1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: Екзамени з охорони праці.docx
Розширення: docx
Розмір: 118кб.
Дата: 04.03.2020
скачати

Перегрівання
Перегрівання полягає в порушені теплового балансу: організм не може підтримувати температуру шкіри в межах комфортного тепловідчуття. При цьому відзначається значна втрата води та солей із потом, яке спричиняє стан виснаження.
Перегріванню організму сприяють перебування в районах із жарким кліматом, інтенсивна м’язова робота, наявність повітронепроникного одягу, зменшення вживання рідини. Ступінь і швидкість перегрівання залежать і від індивідуальних особливостей організму - наявності серцево-судинних або ендокринних захворювань, порушень обміну речовин (ожиріння).

Серйозним станом, обумовленим загальним перегріванням організму, є тепловий удар. Важке ураження центральної нервової системи, спричинене інтенсивним або тривалим упливом прямих сонячних променів на голову, свідчить про сонячний удар.

Надаючи першу допомогу, необхідно:

  • винести потерпілого із зони перегрівання в прохолодне місце, у тінь, зробити навіс від сонця;

  • покласти потерпілого з припіднятою головою, звільнивши від верхнього одягу;

  • якщо він при свідомості - напоїти холодною водою (краще мінеральною) чи водою із сіллю 1 чайна ложка на 1 л води;

  • змочити обличчя та голову потерпілого холодною водою, покласти холодні компреси на груди, голову, обличчя, можна закутати у вологе простирадло;

  • за відсутності свідомості слід забезпечити вільне проходження дихальних шляхів, надавши потерпілому стабільного бічного положення;

  • при зупинці дихання негайно розпочати штучну вентиляцію легенів, при зникненні пульсу – непрямий  масаж серця;

  • викликати «швидку допомогу» чи доправити потерпілого до лікувального закладу.




    1. Порядок утримання та використання на обєкті первинних засобів пожежогасіння


- дотримуватися вимог Правил експлуатації первинних засобів пожежогасіння, розпоряджень і приписів органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- проводити своєчасні огляди та технічне обслуговування вогнегасників;

- утримувати первинні засоби пожежогасіння у працездатному стані;

- не допускати використання вогнегасників не за призначенням;

- проходити теоретичне навчання та удосконалювати навички застосування вогнегасників працівниками підприємства. Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на підприємстві особою, відповідальною за пожежну безпеку, має бути організовано їх технічне обслуговування відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та інших нормативних документів у сфері пожежної безпеки.


    1. Порядок повідомлення про нещасний випадок



Крок

Особа

Строк

Дії

Примітка

1

Потерпілий або свідок

Негайно

Повідомляє про нещасний випадок, що стався, безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства

Якщо потерпілий вчасно не повідомив свого безпосереднього керівника про нещасний випадок, що стався, або внаслідок такого випадку непрацездатність настала не відразу, розслідування проводитиметься протягом місяця після надходження заяви від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, незалежно від строку, коли стався такий нещасний випадок

2

Керівник робіт або інша уповноважена особа підприємства

Негайно після отримання повідомлення про нещасний випадок, що стався

1. Організовує надання першої медичної допомоги потерпілому або, якщо необхідно, доставку потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

2. Повідомляє про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної профспілкової організації та спеціаліста з питань охорони праці.

3. Повинен по можливості зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку.

4. Має вжити заходів до недопущення подібних випадків


    1. Особа відповідальна за електрогосподарство, її статус, кваліфікація, група допуску

Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник споживача своїм розпорядчим документом повинен призначити особу, відповідальну за електрогосподарство, та особу, яка буде її заміщати у разі відсутності (відпустка, хвороба). Розпорядчий документ щодо призначення особи, відповідальної за електрогосподарство, та особи, яка її заміщатиме, видається після успішної перевірки знань з питань технічної експлуатації електроустановок, пожежної безпеки та охорони праці і присвоєння цим особам IV групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок на напругу до 1 кВ або V групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок на напругу понад 1 кВ. Особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, повинна мати відповідну групу з електробезпеки та вищу освіту за відповідним напрямом (спеціальністю) енергетичного профілю, а також стаж роботи за цим напрямом. У разі, якщо у споживача використовуються електроустановки II та III категорій з надійності електропостачання на напругу до 1 кВ, допускається, як виняток, призначення особи, відповідальної за електрогосподарство споживача, з числа працівників, які мають групу з електробезпеки не нижче IV та стаж роботи.
Білет № 14


  1. Види дозволів, які видаються Держпраці України, строки їх дії та порядок отримання

  • на виконання робіт підвищеної небезпеки;

  • на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

  • на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

10. Строк видачі (продовження строку дії) дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі (продовженні строку дії) становить десять робочих днів з дня отримання документів.

“15. Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п’ять років.

Строк дії дозволу продовжується:

Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у пункті 1 додатка 2;

територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці третьому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у додатку 3.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки чи допущено виникнення аварій та/або пов’язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі, строк дії такого дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.”


  1. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок та заборона залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження

  2. Права, обовязки та відповідальність застрахованих осіб

Застраховані особи мають право на:

1) безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз’яснення з питань соціального страхування;

2) отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;

4) послуги медичної реабілітації;

5) послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;

6) відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;

7) послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;

8) оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;

9) судовий захист своїх прав.

2. Застраховані особи зобов’язані:

1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону;

2) своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг;

3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

4) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:

лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування;

дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;

не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;

5) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;

6) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

3. Застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.


  1. Перша допомога при отруєнні газами. Симптоми отруєння. Вплив газів на організм людини і його наслідки

Симптоми отруєння газом

Найперший симптом – це головний біль або запаморочення; Болі в грудях; Зайва дратівливість; Втрата свідомості;

Почервоніння шкіри.

Отруєння організму найчастіше настає у сплячих людей, а також дітей, залишених без нагляду. Також чадний газ отруює під час пожежі.

Фактори ризику отруєння газом

Вдихання будь-якого виду газу дуже небезпечно для організму. Але особливо чутливі до впливу газу діти, літні люди, вагітні жінки, а також люди з хронічними захворюваннями крові, легенів і серця.

Ускладнення отруєння газом

На складність отруєння впливає концентрація і тривалість впливу на організм газу. Так отруєння можуть викликати серцеву недостатність і незворотні пошкодження головного мозку.

Перша допомога при отруєнні газом

Після виявлення перших симптомів рекомендується відразу ж вийти на свіже повітря, а також викликати швидку. Якщо ви знаходитесь в квартирі і відчули запах газу, одразу ж відкрийте вікна і перевірте, чи виключене все газове обладнання. Обов’язково викличте газову службу.

Якщо ви виявили людину в несвідомому стані в квартирі, де відчувається запах газу, або в не провітрюваному гаражі, де знаходиться автомобіль з включеним двигуном, запам’ятайте послідовність заходів, швидке виконання яких дуже важливо для порятунку потерпілого:

1. Розкрийте двері.

2. Припиніть надходження газу: перекрийте газ, вимкніть двигун автомобіля.

3. Відкрийте вікна і двері.

4. Як можна швидше винесіть потерпілого на свіже повітря.

При  отруєнні побутовим, чадним газом і вихлопними автомобільними газами потерпілого слід негайно доставити до медичного закладу.

Надаючи першу допомогу потерпілому від отруєння, переконайтеся в тому, що у вас є підмога. Бо увійшовши в приміщення, ви самі можете отруїтися газом. Не включайте світло!


  1. Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях, при експлуатації опалювальних приладів, систем вентиляції

1.1. Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів.

1.2. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади слід перевірити й відремонтувати. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації.

1.3. Опалення на підприємствах повинні виконувати спеціально призначені працівники, які пройшли перед початком опалювального сезону щорічний протипожежний інструктаж.

1.4. Запас палива на підприємствах слід зберігати у спеціально пристосованих приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках (у резервуарах) з урахуванням вимог будівельних норм.

1.5. У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях категорій А, Б і В застосування пічного опалення забороняється.

1.6. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А і Б слід застосовувати, як правило, систему водяного або парового опалення (за винятком приміщень, де зберігаються або застосовуються речовини, які при з’єднанні з водою або водяними парами утворюють вибухонебезпечні суміші, чи речовини, здатні до самоспалахування або вибуху при взаємодії з водою).

1.7. Трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання металевих огороджувальних конструкцій стін, перегородок, перекриттів з горючим полімерним утеплювачем необхідно прокладати в гільзах з відповідним ущільненням негорючими матеріалами.

1.8. При прокладанні теплових мереж над землею по території підприємства дозволяється застосовувати тільки негорючі теплоізоляційні матеріали.

Теплоізоляція повинна виготовлятися з матеріалів, які унеможливлюють виділення вибухопожежонебезпечних речовин, і відповідати вимогам будівельних норм.

1.9. Експлуатація теплових мереж з пошкодженою і просоченою горючими рідинами теплоізоляцією не дозволяється.

1.10. Особи, призначені на підприємствах відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов’язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасним і якісним ремонтом.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК

8.1. Відповідальним за додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем (установок), їхній технічний стан та справність є головний механік підприємства або інша особа, призначена наказом.

8.2. Вентиляційні установки та системи, які застосовуються на підприємствах, в організаціях, повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм, мати інструкції з експлуатації, що визначають експлуатаційний і протипожежний режим роботи, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів та іншого обладнання, а також порядок дій обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

8.3. Для запобігання потрапляння металевих та інших твердих речей місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути обладнані захисними сітками і магнітними вловлювачами.

8.4. Забороняється прокладати повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, у підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.

8.5. Усередині повітроводів і на їхніх стінках забороняється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи, а також не допускається перетинання повітроводів з інженерними комунікаціями.

8.6. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, які транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені й захищені від статичної електрики.

8.7. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або при відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловідсмоктувальних, пиловловлюваних та інших пристроях систем вентиляції.

8.8. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними способами. Перевірку та очищення вентиляційного обладнання необхідно проводити за графіком, затвердженим головним інженером або іншою посадовою особою підприємства. Результати огляду заносяться до спеціального журналу.

8.9. Витяжні повітроводи, якими транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з’єднання тощо).

8.10. Вогнезатримувальні пристрої (заслінки, шибери, клапани тощо), магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції при пожежі слід перевіряти у встановлені керівником підприємства строки (але не рідше одного разу на півроку) і утримувати у справному робочому стані.


  1. 1   2   3   4   5   6   7   8   9

    скачати

© Усі права захищені
написати до нас