Кваліфікаційні вимоги, професійні знання та етичні принципи особи, що займає посаду судового експерта науково-дослідного інституту судових експертиз
Професійна підготовка судових експертів складається з курсу теоретичної підготовки (лекції) та практичних занять (стажування).
Проходження спеціальної професійної підготовки особами, що мають намір отримати кваліфікацію судово-медичного або судово-психіатричного експерта, здійснюється у порядку, визначеному Міністерством охорони здоров'я України.
Особи, які бажають отримати кваліфікацію судового експерта проходять стажування протягом 6 місяців під керівництвом судового експерта або в експертній установі. Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка має намір отримати кваліфікацію судового експерта самостійно здійснювати судово-експертну діяльність.
Судовим експертом, що на професійній основі здійснює судово-експертну діяльність, може бути особа, яка має повну вищу освіту у відповідній галузі знань, пройшла відповідну підготовку, склала кваліфікаційний іспит, склала присягу судового експерта, отримала свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певної спеціальності та включена до Єдиного реєстру судових експертів України.
Порядок проходження професійної підготовки, програма та методика оцінювання професійної підготовки, розмір внеску за проходження професійної підготовки та порядок його сплати затверджується Радою судових експертів України.
Судовим експертом не може бути особа:
1. Яка визнана у судовому порядку дієздатною або недієздатною;
2. що має непогашену чи не зняту судимість;
3. позбавлена кваліфікаційного свідоцтва судового експерта - протягом трьох років з дня винесення рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва судового експерта;
4. звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Особи, що мають кваліфікацію судового експерта, для забезпечення належного рівня професійних знань, після отримання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, проходять підвищення кваліфікації.
Порядок проходження підвищення кваліфікації затверджується Радою науково-методичного забезпечення Національної асоціації судових експертів України.
Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта підлягає анулюванню у разі:
подання судовим експертом заяви про анулювання свідоцтва;
визнання судового експерта в установленому законом порядку обмежено дієздатним або недієздатним;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно судового експерта за вчинення злочину;
набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;
накладення на судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта;
встановлення факту подання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва;
смерті судового експерта;
непідтвредження здійснення практичної судово-експертної діяльності.
Рішення щодо анулювання Свідоцтва приймається Експертно-кваліфікаційною комісією судових експертів, в порядку, встановленому з'їздом судових експертів України.
Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення:
документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;
документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;
відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.
Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є:
проведення аналізу:
показників фінансово-економічного стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо) підприємства/організації;
структури майна та джерел його придбання;
2. визначення:
документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами;
документальної обґрунтованості аналізу складу витрат;
документальної обґрунтованості розрахунків у разі приватизації й оренди майна, що приватизується;
документальної обґрунтованості розрахунків частки майна у разі виходу учасника зі складу засновників;
документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках);
документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів;
документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.
Вирішення питань щодо дотримання комітетами з конкурсних торгів вимог законодавства, що регламентує проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти, не належить до завдань судово-економічної експертизи.
Вирішення питань щодо документальної обґрунтованості збитків показниками фінансової звітності підприємства/організації за певний період (визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною) не належить до завдань економічної експертизи.
Якщо ведення бухгалтерського та податкового обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського та податкового обліку у роздрукованому вигляді, обов’язково завірені в установленому порядку. Додатково вони можуть бути надані на вимогу експерта на електронних носіях інформації.
Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обґрунтовані фінансовими інспекторами тощо).
У разі потреби для визначення, які саме документи слід надати експерту на дослідження в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта-економіста.
Для проведення дослідження необхідно надати оригінали документів або належним чином завірені їх якісні копії.
Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.
Судово-експертна діяльність грунтується на принципах:
1) верховенства права;
2) наукової обрунтованості;
3) незалежності судового експерта;
4) допустимості використання методів, засобів і способів проведення досліджень;
5) всебічності, повноти та об'єктивності досліджень, що проводяться з використанням сучасних досягнень науки і техніки;
6) максимального збереження об'єктів дослідження;
7) дотримання правил професійної етики судового експерта;
8) дотримання прав і свобод людини та громадянина.
Судово-психологічна експертиза призначається в тих випадках, коли для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання в галузі психології.
При призначенні судово-психологічної експертизи зазначені елементи наповнюються певним специфічним змістом.
Так, важливим у призначенні судово-психологічної експертизи є вибір експертів. Йдеться про те, що така судова експертиза у більшості випадків має проводитися у складі експертної комісії (не менше 2–3 фахівців), що пов’язано зі складністю об’єкта дослідження — психіки людини. При виборі експерта необхідно враховувати предмет експертизи. Зокрема, при необхідності дослідження психіки неповнолітніх доцільним є запрошення фахівців у галузі дитячої та юнацької психології; психіки людей похилого віку — фахівців геронтопсихологів та ін. У тому разі, якщо судова експертиза провадиться за межами державної спеціалізованої експертної установи, необхідно віддавати перевагу особам, які мають базову психологічну освіту або без такої, однак тим, хто працює у галузі психології не менше 5 років і має відповідні наукові публікації. Доцільно доручати проведення судово-психологічних експертиз особам, яким присвоєна кваліфікація судового експерта на право проведення психологічних експертиз.
Організація провадження судово-психологічної експертизи передбачає створення нормальних умов виконання експертної діяльності, належних параметрів взаємодії з підекспертною особою при її перебуванні у слідчому ізоляторі, захист безпеки судового експерта, усунення можливих «перешкод» при провадженні судової експертизи, протидії з боку заінтересованих осіб. Необхідна також певна «стандартизація» методик дослідження, які обираються, підвищення якості виконання стимулюючого матеріалу, що використовується при реалізації психодіагностичних методів.
Хід і результати судово-психологічної експертизи відображаються у висновку експерта. Цей процесуальний документ складається з трьох частин: вступної, дослідницької, заключної (ст. 200 КПК України).
У вступній частині вказується: найменування експертизи; дата і місце складання висновку; дата постанови (ухвали) про призначення експертизи і хто її виніс; особу, яка підлягає експертному обстеженню, її процесуальний статус; запитання, поставлені перед експертом, відомості про нього; прізвища і процесуальне положення осіб, які брали участь в експертизі.
У дослідницькій частині висновку викладається весь процес експертного дослідження, описуються психодіагностичні методи і методики, що були використані.
У заключній частині містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені запитання. Якщо однозначна відповідь неможлива, він може бути і ймовірнісним.
1.3. Характеристика видів відповідальності судового експерта науково-дослідного інституту судових експертиз
1 2 3 4 5 6