1   2   3   4
Ім'я файлу: власенко перероблена.doc
Розширення: doc
Розмір: 983кб.
Дата: 28.10.2021
скачати

Иншакова О.Б. Развитие и коррекция графо-моторных навыков у детей 5-7 лет: Пособие для логопеда: В 2 ч. Ч. 2: Формирование элементарного графического навыка. – М.: Владос, 2005. – 111 с.


  • Іваниця Г.А. Методичні рекомендації щодо навчання письма дітей шестирічного віку // Початкове навчання і виховання. – 2002. – №29. – С.17-19.

  • Ілляшенко Т., Обухівська А., Стаденко Н. Підготовка дітей 6-літнього віку до школи // Початкова школа. – 2002. – №7. – С.12-15.

  • Кермач Г., Лукіна Ю. Ваші діти йдуть до школи: особливості психології дітей шестирічного віку // Дитячий садок. - 2001 .-№1.-с.2-3.

  • Киричок Н.С. Підготовка руки до письма. Тематика занять // Імідж сучасного педагога. – 1999. - № 4. – С.19-22.

  • Клименко В. Шестиліток – знайомий незнайомець //Директор школи. - 2001.-№21-22.-с.6-11.

  • Князєва О.Б. Дзвенить дзвіночок, вже вчитись час: Картки для розвитку графічних вмінь та розвитку мовлення // Бібліотечка вчителя початкової школи. – 20004. - № 7. – С. 84-88.

  • Козенко Т.В., Скрипченко Н.Ф. Організація навчальної діяльності учнів шестирічного віку //Початкова школа, 1989. - № 11. – С. 43-50.

  • Коломинський Я.Л, Панько Е.А. Учителю о психологи шестилетнего возраста : Кн.. для учителя . – М. : Просвещение, 1988.- 190 с.

  • Коррекционная педагогика в начальном образовании: Учебное пособие студентов средних педагогических учебных заведений / Г. Ф. Кумарина, М.З. Вайнер, Ю.Н. Вьюнкова и др. / Под ред. Г.Ф. Кумариной. - М.: Издателький центр «Академия», 2001. - 320 с.

  • Лалаева Р.И. Методика исследования речевой готовности дошкольника к школе / Р.И. Лалаева, Е.В. Мальцева. – М.: Просвеще­ние, 1997. – 67 с.

  • Леушина А.М. Задачи детского сада в све­те требований современной начальной школы / А.М. Леушина // Дошкольное воспитание. -1972.- №4. -С. 13.

  • Логопедия: Учебн.для студ.дефектол.фак.пед.высш.учебн.завед. / Под ред.Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2002. – 680 с.

  • Мельникова С.С. Развитие мелких мышц пальцев и кисти руки // Начальная школа. – 1994. - №8. – С.22-31.

  • Меудис В.Я., Негурэ И.П. Психологические основы формирования письменной речи у младших школьников. – М.: Международная пед. академия, 1994. – 150 с.

  • Момот Т. Розвиток дрібної моторики плюс логоритм в роботі логопеда // Імідж сучасного педагога. – 2004. - №8-9. – С. 15-16.

  • Павлов И. П. Полное собрание трудов. — М.: Л.: Изд-во АН СССР, 1486. - Т. 3. - С. 553.

  • Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2004. – 456 с.

  • Попова Н.М. Шестилетние в школе и дома.- М.: Медицина, 1988. - 56с.

  • Прищепа О. Підготовка до навчання письма // Початкова школа. – 2001 . - №4. – С.45-47.

  • Прищепа О. Взаємозв’язок графічної навички письма з орфографічною грамотністю // Початкова школа. – 1997. - №8. – С.24-26.

  • Прищепа О., Присяжнюк О. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шестилітніми першокласниками та шляхи їх подолання // Початкова школа. – 2000. - № 7. – С.11-13.

  • Прищепа О.Ю. Навички письма шестирічних першокласників як предмет психофізіологічних досліджень // Педагогіка і психологія. – 2001. - № 1. – С. 61-66.

  • Прищепа О.Ю. Навчання й виховання учнів І класу : Методичний посібник для вчителів/ Упоряди. Савченко О.Я. - К.: «Початкова школа», 2002. - 464 с. – С. 159-165.

  • Рогов И. Настольная книга практического психолога : Уч. пособ. в двух книгах. Кн.. 1. – М.: Влдадос. – 1999. – 384 с. – с. 54-77.

  • Салмина Н. Г. Знак и символ в обучении. – М.: МГУ, 1988. – 216 с.

  • Сарапулова Є. Розвиток писемності і навчання письма як одна з важливих проблем усіх епох // Початкова школа. – 2001. - № 5. – С. 48-52.

  • Сергійко С.В. Навчання письма шестирічок у прописах в одну лінію // Розкажіть онуку. – 2004. - № 21. – С. 29-32.

  • Скрипченко О. В. Психологічний розвиток учнів. - К.: Рад. школа. - 1974. – 104 с.

  • Сохин Ф.А. Психолого-педагогические про­блемы развития речи дошкольников / Ф.А. Сохин / / Вопросы психологии. – 1989. – № 3 – С. 17-23.


    Додатки

    Додаток А

    Методика "Намисто"

    Призначення завдання: виявити кількість умов, які може удержати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух.

    Організація завдання: завдання виконується на окремих аркушах з малюнком кривої, що зображує нитку:





    Для роботи в кожної дитини повинне бути не менш шести фломастерів або олівців різного кольору. Робота складається із двох частин: І частина (основна) - виконання завдання (малювання намиста), ІІ частина - перевірка роботи, і в разі потреби, перемальовування намиста.

    Інструкція до І частини: "Діти, у кожного з вас на листочку намальована нитка. На цій нитці потрібно намалювати п'ять круглих бусинок так, щоб нитка проходила через середину бусинок. Всі бусини повинні бути різного кольору, середня бусина повинна бути синя. (Інструкція повторюється двічі). Починайте малювати".

    Інструкція до ІІ частини завдання (виконання цієї частини тесту починається після того, як всі діти виконали першу частину): "Зараз я ще раз розповім, які потрібно було намалювати намисто, а ви перевірте свої малюнки, чи все зробили правильно. Хто помітить помилку, зробіть поруч новий малюнок. Слухайте уважно". (Умова тесту повторюється ще раз у повільному темпі, кожна умова виділяється голосом.)

    Оцінка виконання завдання (для оцінювання обирається кращий із двох можливих варіантів):

    1-й рівень – завдання виконане правильно, враховані всі п'ять умов: положення бусин на нитці, форма бусин, їх кількість, використання п'яти різних кольорів, фіксований колір середньої бусини.

    2-й рівень – при виконанні завдання враховані 3-4 умови.

    3-й рівень – при виконанні завдання враховано 2 умови.

    4-й рівень – при виконанні завдання враховано не більше однієї умови.
    Додаток Б

    Методика "Будиночок"
    Методика "Будиночок" (Н.І.Гуткиної) являє собою завдання на змальовування картинки, що зображує будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв. Методика розрахована на дітей 5-10 років і може використатися при визначенні готовності дітей до шкільного навчання.

    Мета дослідження: визначити здатність дитини копіювати складний зразок.

    Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно його копіювати, визначити особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації й тонкої моторики руки.

    Матеріал і обладнання: зразок малюнку, аркуш паперу, простий олівець.


    Процедура обстеження

    Перед виконанням завдання дитині дається наступна інструкція: "Перед тобою лежать аркуш паперу й олівець. Я прошу тебе на цьому аркуші намалювати точно таку картинку, як на цьому листку (перед дитиною кладеться листок із зображенням будиночка). Не квапся, будь уважний, спробуй, щоб твій малюнок був точно такий же, як на цьому зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай ні гумкою, ні пальцем (необхідно простежити, щоб у дитини не було гумки). Треба поверх неправильного або поруч намалювати правильно. Тобі зрозуміле завдання? Тоді приступай до роботи".

    По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати:

    1. якою рукою малює дитина (правою або лівою);

    2. як вона працює зі зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки, чи звіряє зроблене зі зразком або, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті;

    3. швидко або повільно проводить лінії;

    4. чи відволікається під час роботи;

    5. висловлення й питання під час малювання;

    6. чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

    Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їй пропонується перевірити, чи все в неї вірно. Якщо вона побачить неточності у своєму малюнку, то може їх виправити, але це повинне бути зареєстроване експериментатором.

    Обробка й аналіз результатів

    Обробка експериментального матеріалу проводиться шляхом підрахунку балів, що нараховують за помилки. Помилки бувають наступними.

    1. Відсутність якої-небудь деталі малюнка (4 бали). На малюнку бути може бути відсутнім паркан (одна або дві половини), дим, труба, дах, штрихування на даху, вікно, лінія, що зображує основу будиночка.

    2. Збільшення окремих деталей малюнка більше, ніж вдвічі, при відносно правильному збереженні розміру всього малюнка (3 бали за кожну збільшену деталь).

    3. Неправильно зображений елемент малюнка (3 бали). Неправильно можуть бути зображені колечка диму, паркан, штрихування на даху, вікно, труба. Причому якщо неправильно намальовані палички, з яких складається права (ліва) частина паркану, то 2 бали нараховується не за кожну неправильно зображену паличку, а за всю праву (ліву) частину паркану цілком. Те ж саме стосується й колечок диму, що виходить із труби, і до штрихування на даху будинку: 2 бали нараховується не за кожне неправильне колечко, а за весь невірно скопійований дим; не за кожну неправильну лінію в штрихуванні, а за все штрихування в цілому.

    Права й ліва частини паркану оцінюються окремо: так, якщо неправильно змальована права частина, а ліва скопійована без помилки (або навпаки), то дитина одержує за намальований паркан 2 бали; якщо ж допущені помилки й у правій, і в лівій частині, то дитина одержує 4 бали (за кожну частину по 2 бали). Якщо частина правої (лівої) сторони паркану скопійована вірно, а частина невірно, то за цю сторону паркану нараховується 1 бал; те ж саме стосується й кілець диму, й штрихування на даху: якщо тільки одна частина колечок диму змальована правильно, то дим оцінюється 1 балом; якщо тільки одна частина штрихування на даху відтворена вірно, то все штрихування оцінюється 1 балом. Невірно відтворена кількість елементів у деталі малюнка не вважається за помилку, тобто неважливо, скільки буде паличок у паркані, колечок диму або ліній у штрихуванні даху.

    4. Неправильне розташування деталей у просторі малюнка (1 бал). До помилок цього роду належать: розташування паркану не на загальній з основою будиночка лінії, а вище неї, будиночок як би висить у повітрі, або нижче лінії підстави будиночка; зсув труби до лівого кута даху; значний зсув вікна в яку-небудь сторону від центра; розташування диму більше, ніж на 30° відхиляється від горизонтальної лінії; підстава даху за розміром відповідає підставі будиночка, а не перевищує його (на зразку дах нависає над будиночком).

    5. Відхилення прямих ліній більше, ніж на 30° від заданого напрямку (1 бал). Сюди відноситься перекіс (більш ніж на 30°) вертикальних і горизонтальних ліній, з яких складаються будиночок і дах; "завалювання" (більше, ніж на 30°) паличок паркану; зміна кута нахилу бокових ліній даху (розташування їх під прямим або тупим кутом до підстави даху замість гострого); відхилення лінії підстави паркану більше, ніж на 30° від горизонтальної лінії.

    6. Розриви між лініями в тих місцях, де вони повинні бути з'єднані (1 бал за кожен розрив). У тому випадку, якщо лінії штрихування на даху не доходять до лінії даху, 1 бал ставиться за все штрихування в цілому, а не за кожну невірну лінію штрихування.

    7. Коли лінії «заходять» одна за іншу (1 бал за кожен такий випадок). У випадку, коли лінії штрихування на даху залазять за лінії даху, 1 бал ставиться за все штрихування в цілому, а не за кожну невірну лінію штрихування.

    Гарне виконання малюнка оцінюється як "0" балів. Таким чином, чим гірше виконане завдання, тим вище отримана дитиною сумарна оцінка. Але при інтерпретації результатів експерименту необхідно враховувати вік випробуваного. Так, діти 5 років майже не одержують оцінку "0" через недостатню зрілість мозкових структур, що відповідають за сенсомоторну координацію.

    Методику "Будиночок" можна проводити як індивідуально, так й у невеликих групах.

    Додаток В

    Орієнтовна тематика занять з підготовки до письма

    Заняття 1, 2

    Тема. Розміщення предметів на сторінці альбом­ного аркуша.

    Мета. Вчити дітей орієнтуватись на сторінці ар­куша (показувати середину, правий, лівий бік, верх­ню, нижню частини сторінки). Ознайомити з основ­ними гігієнічними правилами письма.

    Слова для засвоєння: сторінка, аркуш, середина сторінки, зліва, справа, вгорі, внизу.

    Обладнання: альбом, кольорові олівці, фло­мастери, простий олівець, гумка, трафарети.

    Рекомендації до заняття Вчитель проводить бесіду за будь-якою темою. На­приклад, "Наш дитячий садок", "Мій двір", "У полі", "Ри­боловля". Потім пропонує дітям намалювати предме­ти, які стосуються цієї теми, в усіх частинах сторінки (посередині, ліворуч, праворуч, вгорі, внизу).

    Якщо, наприклад, вибрана тема "Наш дитячий садок", то вона може розглядатись самостійно або інтегрува­тись із такою ж темою із розвитку мовлення, озна­йомлення з навколишнім тощо, зберігаючи при цьо­му мету даного заняття.

    Після бесіди за темою оголосити дітям, що вони можуть намалювати школу на аркуші, тільки треба рівно сісти, покласти правильно аркуш (паралельно до нижнього краю стола), правильно взяти олівець трьома пальцями (показати) так, щоб один пальчик не накладався на другий.

    Послідовність малюнків може бути така: посере­дині аркуша — будинок школи, перед нею (внизу сторінки) огорожа (ворота), праворуч від школи — бу­диночок (дерево), ліворуч — квіти (дерева), над шко­лою — хмарки, сонечко, пташки. Діти малюють (чи обводять певні фігури за трафаретами) кожен предмет простим олівцем після того, як його намалює вчи­тель на дошці і пояснить місце розташування (посере­дині сторінки, справа від школи...). Намальований учителем предмет має бути досить простим. Діти ж мо­жуть його ускладнювати, залежно від своєї фантазії.

    Відомо, що діти цього віку нелегко запам'ятову­ють назви сторін, тому варто використовувати різні прийоми їх запам'ятовування (зліва — це ближче до вікон, справа — ближче до дверей...), і частіше само­му вчителеві їх називати, ніж перевіряти дітей.

    Перед розфарбовуванням своїх малюнків діти об­водять контури кольоровими олівцями чи фломасте­рами. Зафарбовувати малюнки рухами пальців відповідно до їх форми: прямими (дах, стіни, огоро­жа...), коловидними (сонце, хмарки, окремі дерева...).

    На завершення заняття нагадати дітям про сторо­ни сторінки. З'ясувати, хто з них запам'ятав назви сторін, можна таким запитанням: "Береза (чи інший предмет) на на­шому малюнку зображена зліва чи справа від школи?".

    Заняття 3, 4.

    Тема. Зображення подовжених ліній.

    Мета. Вчити зображувати подовжені лінії шля­хом пересування руки на мізинному пальці, орієнту­ватись на сторінці аркуша, закріплювати елементарні знання гігієнічних правил письма.

    Обладнання: альбом, кольорові та прості олівці, фломастери, пензлик, фарби.

    Рекомендації до заняття Повторення засвоєного матеріалу на минулому занятті. Діти з допомогою вчителя пригадують назви сторін сторінки, гігієнічні правила письма.

    Вчитель пропонує тему для бесіди. Наприклад, "Річка", "На стежці", "Дорога до лісу"...

    Якщо вчитель вибрав тему "Дорога до лісу", то дорогу можна уявити собі рівною, як у полі, або зви­вистою, серед каміння і кущів.

    Перед дітьми стоїть завдання провести дороги (лінії) від лівого боку сторінки до правого. Перед тим, як приступити до роботи, діти малюють дерева (прості зображення) з правого боку сторінки зверху донизу. З лівого боку сторінки проти кожного дере­ва малюють будиночки. Від будиночків до дерев діти

    п роводять дороги (лінії): пряму (______), хвилясту , ламану ,петельну

    Цьому може передувати ігрова ситуація.

    Увага приділяється прийому зображення цих ліній. Пересування руки від лівого боку сторінки до правого (від будиночка до дерева) відбувається на мізинному пальці, без відриву олівця від паперу. У випадку, коли мізинний палець дуже слабкий, то ру­хатись на мізинному і безіменному.

    Якщо окремим дітям складно проводити лінії у такий спосіб до кінця рядка, дозволити їм писати піврядка, пояснюючи так: "Дорога тяжка, і ми відпо­чинемо, потім доведемо її до дерева".

    Кожна з ліній проводиться різним письмовим приладдям: простим і кольоровим олівцями, флома­стером, пензликом (фарбами).

    Перед проведенням будь-якої лінії проконтролю­вати, щоб передпліччя дитини було не пара­лельним лінії, а розташовувалось, утворюючи з нею кут, близький до прямого кута. Вчитель, якщо не­обхідно, сам підправляє положення руки дитини.

    Протягом заняття і в його підсумку дітям нага­дується, як тримати олівець..., з'ясовуються труд­нощі, що виникали під час роботи.
    Заняття 5, 6.

    Тема. Робота в рядку.

    Мета. Вчити дітей орієнтуватись у рядку. Виділяти верхню, нижню рядкову лінії; середину між початком і кінцем рядка, верхньою і нижньою ряд­ковими лініями; розвивати одночасний рух руки уз­довж і впоперек рядка; ознайомити із зображенням ліній у рядку.

    Слова для засвоєння: рядок, верхня, ни­жня рядкові лінії; пряма коротка лінія, пряма, закруг­лена внизу, вгорі, внизу і вгорі, півовал, овал, петля,

    Обладнання: кольорові олівці, фломастери, альбом, простий олівець, гумка, пензлик, фарби.

    Інформація для вчителя. З метою усвідомлення дітьми рухів пальців періодично пропо­нувати письмо з натиском, особливо при зображенні ліній "під такт" (на рахунок). На рух пальців униз — натиск, на рух пальців угору — ослабити,

    Орієнтовна тематика малюнків.

    1. Сюжетні малюнки з включенням річки, дороги, тину, стрічок і т. ін.

    2. Орнаменти, мережива, узори на українському рушнику, хустинці, скатертині, килимку...

    Рекомендації до заняття

    1. Зображення дітьми від руки різним письмовим приладдям рядків різної ширини (відносно пара­лельні дві лінії) на півсторінки, повну ширину сторінки. 2. Малювання орнаментів у рядках, включаючи прямі, хвилясті, ламані, петельні лінії, без виходу за межі рядка, зображуючи їх з відривом і без відриву руки від паперу. Кожний орнамент виконується іншим письмовим приладдям.

    3. Ритмічне ("під такт") зображення хвилястих, ламаних, петельних ліній різним приладдям на чис­тому аркуші і в рядку. На рахунок "раз" — олівець (фломастер) рухається згори вниз, на "і" — знизу вгору. Тут вчити відтворювати одночасний рух впо­перек рядка (пальцями) і уздовж його (пе­редпліччям).

    4. Зображення предметів від руки чи за трафаре­тами. Розфарбовування.

    5. Зображення ліній (елементів): прямої , пря­мої, закругленої вгорі , внизу , вгорі і вни­зу , півовала , овала , петлі . З метою запам'ятовування форми, "написати" кожну з них спочатку у повітрі, потім на нелінованому аркуші.

    Діти їх пишуть різних розмірів, домальовують до них інші лінії, щоб вийшла фігура (предмет).

    Під час письма елементів на чистому аркуші звер­тати увагу дітей на те, що від розміру елемента зале­жить, яка частина руки рухається. Якщо розмір еле­мента на сторінку (півсторінки) — рухається вся рука; менший розмір — кисть і пальці. У вузькому рядку практикувати рух тільки пальчиками. Важливо пояс­нити дітям письмо прямої лінії із закругленнями. На­голосити, що це саме пряма лінія, але внизу чи вгорі вона закруглена. Нелегко дається дітям півовал і овал. Звернути їхню увагу саме на початок письма: спочат­ку піднімаємось вгору, потім закруглюємо ліворуч, виводимо майже пряму лінію вниз, знову її закруг­люємо вже праворуч і доводимо до початку письма.

    6. Поєднання ліній (елементів). Робота на чистому аркуші і в рядку. Написати короткі прямі лінії 11111 , поєднати їх лінією, яка виходить з основи попередньо­го елемента до середини наступного. Написати ова­ли 000, поєднати їх вигнутою лінією, яка іде від по­чатку письма овалу до верхньої частини наступного . Під час письма елементів у рядку вони можуть бути різної висоти, у зв'язку з тим, що діти самі зобра­жують рядок. Тут важливо зберегти форму елемента, початок і кінець його письма. У рядку початок зобра­ження півовалу, овалу, прямої, закругленої вгорі комен­тується так: "Починаємо писати трошки нижче верх­ньої рядкової лінії, ведемо лінію вгору, закруглюємо ліворуч, торкаючись верхньої рядкової лінії..."
    Заняття 7, 8.


    1   2   3   4

    скачати

  • © Усі права захищені
    написати до нас