загальні вимоги до імпорту харчових продуктів тваринного походження до ЄС такі:
продукти повинні походити з зареєстрованих потужностей або потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл в країні-експортері, яка включена до дозвільного списку країн з правом експорту відповідної продукції до ЄС (див. Рішення (ЄС) 2011/163 – англ.);
продукти повинні супроводжуватися сертифікатом здоров'я, виданим компетентним органом країни-експортера;
пройти обов’язкову перевірку кожного вантажу із цим товаром на прикордонному пункті пропуску країни ЄС, де здійснюються ветеринарні перевірки.
Контроль залишків ветеринарних препаратів
Ключові вимоги та процедури щодо встановлення меж залишків фармакологічно активних речовин у харчових продуктах тваринного походження визначені у Регламенті (ЄС) №470/2009 (англ.). Максимальні межі залишків фармакологічно активних речовин – Регламент (ЄС) №37/2010 (англ.). Державний моніторинг залишків ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у меді в Україні проводиться відповідно до вимог Директиви 96/23/ЄC (англ.) – див. план державного моніторингу на сайті Держпродспоживслужби (Моніторинг залишкових кількостей).
Вимоги ЄС до меду, призначеного для споживання людиною, в т.ч. показники якості (вода, цукор і кислотність), вимоги до маркування тощо (Директива 2001/110/ЄС – англ.).
V Вибір країни імпортера товару
Як відомо, товар одного найменування може суттєво відрізнятися у різних виробників та постачальників не тільки за своїми споживчими якостями та ціні, але й за умовами його придбання, розмір партії, терміни постання, форма та умови розрахунків, тощо. Тому для торгівельної фірми важливим є проведення аналізу можливих варіантів продажу товару на зовнішньому ринку.
Україна поступово стає провідним експортером меду до Євросоюзу. За останні десять років обсяг експорту українського меду збільшився у сім разів, в основному за рахунок поставок в європейські країни.
І це не межа – адже ЄС вважається найбільшим у світі споживачем меду. Щорічно там з'їдають 150 тис. тонн солодкого продукту – 27% всього світового споживання.
За підсумками минулого року обсяг експорту українського меду склав 36,3 тис. тонн. Завдяки відкриттю ринку і появі квот українські виробники змогли наростити свій експорт до ЄС на 67,6% – більш ніж у півтора рази. В одну лише Німеччину минулого року було експортовано 11,5 тис. тонн меду. Трохи менше – 7,8 тис. тонн – було продано в Польщу.
Потенціал ринку меду Німеччини щороку зростає в середньому на 8-10 %, навіть не зважаючи на вплив фінансової кризи.
Основними покупцями українського меду в перші чотири місяці 2019 року були Німеччина (26,64% всього експорту), Бельгія (20,15%) і Польща (12,76%).
Німеччина однозначно залишається одним з найбільших імпортерів меду з України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10