Експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності
Експерт згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу Україною, несе відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, і за введення суду в оману, причому відповідальність настає, якщо висновок експерта завідомо неправдивий
Неправдивим експертний висновок буде лише тоді, коли експерт завідомо перекрутив факти, надав їм неправильну оцінку або не відобразив фактів чи відобразив їх, але не надав їм належної оцінки, внаслідок чого дійшов висновків, які не відповідають об’єктивній дійсності та не ґрунтуються на матеріалах справи
Помилковість висновку також може бути наслідком недбалого ставлення судового експерта до своїх обов’язків, що виражається в поверховому дослідженні об’єкта, неправильній оцінці результатів дослідження. Відсутність прямого наміру надати помилковий висновок не звільняє експерта від дисциплінарної та моральної відповідальності.
Згідно зі ст. 385 КК України експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Під відмовою від виконання обов’язків слід розуміти ухилення експерта від виконання покладеного на нього процесуального обов’язку здійснити експертне дослідження та надати висновок за відсутності поважних причин, які перешкоджали б виконанню цього обов’язку. Водночас відмова, викликана поважними причинами (хвороба, брак матеріалів, наданих для висновку, застосування психічного чи фізичного примусу тощо), у разі їх підтвердження не тягне кримінальної відповідальності
Перед проведенням судової експертизи судового експерта попереджають про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, передбачену відповідними статтями КК України
Також судовий експерт-суб’єкт кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 387 КК України за розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних цієї діяльності, досудового розслідування, якщо його попереджено в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані. Важливим у цьому контексті є передбачення та наявність факту такого попередження, а саме дотримання слідчим, прокурором ст. 222 КПК України, відповідно до якої вони мають попереджати осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без їх дозволу. А отже судовий експерт може бути притягнений до кримінальної відповідальності лише за належно документально оформленого попередження про нерозголошення певних відомостей.
Притягнення судового експерта до адміністративної відповідальності передбачено двома нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення:
за прояв неповаги до суду, під якою розуміють злісне ухилення від явки в суд, може бути накладено штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
а також в непідкоренні розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань
Дотогочасна практика залучення експерта самостійно сторонами не виявляла надзвичайних проблем, за винятком того, що більшість експертиз виконуються тривало (3 і більше місяці) або залучались на завершальній стадії розслідування і потребою очікування їх висновку обґрунтовувалось продовження строків розслідування
Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівця у межах, які наведено у табл.
| Характер дослідження | Кількість об’єктів дослідження | Строк проведення (календарні дні) | Попереднє вивчення (робочі дні) |
| Просте | Невелика | 10 | 5 |
| Середнє | Середня | 30 | 10 |
| Складне | Велика | 60 | 15 |
| Особливо складне | Дуже велика | Понад 60, але не більше ніж 90 | 20 |
Проблема затягування строків розслідування, в тому числі і шляхом невиправданого залучення судових експертиз, існує і має серйозні антагоністичні наслідки: а) уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваних, суспільне відчуття безкарності злочинців і недовіра до правоохоронних органів через їх неспроможність розкривати і розслідувати злочини; б) обмеження прав підозрюваних застосуванням заходів процесуального примусу, обмеження права на честь і гідність (добре ім’я) безперспективним провадженням. Тож, очевидно, законодавче нововведення має за мету запобігати залученню експертиз, якими безпідставно розширюються межі доказування по горизонталі і вертикалі (з питань не належних до предмету доказування або коли наперед відомо, що результатом експертизи буде висновок про неможливість дачі висновку чи ймовірний висновок, який матиме лише орієнтуюче значення для перевірки певної версії тощо).
1 2 3 4 5 6