Ім'я файлу: Педіатрія.docx
Розширення: docx
Розмір: 233кб.
Дата: 31.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Хірургія.docx
Тема: Робота на посту медичної сестри, в маніпуляційній, процедурному кабінеті соматичного відділення : догляд за дітьми раннього віку з гострими та хронічними розладами травлення, рахітом, гіпокальціємічним синдромом. 1. Записати у щоденнику: 1.Принципи диспансерного обліку дітей з аномалією конституції. 2. Надання невідкладної медичної допомоги при гострих алергійних станах у дітей (кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок). Анафілактичний шок: Медична допомога: 1. Припинити подальше надходження алергену в організм: накласти джгут на кінцівку проксимальніше місця проникнення алергену, обколоти цю ділянку 0,1% розчином адреналіну 0,3-0,5 мл. 2. При блискавичній формі - реанімаційні заходи і інтенсивна терапія по загальноприйнятій програмі. 3. Інгаляція 100% кисню через маску в кількості 10-12 л/хв. 4. Внутрівенно або ендотрахеально 0,1% розчин адреналіну в дозі 5 мкг/кг з подальшим його внутрівенним введенням в дозі 1-2 мкг/кг/хв крапельно в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду до відновлення ефективного кровообігу і появи тахікардії. 5. Інфузія реополіглюкіна і кристаллоїдів у співвідношенні 1:2 зі швидкістю 10 мл/кг/година. 6. Дифенгідрамін (димедрол) 1% розчин у дозі 1-2 мг/кг внутрівенно. 7. Еуфілін 5 мг/кг внутрівенно. При недостатньому ефекті - внутрівенно крапельно 0,2% розчин норадреналіну в дозі 1- 3 мкг/кг. 8. Внутрівенно глюкокортикостероїди: гідрокортизон у дозі 5-15 мг/кг або преднізолон у дозі 2-5 мг/кг. 9. При некупованому бронхіолоспазмі - інгаляція селективних бета-2 агоністів (сальбутамол, вентолін). 10. При явищах шоку, що зберігаються - після попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенноі кетаміну в дозі 5 мг/кг внутрівенно - інтубація трахеї і переведення на ШВЛ. 11. Екстрена госпіталізація до ВІТ не залежно від ступеню важкості шоку. Алергічний набряк Квінке Медична допомога: 1. Десенсибілізуючі препарати: димедрол 1% розчин 0,5-1 мг/кг в/м'язово або в/венно. 2. Лазікс 2% р-р - 1-2 мг/кг в/м'язово. 3. Адреналін 0,1% р-н - 0,2-0,3 мл підшкірно. 4. Преднізолон - 1-2 мг/кг в/м'язово або в/венно. 5. При ентеральному влученні алергену - ентеросорбенти (активоване вугілля 0,5-1,0 г/кг або 5% розчин Ентеродеза 10-50 мл), очисна клізма. 6. Госпіталізація до ВІТ. Кропив’янка: Призначення гіпоалергенної дієти при аліментарній кропив’янці; Рясне питво для якнайшвидшого виведення алергенів з організму; Усунення або зменшення зовнішніх впливів, що провокують виникнення пухирів при контактній, холодовій, тепловій, аквагенній і вібраційній кропив’янці; Дотримання оптимального температурного режиму, виключення стресових ситуацій і обмеження фізичних навантажень при холінергічній та адренергічній кропив’янці; Обмеження прийому лікарських препаратів при медикаментозній кропив’янці. Розширення: docx
Розмір: 233кб.
Дата: 31.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Хірургія.docx
3.Надання допомоги при ларингоспазмі та еклампсії; Ларингоспазм Невідкладна допомога: 1.при попаданні в гортань дитини сторонніх предметів, опустіть малюка вниз головою, сонячне сплетіння має опинитися на коліні, засуньте палець в рот і витягніть предмет. Якщо чужорідне тіло прослизнула всередину, натисніть на сонячне сплетіння выталкивающим рухом вгору, дитина повинна закашлятися, предмет і вийде назовні. Якщо цього не сталося, але дихання відновилося, все одно викличте швидку допомогу, вони відвезуть дитини в стаціонар, зроблять рентген; 2.заспокоїти малюка під час нападу малюк знаходиться в збудженому стані, яке слід усунути); 3.нашатирний спирт (змочити ватку і піднести до носа); 4.забезпечити надходження свіжого повітря (спазми провокують нестачу кисню в організмі, щоб привести дитину до тями: відкрийте вікна, увімкніть кондиціонер або вентилятор); 5.накладіть на обличчя дитини змочений в холодній воді рушник; 6.дати дитині пити; 7.зробити глибокий вдих і затримати дихання (якщо дитина у свідомості і розуміє, про що ви просите); 8.купання в теплій ванні; 9.впливайте на нервову систему дратівливими рухами, що викликають больові відчуття: поплескайте по спині, ущипніть за шкіру, потягніть мова. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ЕКЛАМПСІЇ Еклампсія-судомна форма гестозу важкого ступеня. Напад судом загрожує життю вагітної (породіллі, породіллі). Лікувально-тактичні заходи при судомної формі повинні бути спрямовані на: - надання невідкладної допомоги під час нападу; - створення лікувально -охоронного режиму і попередження розвитку подальшого еклампсічного припадку; - лікування гестозу та підтримку життєдіяльності внутрішньоутробного плоду; - дбайливе розродження. 1. При виникненні еклампсічного нападу вагітну, утратившую свідомість, необхідно укласти на бік (бажано правий), закинути голову назад для запобігання западання язика, ввести гумові або пластмасові повітроводи, видалити з рота піну (іноді з домішкою крові), провести інгаляцію кисню і повітря через маску апарату КІ-ЗМ або АН-8М. Оксигена-цію при дихальної недостатності у вагітних з важкими формами гестозів слід проводити з обережністю. При вираженої гострої дихальної недостатності (ГДН) необхідна інтубація, відсмоктування секрету з трахеї і бронхів, ШВЛ в режимі гіпервентиляції (при СО2 2 (К22 мм рт. Ст.). Для проведення ШВЛ викликати бригаду РХБ. 2. Після закінчення нападу обстеження вагітної слід проводити тільки в умовах нейролептоаналгезіі. Якщо нейролепті-аналгезия не була проведена до початку еклампсії, після нападу слід ввести 2 мл 0,5% розчину седуксену (іяіреланіума); 2-4 мл 0,25% розчину дроперидола, 2 мл 2,5% розчину піпольфену (або 2 мл 1% розчину димедролу), 1 мл 2% розчину промедолу внутрішньовенно або внутрішньом'язово: дати наркоз закисом азоту з киснем. Нарколепсія послаблює судомну форму гестозу і попереджає розвиток наступного нападу. 3. Необхідно з'ясувати акушерську ситуацію: загальний стан хворої (частота пульсу, дихання, цифри артеріального тиску на одній і другій руці, наявність набряків, ступінь їх вираженості, термін вагітності, наявність (відсутність) сутичок, форма матки, наявність локальної болючості при пальпації матки, наявність (відсутність) ворушіння і серцебиття плода, наявність кров'яних виділень зі статевих шляхів). Обстеження хворої слід проводити обережно і тільки в стані нейролептоаналгезіі (нарколепсії), інакше настануть повторні судоми! 4. Після купірування нападу судом необхідно почати лікування гестозу. Слід ввести внутрішньовенно крапельно 30 мл 25% розчину магнію сульфату в 300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 400 мл реополіглюкіпа, швидкість введення лікувальної суміші 100 мл протягом першої години, або 2 г / ч. Після внутрішньовенного введення переходять на внутрішньом'язове введення 25% розчину магнію сульфату - 20 мл через 4 ч 3 рази. Сульфат магнію можна вводити внутрішньом'язово за загальноприйнятою схемою Бровкіна: 25% розчин по 24 мл 4 рази, при цьому 3 перші ін'єкції роблять через 4 год, а останню ін'єкцію - через 6 ч. Час ін'єкції магнію сульфату обов'язково вказати в супровідному листі хворий! Слід зазначити, що у деяких жінок може спостерігатися непереносимість магнію сульфату, демонстрована почуттям спека, неспокою, утруднення в грудях, прискорене серцебиття! У подібних випадках від подальшого введення препарату слід утриматися. На тлі лікування магнію сульфатом психотропні препарати (седуксен, дроперидол) слід вводити з обережністю; при повторних введеннях - в менших дозах. 5. Введення магнію сульфату поєднують із введенням препаратів, що зменшують вазоконстрикцію судин: з цією метою вводять 3-6 мл 1% розчину дибазолу і 2-4 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду, 1 мл 2% розчину по-шпи. 6. Одночасно хворий проводять інфузійну терапію: МАФу-сол 400-450 мл внутрішньовенно крапельно або 500 мл будь-якого полііонних розчину: лактосол, або трисоль, або дисоль 250 мл , або трісамін 500 мл, або 5% розчин глюкози 500 мл внутрішньовенно крапельно під контролем діурезу, так як при важких гестозах розвивається гостра ниркова недостатність (ГНН). 7. Для поліпшення реологічних властивостей крові можна ввести 400 мл реополіглюкіну. 8. Спроба швидкого транспортування хворої з судомної формою гестозу без попередньої іейролепсіі або нейролептоа-палгезіі і попереднього лікування гестозу тільки посилює стан хворої і результат захворювання. 9. Велике значення має фактор часу, ніж раніше на догоспітальному етапі розпочато лікування важкої форми гестозу, тим більше можливість підтримати порушені функції життєво важливих органів - мозку, серця, печінки, нирок та комплексу плацента - плід. 10. Якщо на фоні введення спазмолітичних засобів, магнію сульфату, інфузійної терапії у вагітної (породіллі) зберігаються високі цифри артеріального тиску, вводять 10 мл 2,4% розчину еуфілтша в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (надає дію на посилення діурезу) .
11. З інших гіпотензивних препаратів можна ввести підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно 0,5-1 мл 0,01% розчину кло-Феліпа, для внутрішньовенного введення розчин клофеліну розводять в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, гіпотензивний ефект при введенні у вену настає через 3-5 хв., досягаючи максимуму через 15-20 хв. Препарат вводять під контролем артеріального тиску, в перші хвилини введення можливе короткочасне підвищення артеріального тиску (!). При введенні з нейролептиками клофелін посилює їх седативну дію. 12. Для зниження артеріального тиску у вагітних (породіль) доцільне використання препаратів для керованої гіпотонії: пентамін 0,5-1 мл 5% розчину внутрішньом'язово або 0,5-1 мл 5 % розчину пентаміпа, розведених в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози, внутрішньовенно. Відзначимо, що керовану гіпотонію в акушерській практиці сле-/дует використовувати з обережністю (!), так як швидке зниження АТ погіршує перфузію плаценти і плодовий кровотік. Для контрольованої гіпотонії може бути використаний 1 мл 2,5% розчину бензогек-Сонія внутрішньовенно, внутрішньом'язово або підшкірно. Ефект настає через 12-15 хв., при необхідності препарат можна застосовувати по 3-4 ін'єкції в день. 13. Після припадку у вагітних може розвинутися коматозний стан. Для оцінки мозкової коми використовують шкалу мозкових ком Глазго. 14. У деяких хворих з еклампсією розвивається гостра дихальна недостатність. Розрізняють 2 основні різновиди ОДН: вентиляційну і паренхіматозну. В основі вентиляційної ОДН лежить порушення прохідності дихальних шляхів, порушення центральної регуляції дихання і, як наслідок, порушення вентиляції всій газообменной зони легких, порушення оксигенації і виведення вуглекислоти. При паренхіматозної одн відзначається порушення вентиляції і кровообігу в окремих зонах легеневої паренхіми. При еклампсії, внаслідок порушення центральних механізмів регуляції може бути недостатня вентиляція всій газообменной зони легких, а також порушення оксигенації і виведення вуглекислоти з організму внаслідок спазму гладкої мускулатури бронхів, заході-ня мови, накопичення піни під час розвитку еклампсії. Розрізняють 3 ступеня ОДН. 4.Алгоритми практичних навичок: — розрахунок доз вітаміну D з метою профілактики та лікування рахіту; Профілактика рахіту вітаміном D2 починається з 3-тижневого віку і періодично повторюється у весняний та осінньо-зимовий час. Вітамін D2 дають 500-1000-3000 ИЕ в добу. У недоношених дітей попередження рахіту починають з 8-14-го дня життя. Добова доза залежить від ваги при народженні. Дітям, які народилися з вагою 1000-1500 м, призначають від 4000 до 8000 ИЕ в день, дітям з вагою при народженні від 1500 до 2500 г - 4000 ИЕ вітаміну D2. 5.Вирішити задачи: 1. Мати 3х- місячної дівчинки звернулась до фельдшера ФАПу зі скаргами на наявність у дитини неспокою, зменшення кількості сечовипускань. Об’єктивно відмічається стоншення підшкірної клітковини на животі та тулубі. 1.Поставте попередній діагноз. Недогодовування 2.Складіть план обстеження, лікування. Двати більше кушати 3.Профілактичні заходи. Дитину треба годувати за її потребою
2. У хлопчика, 3 міс, що народився недоношеним (маса тіла 2000 г), після швидкого введення адаптованої суміші (у матері раптово зникло молоко) спостерігаються рідкі випорожнення без патологічних домішок 4-5 разів на добу протягом 3 діб. Під час огляду виявлено втрату ваги за останню добу 5%. Живіт доступний пальпації в усіх відділах, кишечник бурчить. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Сечовиділення – 5-6 разів на добу.
1.Поставте попередній діагноз. Ексикоз 1 ступеня 2.Яка тактика фельдшера? Двати рідину хворому та госпіталізувати 3.Складіть план обстеження, лікування. Для боротьби з ексикозом величезне значення має усунення зневоднення організму хворого і боротьба із захворюванням, що спровокувало ексикоз. Обов’язково проводиться відновлення нормального функціонування травної системи хворого і симптоматична терапія. При появі ознак ексикозу у маленьких дітей, обов’язково проводиться термінова госпіталізація. Заходи по відновленню рідини в організмі проводять в залежності від ступеня захворювання. При ексикозі 1 ступеня хворому дають пити (по 50-100 мл на 1 кг маси тіла) глюкозо-сольовий розчин (регідрон, оралит і ін.). Стандартний глюкозо-сольовий розчин містить: натрію хлориду 3,5 г, натрію гідрокарбонату 2,5 г, калію хлориду 1,5 г, глюкози 20 г, кип’яченої води 1 л. При нормалізації стану припиняється блювота, стабілізуються артеріальний тиск і діурез. При важких випадках і при сильному зневодненні організму, виконують внутрішньовенне введення рідин (реополіглюкіну, плазми і т. і.) Призначають дозоване пиття, по 1 чайній ложці кожні 5-10 хвилин, при сильній блювоті, рідину закопують в рот піпеткою. Терапія антибіотиками проводиться в залежності від чутливості збудника основного захворювання до антибіотиків.При успішній ліквідації ексикозу, хворому призначається дієтичне харчування, що складається з легко засвоюваної їжі 4.Профілактичні заходи. Для предупреждения развития эксикоза нужно в первую очередь бороться с его возможными причинами. Профилактика инфекций ЖКТ заключается в выполнении гигиенических норм (мытье рук, овощей и фруктов). Что касается остальных заболеваний, то следует вовремя обращаться к врачу при острых патологиях и обострениях хронических. При пребывании на жаре, особенно если при этом человек занимается спортом или тяжелым физическим трудом, необходимо частое и обильное питье.
17.05.2021
Тема: Робота на посту медичної сестри, в маніпуляційній, процедурному кабінеті та кабінеті функціональної діагностики в соматичному відділенні: догляд за дітьми старшого віку при стоматитах, гельмінтозах. 1. Записати у щоденнику: 1. Дієтотерапія дітей з захворюванням органів травлення. При захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки особливості догляду полягають у: · дотриманні оберігаючого режиму: нормалізація відпочинку, денний сон; · дієтичного харчування: хімічно-, термічно-, механічно щадна дієта, страви готуються на парі, кратність вживання їжі – 5-6 разів на добу; · дотримання правил особистої гігієни дитини; · контроль за характером випорожнень; · допомога при блюванні з метою запобігання аспірації в дихальні шляхи. У догляді за дітьми із захворюваннями органів гепатобіліарної зони важливим є дотримання
1. лікувального режиму: обмеження фізичного навантаження; 2. дієтичного харчування з вилученням смажених, гострих страв, екстрактивних речовин, бульйонів, шоколаду, кави, жирних сортів м’яса, при 5- разовому вживанні їжі; 3. дотримання правил особистої гігієни дитини; 4. проведення сліпих зондувань; 5. контроль за характером випорожнень. При захворюваннях кишківника 1. в харчуванні обмежують жири, вуглеводи, вилучають речовини, що посилюють секрецію травних соків та процеси гниття і бродіння. Готують їжу на парі, перетирають, дають їсти дитині 5-6 разів на добу; 2. контролюють об’єми вжитої їжі та випитої рідини; 3. здійснюють догляд за шкірою і слизовими оболонками, після кожного акту дефекації дитину підмивати; 4. контролюють характер калових мас, частоту випорожнень, наявність патологічних домішок;
5. проводять очисні та лікувальні клізми. 2.Алгоритми практичних навичок: — оброблення слизової оболонки ротової порожнини при афтозному стоматиті та пліснявці;
І. Попередній етап. Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук. Підготовка предметів догляду, ліків. Оброблення ротової порожнини при стоматитах уключає зрошення слизової оболонки лікувальними розчинами та припікання афт, виразок розчинами лікарських препаратів. Стерильну гумову грушу покласти на стерильний лоток. Підготувати лікувальні розчини у склянці, температура розчинів 28—ЗО °С: фурацилін 1:5’000, 0,01 % розчин перманганату калію, 2 % розчин гідрокарбонату натрію, відвари ромашки, звіробою тощо. Витиснути з гумової груші повітря і набрати в неї лікувальний розчин, покласти гумову грушу з набраним розчином на лоток. Підготовка дитини. Матір або помічник бере дитину раннього віку на руки, обличчям донизу. Мати правою рукою під-тримує живіт, груди дитини, а лівою рукою фіксує голову дитини, тримаючи ліву руку на лобі дитини. На столі поставити миску або лоток. Мати підходить до неї, нахиляється і тримає обличчя дитини над мискою (лотком). II. Основний етап. 1. Підійти до дитини з боку голови. У праву руку взяти гумову грушу з лікувальним розчином. Великий палець підтримує дно гумової груші, а наконечник її розташовується між II і III пальцями.
2. І і II пальцями лівої руки натиснути на щічки дитини і відкрити їй рот. У цей момент увести в ротову порожнину м’який наконечник гумової груші, ввести лікувальний розчин в ротову порожнину. 3. Лікувальний розчин зрошує слизову оболонку і витікає в підставлений лоток (миску). 4. Зрошення слизової оболонки проводити кожні 4 год, змінюючи лікувальні розчини. Діти старшого віку самостійно полощуть ротову порожнину 6 разів на добу, використовуючи ці розчини. 5. Після зрошення слизової оболонки мати з дитиною сідає на стілець, утримує дитину правою рукою за груди, лівою рукою тримає і фіксує голову. 6. Стерильну дерев’яну паличку з ватним тампоном змочити у лікувальному розчині лікарських препаратів: вінілін, сальвін (розведений з перевареною водою 1:10 ), 3 % розчин пероксиду водню, 0,25 % розчин новокаїну, а якщо стоматит має грибкову етіологію, то використати 20 % розчин бури в гліцерині з ністатином. 7. Відкрити дитині рот, притримати шпателем язик і, побачивши афту або виразку, легенько торкаючись, припекти її ватним тампоном, змоченим лікувальним препаратом. 8. Припікати афти або виразки слизової оболонки треба після зрошення ротової порожнини 3—4 рази на добу. III. Завершальний етап. Використаний інструментарій вилучити з роботи. Примітка. Увага! Для зрошення слизової оболонки ротової порожнини використовують аерозольні препарати (гева- лекс). При вірусному стоматиті зрошення слизової проводиться противірусними препаратами (інтерферон, лаферон). — збирання матералу з періанальних складок на ентеробіоз; Психологічна підготовка. Спілкування з мамою. Напиши направлення. Вимий руки, проведи гігієнічну антисептику рук, одягни маску,одягни гумові рукавички. Попроси маму розвести сідниці руками. Притули до періанальних складок липку стрічку, яку безпосередньо перед дослідженням відрізають від рулону. Потім липку стрічку переносять на предметне скло і прикріплюють до вільного кінця стрічки «Направлення в лабораторію», та відправляють до лабораторії.
— збирання випорожнень на яйця гельмінтів; 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження, і провести інструктаж про правила взяття калу на дане дослідження. 2.Запропонувати пацієнту випорожнитись у чисте сухе судно або нічний горщик. 3.За допомогою деревяної палички або деревяного шпателя зібрати в банку кал з трьох місць у кількості 30-50 г. 4.При прийманні пацієнтом анти гельмінт них препаратів слід направити на дослідження всю порцію калу. 5.При закрепах кал збирається у будь-який час після випорожнення. 6.Забезпечити своєчасне відправлення матеріалу до лабораторії (протягом 30 хв.). 7.При пошуках яєць гельмінтів не слід обмежуватись одноразовим обстеженням. У людини, зараженої гельмінтами, бувають періоди, коли виявити паразитів у фекаліях не вдається. Тому остаточний негативний результат можна отримати лише після 4-5 разового обстеження калу з проміжками 2-3 дні. 8.Оформіть направлення. 9.Зробіть відмітку про виконання процедури . 3.Вирішити задачи: Мати 3х-річної дівчинки звернулась до фельдшера ФАПу зі скаргами на наявність у дитини неспокою, свербіжу біля анального отвору, особливо ввечері та вночи. 1.Поставте попередній діагноз з урахуванням етіології. Ентеробіоз 2.Складіть план обстеження, лікування. Діагностика Ентеробіоз: Перианальной-ректальний свербіж, як характерний симптом ентеробіозу, є підставою для можливого діагнозу. Однак, враховуючи, що скарга на перианальной-ректальний свербіж може мати місце і при іншихзахворюваннях, в тому числі тяжких (геморой, рак прямої кишки, цукровий діабет, нейродерматози, трихомонадний кольпіт, клімакс, захворювання печінки та ін), необхідно об'єктивне підтвердження діагнозу. Безперечним підтвердженням діагнозу є макроскопічнедослідження, тобто виявлення, а потім визначення особи гострики, доставленої в лабораторію. Основним діагностичним методом є виявлення яєць гельмінта, надісланих плазуючої самкою на шкірі. Загальноприйняті копрологіческіе методи лабораторноїдіагностики гельмінтозів для виявлення ентеробіозу малоінформативні, бо в силу морфобіологічні особливості гострики не відкладають яєць в просвіті кишечника. Тому при копрологіческом обстеженні яйця гостриків виявляються рідко. Основним інформативнимметодом лабораторної діагностики ентеробіозу є спеціальний мікроскопічний - метод відбитка або зіскрібка. Методом вибору при обстеженні дітей є метод Грехема (Graham 1941 р.) - відбиток на поліетиленовою стрічкою з липким шаром. Ефективність методуГрехема при триразовому дослідженні з інтервалом 7-10 днів з взяттям матеріалу - відбитка в ранкові години (з 7 до 13), до туалету перианальной області, сягає 93%. При порівняльній оцінці його ефективність в 2 - 3 рази вище, ніж методу перианальной-ректального зіскрібка. Для діагностики ентеробіозу у дорослих частіше користуються методом перианальной-ректального соскоба сірником, відточеною у вигляді шпателя, або ватним тампоном на сірнику, змоченим в 50% водному розчині гліцерину або 1% розчині соди В лабораторії тампон змивають,споліскують в розчині, який центрифугують, отриманий осад наносять на скло і мікроскопують. З шпателя-сірники матеріал зскрібають на предметне скло для мікроскопії. З інших, раніше використовуваних методів лабораторної діагностики ентеробіозу,можна назвати метод Гіммельфарба. Метод полягає в тому, що в періанальна область обстежуваного на ніч закладають невеликий ватяний тампон. Вранці його пінцетом переносять у центрифужну пробірку з водою, ретельно прополіскують, після чого центрифугують імікроскопіруют осад. Лікування ентеробіозу: Необхідною умовою успішного лікування хворого ентеробіозі є одночасне проведення всього комплексу профілактичних заходів, що попереджають реінвазії. Це, перш за все, суворе дотриманняособового гігієнічного режиму не тільки хворим, але і всіма контактними у вогнищі. Враховуючи високу контагіозність інвазії до лікування виявленого инвазированного, обстеження на ентеробіоз підлягають усі контактні - діти методом соскоба, дорослі - опитуванням. Всівиявлені інвазовані у вогнищі, сім'ї підлягають одночасної дегельмінтизації. До основних рекомендацій по санітарно-гігієнічному режиму в сімейних вогнищах ентеребіоза належать такі: 1. ентеробіоз - хвороба брудних рук, тому чистота рук інігтів, боротьба зі шкідливою звичкою гризти нігті, брати пальці в рот, миття рук з милом перед їжею - основа успішного лікування; 2. інвазовані повинні спати в закритих трусах, тобто з гумками не тільки навколо пояса, але і навколо ніг, щодня їх міняти; 3.обов'язкове підмивання перианальной області водою з милом на ніч і вранці після сну; 4. при наявності сверблячки в перианальной області перед сном рекомендується содова очисна клізма; вона розрахована тільки на механічне видалення гельмінтів з прямої кишки;розрахунок питної соди - для клізми: 1/2 чайної ложки на 1 склянку кип'яченої кімнатної температури води (часникові, молочно-часникові, оцтові клізми застосовувати не рекомендується, тому що вони дратують слизову прямої кишки); 5. щоденне обмивання тіла, купання під душем; 6. щоденна зміна постільної білизни і його прасування гарячою праскою ефективно, але важко здійснимо і при дотриманні всіх перерахованих вище рекомендацій необов'язкова. При наявності інвазії у маленьких дітей рекомендується після вечірнього підмивання наніч закласти в область заднього проходу невеликий ватний тампончик, змащений вазелиновой маззю. Це попереджає розповзання самок гостриків, позбавляє дитину від сверблячки, у жінок і дівчаток попереджає заповзання гостриків в вагіну. За даними А. В. Маркіна, навітьпризначення хворому тільки ватного тампона призводить до зниження інвазування в 15 - 61 рази, в той час як одне медикаментозне лікування тільки в 19 рази. При безумовному і якісному виконанні цих рекомендацій хворий може звільнитися від інвазії безмедикаментозного лікування. Однак, як показав досвід, оздоровлення інвазованих здійснюється швидше і надійніше при дотриманні комплексу: медикаментозне лікування на тлі санітарно-гігієнічного режиму. Основними сучасними антигельмінтнимипрепаратами при ентеробіозі є пірантел, вермокс, піперазин, медамін, ворміл. 3.Профілактичні заходи. Комплекс заходів по боротьбі з ентеробіоз спрямований на виявлення та оздоровлення джерела інвазії - хворого ентеробіоз - іпопередження передачі збудника, тобто розрив механізму передачі. Виявлення інвазованих в плановому порядку стосується перш за все найбільш епідеміологічно значущих контингентів: діти ДДУ, школярі перших - четвертих класів та персонал дитячих дошкільнихустанов, повинні обстежуватися один раз на рік. Працівники харчової групи та прирівняні до них особи, а також особи, які відвідують плавальні басейни, підлягають обстеженню при вступі. Обстеженню на ентеробіоз піддаються всі діти, що надходять на лікування встаціонари будь-якого профілю. У поліклініках і дитячих консультаціях обстеження проводять за клінічними показаннями. У дитячих колективах, де при одноразовому обстеженні методом липкої стрічки або методом зіскрібка з періанальна складок виявлено понад 15%інвазованих гостриками, подальше обстеження не проводиться, тому що лікуванню підлягають усі діти. Обстежити на ентеробіоз в сімейних вогнищах треба всіх дітей липкою стрічкою або зіскрібків, а дорослих довірчим опитуванням про наявність ознак хвороби. При виявленніінвазованих серед вже працюючих харчовиків і прирівняних до них осіб на час лікування їх переводять на іншу роботу, не пов'язану з готовими продуктами харчування. Дегельмінтизація в ДДУ проводиться силами медичних працівників цих установ, а членів сімейінвазування здійснюється сімейним лікарем - терапевтом або педіатром. У дошкільному дитячому закладі особливу увагу слід приділяти дітям, у яких інвазія виявляється повторно. Ліжка таких дітей повинні стояти осторонь від ліжок інших. Гігієнічні заходи(Відвідування туалету, миття рук та ін) ці діти повинні здійснювати під наглядом вихователя, горщики таких дітей потрібно обробляти окропом. Цих дітей не слід призначати черговими в їдальні та ін . Для попередження розсіювання яєць гостриків у зовнішньому середовищі і реінвазії під час лікування і в найближчі 3 дні після його закінчення необхідно: особливо ретельно щодня проводити вологе прибирання приміщень з використанням мильно-содового розчину з наступним кип'ятінням ганчірок; здійснювати нагляд за дотриманням дітьми правил особистої гігієни; натільна білизна (трусики) щодня міняти після сну; на ніч перед сном і вранці після сну обов'язково підмивати хворих; килимові доріжки, паласи, ворсисту тканину диванів, крісел обробляти пилососом і пропрасовувати через вологу дрантя гарячою праскою; іграшки, піддаються миття, мити гарячою ( не менше 60 ° С) водою, м'які, дорогі іграшки краще прибрати. Контроль за якістю всіх заходів в ДДУ здійснюють санітарно-епідеміологічні служби, обов'язково передбачають поточні профілактичні заходи. Ці заходи обов'язкові і для сімейних вогнищ ентеробіозу, в них особлива увага приділяється санітарно-гігієнічному станом житла і санітарному освіті. Саме в сім'ях найбільш ефективні бесіди, в яких розповідають про вплив гостриків на організм инвазированного, про шляхи зараження та заходи профілактики. Оцінка оздоровчих заходів у вогнищах ентеробіозу дошкільних дитячих установах, школах та ін проводиться силами санітарно-епідеміологічних станцій, які застосовують санітарно-гельмінтологічні заходи - дослідження змивів і пилу з предметів побуту: посуд клейонок столів, меблів, килимів, постільної і натільної білизни, іграшок , нічних горщиків, статі, ручок дверей, а також з рук дітей, працівників харчоблоку, персоналу дитячого учреденія в плавальних басейнах досліджують воду. Це передбачено чинним правилами та рекомендаціями. Ентеробіоз - хвороба брудних рук, тому для його профілактики дітям слід прищеплювати навички особистої гігієни з раннього дитинства. Нігті пальців рук повинні бути коротко оголений, слід постійно забороняти гризти нігті, смоктати пальці рук. Бажано проводити це на тлі ігрових ситуацій, які запам'ятовуються дитиною, і поради стають звичкою. Роль сімейного лікаря - основного лікаря в сучасній системі охорони здоров'я - дуже велика і відповідальна. Оздоровлення вогнища ентеробіозу в сім'ї є показником якості роботи лікаря - куратора даної сім'ї. Рівень інвазування людей гостриками слід розглядати як показник санітарного стану навколишнього середовища і культурного рівня населення.
18.05.2021
1 2 3 4