Поняття гігіена праці та медицина праці. Основні вимоги законодавчих актів, що стосується створення безпечних умов праці та збереження здоров’я працюючих
Гігієна — це наука про здоров’я, галузь медицини, яка вивчає вплив різноманітніх факторів зовнішнього середовища, умов життя на здоров’я людини, його працездатність і тривалість життя, розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування.
Гігієна праці напрацьовує гігієнічні нормативи та заходи для забезпечення сприятливих умов праці, попередження професійних захворювань.
Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України. Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів пролрацю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи (див. додаток).
Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
| Центральнi органи державної виконавчої влади, Рада Мiнiстрiв Республiки Крим, мiсцевi органи державної виконавчої влади, органи мiсцевого та регiонального самоврядування в межах своєї компетенцiї органiзують розроблення та впровадження у вiдповiдних галузях i регiонах органiзацiйних i науково-технiчних заходiв щодо запобiгання пожежам та їх гасiння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктiв i об'єктiв. Мiнiстерство внутрiшнiх справ України: забезпечує здiйснення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктiв i об'єктiв, координує дiяльнiсть мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони; одержує безкоштовно вiд мiнiстерств, iнших органiв державної виконавчої влади, органiв мiсцевого та регiонального самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на нього завдань; залучає до розроблення актуальних проблем пожежної безпеки, проведення консультацiй та експертиз вищi навчальнi заклади та iншi установи, а також окремих учених, висококвалiфiкованих фахiвцiв. Мiнiстерства та iншi центральнi органи державної виконавчої влади: проводять єдину науково-технiчну полiтику з питань пожежної безпеки; розробляють i реалiзують комплекснi заходи, спрямованi на полiпшення пожежної безпеки об'єктiв; здiйснюють методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдвiдомчих об'єктiв у галузi пожежної безпеки. |
Яким органом встановлюється факт настання нещасного випадку. Строк давності розслідування нещасних випадків.
Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на
нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з
використанням засобів зв’язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1.
Виробничий електротравматизм. Основні причини та шляхи зниження його рівня.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих
струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Білет №4
Охорона праці неповнолітніх
Підлітків до 18 років приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду з подальшим щорічним проходженням медичного огляду до досягнення ними 21 року. Неповнолітні приймаються на роботу, як правило, після досягнення ними 16 років. Однак у виняткових випадках за згодою батьків можуть прийматися на роботу особи, яким виповнилося 15 років (КЗпП ст. 188).
Забороняється використовувати працю неповнолітніх на важких роботах та на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на підземних роботах або залучати їх до нічних та надурочних робіт, а також у вихідні дні. Згідно із списком неповнолітні не допускаються до робіт більше, ніж на 200 виробництвах за майже 3000 спеціальностями та професіями (наказ МОЗ від 31.03.1994 №46). Обмежується використання праці підлітків на роботах по перенесенню вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми. Неповнолітні віком до 16 років взагалі не допускаються до робіт по перенесенню й пересуванню вантажів.
Обмеження праці жінок на роботах у нічний час.
Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зазначені у частині першій цієї статті обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї.
Перелік документів для розгляду справ про страхові виплати. Підстави відмови Фондом соціального страхування від нещасних випадків у виплаті страхових виплат.
Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; 3) копія паспорта, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; 4) акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т – 1 (якщо такий складався); 5) акт (спеціального) розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) за формою Н-5 (якщо такий складався); 6) акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою; 7) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 8) висновок медико–соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності; 9) довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб; 10) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; 7 11) копія цивільно–правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; 12) копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу; 13) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок) у разі настання права на страхову виплату до 11.10.2017; 14) довідка будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому; 15) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).
Поняття гігіена праці та медицина праці. Основні вимоги законодавчих актів, що стосується створення безпечних умов праці та збереження здоров’я працюючих
Обов’язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки.
Обов’язки роботодавця в ході проведення розслідування нещасного випадку.
створити належні умови для роботи комісії (спеціальної комісії, а також за рішенням комісії (спеціальної комісії) залучити до роботи експертів, інших спеціалістів;
забезпечити виконання за рішенням комісії (спеціальної комісії) додаткової фотозйомки місця, де стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), об’єктів, устатковання, інструментів, надання технічної документації та інших документів, необхідних для розслідування, а також проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи (науково-технічної, медичної тощо);
забезпечити належне виконання обов’язків у роботі комісії (спеціальної комісії) представників підприємства (установи, організації), а у разі невиконання - внести відповідні зміни;
розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), підготовлені комісією, затвердити примірники актів за формою Н-1;
організувати друкування, тиражування та формування протягом п’яти робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;
видати протягом двох робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів;
притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та які допустили порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю комісії (спеціальної комісії) та залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів, проведенням технічної експертизи чи роботи експертної комісії, на підставі документів, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення;
відшкодувати витрати, пов’язані з відрядженням працівників, які є членами комісії (спеціальної комісії), та інших залучених до її роботи осіб, у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат шляхом перерахування відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Казначейства та поточні рахунки суб’єктів господарювання у банківських установах України.
Захист людей від ураження електричним струмом у разі ушкодження ізоляції, а також появи напруги на металевих корпусах електрообладнання.
Для забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту та запобіжні пристрої.
Білет №5
Охорона праці інвалідів
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. За ст. 5 Закону України "Про охорону праці" умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Не можна працівнику пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Робота інвалідів у нічний час і залучення інвалідів до надурочних робіт можливі лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок.
Причини припинення страхових виплат і надання соціальних послуг.
Страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з’ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов’язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу, їх гігієнічна оцінка.
Шкідливими виробничими факторами є:
1) фізичні фактори:
мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);
барометричний тиск;
неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;
іонізуючі випромінювання;
виробничий шум, ультразвук, інфразвук;
вібрація (локальна, загальна);
освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);
іонізація повітря;
2) хімічні фактори:
речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);
3) біологічні фактори:
мікроорганізми - продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;
4) фактори трудового процесу:
важкість (тяжкість) праці - характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.
Категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка.
Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.
До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
1 клас (оптимальні умови праці.
2 клас (допустимі умови праці).
3 клас (шкідливі умови праці).
4 клас (небезпечні умови праці).
Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях, при експлуатації опалювальних приладів, систем вентиляції.
Котли центрального опалення закладів, установ і організацій повинні розміщуватися у відокремлених негорючих приміщеннях, які мають самостійний вихід.
Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки, печі та інші прилади опалювання, а перед початком навчального року (першої зміни для закладів і установ сезонного типу) системи вентиляції та кондиціювання повітря і кухонні печі повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані, а обслуговуючий персонал повинен пройти протипожежний інструктаж.
Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів. Несправні пристрої систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також несправні кухонні печі до експлуатації не допускаються.
Особи, призначені відповідальними за технічний стан опалювальних установок, систем вентиляції та кондиціювання повітря, зобов'язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт.
Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками, зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вжити заходів щодо усунення будь-яких недоліків, які можуть призвести до виникнення і розповсюдження пожежі.
Вентиляційні короби потрібно виготовляти з негорючих матеріалів.
Експлуатаційний та протипожежний режим роботи установок (систем) вентиляції повинен визначатися робочими інструкціями. У цих інструкціях повинні бути передбачені заходи пожежної безпеки, терміни очищення повітроводів, фільтрів вогнезатримувальних клапанів і іншого обладнання, а також визначений порядок дії обслуговуючого персоналу па випадок виникнення пожежі або аварії.