Міністерство освіти І науки україни тернопільський національний економічний університет Юридичний факультет сторінка 5

88
існуючи в країні прецеденти, особи все ще повинні судовим шляхом добиватись права на одностатевий шлюб. Іншим прикладом може слугувати справедливо відсторонена позиція національних та міжнародних судових
інституцій, що не бажають брати на себе такий об‘єм відповідальності.
По-четверте, становлення четвертого покоління прав людини не містить перехідного еволюційного етапу, що значною мірою впливає на деформацію суспільних інститутів. Яскравим прикладом цьому була існуюча в Канаді ситуація з упередженими комісіями лікарів, які навмисно робили процедуру аборту неможливою.

89
ВИСНОВКИ
Підбиваючи підсумки даного дослідження слід відзначити, що одним з фундаментальних завдань суспільства та юридичної науки зокрема залишається визначення місця людини на Землі. Важливим етапом вирішення даної дилеми є створення єдиного та чіткого розуміння того, чим є права четвертого покоління.
Різний соціокультурний розвиток держав в перспективі не завжди містить тенденції до прагнення уніфікації власного досвіду з переважним світовим досвідом. Це в свою чергу породжує надто значний розрив між технологічним прогресом та суспільним сприйняттям дійсності, роблячи цілі народи вразливими до викликів ХХІ століття.
До прикладу, в процесі дослідження проблематики реалізації права на одностевий шлюб, виявилось що медичних доказів девіації гомосексуалізму небагато, а ті що є, дозволяють в кращому випадку робити лише припущення про закономірності. Тому, для об'єктивної, різносторонньої оцінки явища гомосексуалізму та як наслідку одностатевих шлюбів, враховуючи описану медичну складність кваліфікації, соціальну складність прийняття, потрібно приділяти значно більше уваги відповідним дослідам, і саме результати наукових досліджень мають лягти в основу створення необхідних правових конструкцій визнання чи обмеження права на одностатевий шлюб.
Правові механізми регулювання одностатевих шлюбів сьогодні – комплексний та продуманий соціальний інститут, існування якого сприяє розробці єдиних моделей адаптації явища гомосексуалізму у закостеніле традиціоналістичне суспільство. Більше того, результати викладені у дослідженні чітко дозволяють говорити про існування позитивних перспектив у легалізації одностатевих шлюбів.
В дослідженні значну увагу приділено реалізації права на смерть, шляхом евтаназії та асистованого суїциду. Сьогодні евтаназію здебільшого

90 практикують для припинення життя людей на термінальних стадіях хвороби, хоча світова практика знає випадки легалізації ―права на смерть‖ лише за вимогою пацієнта, як це відбувається в Бельгії, Швейцарії чи США. Сьогодні про евтаназію говорять як про спосіб гідно піти з життя, як про вихід з безвихідних життєвих ситуацій, як про стратегію економії людських ресурсів, як про шанс позбавлення тягаря скрутності ситуації для ближніх, проте кожен з цих аргументів, як і аргументи, що виступають проти евтаназії
- суб'єктивний та дискусійний.
Існуючу юридичну практику країн, в яких легалізована евтаназія, складно назвати позитивною. Відтак, в Швейцарії, завдяки слабкому регулюванні процедури асистованого суїциду, розвинулось явище, що отримало назву «суїцидальний туризм». Завдяки опублікованій відкритій статистиці одного з провідних «тур-операторів», було з‘ясовано, що кожного року силами фахівців організації Dignitas, в рік помирає близько 150 людей, а діяльність «колег по-цеху» неодноразово критикувалась Європейським судом з прав людини.
Пратика припинення життя в Нідерландах також набула власних девіацій. ―Гронінгенський протокол‖ – розроблена нідерландськими педіатрами інструкція для евтаназії дітей віком від 1 до 12 років – немає жодного юридичного значення. Та через високий статус лікаря в суспільстві та посилену процедуру звітності, судова практика Нідерландів не знала жодного випадку осуду дії лікаря, який би в точності дотримувався вимоги документу.
Проте, у будь якому випадку, такі девіації є лише природнім наслідком спроби встановлення автономії волі особи. В свою чергу, розпорядження власним життям – виклик для колективістських цінностей з власною системою пріоритетів для кожного народу зокрема. В цьому розрізі юридичний статус евтаназії є яскравою репрезентацією суспільного настрою та його готовності до змін. Разом з цим, необхідно розуміти, що питання

91 легалізації евтаназії за своїм первинним змістом є не стільки проблемою права як юридичного засобу регулювання суспільних відносин, а є своєрідним лакмусовим індикатором гуманності суспільства. Таким чином, на нашу думку, говорити про легалізацію евтаназії як гарантії автономії людської волі ще зовсім рано.
Дослідження зачіпає також і питання регулювання права на аборт. Вже давно, серед науковців точаться дискусії з питання розвитку людини в лоні матері. Ця дискусія має два виміри: біологічно-генетичний — чи у своєму внутрішньоутробному розвитку людина проходить через так звану рекапітуляцію філогенезу в онтогенезі, тобто чи людина поступово набуває рис людини, чи вона є одразу людиною з моменту зачаття; філософський — чи людина є особовим буттям з моменту зачаття чи поступово стає особовим буттям в певний момент життя (до народження чи після народження). Ці два напрями багато в чому визначають законодавчі тенденції та соціальний клімат в кожній державі зокрема.
У світі, регламентація права жінки на аборт кардинально різниться від радикальної безумовної заборони до ліберального визнання автономії розпорядження жінкою своїм тілом. Кожна з моделей не позбавлена недоліків, оскільки не існує жодної країни, яка б одностайно прийняла позицію ―за життя‖ чи ―за вибір‖.
В цьому сенсі слід згадати історію боротьби канадських жінок та лікарів за надання їм права на аборт за власним бажанням. До легалізації аборту на вимогу, в Канаді існували спеціальні комісії, куди часто потрапляли ідейні опоненти осіб, які унеможливлювали надання необхідних послуг.
Достеменно на сьогодні відомо лише одне: аборт, як соціальне явище не зупинити жодними законодавчими нормами, навіть за диктаторських режимів, а тим більше, якщо мова йде про демократичне суспільство. Яскраві приклади Аргентини, Ірландії та Радянського Союзу лише підтверджують цю

92 тезу. Враховуючи усі моральні дилеми, з якими зіштовхується будь-який законодавець, аборти все ж потрібно легалізовувати та встановити жорсткий контроль за здійсненням такої процедури. Оскільки проведення абортів нам навряд чи вдасться зупинити, легалізувавши штучне переривання вагітності, в держави хоча б буде шанс забезпечити належні умов проведення цієї процедури.
Розглядаючи перспективу реалізації четвертого покоління прав людини та враховуючи швидкість наукового прогресу та лібералізації суспільних настроїв, можна заявити про те, що це лише питання часу. Проте, потрібно враховувати, що за своїм змістом права четвертого покоління є безальтернативними в сенсі їх визнання, і не можуть визнавати півнамір, в контексті їх реалізації. В цьому, на нашу думку, полягає найвизначніший конфлікт, що супроводжуються усі ці роки між позицією ―за‖ і ―проти‖.
Обидві сторони ―конфлікту‖ відстоюють надто полярні позиції. Не дивно, чому в цій суперечці фактично відсутні її раціоналізатори, своєрідні медіатори, які б намагались віднайти компроміс в конфлікті. Більше того, важливо зазначити, що позиції з обох сторін є абсолютно аргументованими альтернативами та науково виправданими. Для кращого розуміння, вважаємо доречним провести аналогію до основ квантової фізики. Як і первинний стан фотону, людська воля, з об'єктивної точки зору, завжди знаходиться в стані суперпозиції, тобто як субстрат без форми. Соціум - надає цій людській волі якусь суб‘єктивну форму, тобто створює кінцеву інтерференційну картину.
Прибічники кожної з позицій є тим самим індикатором фотону, що остаточно визначають його параметри. Усвідомлення цієї аналогії - означає розуміння суб‘єктивності і взаємовключності обох підходів, що є надзвичайно важливим фактором для розуміння головної проблеми становлення четвертого покоління прав людини. Все це, як наслідок, і породжує парадоксальність четвертого покоління прав людини, яка заставляє нас прийняти сторону, кожна з яких в рівною мірою вірна і помилкова. Більше

94
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
БАГАЦ обязал государство признать однополые браки
[Електронний ресурс]
–
Режим доступу до ресурсу: http://news.narod.co.il/news/98835.
2.
Барабаш О. О. ЧЕТВЕРТЕ ПОКОЛІННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ:
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА [Електронний ресурс] / О.
О.
Барабаш.
–
2016.
–
Режим доступу до ресурсу: http://science2016.lp.edu.ua/sites/default/files/Full_text_of_%20papers/vnulpurn_2 016_837_36.pdf
3.
Борисевич
Н.
М.
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ
АСПЕКТИ
ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ / Н. М. Борисевич. // Медичне право України. – 2007. – №19. – С. 27.
4.
Біблія [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.bibleonline.ru/bible/ukr/02/20/.
5.
Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук [Електронний ресурс] / Френсис Бэкон // "Мысль". – 1971. – Режим доступу до ресурсу: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000452/index.shtml.
6.
В ПАСЕ призвали Раду оставить геев в покое [Електронний ресурс] // "УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ". – 2012. – Режим доступу до ресурсу: https://lb.ua/news/2012/07/11/160368_pase_prizvali_radu_ostavit_geev.html.
7.
Варгольская В. УСЫНОВЛЕНИЕ ОДНОПОЛЫМИ ПАРАМИ –
НОВЫЙ ВИТОК ЧЕШСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА [Електронний ресурс] / Вирджиния Варгольская. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.radio.cz/ru/rubrika/radiogazeta/usynovlenie-odnopolymi-parami- novyj-vitok-cheshskogo-zakonodatelstva.
8.
Гросс против Швейцарии [Електронний ресурс] – Режим доступу до

95 ресурсу:http://www.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc&base=ARB002&n
=383673#045734111087987195.
9.
Декларація, прийнята в Осло, стосовно медичного аборту
[Електронний ресурс]. – 1983. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_009.
10.
Дискримінація за сексуальною орієнтацію та статевою ознакою.
Резолюція 1728 [Електронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz/docs/1086_rez_1728.htm.
11.
Эвтаназия: какие препараты вводят человеку [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://evtanazija.ru/kakie-preparaty- vvodyat-cheloveku/.
12.
Эвтаназия в Бельгии [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://evtanazija.ru/belgiya/.
13.
Эстонское правительство одобрило проект закона о сожительстве
[Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://rus.err.ee/194429/jestonskoe-pravitelstvo-odobrilo-proekt-zakona-o- sozhitelstve.
14.
Журавський відкликав свій законопроект "про заборону пропаганди гомосексуалізму" [Електронний ресурс] // УНН. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: https://www.unn.com.ua/uk/news/973343-geuravskiy- vidklikav-sviy-zakonoproekt-pro-zaboronu-propagandi-gomoseksualizmu.
15.
Закон о семье [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://v1.juristaitab.ee/sites/www.juristaitab.ee/files/elfinder/ru- seadused/%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%9E%20%D
0%A1%D0%95%D0%9C%D0%AC%D0%95_01.03.2018.pdf.
16.
Ивентьев С. И. Четвѐртое и пятое поколение прав человека
[Електронний ресурс] / Сергей Иванович Ивентьев. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://samlib.ru/i/iwentxew_s_i/prava1.shtml.

96 17.
Кириченко Т. С. Одностатеві шлюби - міф чи реальність? / Т. С.
Кириченко. // Право і безпека. – 2012. – №5. – С. 207–210.
18.
Клятва Гіпократа [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://meduniv.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=186&Ite mid=205.
19.
Кодекс Республики Беларусь о Браке и Семье [Електронний ресурс]
–
Режим доступу до ресурсу: http://kodeksy- by.com/kodeks_rb_o_brake_i_semje.htm;
20.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
[Електронний ресурс]
–
Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
21.
Конституция Объединенных Арабских Эмиратов [Електронний ресурс] // Интернет-библиотека конституций Романа Пашкова – Режим доступу до ресурсу: https://worldconstitutions.ru/?p=89&attempt=1.
22.
Конституция Государства Бахрейн [Електронний ресурс] //
Интернет-библиотека конституций Романа Пашкова – Режим доступу до ресурсу: https://worldconstitutions.ru/?p=79.
23.
Конституция Кувейта [Електронний ресурс] // Интернет- библиотека конституций Романа Пашкова – Режим доступу до ресурсу: https://worldconstitutions.ru/?p=91.
24.
Конституция Польськой Республики [Електронний ресурс] –
Режим доступу до ресурсу: http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_constitutions/constit/pol and/poland-r.htm.
25.
Конституция Республики Беларусь [Електронний ресурс] –
Режим доступу до ресурсу: http://www.pravo.by/pravovaya- informatsiya/normativnye-dokumenty/konstitutsiya-respubliki-belarus/;

97 26.
Конституція України від 28 червня 1996 р. //Відомості Верховної
Ради України.-1996.-№30.-ст.141.
27.
Коран [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://quran-online.ru/.
28.
Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – 2812. –
Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2001-05.
29.
Мастерс У. Основы сексологии / У. Мастерс, В. Джонсон, Н.
Колодни. – Москва: Мир, 1998. – 721 с.
30.
Невилл П. Ирландия: история страны / П. Невилл, Е. Г. Кравцова.
– Москва, 2009. – 351 с. – (Мидгард).
31.
Одностатеві весілля зможуть приносити $2.6 млрд в економіку кожного американського штату [Електронний ресурс] // Національний ЛГБТ- портал
України
–
Режим доступу до ресурсу: https://www.lgbt.org.ua/news/show_2977/.
32.
Опитування: Майже 80 % українців виступають проти одностатевих шлюбів [Електронний ресурс] // Ракурс. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://racurs.ua/ua/n10889-opytuvannya-mayje-80- ukrayinciv-vystupaut-proty-odnostatevyh-shlubiv.html
33.
Основи законодавства
України про охорону здоров'я
[Електронний ресурс]
–
Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n397.
34.
Платон, Аристотель и Гиппократ об абортах [Електронний ресурс]
–
Режим доступу до ресурсу: http://forum.f- dk.ru/viewtopic.php?f=110&t=52657.
35.
Повідомлення Верховного комісара ООН з прав людини щодо ухвалення ВРУ у першому читанні закону N 8711 [Електронний ресурс] //
"ГЕНДЕР
ЗЕД".
–
2012.
–
Режим доступу до ресурсу: http://genderz.org.ua/povidomlennya-verhovnogo-komisara-oon-z-prav-lyudini- shhodo-uhvalennya-vru-u-pershomu-chitanni-zakonu-n-8711/.

98 36.
Постанова Кабінету Міністрів України Про реалізацію статті 281
Цивільного кодексу України [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/144-2006-%D0%BF.
37.
Постановление Народных Комиссариатов Здравоохранения и
Юстиции. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://diletant.media/articles/38048331/.
38.
Постановление о запрещении абортов, увеличении материальной помощи роженицам, установлении государственной помощи многосемейным, расширении сети родильных домов, детских яслей и детских садов, усилении уголовного наказания за неплатеж алиментов
[Електронний ресурс]. – 1936. – Режим доступу до ресурсу: http://www.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc&base=ESU&n=4068#0095 3392600943821.
39.
Постановление Народных Комиссариатов Здравоохранения и
Юстиции. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://diletant.media/articles/38048331/.
40.
Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення: наказ Міністерства охорони здоров'я України [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-13.
41.
Про комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної
Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров‘я обласних, Київських та Севастопольських міських державних адміністрацій з визначення показань для проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів:
Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.06.2013 № № 1101/23633// Офіційний Вісник України. – 2013. – № 57. – С.138.