Ім'я файлу: Технолог я орган зац я вантажних перевезень фанери з м. Р вне в
Розширення: doc
Розмір: 1678кб.
Дата: 10.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Організація транспортного обслуговування учасників логістичної с
Технолог я орган зац я вантажних перевезень фанери з м. Р вне в
1.1-1.2.монографія Першаков Бєлятинський суперфінал.pdf
Розширення: doc
Розмір: 1678кб.
Дата: 10.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Організація транспортного обслуговування учасників логістичної с
Технолог я орган зац я вантажних перевезень фанери з м. Р вне в
1.1-1.2.монографія Першаков Бєлятинський суперфінал.pdf
Замовниками перевезення сільськогосподарської продукції є українські експедиції М+К та ТОВ „Укрінтерекспедиція”, а також німецькі експедиторські компанії RUS CARGO TRANSP LOGISTIK та KLOZ.
Перевезенням продукції з металу зацікавлені такі замовники: BATFOR, MERITAL, M+K, ALFONS KOSTNERST, NOVUM DELPHIN та Южтехмаш-98, ALFONS KOSTNERST, КРОСС-ТРЕЙД.
Експортом та імпортом продукції хімічної промисловості, найпоширенішими вантажами є діоксид титану, що виробляється в місті Армянськ Автономна Республіка Крим та адипінова кислота, займаються такі підприємства, як ALFA TREDE, Юхтехмаш- 98, , FERROVIASPED, КРОСС-ТРЕЙД.
Перевезенням обладнання: станки, оргтехніка, тощо цікавляться такі замовники, як NOVUM DELPHIN FINSTERWALDER GMBH, RUS CARGO TRANSP LOGISTIK, M+K, MERITAL, ALFA TREDE.
Зацікавленими підприємствами по перевезенню виробів лісообробної промисловості є МП ТОВ „Олісма”, що займається експортом меблевих заготівок.
Рис. 2.5. Структура вантажопотоків за галузями економіки по АТП.
Технологічна схема перевезення вантажів автомобільним транспортом на підприємстві ТОВ „Камаз-Транс-Сервіс” показана на рис.2.6.
Навантаження
Складування вантажу
Транспортування
Замитнення, тобто підготовка товаросупровдних документів
Розмитнення
Подача рухомого складу
Розвантаження
Рис.2.6. Технологічна схема перевезення вантажів на АТП.
2.4 Аналіз техніко-експлутаційних показників використання рухомого складу
Техніко-експлутаційні показники використання вантажного рухомого складу розраховані за останні три роки на основі даних, отриманих на підприємстві та наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Техніко-експлутаційні показники використання вантажного рухомого складу
| № | Показники | 2003р. | 2004р. | 2005р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Кількість автомобілів всього. | 100 | 112 | 116 |
| 2. | Кількість рейсів | 1748 | 2083 | 2197 |
| 3. | Середній пробіг одного автомобіля, км. | 103683 | 112533 | 117568 |
| 4. | Середній пробіг за один рейс, км. | 5927 | 6046 | 6221 |
| 5. | Середній обсяг перевезень, т. | 16,1 | 16,3 | 17,1 |
| 6. | Загальний пробіг, тис.км. | 10359,6 | 12594,3 | 13667,2 |
| 7. | Перевезено вантажів, т. | 63657 | 74338 | 80896 |
| 8. | Вантажооборот, тис.ткм. | 140455 | 174733 | 197242 |
З наведених показників видно, що у зв’язку із зростанням попиту на перевезення в цілому по підприємству за останні 3 роки збільшився обсяг перевезених вантажів, відповідно зросли кількість автомобілів та вантажооборот, а також кількість рейсів, що спричинило зростання надходжень від надання транспортних послуг.
Показники використання рухомого складу по вантажних перевезеннях за період з 2002 по 2004 рік наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6.
Показники використання рухомого складу по вантажних перевезеннях
| № | Показники | Позна-чення | Перевезення | ||
| 2003р. | 2004р. | 2005р. | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Тривалість робочого дня, год |  | 8 | 8 | 8 |
| 2 | Середня експлуатаційна швидкість, км/год |  | 60 | 65 | 70 |
| 3 | Середньоденний пробіг автомобіля, км |  | 320 | 320 | 320 |
| 4 | Середня дальність поїздки, км |  | 35 | 41 | 80 |
| 5 | Коефіцієнт використання пробігу | | 0,84 | 0,85 | 0,86 |
| 6 | Середня технічна швидкість, км/год |  | 125 | 120 | 90 |
| 7 | Коефіцієнт використання вантажопідйомності |  | 0,85 | 0,86 | 0,91 |
| 8 | Час простою під навантаженням-розвантаженням, год | t н-р | 0,4 | 0,38 | 0,3 |
| 9 | Час простою під замитненням- розмитненням (по нормативу) дні | t з-р | 2 | 2 | 2 |
За даними, наведеними у таблицях 2.5. та 2.6. можна зробити аналіз зміни коефіцієнтів пробігу, використання вантажопідйомності та випуску автомобіля на лінію (рис. 2.6.).
Рис. 2.10. Динаміка зміни коефіцієнтів використання пробігу та вантажопідйомності.Із зростанням попиту на перевезення в цілому по підприємству за останні 3 роки збільшився обсяг перевезених вантажів, відповідно зросли кількість автомобілів та вантажооборот.
Дане підприємство здійснює перевезення вантажів на замовлення державних і приватних установ та індивідуальних фізичних осіб.
На підприємстві ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” немає проблеми із оновленням та придбанням нової техніки, так як дане товариство добре зарекомендувало себе в різних країнах Європи, а саме налагоджено тісні зв’язки з виробником таких автомобілів, як Renault, на підприємстві працює сервісна станція автомобілів даної марки, всі запасні частини є оригінальними та прибувають з заводу виробника. Також товариство підтримує тісний зв’язок з виробником автомобілів Mercedes Benz та Scania.
Економічні показники використання рухомого складу по вантажних перевезенням на ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” наведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Економічні показники роботи АТП.
| № з/п | Показники | 2003р. | 2004р. | 2005р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Дохід від наданих послуг, тис.грн. | 28112 | 34563 | 36733 |
| 2 | Прибуток, тис.грн. | 3573 | 4947 | 6984 |
| 3 | Витрати, тис.грн. | 24539 | 27579 | 31486 |
| 4 | Дохід від виконання 1 т.км, грн. | 2,71 | 2,69 | 2,74 |
| 5 | Середня собівартість 1 т.км, грн. | 2,37 | 2,19 | 2,30 |
| 6 | Рентабельність вантажних перевезень | 0,15 | 0,25 | 0,16 |
Динаміка зміни доходів та витрат, а також собівартості на підприємстві ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” зображена на рис.2.12. та рис. 2.13. відповідно.
Рис.2.11. Динаміка змін доходів та витрат на АТП.
Згідно даного графіку із збільшення попиту на перевезення, відповідно зростання надходжень від надання транспортних послуг, витрати підприємства зменшуються.
Рис.2.12. Динаміка змін собівартості перевезень на АТП
Собівартість на перевезення коливається в залежності від коливання ціни на пальне. Відповідно чим менша собівартість перевезень тим більший попит на перевезення і прибуток підприємства.
2.5 Виробнича база АТП
Основою автомобільної транспортної системи є система технічної експлуатації автомобілів – сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, що визначають вибір і підтримання найбільш вигідних режимів роботи агрегатів автомобілів, а також підтримку і відновлення втраченої працездатності автомобілів в процесі виконання транспортної роботи.
ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, що розміщений в місті Рівне займає територію загальна площа якої становить 3,7 га. Виробничі приміщення займають площу рівну 2916 квадратних метрів.
Загальна структура виробничої база підприємства представлена у вигляді таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Виробнича база ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”.
| Показники № п/п | Назва структурної одиниці | Кількість, од | Площа, м2 |
| 1. | Адміністративний корпус | 1 | 632 |
| 2. | Зона ЩО | 1 | 157 |
| 3. | Дільниця ТО-1 | 2 | 316 |
| 4. | Дільниця ТО-2 | 3 | 474 |
| 5. | Дільниця ПР | 3 | 474 |
| 6. | Акумуляторний відділ | 2 | 51 |
| 7. | Шиномонтажний цех | 1 | 25 |
| 8. | Механічно-моторне відділення | 3 | 62 |
| 9. | Агрегатний відділ | 3 | 51 |
| 10. | Відділ ковальських робіт | 2 | 25 |
| 11. | Відділ зварювальних робіт | 1 | 157 |
| 12. | Малярне відділення | 2 | 316 |
| 13. | Столярно-оббивальне відділення | 1 | 157 |
| 14. | Відділення мідницьких робіт | 1 | 18 |
| 15. | Лінія електропідігріву | 3 | - |
| 16. | Складські приміщення | - | 880 |
Технічне обслуговування рухомого складу автомобільного транспорту здійснюється згідно з “Положенням про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів автомобільного транспорту”.
Система технічного обслуговування рухомого складу являється планово-попереджувальною, і всі роботи , передбачені для кожного обслуговування, являються обов’язковими до виконання в повному обсязі. Вона забезпечує постійне підтримання автомобілів та причепів в робочому стані та в належному зовнішньому вигляді, зменшенню інтенсивності зносу деталей, попереджуванню відказів та несправностей, зменшенню витрат палива та мастильних матеріалів, своєчасному виявленню та усуненню несправностей і в кінцевому результаті підвищенню надійності та безпечності експлуатації.
Для кожного виду технічного обслуговування встановлений перелік робіт обов’язкових для виконання.
Щоденне технічне обслуговування (ЩО) призначене для загального контролю, направленого на забезпечення безпеки руху, підтримки належного зовнішнього вигляду транспортного засобу, заправки паливом, маслом, охолоджуючою рідиною, а в деяких випадках і санітарної обробки кузова, що виконується після робочого дня транспортного засобу на лінії та перед виїздом на лінію.
Перше (ТО-1) і друге (ТО-2) технічне обслуговування призначені для зниження інтенсивності зносу деталей, виявлення і попереджуванню відказів та несправностей. Технічне обслуговування повинне забезпечувати безвідмовну роботу агрегатів, вузлів і систем рухомого складу в рамках встановленої періодичності і обов’язковості переліку операцій.
Перше (ТО-1) і друге (ТО-2) технічне обслуговування виконується через певні пробіги, встановлені в залежності від експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту.
Сезонне технічне обслуговування (СТО) проводиться два рази на рік і призначене для підготовки рухомого складу до експлуатації в зимовий та літній період часу.
Ремонт рухомого складу автомобільного транспорту призначений для регламентованого відновлення та підтримки робочого стану автомобілів та причепів, усунення відмов та несправностей, які виявлені при технічному обслуговуванню. Ремонтні роботи виконують як при необхідності, після виникнення відповідної відмови чи несправності, так і по плану через певний пробіг або час роботи рухомого складу – попереджувальний ремонт.
Ремонт поділяють на капітальний (КР) і поточний (ПР), в відповідності з призначенням та характером виконання робіт.
Мета капітального ремонту – регламентоване відновлення робочого стану автомобілів та агрегатів. Він повинен забезпечити пробіг до наступного капітального ремонту не менше як на 80% від норми пробігу для нових автомобілів та агрегатів.
Провівши аналіз виробничо-господарської діяльності ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” можна зробити наступні висновки:
Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію становить 95%. Отже, автопоїзди у гаражах не простоюють, виключення складають тільки довготривалі свята. Це пов’язано з наявністю постійних замовлень на перевезення.
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності становив 91% від загальної вантажопідйомності автомобіля. Основною причиною цього є використання автомобілів з напівпричепами, які завантажують різними вантажами, інколи перевозяться збірні вантажі.
Коефіцієнт використання пробігу становив 0,86, що пов’язане із збільшення попиту на перевезення.
Коефіцієнт собівартості становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства.
3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”
3.1 Дослідження вантажопотоку
Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень фанери, який складає 9 тис.т. по напрямках на Італію. Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно щоб АТП могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів. Основний замовник на перевезення фанери, річний обсяг замовлень та назва вантажу подані у таблиці 3.2,1.
Таблиця 3.2,1.
| Найменування замовника | Місце знаходження замовник | Назва вантажу | Річний обсяг перевезень т, що планується 2006р. | Місце знаходження постачальника |
| М П ТОВ „Олісма” | м. Рівне | Вироби з лісу фанера | 9000 | м. Оржів |
3.2 Обгрунтування маршруту перевезень
Необхідність маршрутизації перевезень це: розробка маршрутів з метою зменшення пробігу автомобіля, швидкої доставки вантажу, зменшення витрат паливно-мастильних матеріалів.
Маршрут – зазделегіть розроблений найбільш раціональний шлях слідування при виконанні перевезень. Розробивши дві схеми маршруту з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія), нам потрібно вибрати найкращий.
При маршрутизації перевезень враховується відстань перевезень, рід і вид вантажу а також вантажопід’ємність рухомого складу, якість доріг, інтенсивність руху на дорогах, наявність всіх видів технічного обслуговування транспортних засобів.
Вибір маршруту здійснювувався із врахування найменшої відстані (кілометражу), якості доріг і зручностями для технічного обслуговування автомобіля і відпочинку водія, найменшої кількості кордон переходів.
Схема маршруту №1
Lo=довжина нульового пробігу (км);
Lвї=довжина вантажної їздки (км);
Lo=45км;
Lвї=1964 (км);
Схема маршруту №2
Lo=довжина нульового пробігу (км);
Lвї=довжина вантажної їздки (км);
Lo=45км;
Lвї=2210 (км);
Проаналізувавши вище сказане до перевезень приймаємо схему маршруту №1
На маршруті з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія)) здійснюється перевезення фанери першого класу. Маршрут проходить через дорогі 1-2 класу, обладнанні всіма зручностями для технічного обслуговування автомобілів. Слідує черезтакі країни: Угорщина, Словенія, Італія. Навантаження, замитнення здійснюється у місці Рівне, розвантаження, розмитнення у місці Мілан. В зворотньому напрямку здійснюється перевезення побутової техніки. На це витрачається часу на території України 2-доби, на території Італії 1-доба. На маршруті закріплено 2 водія. Ночівля і охорона здійснюється на автостоянці.
3.3 Вибір та обґрунтування типу рухомого складу. Коротка характеристика
Тип рухомого складу впливає на навколишнє середовище, на вид вантажу, на шумність, термін доставки.
При виборі типу автомобіля необхідно враховувати, який вантаж має перевозити даний автомобіль, у які терміни, а також такі фактори, як ступінь впливу транспортного засобу на навколишнє середовище, рівень шумності .
На даному АТП рухомий склад використовується на 100%. Даний обсяг перевезень можна перевезти наявними транспортними засобами.
Тому необхідно підібрати рухомий склад, який би задовольняв всі вимоги замовника. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля.
Необхідно перш за все вибрати тип сідельного тягача, при виборі марки тягача до уваги приймаємо слідуючи фактори:
- потужність двигуна, рекомендується 400-420 к.с.;
- по викидам забруднюючих речовин, транспортні засоби з дизельним двигуном;
- шумність двигуна 80 дВ (А) для транспортних засобів потужністю понад 150 кВт;
- забезпечення зручностей кабіни транспортного засобу для нормальних умов роботи водія під час рейсу.
Для перевезення фанери обсягом 9000 тон порівнюємо автомобілі Scania, Mercedes-Benz, сідельний тягач Renault AE 420 з тентовим напівпричепом Metaco, автопоїзди типу Renault AE 440 у звязці з напівпричепом Krone, сідельний тягач Renault AE 430 з напівпричепом Metaco, Mercedes Benz з напівпричепами Krone.
Після того як буде обрано тип автомобіля для даного вантажу, необхідно вибрати той, якій найбільш підходить саме для перевезення даного вантажу, критерієм відбору приймаємо собівартість перевезення одного тонно-кілометра вантажу.
При проектуванні, АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 350 днів, всі інші дні вихідні та святкові.
Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.
Qден. = Q р. / Д р. , (3.3,1)
N заг. = Q ден / q н (3.3,2)
t ї = l н-р / V + t н-р (3.3,3)
n ї = T н / t ї (3.3,4)
A с = N заг / n ї (3.3,5)
де Qміс – місячний обсяг перевезень, т;
Q р – річний обсяг перевезень, т;
Д р – кількість робочих днів (350 днів);
N заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;
q н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;
t ї – час однієї їздки, год.;
l н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;
V – швидкість руху автомобіля, км/год.;
t н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год.;
n ї – кількість їздок за час в наряді (T н = 8 год.), для одного автомобіля, їзд.;
T н – час перебування в наряді, год.;
T н. д. – дійсний час перебування в наряді, год.;
A с – кількість автомобілів певної марки, од.
Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки Renault AE 420
Qден. = 9000 / 350 = 25 т. t ї = (3865 / 90) + 0.5 = 43,4год.;
N заг. = 25 / 26 = 1 їзд.; n ї = 8 / 43,4 = 0,18 їздка;
A с = 1/ 0,18 = 5 од.
Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 3.3,1.
Таблиця 3.3.1 Значення показників для розрахунку кількості автомобілів.
| Марка а/м | q н, т | l н-р, км | Lзаг, км | V, км/год | t н-р, год | Тн.д., год |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Renault AE 420+Metaco | 26.4 | 3865 | 4062 | 90 | 0.5 | 5 |
| Mercedes Bens+Kogel | 24 | 3865 | 4062 | 90 | 0.7 | 5 |
| Renault AE 440+Krone | 28.9 | 4833 | 5698 | 90 | 0.3 | 10 |
| Renault AE 430+Metaco | 26.4 | 3958 | 3988 | 90 | 0.55 | 7 |
| Mercedes Bens+Krone | 24 | 3958 | 3988 | 90 | 0.4 | 8 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11