1 2 3 4 5 V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності: – Дати визначення епілепсії. – Яка етіологія і патогенез епілепсії? – Яка класифікація епілепсії? – Охарактеризувати різні види епілептичних нападів. – Коли виникають епілептичні синдроми? – Наведіть приклади епілептичних синдромів. – Наведіть приклади неепілептичних пароксизмальних станів. – Проведіть диференціальну діагностику епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмів. – Яка лікувальна тактика у разі епілепсії? – Які методи використовують у діагностиці епілепсії? – Назвіть характерні ознаки змін ЕЕГ за умови епілепсії. V. Зміст теми заняття Міжнародна класифікація епілепсії, епілептичних синдромів (1989р.) І. Парціальна (фокальна, локальна) ІІ. Генералізована ІІІ. Епілепсія і епілептичні синдроми, які не можна чітко віднести до фокальних і гінералізованих ІV. Спеціальні синдроми (епілептичні реакції) – ідіопатична – симптоматична – криптогенна – ситуаційно обумовлені напади (фебрильні судоми, у разі метаболічних, токсичних порушень тощо) Класифікація епілептичних нападів парціальні – рухові – сенсорні – вегетативно-вісцеральні – психічні еквіваленти – вторинно-генералізовані генералізовані – судомні (тоніко-клонічні, клонічні, міоклонічні) – безсудомні (абсанси) – поліморфні Діагностика епілепсії Ехо-ЕС ЕЕГ МРТ головного мозку КТ головного мозку Лікування хворих на епілепсію Використання антиепілептичних препаратів хірургічне ІІІ. Трициклічні сполуки І. Похідні вальпроєвої кислоти ІV. Нові антиепілептичні препарати АЕП ІІ. Гетероциклічні сполуки барбітурати – бензонал – фенобарбітал – гексамідин карбамазепін – тегретол, фінлепсин – орфірил – депакін – конвулекс – ламотриджин – габапентин – тіагабін – вігаботрин – топірамат гідантоїни – дифенін – фенітоїн бензодіазепіни – діазепам – клоназепам оксазолідиндіони – триметін сукциніміди – суксілеп – пікнолепсин Неепілептичні пароксизмальні стани Аноксичні пароксизми (неврогенні обмороки, обмороки у разі порушення атріовентрикулярної провідності, пароксизмальної тахікардії, миготливої тахіаритмії, напади транзиторної глобальної амнезії за наявності порушення мозкового кровообігу в вертебро-базилярному басейні, дроп-атаки) Вегетосудинні пароксизми (панічні атаки, гіпервентеляційні напади) Напади токсичного походження (вплив токсину у разі правцю, стрихніну) Гіпоглікемічні напади Психогенні напади (істеричні) Напади гіпнотичного походження Афективно-респираторні напади в ранньому дитячому віці Неепілептичні міоклонії (фізіологічні міоклонії засипання, прокидання, переляку, деякі форми гикавки; патологічні неепілептичні міоклонії: гіперкінези підкірково-стовбурового або сегментарного походження) VІІІ. Навчальний алгоритм формування навичок і вмінь обстеження хворих на епілепсію, епілептичні синдроми
ІХ. Задачі для самостійного контролю
X. Рекомендована література Основна література Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с. Додаткова література Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с. Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с. Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку І. Актуальність теми: Закрита черепно-мозкова та спинномозкова травма відносяться до ургентних станів. Тому з нею може зустрітися лікар будь-якого профілю. Від того, наскільки кваліфіковано надана перша медична допомога та лікування, часто залежить життя хворого. Тяжкість перебігу травматичної хвороби головного та спинного мозку вимагає швидкого встановлення правильного діагнозу для надання ефективної допомоги зі врахуванням численних ускладнень. ІІ. Головна мета навчання: вміти виявляти різні форми закритої черепно-мозкової, травми спинного мозку та призначати лікування таким хворим. Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно: засвоїти класифікацію, патогенетичні механізми, клінічні прояви, діагностику та лікування закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку. виявляти клінічні прояви струсу, забою, здавлення головного та спинного мозку призначити додаткові методи обстеження хворим з такою патологією провести диференціальну діагностику різних форм ЗЧМТ та травми спинного мозку вибрати правильну тактику лікування хворих у разі закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку надати невідкладну допомогу у разі виникнення закритої черепно-мозкової та травми спинного мозку ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття Засвоїти класифікацію, патогенез клініку, діагностику закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку Аналізувати патологічні прояви ЗЧМТ та травми спинного мозку Розпізнавати симптоми та синдроми ЗЧМТ та травми спинного мозку та їх ускладнення Правильно встановлювати топічний та клінічний діагнози Визначати об’єм першої невідкладної допомоги та тактику лікування у подальшому перебігу ЗЧМТ та травми спинного мозку V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
1 2 3 4 5 |