1   2   3
Ім'я файлу: Комплексний іспит ТТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 140кб.
Дата: 04.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Pz 2 (2).doc
курсовая.docx

3.4 Показник енергетичної ефективності АТЗ в розрахунковому маршруті
ПE = Kvp* ст/Кер( q + ст) ,
де ст - коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ; q-коефіцієнт спорядженої маси.
3.5 Коефіцієнти коректування технічної швидкості АТЗ та витрати палива
3.5.1 Визначення коефіцієнту коректування технічної швидкості АТЗ

Кш = Kvр /Kv0,
де Kv0 –значення коефіцієнту швидкості АТЗ у магістральному циклі при 1 = 0,012.
3.5.2 Визначення коефіцієнту коректування витрати палива:
Кп = Кер / Ке0 ,
де Ке0 - значення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ у магістральному циклі при = 0,012.
3.6 Зробити висновки щодо порівняльної оцінки АТЗ по значенням ПE.
Розділ 4. Визначення необхідної кількості технічних засобів у технологічній схемі
Задачі:

1.Вибір вихідних даних.

2. Вибрати НРЗ для навантаження і самонавантаження піддону, охарактеризувати умови їх вибору, визначити показники вибору.

3. Сформувати блок-схему операцій оберту піддону, визначити всі компоненти часу оберту піддону та їх суму.

4. Визначити кількості потрібних технічних засобів

5. Висновки (що виявлено, що визначено, що запропоновано).

Вихідні дані. Річний об'єм перевезень Рр=10000Nсп, т.

Рухомий склад (автомобіль з розд. 2).

Тип ЗЗВМ та її характеристики (піддон з розд. 1), вибрати навантажувально-розвантажувальний засіб (НРЗ), його технічні характеристики (табл. Д.4.1). Вибрати бортовий вантажний пристрій. Охарактеризувати правила вибору.

Режим роботи транспорту; об'єкта, що обслуговується; навантажувально-розвантажувальних засобів: час наряду Тн = 10 год, робочих днів Др = 300 дн.

Відстань перевезень ( lв =2* Nсп +15) км.

Коефіцієнт добової нерівномірності об'єму перевезень н = 1,15.

Час зберігання ЗЗВМ в пунктах відправки і одержувача 10 і 15 год.

Порядок обчислень:
4.1 Обчислення часу оберту ЗУВМ tоб = , n - кількість операцій
Представити блок-схему операцій і проаналізувати забезпечення принципу безперервності.

-t1 – час формування ЗУВМ t1 = tпз1 + Nя * tя ; tпз1-підготовчо-заключний час -3хв., tя –час навантаження на піддон 1 ящика (tя = 4сек-якщо Nсп-парне число, tя=6сек-якщо Nсп-непарне число); Nя - кількість ящиків на піддоні (див. розд. 1).

-t2 – час переміщення ЗУВМ у склад t2= lпер/Vнрз , ( lпер =2* Nсп +10) м, Vнрз= швидкість НРЗ (із довідника).

-t3 –час зберігання ЗУВМ у складі відправника 10год.

-t4 –час переміщення на вантажну площадку t2 = t4;

-t5 –час навантаження піддонів на АТЗ , t5 = tпз2 + nпд *tц , tпз2 -підготовчо-заключний час для АТЗ -9хв., tц – час циклу НРЗ (60сек. для парних номерів у списку, 70сек. для непарних номерів);

-t6 – час руху АТЗ до отримувача вантажу, t6 = lв/ Vт , Vт- технічна швидкість АТЗ (25 км/год – для парних номерів у списку, 30 км/год – для непарних номерів);

-t7 – час розвантаження АТЗ -t7 =t5;

-t8 –час переміщення ЗУВМ на склад, t8 = t2 ;

-t9 –час зберігання на складі отримувача вантажу-15 год.;

-t10 -час розформування ЗУВМ- 15 год.; t10 = t1;

-t11 –час навантаження порожних піддонів на АТЗ, t11 = t5 ;

-t12 –час руху повернення АТЗ t12 = t6;

-t13 - час розвантаження порожних піддонів з АТЗ, t13 = t5.
4.2 Обчислення необхідної кількості ЗЗВМ для tоб < доби
N1 = ,
де qт =Мб – маса брутто ЗУВМ, т; tоб > доби:
N2 = ,

де tоб - час оберту ЗУВМ, діб.

Списочна кількість ЗУВМ:

NC1 = N1/ u , NC2 = N2/ u ,
де - коефіцієнт використання тари ( = 0,8 для Nсп-парного, = 0,9 для Nсп-непарного).
4.3 Обчислення необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних засобів (НРЗ)
4.3.1 Обчислення експлуатаційної продуктивності НРЗ наданого типу

-НРЗ циклічної дії:
Pе =
де - коефіцієнт використання НРЗ у часі; = 0,8; tц - довжина робочого циклу, с; qn – маса-брутто ЗУВМ, який переміщує НРЗ за один цикл, т. (tц =60сек. для парних номерів у списку, tц = 70сек. для непарних номерів); перевезення технологічний схема вантаж
4.3.2 Кількість НРЗ
Nнрз= .
4.4 Обчислення необхідної кількості автотранспортних засобів (АТЗ)
4.4.1 Обчислення годинної продуктивності АТЗ
Рч= ,
де - коефіцієнт використання пробігу ( = 0,5); VT - технічна швидкість; tпр - час простою під навантаженням-розвантаженням, год tпр=2 t5; nпд –кількість піддонів у кузові, nпд= nl nb, де nl –показник кратності піддонів по довжині кузову, nb- показник кратності піддонів по ширині.
4.4.2 Обчислення кількості АТЗ
NаТз=
де Дк - кількість календарних днів (Дк = 365), - коефіцієнт використання АТЗ ( = 0,71).
Розділ 5. Аналіз енерготехнологічної ефективності перевезення
5.1 Аналіз впливу стану ділянок дороги на час руху АТЗ у їздці
Розрахунковий час руху АТЗ у їздці:
(1)
де lp та Vt – розрахунковий пробіг АТЗ та його технічна швидкість в їздці.

Величина lp відповідає варіанту.

В експлуатаційних умовах фактичний пробіг lфу їздці може бути більшим із-за впливу схем організації дорожнього руху (об’їзди, односторонні вулиці та ін.) lф> lp. З іншої сторони, величина часу руху може збільшитися внаслідок заторів на окремих ділянках дороги. Для врахування впливу цих факторів вводиться поняття дорожньо-інфраструктурного часу руху АТЗ:
, (2)
де - дорожньо-інфраструктурний фактор часу руху АТЗ у їздці.

Величина визначається за формулою:
(3)
де - доля пробігу АТЗ у їздці у нормальних умовах руху, коли локальні швидкості АТЗ ; - коефіцієнт заторової швидкості, ; - час безрухового стану АТЗ у заторах.

Варіанти для розрахунків:

; , ;

; - для парних, - для непарних; - міський режим; - магістральний режим.

Аналіз впливу термінальної інфраструктури на час простою АТЗ під навантаження та розвантаження.

Існують три формули для визначення часу простою АТЗ навантаженням (розвантаженням):

а) термінально-нормований час (год.):
(4)
де для бортових АТЗ та для фургонів.

б) розрохунково-технологічний час (год.) для будь-яких вантажів та способів навантаження (розвантаження)
(5)
де - підготовчо-заключний час (9 хв.); - експлуатаційна продуктивність НРЗ (т/год.).

в) розрахунково-технологічний час для ЗУВМ та НРЗ дискретної дії:
(6)
де - кількість ЗУВМ в кузові АТЗ згідно раціональної схеми розміщення, - час циклу НРЗ дискретної дії (сек.)

В умовах експлуатації величина фактичного простою АТЗ у більшості випадках перевищує розрахунково-технологічне значення:

(7)
де - коефіцієнт експлуатаційної зміни часу простою АТЗ.

Величина дорівнює:
(8)
де - фактор термінального збільшення (зменшення) часу простою АТЗ.

В загальному випадку, для ручного та частково механізованого способу навантажувально-розвантажувальних робіт маємо bm> 0, для автоматизованого bm< 0.

Варіанти розрахунку: bm = 0,1 + 0,015 Nсп.
5.3 Визначення коефіцієнта інфраструктурного (дорожньо-шляхового і термінального) зниження продуктивності АТЗ з урахуванням (2), (3), (7)
, (9)
де - розрахункова доля часу руху АТЗ у їздці:
,
де - розрахунковий час простою АТЗ, = tп + tр.
5.4 Аналіз впливу елементів дороги і умов руху на енергоеквівалентний час руху
, (10)
де - енергетичний коефіцієнт часу руху АТЗ у їздці:
, (11)
де - паливний коефіцієнт пробігу АТЗ на розрахунковому маршруті (див. розд. 3); - коефіцієнт пробігу АТЗ у їздці; - фактор відношення лінійних і загальних норм витрати палива для АТЗ: - коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті.

Величина визначається:
, (12)
де ; і - відповідно питома транспортна (л/100 ткм) і лінійна (л/100 км) норми витрати палива; - вантажопідйомність АТЗ; - динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ.
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас