Інформації про конкурентів Розділ Аналіз ситуації підприємства пмнввп "Контингент" як об’єкту управління Характеристика проблемної ситуації пмнввп "Контингент" сторінка 2

1 2 3 4

Ім'я файлу: курсач 2.doc
Розширення: doc
Розмір: 220кб.
Дата: 23.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Трудове Право.docx
щоденник практики.doc

Методи отримання інформації про конкурентів

У загальному плані оволодіння інформацією, щодо якої встановлено обмежений доступ, може здійснюватись шляхом її мимовільної втрати, розголошення або несанкціонованого доступу до неї.

У сучасній літературі поняття “витоку інформації” подається досить неоднозначно, але тут воно розглядається як мимовільне поширення інформації за рахунок технічних або експлуатаційних особливостей певного обладнання, втрати, пошкодження, знищення документальних та програмних носіїв інформації в результаті дії стихійного лиха, поширення інформації через потрапляння в інформаційні мережі комп’ютерних вірусів, інші випадки, які не мають навмисного характеру.

Розголошення інформації виявляється в умисному або необережному її повідомленні, опублікуванні, оголошенні, переданні, наданні для ознайомлення, пересиланні, втраті особами, яким така інформація була відома у зв’язку з їх професійною діяльністю і коли у цьому не було службової необхідності.

Несанкціонований доступ до інформації тут розуміється як доступ до інформації, який здійснюється з порушенням установлених правил розмежування доступу.

Усі зазначені вище шляхи отримання інформації можуть використовуватись конкурентами, промисловими шпигунами, спецслужбами за допомогою створення так званих каналів витоку та передання інформації. У свою чергу, ці канали передбачають створення відповідних умов для переходу інформації від її носія до споживача. Відомо, що взагалі інформація переноситься чи передається енергією або матеріальними носіями. У фізичній природі можливі такі шляхи перенесення інформації: світові промені, звукові хвилі, електромагнітні хвилі, матеріали і речовини. Використовуючи ті чи інші фізичні поля, створюють відповідні системи передавання інформації, які складаються з джерел інформації, передавачів, каналу передавання, приймачів та отримувачів інформації. Подібне існує у разі передання інформації та у взаємовідносинах людей. Носії інформації (джерела) через “передавачі”, а в деяких випадках і “приймачі” передають її отримувачам. Джерелами інформації можуть бути люди, документи, публікації, технічні засоби забезпечення виробничої діяльності, продукція, промислові та виробничі відходи.
Передавачами та приймачами можуть бути різноманітні технічні засоби, тайники, кур’єри, зв’язківці та ін. Серед отримувачів можна розглядати спецслужби, конкурентів, кримінальні елементи, ЗМІ, різні інформаційні, детективні агентства тощо.

У випадках мимовільного витоку інформації зазначеними отримувачами використовуються відповідні технічні засоби, які можуть сприймати та переробляти інформацію від так званих паразитних випромінювань технічних засобів та мереж, механічних коливань будівельних конструкцій, створених від дії на них звукових коливань. Крім того, для отримання так званої випадкової інформації організовується спостереження за різними офіційними джерелами: Інтернет, ЗМІ, конференції, симпозіуми, вивчення технічних відходів і т. п.
Як у разі мимовільного витоку інформації, так і за несанкціонованого доступу до неї існують відповідні канали отримання інформації: візуально-оптичні (спостереження, відео-, фотозйомка), акустичні та акустоперероблювальні, електромагнітні (у тому числі й магнітні та електричні), матеріально-речові (магнітні носії, папір, фотографії і т. д.).

Візуально-оптичні канали створюються як оптичний шлях від об’єкта інформації до її отримувача. Для цього необхідні енергетичні, часові та просторові умови і відповідні технічні засоби. Створенню зазначених каналів сприяють такі характеристики об’єкта інформації: відповідні його розміри, власна яскравість і контрастність. Особлива цінність інформації, отриманої через такий канал, полягає в тому, що вона є максимально достовірною, оперативною і може служити документальним підтвердженням отриманих відомостей [6].

Джерелом створення акустичного каналу є тіла та механізми, які здійснюють вібрацію, або коливання, такі як голосові зв’язки людини, елементи машин, що рухаються, телефонні апарати, звукопідсилювальні системи, гучномовні засоби, засоби звукозапису та звуковідновлення та ін.
Звукові коливання від голосу людини, інших звуків створюють акустичні хвилі, які, поширюючись у просторі і взаємодіючи з відповідними перешкодами, викликають у них перемінний тиск (двері, вікна, стіни, підлога, різні прилади), приводячи їх у коливальний режим. Впливаючи на спеціальні прилади (мікрофони), звукові коливання створюють у них відповідні електромагнітні хвилі, які передаються на відстань і несуть у собі створену звуковими коливаннями інформацію.

Поряд з неправомірним отриманням інформації існують і інші загрози, які не передбачають отримання інформації, але, у свою чергу, не менш небезпечні. Серед них такі, як знищення і модифікація (зміна змісту) інформації. У цьому разі інформація хоч і не потрапляє до конкурентів чи злочинців, але її використання стає неможливим і самими власниками.
Слід зазначити, що до факторів, які створюють умови витоку (передання) інформації, за дослідженнями спецслужб, відносять такі:

Табл.1.1.

Фактори витоку інформації

Фактори	%
Надмірна балакучість співробітників підприємств, фірм, банків	32
Прагнення працівників підприємств, фірм, банків заробляти гроші будь-яким способом і будь-якою ціною	24
Відсутність на підприємстві, фірмі, у банку системи заходів, спрямованих на захист інформації	14
Звичка співробітників підприємств, фірм, банків ділитись один з одним почутими новинами, чутками, інформацією	12
Безконтрольне використання інформаційних систем	10
Наявність передумов для виникнення серед співробітників конфліктних ситуацій	8

На підставі викладеного можна зробити висновок, що отримання інформації спецслужбами, конкурентами та зловмисниками здебільшого здійснюється через технічні засоби, які використовуються на фірмах, підприємствах, у банках, та через їхніх співробітників. Тобто в основу інформаційної безпеки має бути покладено заходи захисту інформації в засобах і мережах її передання та обробки, а також створення відповідної нормативної бази, яка б регулювала порядок доступу, зберігання і використання інформації фірми, банку, підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що існує чимало методів отримання інформації про конкурентів. Але пропорційно цьому і існує чимало методів захисту цієї інформації від конкурентів. Про те не кожне підприємство може собі дозволити займатись такою діяльністю, саме тому необхідно розглянути приклад можливого підприємства.

Розділ 2.Аналіз ситуації підприємства ПМНВВП “Контингент” як об’єкту управління

2.1. Характеристика проблемної ситуації ПМНВВП “Контингент”
Приватне мале наукове виробничо-впроваджувальне підприємство "Контингент" створене на основі підприємницької ініціативи громадян Кравця Леоніда Мойсійовича та Гусаковського Олександра Миколайовича згідно з Законом України ”Про господарські товариства”, Господарського Кодексу та зареєстроване рішенням Виконкому Ленінської районної Ради від 20 листопада 1991р. №319 в цілях задоволення суспільних потреб в продукції, послугах (роботах), реалізації на основі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів засновників і членів трудового колективу [11].

Підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку і самофінансування, діє на принципах самоуправління, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в національній валюті та валютний рахунок в банківських установах України, круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, знак для товарів, послуг, інші реквізити.

Підприємство діє на принципах повного госпрозрахунку,: самофінансування і самоокупності за рахунок власних і позикових коштів. Згідно Статуту, основними цілями і напрямами діяльності підприємства “Контингент” є:

- проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт, впровадження і супроводження науково-технічних розробок в галузях народного господарства;

- виробництво і реалізація промислових товарів: електронних пристроїв, побутової техніки, товарів народного вжитку;

- будівництво та виготовлення будівельних матеріалів;

- здійснення комерційної діяльності, проведення торгово-закупівельних операцій;

- інше.

Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до діючого законодавства.

Майно підприємства – це основні та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать підприємству на правах власності і вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства [22].

Керівництво поточною діяльностю підприємства здійснює одноосібно директор. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що належать до виняткової компетенції зборів засновників.

Прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні МП після проведення обов'язкових платежів, розподіляється Радою засновників. МП самостійно встановлює ціни і тарифи на свою продукцію, крім випадків, передбачених діючим законодавством.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, засоби, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян, а також інші надходження.

Отже, як видно, директор, який є одним з двох засновників підприємства, керує підприємством згідно з рішенням співзасновника. Йому підпорядкований головний бухгалтер, який розробляє наказ про облікову політику, веде облік виробництва, всіх розрахункових та інших операцій, а також виконує обов’язки касира на підприємстві.

Досить великим, як для малого підприємства, є проектно-конструкторський відділ. Проте слід підкреслити, що це є специфіка науково-виробничого впроваджу вального підприємства, яке і забезпечує досягнення основних напрямів діяльності ПМНВВП “Контингент”. Головний інженер, який підпорядкований безпосередньо директору, координує дії головного конструктора та інженера-технолога. [22]

Окремою ланкою організаційної структури ПМНВВП “Контингент” виступає начальник постачання, який один забезпечує весь процес постачання на підприємстві.

Перекладач, яка підпорядкована безпосередньо директору, забезпечує пошук ринків збуту за кордоном.

Проте, найбільшу питому вагу в загальній кількості працівників підприємства займають працівники, які безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції.

Підприємство “Контингент” працює рентабельно, хоча дуже нестабільно. У 2002 році спостерігалося зниження рівня доходу від реалізації продукції порівняно з попереднім роком у два рази при відносній незмінності собівартості продукції.

Таким чином, можна зробити висновок, що дане підприємство є розробником різних інновацій та ноу-хау, а отже воно зобов’язане детально займатись охороною своїх проектів та дослідів. Проблемним на підприємстві є саме його фінансова нестабільність що несе за собою негативні наслідки для підприємства і в плані охорони теж. Детальніше про загрози та можливості підприємства ми розглянемо в наступному розділі.
2.2. SWOT-аналіз підприємства ПМНВВП “Контингент”

Середовища ПМНВВП “Контингент” умовно можна поділити на дві частини: зовнішнє – по відношенню до організації середовище і внутрішнє середовище. Завдання менеджменту ПМНВВП “Контингент” полягає в тому, щоб забезпечувати підтримку балансу між організацією і зовнішнім середовищем шляхом створення продукту і його обміну у внутрішньому середовищі на необхідні для забезпечення життєдіяльності організації ресурси.

Сильні і слабкі сторони внутрішнього середовища організації таким же чином, як і загрози і можливості, визначають умови успішного існування ПМНВВП “Контингент”.

SWOT-аналіз ПМНВВП “Контингент” наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Матриця SWОТ-аналізу ПМНВВП “Контингент”

Сильні сторони:

1. Визнання підприємства на товарному ринку як надійного ділового партнера

2. Наявність налагоджених зв’язків з постачальниками

3. Налагоджені канали збуту

4. Гнучкість виконання замовлень

5. Високий рівень організації менеджменту на підприємстві

6. Наявність кваліфікованого персоналу виконавців

7. Значний досвід роботи

Слабкі сторони:

1. Недостатня захищеність від сильного конкурентного тиску

2. Недостатня увага до інноваційних технологій в управлінні

3. Недостатньо ефективна маркетингова діяльність

4. Недостатня увага приділяється рекламі

5. Неефективна система планування

6. Відсутність робочого капіталу

7. Збитковість діяльності

8. Низький рівень менеджменту

Можливості:

1. Тенденції до соціально-політичної стабільності

2. Проведення в країні ринкових перетворень

4. Можливість розширення асортименту продукції

5. Вихід на нові ринки

6. Можливість надання нових послуг при реалізації продукції

7. Обслуговування додаткових груп споживачів

8. Створення мережі фірмових магазинів

9. Можливість впровадження обґрунто-ваної та ефективної законодавчої бази

Загрози:

1. Нестабільне економічне становище

2. Зростання кількості конкурентів

3. Зростання інфляції

4. Нестабільне правове поле держави

5. Зміна потреб та смаків споживачів

6. Негативні демографічні зміни

7. Труднощі при укладенні договорів

Поданий у таблиці перелік, в принципі дозволяє розробити заходи щодо згладжування, усунення чи пом’якшення погроз і посилення можливостей підприємства. Однак ця робота буде більш ефективною, якщо виявити зв’язки між силою і слабістю фірми з погрозою і її можливостями. Тому для встановлення цих зв’язків доцільно скласти матрицю можливостей (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Матриця можливостей ПМНВВП “Контингент”

Вплив/ймовірність	Сильний вплив	Помірний вплив	Малий вплив
Висока ймовірність	1. Можливість розширення асортименту продукції 2. Можливість залучення нових постачальників продукції 3. Вихід на нові ринки 4. Створення мережі фірмових магазинів	1. Надання нових послуг при реалізації продукції
Середня ймовірність		1. Соціально-політична стабільність 2. Проведення в країні ринкових перетворень 3. Можливість впровадження обгрунтованої та ефективної законоавчої бази
Низька ймовірність		1. Обслуговування додаткових груп споживачів

Аналогічну матрицю складемо для оцінки погроз ПМНВВП “Контингент” (табл. 2.4). Зверху відкладемо можливі наслідки для організації, до яких може привести реалізація погрози (руйнування, критичний стан, “легкі удари”). Збоку відкладається ймовірність того, що погроза буде реалізована (висока ймовірність, середня ймовірність, низька ймовірність). Можливості і небезпеки, виявлені в процесі аналізу, вказують на необхідність вироблення заходів термінового і стратегічного характеру.

Таблиця 2.4. Матриця загроз ПМНВВП “Контингент”

Вплив/ймовірність	Руйнування	Критичний стан	Важкий стан	“Легкі удари”
Висока ймовірність		1.Зростання інфляції 2.Нестабільне правове поле	1.Нестабільне економічне становище
Середня ймовірність			1.Зростання кількості конкурентів
Низька ймовірність		1.Зміна потреб та смаків споживачів	1.Туднощі при укладанні договорів	1. Негативні демографічні зміни

Розробляючи стратегію, варто пам'ятати, що можливості і погрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати погрозою, якщо її використовує конкурент. Чи навпаки, вдало відвернена погроза може створити в організації сильну додаткову сторону в тому випадку, якщо конкуренти не усунули цю ж погрозу.

Підсумкова матриця SWОТ ПМНВВП “Контингент” має вигляд (табл. 2.5):

Таблиця 2.5. Результати SWОТ-аналізу ПМНВВП “Контингент”

	Можливості	Загрози
Сильні сторони	7 + 9 = 16	7 + 7 = 14
Слабкі сторони	8 +9 = 17	8 + 7 = 15

Таким чином, ПМНВВП “Контингент” знаходиться у полі СлМ – слабкі сторони і можливості.

Поле Слабкість — Можливості» (СлМ) орієнтує керівництво підприємства на покращання системи товаропостачання і налагоджування на цій основі внутрішніх механізмів генерування грошових коштів. Наприклад, створення графіку відпуску продукції буде сприяти економному витрачанню матеріальних ресурсів у вигляді скорочення витрат на оплату електроенергії, оскільки виробництво є енергомістким.

Узагальнення проведеного аналізу свідчить, що основними напрямами фінансової стабілізації виступають:

- удосконалення форм і методів управління з врахуванням вимог ринку;

- стабілізація фінансово — економічного становища й оптимізація господарської діяльності підприємства за допомогою організації сучасних високоефективних технологічних процесів на основі принципів енерго- та ресурсозбереження;

- проведення комплексу заходів щодо впровадження сучасних технологій, реконструкція та переоснащення основних виробничих, допоміжних і обслуговуючих цехів.

Отже, забезпечення фінансової стабілізації пов'язане з розробкою та реалізацією стратегій переорієнтації, захисту та реструктуризації, які повинні мінімізувати слабкі сторони організації, використовуючи можливості зовнішнього середовища.
1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас