1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: Посібник для вивчення LibreOffice.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 2902кб.
Дата: 24.03.2022
скачати
Пов'язані файли:
диплом новый по гайке(1).doc
236_ Технология ремонта генератора автомобиля Lada Granta.docx
2кл. Зошит для списування.docx
243667_tehnichniy-pasport-reciklingova-liniya-avtosohranennyy.pd
131-21-1 Завдання на Вправи 1.1 - ВСТВ.docx
Shift+Caps Lock), це більш продуктивно.
Малюнок Створена група поводиться як постійно діюче виділення декількох об'єктів (Малюнок
4.7.1.1). Перевага групи перед звичайним виділенням декількох об'єктів складається саме в сталості, тому що не дає можливості
забути виділити якийсь об'єкт перед операцією.
Групу завжди можна розбити за допомогою пункту Разгрупувати
контекстного меню чи за допомогою комбінації клавіш Для редагування об'єктів, включених у групу, немає необхідності
розбивати групу – для цього призначені операції входу в групу і виходу з неї.
Для цього можна скористатися пунктами Вход в группу (Выход из группы)
контекстного меню чи гарячою клавішею F3 (Ctrl+F3).
Вийти з групи можна при подвійному клацанні лівою кнопкою миші повз область групи, а ввійти – відповідно при подвійному клацанні на області будь- якого об'єкта, що входить у групу.
Після входу в групу об'єкти, не включені в дану групу, відображаються більш блідо. Це робиться для того, щоб було легше відрізнити об'єкти даної
групи від інших, а також для індикації режиму перебування в групі.
4.7.2 Комбінування об'єктів
Створити комбінацію так само легко, як і згрупувати об'єкти. Для створення комбінації необхідно спочатку відзначити кілька об'єктів (утримуючи клавішу Shift), а потім вибрати пункт Об'єднатиконтекстного меню (чи меню
Видозміни) чи скористатися гарячою клавішею У відмінності від групування, при комбінуванні з обраних об'єктів створюється новий об'єкт із новими властивостями.
Отримана комбінація успадковує властивості
об'єкта, створеного першим, чи, точніше, що знаходиться за всіма іншими об'єктами,
обраних для комбінації (див. Розташування).
Малюнок 4.7.2.1

4. Графічний редактор LibreOffice
83
Комбінувати можна тільки ті об'єкти, які можна перетворити в криві Без'є.
У місцях перетинань об'єктів у комбінації виникають прозорі діри; ця властивість – плата за можливість розбити комбінацію (Малюнок 4.7.2.1).
Даний метод також можна застосовувати як тимчасове об'єднання об'єктів перед виконанням логічних операцій над ними.
Отриману комбінацію завжди можна роз'єднати за допомогою пункту Розділити
контекстного меню (чи меню Видозміни) чи за допомогою сполучення клавіш
Alt+Ctrl+Shift+K (Малюнок Для деяких типів об'єктів у процесі
комбінування відбувається перетворення об'єкта до кривих Без'є, тому, незважаючи нате, що комбінацію завжди можна роз'єднати, операція комбінування не є цілком оборотною. Відразу перетворити фігури на криві Без'є можна вибравши пункт
Об'єднати. При цьому кілька не зв'язаних між собою фігур поєднуються лініями.
4.7.3 Логічні операції над об'єктами
LibreOffice Draw дозволяє логічно складати, віднімати і перетинати об'єкти.
Для виконання логічних операцій необхідно вибрати кілька об'єктів
(утримуючи клавішу Shift), потім за допомогою пунктів Об'єденати, Відняти
або Перетнутиконтекстногоменю Фігури чи меню Видозміни → Фігура
виконати потрібну операцію (Малюнок 4.7.3.1).
Малюнок У результаті утвориться новий об'єкт, що успадковує властивості самого старшого (чи, точніше того, що знаходиться глибше всіх інших виділених).
Логічні операції є необоротними, тому, якщо ви хочете скасувати операцію, те єдиний шлях – скористатися функцією скасування LibreOffice
Draw, що доступна через меню Зміни → Вернути чи по гарячій клавіші
Ctrl+Z.
Вправа 4.7
1. Відкрийте LibreOffice Draw.
2. Відкрийте файл Вправа 4-6 і збережіть його як Вправа 4-7.
3. Відповідно розташуйте і згрупуйте із трьох квітів букета з десяти квітів – клумбу. Намалюйте прямокутник, поверх нього розташуйте квітку.
Об'єднайте ці об'єкти. Поєднайте також коло, ромб і трикутник з
Малюнок 4.7.2.2

84 4. Графічний редактор LibreOffice окремими квітками.
5. Створіть за допомогою галереї текстових ефектів напис "по газонам не ходить" і наклавши на цей напис в потрібних місцях рисочки та виконавши дію віднімання створіть трафарет для напису:
6. Збережіть файл і закрийте його.
4.8 Іменування об'єктів
Для спрощення роботи з малюнками складної структури, у LibreOffice
Draw мається можливість надати об'єктам деяких типів імена (в контекстному меню Назва...), що далі з'являються в панелі стану щораз, коли ви вибираєте об'єкт. Крім того іменовані об'єкти показуються Навігатором (Перегляд

Навігатор або F5 або кнопка
) як окремі елементи структури малюнка
(Малюнок 4.8.1).
Привласнити ім'я можна тільки:

групі об'єктів;

вставленим об'єктам: растрова картинка, об'єкт OLE, формула й ін.
Малюнок 4.8.1
Вправа 4.8
1. Відкрийте LibreOffice Draw.
2. Відкрийте файл Вправа 4-7 і збережіть його як Вправа 4-8.
3. Дайте ім'я групі з трьох квітів "Букет, групі з десяти квітів -Клумба, трафаретному напису - "Напис".
4. Відкрийте навігатор і перегляньте за допомогою нього названі
об’єкти.
5. Збережіть файл і закрийте його.
4.9 Графічні стилі
Як і текстовий документ, малюнок може містити стилі, але тільки одного типу – графічні.
Графічний стиль являє собою всеосяжний набір значень атрибутів усіляких графічних об'єктів. Будучи застосованим до якого-небудь об'єкта,

4. Графічний редактор LibreOffice
стиль перевизначає значення наявних у даного об'єкта атрибутів на нові
значення, задані для цього стилю.
Графічні стилі особливо зручно застосовувати у випадку створення складних малюнків з повторюваними елементами; вони незамінні для креслень,
різних схем, діаграм і т.д.
Для їхнього створення, модифікації,
застосування і видалення зручніше за все користатися
Стилістом, якому можна викликати з меню Формат → Стилі
, клавішею
F11 чи інструментом панелі функцій
(Малюнок 4.9.1).
Виділивши об'єкт чи кілька об'єктів, за допомогою Стиліста легко застосувати будь- який стиль – просто двічі клацніть на потрібному пункті у вікні Стиліста.
Щоб змінити сам стиль, досить клацнути правою кнопкою мишки по потрібному і
вибрати з спадаючого меню пункт Змінити.
Зміни стилю подіють на всі графічні об'єкти, до яких стиль був застосований.
Вправа 4.9
1.Відкрийте LibreOffice Draw.
2.Відкрийте файл Вправа 4-8 і
збережіть його як Вправа 4-9 3.Відкрийте вікно стилів (F11).
4.Застосуйте до об'єкту "Напис" стиль "Об'єкт без заповнення", до об'єкту "Букет" - стиль "Об'єкт с тінню".
5. Створіть новий стиль "Об'єкт з рожевою тінню" на основі стилю "Об'єкт с тінню" змінивши колір тіні на рожевий, товщину тіні на 0,1 см. Застосуйте до об'єкту "Клумба" стиль "Об'єкт з рожевою тінню".
7. Збережіть файл і закрийте його.
Запитання до розділу
1. Які види комп'ютерної графіки існують?
2. З яких елементів складається робоча область LibreOffice Draw?
3. Які можливості по зміні масштабу є в LibreOffice Draw?
4. Для чого можна використовувати шари в малюнку?
5. Які види графічних примітивів існують в LibreOffice Draw?
6. Як малювати лінію, прямокутник?
7. Яку клавішу на клавіатурі потрібно утримувати при малюванні,
щоб отримати правильну фігуру?
8. Як малюють криві Без'є?
Малюнок 4.9.1

86 4. Графічний редактор LibreOffice
9. Як можна змінювати графічні об'єкти?
10.Як властивості існують у графічних об'єктів? Які з них винесені на панель "Лінія та заповнення"?
11.Як можна створити групу об'єктів? Розібрати групу на окремі
об'єкти?
12.Які дії можна виконати над групою графічних об'єктів і який в кожному випадку буде отримано результат?
13.Як надати графічному об'єкту ім'я і де це ім'я потім можна побачити?
14.Як застосувати стиль до об'єкту?

5 Система керування базами даних
LibreOffice
87
5 Система керування базами даних
У зв'язку з розвитком інформаційних ресурсів, появою нових
інформаційних та інформаційно-пошукових систем з'явилась необхідність зберігати та опрацьовувати великі набори даних. Ефективна обробка даних ставить перед розробниками програмного забезпечення ряд задач як організувати інформацію в пам'яті обчислювальних машин, які операції по її
обробці с найбільш зручними та потрібними. Розвиток методів розв'язання таких задач привів ух роках до появи поняття бази даних, яке є одним із центральних в інформатиці.
Під базою даних (БД) розуміють сукупність взаємозв'язаних та спеціальним чином організованих даних деякої предметної області, які
зберігаються на зовнішніх носіях інформації і доступ до яких мають різні
користувачі для розв'язання своїх задач.
БД зберігаються у файлах даних. Кожний файл даних — це послідовність записів певної структури. Записи — інформаційні структуровані одиниці, які
складаються з полів. Кожне поле має своє ім'я і атрибута тип даних, які в нього заноситься та довжину — кількість символьних позицій. Проектуючи БД,
потрібно у структуру записів включити такі поля, які відображають характеристики об'єктів та зв'язки між ними.
Типи БД
Перед створенням БД вибирають модель подання даних у ній, яка визначає і тип. На даний час найбільш широко використовуються ієрархічна,
мережева та реляційна моделі даних (відповідно типи БД).

В ієрархічній БД відношення між різними типами записів мають деревоподібну структуру. Елементи такого дерева відношень називають вузлами. На найвищому рівні ієрархії е вузол, який не підпорядковується жодному іншому, він називається коренем дерева. Кожний інший вузол підпорядковується тільки одному вищестоящому.

У мережевих БД кожний елемент (тип записів) може мати довільні
зв'язки з будь-якими іншими.

Найбільшого поширення набула реляційна модель, основним способом подання даних у якій є двомірна таблиця. Зв'язки між записами різних типів тут організовуються через спільні поля. Кожний файл даних у такій моделі містить дані, які можна подати у вигляді таблиці, колонки якої відповідають окремим полям, а рядки — записам. До реляційних БД
можна звести ієрархічні та мережеві БД.
Уже при роботі з першими БД виявилось, що на створення програмного забезпечення для кожної з них витрачається багато часу і зусиль. Тому виникла необхідність у розробці програм універсального характеру відносно змісту тієї
інформації, яка зберігається в БД. Це привело до появи систем керування БД як універсального інструменту для створення та експлуатації баз даних.
Під системою керування базами даних (СКБД) розуміють таку програмну систему, яка забезпечує виконання всіх операцій, які пов'язані із створенням БД, збереженням її на магнітних носіях, обробкою даних, що

88 5 Система керування базами даних
LibreOffice міститься в БД, розв'язанням прикладних задач, формуванням звітів та підсумкових документів.
Функціями СКБД є:

можливість здійснювати опис даних та змінювати їх структуру

маніпулювання даними: виконання над даними операцій, які
дозволять розв'язувати різні задачі;

можливість формувати звіти; система команд для реалізації запитів;

діалогові засоби спілкування з користувачем.
Добре відомими єСКБД типу dbase (dbase III Plus, dbase IV, Foxbase,
FoxPro). На даний час популярними є СКБД Oracle, Access, Paradox, MySQL. База даних у LibreOffice Base є сучасною СКБД, яка не тільки дозволяє
працювати з базами даних у власному форматі але й підключатись до інших баз даних, створених наприклад в dBase або MySQL.
5.1 LibreOffice Base, загальний вигляд
Запустити СКБД LibreOffice Base можна одним з кількох способів:

В Winows вибрати: Пуск → Усі програми → LibreOffice →

LibreOffice Base.

Вибрати: Головне меню → Офіс → LibreOffice В пошуковому рядку головного меню почати набирати назву
LibreOffice Base (для версії 2.3) і запустити ярлик програми, що з'явиться.

Двічі клацнути лівою кнопкою мишки по зображенню файлу
(намальовані чайки – логотип LibreOffice) файлу БД (файли з розширенням odb) або один раз по значку програми:
Після запуску почне працювати майстер баз даних. На першому кроці
(Малюнок 5.1.1) вибираємо: чи створити нову базу даних чи відкрити існуючий файл LibreOffice Baseчи підключитись до бази даних іншого типу.
База даних у LibreOffice дозволяє вставляти дані з зовнішніх ресурсів.
Джерелом може бути Adabas, JDBC, ODBC, ADO, dBase, текстовий файл,
документ електронної таблиці чи дані з адресної книги.
На другому кроці (Малюнок 4.5.2) можна зареєструвати БД і вибрати дії
після збереження БД під вказаним іменем.
Дані з будь-якого файлу БД можуть бути зареєстровані в LibreOffice.
Термін "реєструвати" означає, що система LibreOffice з'ясує, де розташовані
дані, як вони організовані, як отримати ці дані та інше. Пізніше для підключення до джерел даних можна використовувати команду меню Файл →
Помічник → Адреси джерел даних...
Якщо ми створюємо нову БД, після того як натиснемо кнопку
Завершити, потрібно назвати файл БД в діалоговому вікні збереження, а потім можна приступати до роботи з базою даних.

5 Система керування базами даних
LibreOffice
89
Малюнок Файл бази даних крім талиць БД може містити запити, звіти і форми для бази даних, а також посилання на базу даних, в котрій зберігаються записи.
Відомості про форматування також зберігаються в файлі БД.
Малюнок У вікні LibreOffice Base (Малюнок 5.1.3) окрім стандартних елементів ми можемо побачити в робочій області зліва – значки і назви основних об'єктів БД:
таблиці, запити, форми, звіти. Зверху робочої області розташовано список задач з описом дій, які можна виконати для даних об'єктів. Нижче представлені з власними назвами окремі елементи даного класу об'єктів, а правіше можна проглянули верхній лівий край виділеної таблиці або мініатюрне зображення форми чи звіту (наприклад, щоб з'ясувати чи є там дані).

90 5 Система керування базами даних
LibreOffice
Малюнок 5.1.3
5.2 Створення бази даних
5.2.1 Створення окремої таблиці
Оскільки LibreOffice Base працює з реляційними базами даних, то створення БД починається з створення таблиці. В Base існує два способи створити таблицю:

за допомогою конструктора таблиць (задача Створити таблицю в
режимі дизайну...)

за допомогою майстру (задача Використати помічника для
створення таблиці...)
Найчастіше структуру створюють командою Створити таблицю в
режимі дизайну. Користувач у цьому випадку задає:
1. назви полів методом введення назви;
2. тип даних методом вибором типу із запропонованого списку. описи-пояснення, які є необов'язковими;
4. додаткові властивості (характеристики) полів (у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей: довжину поля, значення за замовчуванням,
умови на значення, яке вводитимуть, формат поля, індексованість поля тощо.
Після вибору команди Створити таблицю в режимі дизайну. з'явиться вікно (Малюнок 5.2.1.1), дев першому стовпчику, Назва поля, можна написати

5 Система керування базами даних
LibreOffice
91
ім'я поля (воно неповинно містити пробілів), в другому, Тип поля, можна вибрати необхідний тип із спадаючого списку, що відкривається стрілкою в кінці клітинки. Всі типи можна поділити на групи:

числові (INTEGER, NUMERIC, DECIMAL, тощо);

текстові (CHAR, VARCHAR, тощо);

дата і час (DATE, TIME, тощо);

логічні (BOOLEAN);

об'єкти, наприклад: файли (BYNARY, LONGVARBINARY тощо)
Малюнок В третьому стовпчику – Опис – можна залишити деякий опис даного поле для себе або тих хто буде працювати з структурою БД.
Внизу вікна знаходяться властивості поля, де можна встановити автонуменрацію (Автозначення: Да, довжину поля в символах (якщо даний тип доступний для змін), значення по замовчуванню і формат (майже так само як в електронних таблицях). В нижньому правому кутку – коротка підказка до активного в даний момент параметру.
Після того як поля описані і названі обов'язково потрібно зробити одне з полів ключовим – його значення не будуть повторюватись і стануть унікальним
ідентифікатором для кожного запису. Для цього потрібно перед полем натиснути правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати Первинний
ключ перед назвою поля з'явиться зображення ключа. Ключ можливо сам з'явиться після вибору автозначень. Можна встановити кілька ключових полів,
наприклад: серія і номер паспорту

92 5 Система керування базами даних
LibreOffice
Після створення структури вікно конструктора треба закрити зі
збереженням таблиці у файлі на диску з деякою назвою. У найпростіших БД достатньо задати назви полів і зазначити їхні типи,
оскільки властивості фіксуються автоматично згідно з принципом замовчування. В таких випадках зручно користуватись майстром: Використати
помічника для створення таблиці... Буде відкрито перше вікно майстру
(Малюнок 5.2.1.2), де можна вибрати за допомогою кнопок > або >> вибрати потрібні поля із заготовок таблиць (ділової категорії: клієнти, робітники,
платежі, тощо і категорії пресональні: адреси, рецепти, CD-колекції, тощо) і
впорядкувати їх кнопками
 . Вернути вибрані поля – < або В наступних кроках майстру можна відредагувати атрибути кожного поля
і доповнити таблицю своїми полями, задати ключ і визначити дії після створення таблиці.
Щоб ввести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: вибрати закладку Таблиці і двічі клацнути лівою кнопкою миші по назві таблиці.
Дані в таблицю вводять звичайно із клавіатури (або через буфер обміну).
Зовні таблиця подібна до електронної, типу Calc. Ширину стовпців і висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою з контекстного меню, відкритого на назві
стовпчика, Сховати стовпчик, Показати стовпчик.
Щоб деякі стовпці не зміщувались під час перегляду широкої таблиці, її
фіксують на екрані чи вивільняють в контекстному меню Ширина стовпчика
.
Редагування даних у будь-якій відкритій таблиці здійснюється відповідно
Малюнок 5.2.1.2

5 Система керування базами даних
LibreOffice
до загальноприйнятих правил роботи в таблицях. Для цього необхідно підвести курсор миші у відповідну клітинку і клацнути лівою клавішею. Далі викорис- товуються звичайні засоби редагування. В кінці відкритої таблиці можна додати будь-який запис. Якщо потрібно змінити структуру таблиці, то для цього потрібно її відкрити в режимі конструктора (в контекстному меню –

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас