93
Витрати 2004 р 7203 – 759 = 6444 млн. грн.;
Витрати 2005 р 7747 – 610 = 7137 млн. грн.
Розрахуємо прибуток з урахуванням задіяної ємності, прийнятої на рівні 98%:
Прозр = Дрозр – В, де Дрозр – доходи, отримані підприємством від експлуатації задіяної ємності, рівної 98%
Прозр
2004
= 7639,39 – 6444,0 = 1195,39 млн. грн.;
Прозр
2005
= 8120,1 – 7137 = 983,1 млн. грн.
Проаналізуємо динаміку прибутку підприємства. Результати аналізу приведемо в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Кількість одиниць по періодах
Найменування показника
2004 р.
2005 р. Абсолютна зміна
Індекс динаміки Темп приросту (+), зниження (-)
Прибуток, млн. грн
759,0 610,0
-149,0 0,804
-19,6
Прибуток розр., млн. грн 1195,39 983,1
-212,29 0,822
-17,8 Проведений аналіз показав, що в 2005 р. прибуток зменшився, внаслідок збільшення витрат. Розрахунковий прибуток вище звичайного прибутку. Тому можна зробити висновок, що завдяки збільшенню задіяної ємності підприємство одержує більше прибутки, що є позитивною тенденцією розвитку підприємства.
3.3 Рекомендації щодо удосконалення амортизаційної політики на основі зміни норм амортизації
Господарським кодексом України передбачено, що одним з основних напрямків державної економічної політики є амортизаційна політика, спрямована на створення для суб'єктів господарювання найбільш сприятливих і рівноцінних умов забезпечення процесу відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новій техніко-технологічній основі.
Із цією метою інвестиційна політика держави спрямована на створення суб'єктом господарювання необхідних умов для залучення й концентрації коштів для потреб розширеного відтворення основних засобів виробництва, а

94 також на забезпечення ефективного й відповідального використання коштів і здійснення контролю за ним.
Важливою умовою реалізації інвестиційної політики держави є її податкова система, що повинна стимулювати якнайшвидше відновлення підприємствами, насамперед активної частини основних засобів. В Україні відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» з 1 січня 2004 р. норми амортизації встановлені в межах 1,25-15% балансової вартості відповідних груп основних фондів. Зокрема, для автомобілів й ЕОМ, придбаних після 1 січня 2004 р, ця норма становить відповідно 10 й 15%. Застосування цих норм приводить до того, що період амортизації зазначених засобів може перевищити 50 років, тобто майже в 10 разів перевищує строк податкової амортизації подібних об'єктів. У цьому зв'язку варто нагадати, що Єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства
СРСР (затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. №1072) передбачали загальні норми амортизаційних відрахувань, які підрозділялися на норми для повного відновлення основних виробничих фондів і на капітальний ремонт. У табл. 3.6 наведені приклади норм амортизації, що нараховувались у
СРСР.
Таблиця 3.6 – Норми амортизації для деяких видів основних фондів У тому числі
Групи й види основних фондів
Загальна норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення на капітальний ремонт
Антени УКХ передавальні
6,9 4,2 2,7
Повноповоротні антени супутникового зв'язку
10,8 8,3 2,5
Кабельні лінії зв'язку з металевою оболонкою: у ґрунті у каналізації
3,9 3,2 2,5 2,0 1,4 1,2
Апаратури радіорелейного зв'язку
9,6 7,7 1,9
Таксофони міського, сільського й міжміського телефонного зв'язку
19,6 20,0 9,6
Спеціалізоване обладнання довідкових телефонних вузлів
10,6 5,0 3,5
Апаратури проміжних пунктів виборчого зв'язку
11,2 8,3 2,9
Поштооброблювальні машини
11,3 7,5 3,8
Підйомно-транспортні засоби підприємств поштового зв'язку
9,4 5,4 4,0

95 Таким чином, доцільним є для груп основних фондів провести підрозділ по певних ознаках. Одним з ознак підрозділу можна вважати природно- кліматичні умови експлуатації об'єктів галузі зв'язку. Ці умови, насамперед, пов'язані з демографічним положенням країни. Наша держава обкреслена лінією морських узбереж, уздовж яких проходять повітряні лінії зв'язку. Є також такі зони, де розташовуються промислові заводи й, як наслідок, у цих районах небезпечна екологічна ситуація, що усвою чергу впливає на об'єкти зв'язку, які там перебувають.
Іншою ознакою виступають умови експлуатації основних фондів. Тут виділяються залізничні ділянки, райони сільської місцевості, де захищеність ділянок значно нижче, ніж у містах.
Доцільним є також пропозиція встановлення оптимальних строків експлуатації об'єктів зв'язку, для визначення норм амортизаційних відрахувань.
Проаналізувавши вищевикладене, пропонується для повітряних ліній зв'язку, що проходять уздовж морських узбереж, залізничних ділянок, а також у районах розташування важкої й вугільної промисловості (Донбас) до загальної норми амортизаційних відрахувань застосовувати коефіцієнт, рівний 1,3.
Цей же коефіцієнт можна застосовувати для ділянок, що проходять під водою, у районах гірських рік (Карпати, Крим), де часті зсуви й обвали, а також на ділянках з агресивним ґрунтом.
Крім того, варто пам'ятати, що в минулому в Україні застосовувалися понижуючі коефіцієнти до суми нарахованої амортизації, частина амортизації перераховувалася в бюджет, була заборона на нарахування податкової амортизації основних коштів, що вибули з експлуатації, до р. діяли норми в діапазоні 1,25-6,25%.
Саме наслідком такої податкової політики є відсутність у багатьох підприємств коштів, необхідних для відтворення основних засобів. Як показав аналіз, проведений раніше, збільшення норм амортизації приведе до збільшення амортизаційних відрахувань й, як наслідок, до збільшення суми, що є джерелом внутрішнього фінансування підприємства.
Завдяки збільшенню додаткових коштів підприємство одержить здатність не тільки покривати втрати від зменшення корисності основних засобів, але й обновляти свою виробничу базу за рахунок уведення нових основних фондів, що приносять більше економічної вигоди, тобто доходів.
Немаловажним є також той факт, що внаслідок збільшення амортизаційного фонду відбувається збільшення чистого прибутку підприємства, що є позитивною тенденцією розвитку, а також підвищенням ефективної інвестиційної політики підприємства.