Таблиця 2.1
Рівні шкільної зрілості учнів ЕК та КК (порівняльний аналіз результатів констатувального та контрольного зрізів)
| | ЕК | КК | ЕК | КК | ЕК | КК | ||||||||
| Соціально- психологічна зрілість | Соціально психологіч-на зрілість | Рівень сформов. навч. д. | Рівень сформов. навч. д. | Рівень навч. мотивації | Рівень навч. мотивації | |||||||||
| Конст. | Контр. | Конст. | Контр. | Конст. | Контр. | Конст. | Контр | Конст. | Контр. | Конст. | Контр. | |||
| В. | 13,9 | 24,7 | 16,6 | 19,8 | 12,9 | 26,6 | 11,1 | 18,9 | 8,1 | 18,7 | 9,7 | 8,1 | ||
| С. | 49,4 | 56,5 | 47,0 | 52,4 | 65,3 | 59,0 | 55,3 | 51,3 | 64,5 | 64,4 | 54,5 | 58,3 | ||
| Н. | 36,7 | 18,8 | 36,4 | 27,8 | 21,8 | 14,4 | 33,6 | 29,8 | 27,4 | 16,9 | 35,8 | 33,6 | ||
В експериментальних класах кількісне зниження показників ігрових, соціальних, навчально-орієнтованих і пізнавальних мотивів було пов’язано не з утратою інтересу до навчання, а з їх трансформацію в розряд навчальних мотивів. Так, збільшився відсоток навчальних мотивів змісту і з’явились навчальні мотиви, пов’язані з процесом навчання. Певна група учнів на цьому етапі вже могла чітко визначити переваги стосовно того чи іншого навчального предмету, окремим учням подобались усі предмети разом. Водночас ми спостерігали інтерес учнів до самого процесу відкриття нового. Ініціатива стосовно навчальної діяльності тепер в умовах зацікавлення виходила й від них, а не лише організовувалась учителем. І хоча у відсотковому відношенні цей показник вбачається незначним, проте відчувається загальна динаміка розвитку навчальної мотивації, наприклад, за результатами спостережень батьків і вчителів у 22% дітей експериментальних класів почало виникати бажання займатись навчальною діяльністю за межами заданого. Тобто інтерес дитини не обмежувався діяльністю в класі, а виходив за його межі. Про це свідчили запитання дітей, їхнє бажання розширювати власні знання за межі шкільної програми, виконання додаткових завдань, які їм не задавали. В окремих учнів ОК „Надійка” досить стійко стала спостерігатися інтелектуальна ініціатива (термін Д. Богоявленської), яка проявлялась у бажанні самостійно знайти додаткові способи розв’язання завдань і нестандартних рішень. Причому цих учнів не цікавило, чи збігатиметься їхня думка з думкою інших, неважливим було розв’язання завдання. Особливо їм подобались завдання, де необхідно було розмірковувати, виявляти власне бачення проблеми й ставлення до неї.
ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз ключових понять дослідження – мотив, мотивація, навчальні мотиви в контексті вивчення широкого понятійного поля дав змогу засвідчити множинність підходів до їх розуміння, зокрема, поняття мотив одночасно виступає як особистісна і діяльнісна категорія, пов’язана зі спонуками, переконаннями, потребами, інстинктами особистості. Поняття навчальна мотивація ми розглядали у структурі загальної мотиваційної системи особистості та визначили її як низку взаємообумовлених чинників (мотивів), що спонукають навчальну діяльність особистості. У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що навчальна мотивація має динамічний характер і змінюється під впливом об’єктивних і суб’єктивних (сформованість психофізіологічних якостей, ставлення до школи і навчання, допитливість, пізнавальний інтерес) чинників. Мотиваційна сфера особистості представлена сукупністю наявних мотивів (широтою), що можуть бути наділені неоднаковою спонукальною силою, яка по-різному актуалізується на різних етапах навчання і змінюється завдяки здатності мотивів до підпорядкування.
Зроблено висновки про ґрунтовні перетворення в особистості майбутнього школяра, які створюють сприятливі умови для подальшого розвитку мотиваційної сфери в цілому та становлення навчальних мотивів. Проаналізовано мотиваційний арсенал дітей шестирічного віку, в якому виокремлено ігрові, широкі соціальні (зміна соціального статусу, потреба у спілкуванні з однолітками), отримання схвалення, пізнавальні мотиви та мотиви запобігання невдач. Визначено вплив дошкільних видів діяльності на розвиток мотиваційної сфери першокласників, складання передумов навчальної діяльності, забезпечення готовності до шкільного навчання. Так, доведено, що гра в дошкільному дитинстві закладає важливі передумови навчальної діяльності, зокрема формування навчальних мотивів, адже розвиток мотиваційної сфери, в тому числі і засобами ігрової діяльності, спричинює їх поступове підпорядкування.
Охарактеризовано поступове становлення навчальної діяльності в першій ланці освіти, яка проходить кілька стадій свого розвитку: від пізнавально-ігрового через пізнавально-ігрове з елементами навчання до пізнавально-навчального, що закладає основи шкільного навчання. Поступовість становлення навчання в дошкільному віці зумовлюється загальним розвитком особистості дитини, розвитком і ускладненням інших видів діяльності. Розвиток мотивів визначається науковцями як одна з ключових передумов формування навчальної діяльності, а саме: зародження навчальної мотивації стимулює набуття учнями загальнонавчальних умінь, забезпечуючи засвоєння системи знань, що у свою чергу спричинює появу стійких навчальних мотивів, які дозволяють перейти на більш високий рівень розвитку навчальної діяльності.
У побудові загальної програми експериментальної роботи, спрямованої на перевірку ефективності гіпотетично визначених педагогічних умов формування навчальної мотивації шестирічних першокласників, ми виходили з розуміння цього феномену як складної системи, здатної до самоорганізації, активного функціонування, впливу на процес освоєння навчальної діяльності в той же час такої, що потребує цілеспрямованого і різнобічного управління в системі освітньо-виховного процесу першого класу й початкової школи взагалі, спеціальної організації та цілеспрямованої роботи. На підставі аналізу найважливіших чинників впливу на формування навчальної мотивації першокласників було встановлено доцільність створення сукупності педагогічних умов, сприятливих для розв’язання ключового завдання дослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Бушуєва Н.О. Діагностика готовності дітей шестирічного віку до шкільного навчання / Бушуєва Н.О. // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – 2014. – №3 (120). – лютий. – С.26–32.
Бушуєва Н. Шестирічки: формування повноцінної навчальної мотивації / Наталя Бушуєва // Дошкільне виховання. – 2013. – № 9. – С.11–13.
Бабаян Ю.О. Розвиток рефлексивного оцінювання як чинника мотивації досягнення молодших школярів / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2014. – 206 с.
Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: АСТ, Астрель, Люкс, 2015. – 672 с.
Выготский Л.С. Мотивация и ее развитие в детском возрасте. - М.: Педагогика, 2012. – 264 c.
Горяна Л.Г., Неведомська Є.О. Організація навчально-виховного процесу. – К.: Фенікс, 2009. – 266 с.
Запорожец А.В. Развитие мотивации у детей младшего школьного возраста.- М.: Издательство АПН РСФСР, 2008. – 324 c.
Кириленко Т.С. Виховання мотивації молодших школярів. – К.: Генеза, 2009. – 180 c.
Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Генеза. – 2009. - 186 с.
Лефрансуа Ги. Прикладная педагогическая психология. - СПб.: Еврознак, 2013. - 416 с.
Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Просвещение, 2010. – 222 c.
Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М.: Просвещение, 2010. – 246 с.
Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене. – К., 2011. – 350 с.
Освітні технології: навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіхтенко, О.М. Любарська та ін.; за заг ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К. 2011. – 313 с.
Помиткін Є.О. Розвиток учнів у системі шкільної освіти: Науково-методичний посібник – К.: УІПКККО, 2015. – 228 с.
Попуянов Ю.А. Формирование оценки на начальном этапе учебной деятельности // Начальная школа. - № 7. - 2009. – С. 18.
Реан А.А., Коломенский Я.Л. Социальная педагогическая психология. - СПб.: Питер, 2009. - 463 с.
Семененко О.П. и др. Методика преподавания в младших классах. – Харьков: Скорпион, 2010. – 308 с.
Талызина Н.Ф. Педагогическая психология. - М.: Издательский центр «Академия», 2012. - 288 с.
Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Збірник науково-методичних праць / ред. кол. Дубасенюк О.А. та ін. – К.: ІЗМН, – Житомир.: ЖДПІ. – 2009. – 338 с.
Фіцула Л.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2010. – 544 с.
Формування виховних умінь майбутніх педагогів /за ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка. Житомир – 2012. – 260 с.
Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 2012. – 422 с.
Шарко В.Д. Групова форма роботи як шлях до підвищення якості знань // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. Випуск 15. – Херсон: Айлант, 2010. – 208 с.
Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. К.: Либідь, 2009. – 219 с.
1 2 3 4