Курсової роботи „ Система прямого оподаткування в Україні” має велике теоретичне та практичне значення особливо в ринкових умовах господарювання та існування різних форм власності, де основним методом формування доходів держави є податки, які складають податкову систему

1 2 3 4

Ім'я файлу: Кірієнко.doc
Розширення: doc
Розмір: 184кб.
Дата: 18.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
Облік адміністративних витрат.docx

ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………6 1. Теоретичні засади становлення та розвитку прямого оподаткування в Україні…………………………………………………………………………………9 2. Аналіз стану прямого оподаткування в Україні………………………21 3. Напрямки реформування системи прямого оподаткування в Україні………………………………………………………………………………..31 Висновки………………………………………………………………………36 Список використаних джерел………………………………………………38

6

Вступ Тема курсової роботи „ Система прямого оподаткування в Україні” має велике теоретичне та практичне значення особливо в ринкових умовах господарювання та існування різних форм власності, де основним методом формування доходів держави є податки, які складають податкову систему. Актуальність теми. Макроекономічні процеси, що відбуваються та спричиняють вплив на розвиток економіки України в умовах формування ринкових відносин, характеризуються низьким рівнем інвестиційно-інноваційної активності, використанням переважно механізмів ціноутворення з метою максимізації прибутку суб’єктів господарювання. Одним з інструментів, що може забезпечити стійкий розвиток як економіки країни в цілому, її територій, так і кожного окремого підприємства, є система оподаткування. Причому, аналіз статистичної інформації дозволяє нам стверджувати, що у структурі податкових надходжень до державного бюджету України частка прямих податків перевищує частку непрямих. З огляду на вище зазначене, ефективна організація системи справляння прямих податків в Україні як найважливішого джерела формування доходної частини бюджету потребує постійного вдосконалення. Оподаткування має здатність безпосередньої дії на господарський сектор як первинне джерело генерації додаткової (новоствореної) вартості та подальшої акумуляції її певної частини в централізованих фондах фінансових ресурсів держави через фіскально-розподільний механізм. Власне, за допомогою фіскальної функції реалізується головне суспільне призначення податків — формування фінансових ресурсів держави, сконцентрованих у бюджетній системі, позабюджетних фондах, необхідних їй для виконання своїх функцій і завдань. Таким чином, ефективність фінансової діяльності держави істотно залежить від фіскальної практики, яка в сучасних умовах об’єктивно потребує доволі високої еластичності й мобільності із максимальним врахуванням цивілізованих засад оподаткування. Розбудова податкової системи є одним з найважливіших і найскладніших фінансових завдань держави.

7

Особливість прямих податків порівняно з непрямими полягає у їх безпосередньому відношенні до об’єкта оподаткування та особи платника. З точки зору регулювання соціально-економічних процесів цей факт має неабияке значення, оскільки його врахування дає змогу спрямовувати вплив держави на відповідні сфери діяльності, інституційні утворення та соціальні групи населення. Саме завдяки цьому регулюючий потенціал прямих податків вважається потужнішим, що спричиняє підвищений інтерес до нього з боку держави та зумовлює необхідність дослідження специфіки, напрямків і умов практичного застосування. В даний час існує значна кількість наукових досліджень, присвячених проблемам вивчення системи оподаткування та особливостям її реалізації в Україні, визначення сутності понять оподаткування, податкового контролю, механізму справляння прямих та непрямих податків. Найбільш вагомий внесок у розвиток наукових та прикладних аспектів формування ефективної системи оподаткування в Україні як з позицій макроекономічного регулювання, так і з позицій кожного окремого суб’єкта господарювання, здійснили такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, як В.Андрущенко, О.Василик, А.Гальчинський, А.Крисоватий, Я.Литвиненко, М.Мельник, М.Мітіліно, В.Опарін, А. Соколовська, С.Юрій та інші. Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження системи прямого оподаткування в Україні та шляхи її вдосконалення. Відповідно до мети у роботі були поставлені такі завдання:  розкрити суть теоретичних засад становлення та розвитку прямого оподаткування;  аналіз становлення і розвитку прямого оподаткування в Україні;  аналіз податкових надходжень у дохідній частині Зведеного бюджету України протягом останніх 5 років;  визначити проблеми функціонування системи прямого оподаткування в Україні;  обґрунтувати шляхи реформування системи прямого

8

оподакування України; Об’єкт дослідження - система прямого оподаткування в Україні. Предмет дослідження - становлення та розвиток оподаткування в Україні. Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. На першому етапі на основі огляду літератури з питань теорії податків визначена побудови податкової системи, дана класифікація прямих податків, обґрунтовані теоретичні узагальнення щодо регулюючого та стимулюючого впливу механізму прямого оподаткування на темпи і пропорції економічного розвитку. На другому етапі представлені результати дослідження основних етапів становлення і розвитку прямого оподаткування в Україні. Наведено дані, щодо статистичної звітності, що характеризує структуру надходжень в бюджет України від різних видів оподаткування. На третьому етапі визначено проблеми функціонування системи прямого оподаткування в Україні та обґрунтовано шляхи її реформування.

1. Теоретичні засади становлення та розвитку прямого оподаткування в Україні. В ринкових умовах господарювання та існування різних форм власності основним методом формування доходів держави є податки, які складають податкову систему. Згідно Податкового кодексу України, сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України [6, ст. 6]. При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. По-перше, податкова система - це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріплені в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства [20]. Таким чином, податкова система  це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Рис. 1.1 Структура податкової системи

10

Іноді зустрічається ототожнення понять «податкова система» та «система оподаткування». Система оподаткування є одним з елементів податкової системи та включає сукупність існуючих податків та зборів, а також їх механізми і способи розрахунку та сплати. Таким чином, система прямого оподаткування - це сукупність прямих податків, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку. (Рис. 1.1) Основна складова податкової системи – прямі податки – є одним із визначальних факторів розвитку економічної системи держави, вони проникають у всі сфери суспільного життя та поєднують в собі реалізацію економічних інтересів усіх суб’єктів національної економіки [27]. За найзагальнішим визначенням, прямі податки – це обов’язкові платежі, що не мають конкретного цільового призначення та стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків і платники яких є безпосередньо власниками цих доходів або майна. Тобто розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Основними характеристиками прямих податків є: 1) прямі податки стягуються з кожного окремого суб’єкта господарювання та включаються в ціну продукції на етапі виробництва, а отже, впливають на процеси відтворення на підприємствах; 2) прямі податки впливають на інвестиційну активність, ділову активність, обсяги споживання та накопичення капіталу, а також на розвиток інфляційних процесів, оскільки зменшують доходи платників; 3) розмір прямих податків та їх відрахування до бюджету безпосередньо залежить від отриманих доходів платником податків [8]. Порівняно з непрямими прямі податки більшість економістів світу визначають найсправедливішими, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу. Тобто, вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи. Разом з тим форма прямого оподаткування потребує і

11

складного механізму стягнення податків, бо виникають проблеми об'єкта оподаткування й ухилення від сплати. Прямі податки виступають дійовим фінансовим регулятором доходів платників, інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання тощо. При цьому вони справляють значний вплив на саму державу, яка повинна забезпечити умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають і надходження до бюджету. Закономірне підвищення ролі прямих податків може бути забезпечене тільки внаслідок загальної зміни економічної ситуації в країні - економічного зростання, підвищення рівня доходів юридичних і фізичних осіб, тобто внаслідок створення сприятливого фінансового середовища для розвитку ринкових відносин.

Статтею 7 Податкового Кодексу України встановлені наступні загальні засади визначення обов'язкових елементів податків і зборів, які формують особливості нарахування та сплати прямих податків:  платники податку - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом [6, ст. 15];  об'єкт оподаткування - майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку[6 , ст. 22];  база оподаткування - конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування [6, ст. 23];

12

 ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування [6, ст. 25]. Виділяють абсолютну (специфічну) та відносну (адвалорну) ставки податку. Абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування. Відносною (адвалорною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношені до одиниці вартісного виміру бази оподаткування [17]. 

 порядок обчислення податку - здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів [6, ст. 29];  податковий період - встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів [6, ст. 33];  строк та порядок сплати податку - період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно[6, ст. 31]. Порядок сплати податків та зборів визначено у грошовій (готівковій або безготівковій) формі [6, ст. 35];  строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є [6, ст. 49];

13

 податкові пільги та порядок їх застосування. Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених ПКУ. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат [6, ст. 30]. Як видно, в поданих елементах конкретно виражаються вимоги побудови системи прямого оподаткування. Об’єднання прямих податків у систему передбачає можливість їх класифікації, що дозволяє краще з'ясувати суть цієї категорії. На рис. 1.2. наведено схему класифікації прямих податків.

Рис. 1.2. Класифікація прямих податків Так, за економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: ─ податки на доходи та прибутки - обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий доход підприємства; ─ податки на майно - обов’язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та

Прямі податки

Зо економічним змістом

За ознакою приналежності до особи

Податки на доходи та прибутки

Податки на майно

Особисті Реальні

За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють

Загально- державні

Місцеві

14

державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів). На відміну від податків на споживання, які сплачуються тільки один раз при купівлі, податки на майно стягуються постійно, доки майно перебуває у власності. Оцінка майна може провадитись різними методами (вартість у грошовому виразі, площа будинку, потужність двигуна автомобіля тощо). ─ податки на споживання - обов’язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків. За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють: ─ загальнодержавні податки - обов’язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів; ─ місцеві податки та збори - обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів. В Україні згідно із Податковим Кодексом до переліку загальнодержавних прямих податків та зборів включено такі їх види [6, ст. 9]:  податок на прибуток підприємств;  податок на доходи фізичних осіб;  збір за першу реєстрацію транспортного засобу;  екологічний податок;  рентна плата До місцевих прямих податків та зборів Податковим Кодексом України віднесено [6, ст. 10]:  податок на майно;

15

 єдиний податок;  збір за місця для паркування транспортних засобів;  туристичний збір. Прямі податки поділяються також на особисті й реальні(Рис 1.3).

Рис. 1.3. Види прямих податків [18] До особистих включають подушний податок, прибуткові ( з доходів фізичних осіб та з прибутків юридичних осіб), майнові податки, податки на спадщину та дарування, податки на здійснення окремих видів діяльності та реєстрацію. У складі реальних податків зазвичай наводять земельні, домові, промислові податки, податки на грошові капітали. Відмінність між ними полягає у співвідношенні платника податку й об'єкта оподаткування. При особистих первинним явищем виступає платник, а вторинним – об'єкт оподаткування. При реальних, навпаки, первинною основою є об'єкт оподаткування, а платник – вторинне явище. Для держави не має значення, хто буде сплачувати ці податки, головне – забезпечити їх повне надходження згідно з обсягом об'єкта оподаткування.

податки на майно, що передбачають оподаткування майна незалежно від доходів його власників, тобто первинним тут виступає об´єкт оподаткування, а вторинним платник податку. До них відносять: податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів.

податок, що встановлюється персонально для конкретного платника залежно від його доходів і ураховують платоспроможність плятника. При цьому пріоритет надається платнику податку, а другорядним є об´єкт оподаткування. До цієї групи входять податки з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств.

Реальні прямі податки Особисті прямі податки

Прямі податки

16

Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. До особистих податків належить податок з доходів фізичних осіб і податок на прибуток підприємств. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать податок на майно, який включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плату за землю. У сучасних умовах серед прямих податків вагоме місце займають прибуткові податки, тобто податки, що охоплюють оподаткування прибутку (доходу) підприємств і організацій і оподаткування особистих прибутків громадян. Чинником поділу даного податку на два види є різні умови стягнення податку. Економічна природа доходів юридичних і фізичних осіб однакова – додана вартість, однак їх цільове використання зовсім різне. Доходи підприємства мають продуктивний характер і направляються на розвиток виробництва, тоді як доходи громадян йдуть, в основному, на споживання та заощадження. Прибуткове оподатковування використовують як інструмент регулювання розвитку виробництва, споживання, заощаджень, стимулювання економічної активності, а також як фіскальний інструмент наповнення бюджету країни. Для того, щоб найбільш повно реалізувати фіскальний потенціал прибуткових податків та створити з них стабільне джерело доходів бюджету, потрібні достатньо високий рівень економічного розвитку країни та ефективна система адміністрування податків. Прибуткові податки відповідають принципу соціальної справедливості в оподаткуванні, тому що більший податковий тягар несуть ті члени суспільства, які мають більш високі доходи. Вони еластичні відносно ВВП. Але основним їх недоліком є складний механізм нарахування та справляння, що призводить до появи можливостей ухилення від оподаткування [18].

1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас